Постанова

від 17.04.2012 по справі 2а-981/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2012 р. Справа № 2a-981/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Главача І.А.,

за участю секретаря судового засідання - П"ятковської М.В.,

представника позивача - Урядко Р.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: заступника Долинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю "Долинська сільгосптехніка"

про стягнення податкового боргу у сумі 34 135,08 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

03.04.2012 року заступник Долинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби звернувся з адміністративним позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Долинська сільгосптехніка" про стягнення податкового боргу у сумі 47 536,60 грн. Позовні вимоги мотивував тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою податку на додану вартість за ІІ, ІІІ квартали 2010 року, за травень 2011 року та за вересень 2011 року у загальній сумі 13 302,02 грн., з яких 775,68 грн. -нарахована пеня, єдиного податку за ІV квартал 2010 року у сумі 3 982,25 грн., земельного податку за період 2011 року у сумі 30 250,81 грн.

Прокурор у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про дату, час та місце розгляду був належним чином повідомлений, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник позивача у судовому засіданні зменшив позовні вимоги, подавши при цьому відповідну письмову заяву. Вказав, що у зв'язку із частковою сплатою відповідачем 10 800,00 грн. земельного податку, 2 600,00 грн. податку на додану вартість та 1,52 грн. податку на прибуток, станом на 17.04.2012 року за відповідачем залишається непогашеним податковий борг у сумі 34 135,08 грн., який просив стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з додатковою відповідальністю "Долинська сільгосптехніка".

Представник відповідача у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча відповідач про дату, час та місце розгляду був належним чином повідомлений, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав.

Згідно частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату,час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності прокурора та представника відповідача.

Вислухавши представника позивача, дослідивши наявні та подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Судом встановлено, що Товариство з додатковою відповідальністю "Долинська сільгосптехніка" 24.06.1994 року зареєстроване Долинською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області як юридична особа та 28.04.1995 року взяте на податковий облік як платник податків Долинською об'єднаною державною податковою інспекцією Івано-Франківської області (а.с.6-9).

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суд, у відповідності до вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання яку правову норму належить застосувати до спірних правовідносин та враховуючи період, в якому тривали спірні правовідносини, зазначає, що до частини правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми права, що діяли в часі на момент їх виникнення. Частина правовідносин з приводу виникнення податкового боргу врегульовані нормами Податкового кодексу України, який вступив у дію із 01.01.2011 року.

Судом встановлено, що 06.08.2010 року, 01.11.2010 року, 17.06.2011 року та 18.10.2011 року відповідачем подано до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області податкові декларації з податку на додану вартість за ІІ, ІІІ квартали 2010 року, за травень 2011 року та за вересень 2011 року відповідно, якими узгоджено податкові зобов'язання платника податків з податку на додану вартість за вказані періоди у сумі 6 092,00 грн., 4 589,00 грн., 1 521,00 грн. та 884,00 грн. на загальну суму 13 086,00 грн. (а.с.10-17).

З матеріалів справи також вбачається, що 10.01.2011 року та 28.01.2011 року Товариством з додатковою відповідальністю "Долинська сільгосптехніка" подано до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області розрахунок сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва -юридичною особою за ІV квартал 2010 року та податкову декларацію з плати за землю (земельний податок або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2011 рік, якими узгоджено податкові зобов'язання платника податків з єдиного податку за ІV квартал 2010 року у сумі 6 234,00 грн. та із земельного податку на 2011 рік у сумі 33 912,60 грн. (а.с.18-23).

Згідно абзаців 1, 2 пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Аналогічно пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкові зобов'язання відповідача, визначені ним у податкових деклараціях з податку на додану вартість за ІІ, ІІІ квартали 2010 року, за травень 2011 року та за вересень 2011 року, розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва -юридичною особою за ІV квартал 2010 року та податковій декларації з плати за землю (земельний податок або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2011 рік, є узгодженими.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно абзацу 4 пункту 3 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Аналогічно підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами України з питань митної справи.

Згідно пункту 203.2 статті 203 розділу V «Податок на додану вартість»Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктом 203.1 цієї статті встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У відповідності до вимог пункту 287.3 статті 287 цього Кодексу податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Однак, судом встановлено, що у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем визначеного Законом обов'язку, за останнім залишається непогашеною заборгованість по сплаті податку на додану вартість за ІІ, ІІІ квартали 2010 року, за травень 2011 року та за вересень 2011 року на загальну суму 9 926,34 грн., єдиного податку за ІV квартал 2010 року та земельного податку за період 2011 року у сумі 19 450,81 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що позивачем на виконання вимог пункту 16.4 статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України за несплату самостійно узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість нараховано відповідачу пеню у сумі 775,68 грн.

У відповідності до вимог абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що позивачем надіслано відповідачу першу та другу податкову вимогу, які відповідач отримав, однак залишив без реагування (а.с.24).

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгоджених податкових зобов'язань із податку на додану вартість за ІІ, ІІІ квартали 2010 року, за травень 2011 року та за вересень 2011 року на загальну суму 9 926,34 грн., єдиного податку за ІV квартал 2010 року та земельного податку за період 2011 року у сумі 19 450,81 грн. та нарахована пеня у сумі 775,68 грн. на загальну суму 34 135,08 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Наявність податкового боргу підтверджується Довідками Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби про суму податкового боргу Товариства з додатковою відповідальністю "Долинська сільгосптехніка" за № 900 від 22.12.2011 року та від 17.04.2012 року, обліковими картками даного платника податків та іншими матеріалами справи.

Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості у судовому засіданні не встановлено.

Доказів сплати податкового боргу відповідач суду не представив, чим фактично не заперечив наявність заборгованості, яка є предметом спору у даній справі.

За таких обставин, податковий борг у сумі 34 135,08 грн. підлягає стягненню у судовому порядку.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до вимог підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 137, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Долинська сільгосптехніка" (77503, Івано-Франківська область, Долинський район, м. Долина, вул. Полуванки, 34, код ЄДРПОУ - 03743658) в дохід держави 34 135 (тридцять чотири тисячі сто тридцять п"ять) грн. 08 коп. податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Главач І.А.

Постанова складена в повному обсязі 19.04.2012 року.