Рішення

від 10.05.2012 по справі 14/5025/380/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" травня 2012 р.Справа № 14/5025/380/12

За позовом міського комунального підприємства "Хмельницькводоканал", м. Хмельницький

до приватного підприємства "ФРІ-ВЕСТ", м. Хмельницький

про стягнення 856,42 грн.

Суддя Гладюк Ю.В.

Представники сторін:

Позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю

Відповідача: Лещик В.П. - директор

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги по ремонту водопровідної мережі по вул. Кам'янецькій, 16, в сумі 856, 42 грн., з яких: 713, 36 грн. -основний борг, 46, 35 грн. - пеня, 66, 34 грн. -інфляційні, 30, 37 грн. - 3% річних.

Обгрунтовуючи позов, позивач вказує на порушення відповідачем умов договору щодо оплати у встановлені договором терміни. Підставою стягнення пені є наявність відповідних умов договору про її нарахування.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача в засідання суду 10 травня 2012 року не з'явився, причин неявки суду не повідомив. В судовому засіданні 25 квітня 2012 року представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні враховуючи те, що роботи, які виконав позивач здійснені не на території підприємства відповідача, так як розрив стався на водопровідній мережі загального користування.

Розглядом матеріалів встановлено.

12 серпня 2010 року відповідач звернувся до позивача (лист „ 63) з проханням ліквідувати пошкодження труб з гарантією оплати.

Цього ж 12 серпня 2010 року між сторонами укладено договір № 204, за умовами якого підрядник (позивач), на підставі заяви замовника (відповідача), бере на себе зобов'язання виконати ремонт водопровідної мережі по вул. Кам'янецька, 16.

Згідно п. 1.2. замовник зобов'язується провести оплату робіт за договірною ціною, визначеною на підставі калькуляції, в сумі 713, 30 грн.

Замовник проводить оплату робіт в сумі, зазначеній в п. 1.2. договору, на протязі трьох банківських днів з часу отримання рахунку та акту виконаних робіт ( п. 3.1.).

У разі прострочення сплати за виконані роботи, в терміни визначеніу п. 3.2. договору, замовник за кожен день прострочки сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на цей період (п. 3.2.).

Договір діє з моменту його підписання сторонами і є чинним до остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 5.1.).

Факт виконання позивачем вказаних у договорі робіт підтверджується актом прийняття робіт № 394, де зазначено про виконання робіт позивачем на замовлення відповідача за договором від

12 серпня 2010 року. Акт підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками та відображає вартість проведених робіт в сумі узгодженій договором.

Враховуючи невиконання відповідачем умов договору щодо оплати виконаних робіт, позивач направив на адресу відповідача претензію № 56 від 12.10.11р. з вимогою погашення заборгованості, яка залишена без реагування.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами.

Уклавши договір № 204 сторони визначили умови, що є обов'язкові для них.

Відповідно до умов договору обов'язок замовника провести оплату виконаних робіт в сумі 713, 30 грн. виникає на протязі трьох банківських днів з часу отримання акту виконаних робіт. Як вбачається з акту виконаних робіт, його підписання відбулося за фактом виконання робіт, проведених у серпні 2010 року. Тобто, суд виходить з того, що сторони, при прийнятті робіт, періодом їх виконання визначили календарний місяць. Тому, датою підписання акту слід вважати перше число наступного місяця -1 вересня 2010 року. Тому обов'язок оплатити роботи виник 4 вересня 2010 року. Докази оплати у справі відсутні.

Доводи відповідача щодо проведення робіт не на території його підприємства до уваги не приймаються, оскільки місце виконання замовлених робіт не має правового значення для зміни чи припинення зобов'язання по їх оплаті.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, позов, в частині стягнення основної заборгованості обґрунтований та підлягає задоволенню. Проте, враховуючи, що договір укладено на суму 713, 30 грн., акт підписано на таку ж суму, обґрунтованою сумою основного боргу є саме вказана сума. Решта суми основного боргу (0, 06 грн.) заявлені безпідставною.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи положення вказаної норми, з урахуванням документального підтвердження наявності заборгованості на час звернення з позовом до суду, вимоги про стягнення інфляційних та річних є також обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Однак, з урахуванням документально підтвердженого розміру заборгованості, а також дати виникнення прострочки, обґрунтованою сумою річних буде - 29, 43 грн.

Інфляційні вимоги обґрунтовані і відповідають розрахунку.

Вирішуючи питання стягнення пені судом враховується, що згідно ч. 6 ст. 323 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Виходячи з дати виникнення зобов'язання визначений позивачем період нарахування пені не відповідає вимогам вищеназваної норми. Тому заявлена до стягнення сума пені є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково, з покладенням судових витрат на сторони, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "ФРІ-ВЕСТ" (м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 16, код 31285905) на користь міського комунального підприємства "Хмельницькводоканал" (м. Хмельницький, вул. Водопровідна, 75, код 03356128) - 713, 30 грн. - основного боргу, 66, 34 грн. - інфляційних, 29, 43 грн. -річні, а також 1 512, 93 грн. судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 -позивачу,

3 - відповідачу (реком з пов) м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 16