Постанова

від 11.04.2012 по справі 2а-728/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2012 р. Справа № 2a-728/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Главача І.А.,

за участю секретаря судового засідання - Вилки О.С.,

представника позивача - Гринчака В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби

до відповідача: Приватного виробничо-торгового підприємства "Селіка"

про стягнення податкового боргу у сумі 10 047,67 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

13.03.2012 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби звернулася з адміністративним позовом до Приватного виробничо-торгового підприємства "Селіка" про стягнення податкового боргу у сумі 10 047,67 грн. Позовні вимоги мотивувала тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою комунального податку за період 2009-2010 років у сумі 79,90 грн.; орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009-2010 роки у сумі 5 062,44 грн., штрафних санкцій, застосованих за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 976,31 грн. та за несвоєчасне подання декларації по орендній платі за землю у розмірі 170,00 грн.; штрафних санкцій, застосованих за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та за неповернення свідоцтва платника податку на додану вартість у розмірі 176,03 грн.; штрафних санкцій, застосованих за не подання декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік у розмірі 170,00 грн. та нарахованої пені у розмірі 3 442,07 грн. на загальну суму 10 047,67 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов повністю задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився з невідомих суду причин, хоча про дату, час та місце розгляду справи відповідач був належним чином повідомлений, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав.

За таких обставин, суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності представника відповідача.

Вислухавши представника позивача, дослідивши наявні докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Судом встановлено, що Приватне виробничо-торгове підприємство "Селіка" є юридичною особою (код ЄДРПОУ - 24681571) та перебуває на податковому обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби.

Суд у відповідності до статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин та враховуючи період, в якому тривали спірні правовідносини, зазначає, що до правовідносин між сторонами підлягають застосуванню норми права, що діяли в часі на момент їх виникнення.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України "Про систему оподаткування" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначені види податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України. Згідно частини 1 статті 9 цього Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, платники податків зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) (пункт 2); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни (пункт 3).

З матеріалів справи вбачається, що 17.07.2009 року, 20.10.2009 року, 20.01.2010 року, 07.05.2010 року, 19.07.2010 року та 08.11.2010 року Приватним виробничо-торговим підприємством "Селіка" подано до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківськ податковий розрахунок комунального податку за податку за ІІ квартал 2009 року, ІІІ квартал 2009 року, 2009 рік, І квартал 2010 року, ІІ квартал 2010 року, та ІІІ квартал 2010 року, якими узгоджено податкові зобов'язання платника податків з комунального податку за вказані періоди у сумі 15,30 грн., 13,60 грн., 10,20 грн., 8,50 грн., 10,20 грн. та 6,80 грн. відповідно (а.с.25-30).

Судом також встановлено, що 16.01.2009 року та 30.04.2010 року відповідачем подано до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківськ податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік та 2010 рік відповідно, якими узгоджено зобов'язання платника податків щодо орендної плати за землю на 2009 рік у розмірі 3 716,77 грн. та на 2010 рік у розмірі 3 936,06 грн. (а.с.19-20).

Згідно абзаців 1, 2 пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкові зобов'язання відповідача, визначені ним у вищевказаних податкових розрахунках комунального податку та податкових деклараціях орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, є узгодженими.

У відповідності до вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про плату за землю" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із неналежним виконанням Приватним виробничо-торговим підприємством "Селіка" визначеного Законом обов'язку, за останнім залишається непогашеною заборгованість по сплаті комунального податку за період 2009-2010 років у загальній сумі 79,90 грн. та орендної плати за землю за період 2009-2010 років у загальній сумі 5 062,44 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що 06.04.2009 року та 30.11.2009 року посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську проведено перевірки Приватного виробничо-торгового підприємства "Селіка" по питанню своєчасності і повноти сплати в бюджет податків, зборів та інших обов'язкових платежів за період з 20.11.2007 року по 30.01.2008 року, а також щодо своєчасності повернення свідоцтва платника податку на додану вартість, за результатами яких складено акти № 4463/15-2/24681571 та № 19122/152 відповідно. В даних актах зафіксовано факт несвоєчасної сплати відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 20.11.2007 року по 30.01.2008 року та факт неповернення відповідачем свідоцтва платника податку на додану вартість за № 246815709157 від 30.12.1997 року, яке було анульоване позивачем 29.10.2009 року за № 088/152 (а.с14,17).

Крім того, 24.07.2009 року позивачем проведено перевірку Приватного виробничо-торгового підприємства "Селіка" по питанню своєчасності і повноти сплати в бюджет земельного податку, орендної плати за земельні ділянки за період з 31.03.2007 року по 21.05.2009 року, а 28.04.2010 року - перевірку по питанню своєчасності подання податкової звітності по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2010 рік, за результатами яких складено акти № 8465/15-3 від 24.07.2009 року та № 8077/15-3 від 28.04.2010 року відповідно. В даних актах зафіксовано факт несвоєчасної сплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 31.03.2007 року по 21.05.2009 року та факт несвоєчасного подання податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік (а.с.21,23).

Згідно пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашень зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку (підпункт 17.1.1);

у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу (підпункту 17.1.7).

Абзацом 8 пункту 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що платник податку на додану вартість зобов'язаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У цьому випадку затримка у повернення такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності з цього податку.

Судом встановлено, що позивачем на підставі акту перевірки за № 4463/15-2/24681571 від 06.04.2009 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0002501502/0 від 06.04.2009 року, згідно якого Приватному виробничо-торговому підприємству "Селіка" нараховано штраф у розмірі 6,03 грн. -20 % узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, сплаченої із затримкою; на підставі акту перевірки за № 8464/15-3 від 24.07.2009 року винесено податкове повідомлення-рішення № 10781503/0 від 29.07.2009 року, згідно якого відповідачу штраф у розмірі 976,31 грн. - 50 % узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, сплаченої із затримкою; на підставі акту перевірки за № 19122/152 від 30.11.2009 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000100919/0 від 30.11.2009 року, згідно якого відповідачу штраф у розмірі 170,00 грн. ; на підставі акту перевірки за № 8077/15-3 від 28.04.2010 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0004171503/0 від 29.04.2010 року, згідно якого відповідачу штраф у розмірі 170,00 грн. (а.с.13, 16, 22, 24).

Оскільки, у судовому засіданні встановлено, що відповідачем не була порушена процедура апеляційного узгодження грошового зобов'язання, визначеного податковими повідомленнями-рішеннями за № 0002501502/0 від 06.04.2009 року, № 10781503/0 від 29.07.2009 року, № 0000100919/0 від 30.11.2009 року та № 0004171503/0 від 29.04.2010 року то сума грошового зобов'язання відповідача у загальному розмірі 1 322,34 грн. є узгодженою та підлягала сплаті Приватним виробничо-торговим підприємством "Селіка" у строк встановлений підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

З матеріалів справи також вбачається, що 23.05.2011 року старшим державним податковим ревізором інспектором відділу адміністрування податку на прибуток Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківськ Мелешко Г.М. проведено камеральну перевірку своєчасності подання податкової звітності з податку на прибуток Приватним виробничо-торговим підприємством "Селіка", за результатами якої складено акт за № 3569/15-1/24681571. В даному акті зафіксовано факт неподання відповідачем податкової звітності з податку на прибуток підприємства за 2010 рік (а.с.9).

Згідно пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Позивачем на підставі акту про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності за № 3569/15-1/24681571 від 23.05.2011 року, керуючись пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, винесено податкове повідомлення-рішення за № 0006201501 від 23.05.2011 року, згідно якого до Приватного виробничо-торгового підприємства "Селіка" за несвоєчасне подання податкової декларації з податку на прибуток за 2010 рік застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170,00 грн. (а.с.10).

Оскільки, відповідачем не була порушена процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення за № 0006201501 від 23.05.2011 року у строки, передбачені статтею 56 Податкового кодексу України, то сума грошового зобов'язання у розмірі 170,00 грн., у відповідності підпункту 56.15.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, є узгодженою та підлягала сплаті Приватним виробничо-торговим підприємством "Селіка" у строк, встановлений пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України.

Судом також встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 16.4 статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України відповідачу нараховано пеню на загальну суму 3 442,07 грн.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Аналогічно підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що грошові зобов'язання Приватного виробничо-торгового підприємства "Селіка" зі сплати комунального податку за період 2009-2010 років у сумі 79,90 грн.; орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009-2010 роки у сумі 5 062,44 грн., штрафних санкцій, застосованих за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 976,31 грн. та за несвоєчасне подання декларації по орендній платі за землю у розмірі 170,00 грн.; штрафних санкцій, застосованих за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та за неповернення свідоцтва платника податку на додану вартість у розмірі 176,03 грн.; штрафних санкцій, застосованих за неподання декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік у розмірі 170,00 грн. та нарахованої пені у розмірі 3 442,07 грн. на загальну суму 10 047,67 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Згідно абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 цього Кодексу встановлено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

У судовому засіданні встановлено, що у зв'язку з не сплатою відповідачем податкового боргу, останньому надсилались перша та друга податкові вимоги, які відповідач отримав, однак залишив без реагування (а.с.7-8).

Наявність податкового боргу підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями, довідкою Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області за № 335 від 19.08.2011 року про борг за платежами Приватного виробничо-торгового підприємства "Селіка" та іншими матеріалами справи.

Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості судом не встановлено.

Доказів сплати податкового боргу відповідач суду не представив, чим фактично не заперечив наявність заборгованості, яка є предметом спору в даній справі.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до вимог підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного виробничо-торгового підприємства "Селіка" (76019, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Довга, 47/78, код ЄДРПОУ 24681571) в дохід держави 10 047 (десять тисяч сорок сім) грн. 67 коп. податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить Приватному виробничо-торговому підприємству "Селіка".

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Главач І.А.

Постанова складена в повному обсязі 12.04.2012 року.