Рішення

від 10.05.2012 по справі 17/5025/352/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" травня 2012 р.Справа № 17/5025/352/12

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільного підприємства „Кристал", м. Полтава

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Іванівка Славутського району

про стягнення 63 002,56 грн., з яких 62 071,02 грн. - основного боргу за поставлений товар, 151,06 грн. - 3% річних, 780,48 грн. - пені

суддя В.В. Димбовський

Представники сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 62 071,02 грн. - основного боргу за поставлений товар, 151,06 грн. - 3% річних, 780,48 грн. -пені. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №281811 від 01.05.2011р. стосовно оплати поставленого товару.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіславши заяву про розгляд справи без його участі. При цьому наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вони обґрунтовані матеріалами справи та підтверджені поданими доказами.

Статтею 59 ГПК України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення справи надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи в обгрунтування своїх доводів.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзив на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, в судове засідання не з'явився, поважні причини неявки не сповістив, хоча повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Адреса відповідача та його правовий статус підтверджені спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно на адресу, зазначену в ЄДР, яка співпадає з адресою, зазначеною в позовній заяві, направлялися ухвали суду. Між тим, ухвали повернуті відділенням поштового зв'язку з відміткою „за зазначеною адресою не проживає".

Відповідно до абзацу 3 п.п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладені обставини справи та вимоги чинного процесуального права, суд приймає до уваги, що відсутність відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, як і ненадання ним відзиву на позов, не перешкоджає вирішенню спору по суті, отже суд вважає за можливе згідно ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Суд оцінивши подані по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

01.05.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю багатопрофільне підприємство „Кристал", м. Полтава (постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, с. Іванівка Славутського району (покупець) укладено договір поставки №281811, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця продукцію, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити його на умовах, які визначені даним договором (п. 1.1.).

Відповідно до п. п. 1.2., 1.3., 2.1. вказаного вище договору ціни на товар узгоджуються сторонами та вказуються в Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору. Зміна ціни на товар можлива лише шляхом підписання уповноваженими представниками сторін нової Специфікації. Кількість поставленого товару, ціна за одиницю товару, асортимент вказуються в накладній, яка складена на підставі письмової заявки покупця, яка є невід'ємною частиною договору.

В розділі 3 договору сторони узгодили умови оплати товару, зокрема, згідно п.п. 3.1., 3.4. покупець зобов'язаний провести оплату за поставлений товар протягом 40 календарних днів з моменту отримання товару. Покупець здійснює оплату шляхом перерахування безготівковим шляхом коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Пунктом 7.1. договору сторони передбачили відповідальність покупця в разі несвоєчасної оплати товару у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Договір поставки №281811 від 01.05.2011р. вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2012р. (п. 8.1.).

На виконання умов договору поставки позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 62 071,02 грн. згідно видаткових накладних №927 від 18.12.2011р. на суму 7557,90 грн., №1043 від 28.12.2011р. на суму 19 858,00 грн., №59 від 16.01.2012р. на суму 34 655,12 грн.

Однак, відповідач, у встановлений договором строк, оплату поставленого товару не здійснив.

У зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно договору поставки щодо оплати поставленого товару на підставі п. 7.1. позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 780,48 грн.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем нараховано 151,06 грн. - 3% річних.

Оскільки, відповідач в добровільному порядку не погасив борг за договором поставки, позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості в примусовому порядку.

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення спірної заборгованості в добровільному порядку.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договору поставки №281811 від 01.05.2011р., відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач - прийняти та оплатити поставлений товар.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи видаткових накладних, оригінали яких було оглянуто в судовому засіданні, зазначено найменування товару, його кількість та вартість, який був поставлений позивачем та прийнятий відповідачем. Вказані накладні підписані та скріплені печатками сторін.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання згідно договору поставки №281811 від 01.05.2011р., поставивши відповідачу товар на загальну суму 62 071,02 грн.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Необхідно зазначити, що в п. 3.1. сторони погодили строк оплати товару, а саме: відповідач зобов'язався провести оплату за поставлений товар протягом 40 календарних днів з моменту отримання товару.

Видаткова накладна №927 на суму 7557,90 грн. підписана сторонами 18.12.2011р., отже останній строк оплати поставленого товару настав 27.01.2012р.; видаткова накладна №1043 на суму 19 858,00 грн. підписана 28.12.2011р., отже останній строк оплати товару -06.02.2012р.; видаткова накладна №59 на суму 34 655,12 грн. підписана 16.01.2012р., строк оплати товару за вказаною накладною настав 25.02.2012р.

Оскільки, відповідач зобов'язання щодо оплати поставленого товару, у строк встановлений договором поставки не виконав, він вважається боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, і у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка підлягає стягненню.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 62 071,02 грн. боргу за поставлений товар є правомірною.

Крім суми основного боргу відповідачу нараховано пеню та 3% річних. Згідно розрахунку позивача розмір пені складає 780,48 грн. (згідно накладної №927 від 18.12.2011р. на суму 7557,90 грн. (за період з 28.01.2012р. по 16.03.2012р. (49 днів) -157,27 грн.; згідно накладної №1043 від 28.12.2011р. на суму 19 858,00 грн. (за період з 07.02.2012р. по 16.03.2012р. (39 днів) -328,88 грн.; згідно накладної №59 від 16.01.2012р. на суму 34 655,12 грн. за період з 26.02.2012р. по 16.03.2012р. (20 днів) -294,33 грн.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зі змісту п. 7.1. договору поставки №281811 від 01.05.2011р. вбачається, що сторони передбачили відповідальність відповідача в разі прострочення оплати товару у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Перевіривши правильність нарахування розміру пені, суд погоджується з ним, та приходить до висновку, що позивач обґрунтовано просить стягнути з відповідача 780,48 грн. пені.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно поданого позивачем розрахунку 3% річних складають 151,06 грн. (згідно накладної №927 від 18.12.2011р. на суму 7557,90 грн. (за період з 28.01.2012р. по 16.03.2012р. (49 днів) -30,44 грн.; згідно накладної №1043 від 28.12.2011р. на суму 19 858,00 грн. (за період з 07.02.2012р. по 16.03.2012р. (39 днів) -63,65 грн.; згідно накладної №59 від 16.01.2012р. на суму 34 655,12 грн. за період з 26.02.2012р. по 16.03.2012р. (20 днів) -56,97 грн.).

Перевіривши поданий позивачем розрахунок 3% річних, суд прийшов до висновку про правомірність їх нарахування.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Відповідач доказів, які б спростовували позовні вимоги суду не подав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільного підприємства „Кристал", м. Полтава до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Іванівка Славутського району про стягнення 63 002,56 грн., з яких 62 071,02 грн. - основного боргу за поставлений товар, 151,06 грн. - 3% річних, 780,48 грн. -пені задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільного підприємства „Кристал" (юр. адреса: м. Полтава, вул. Червонофлотська, 29; поштова адреса: 36007, м. Полтава, вул. Ковпака, 51-А; код ЄДРПОУ 13944286) 62 071,02 грн. (шістдесят дві тисячі сімдесят одну гривню 02 коп.) - основного боргу за поставлений товар, 151,06 грн. (сто п'ятдесят одну гривню 06 коп.) - 3% річних, 780,48 грн. (сімсот вісімдесят гривень 48 коп.) -пені, 1609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 коп.) -витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Суддя В.В. Димбовський

Виготовлено 4 примірника:

1 -до справи,

2, 3 -позивачу (рекомендованим листом з повідомлення про вручення на адресу: 36007, м. Полтава, вул. Червонофлотська, 29; 36007, м. Полтава, вул. Ковпака, 51-А),

4 -відповідачу (рекомендованим листом з повідомлення про вручення на адресу: 30074, АДРЕСА_1).