Постанова

від 28.04.2012 по справі 2а-3352/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 квітня 2012 року № 2а-3352/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичні центри "Макс-Велл" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000242360 від 27.02.2012 р., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000242360 від 27.02.2012 р., прийнятого відповідачем.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм податкового законодавства України було прийняте протиправне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 47 083 695,00 грн., що призвело до порушення прав та законних інтересів позивача.

Відповідач проти позову заперечував, вважаючи оскаржуване рішення обґрунтованим і прийнятим ним відповідно до вимог Податкового кодексу України за результатами перевірки позивача та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

24.04.2012 р. відповідач в судове засідання не з'явився.

Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медичні центри "Макс-Велл" зареєстроване Голосіївською районною у місті Києві державної адміністрацією 18.12.2007 р. та є платником податків (код ЄДРПОУ 35643562).

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва була проведена документальна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 р. по 30.09.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 р. по 30.09.2011 р.

В ході перевірки було встановлено, що позивачем неправомірно визначено р.06.6 "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року)" податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року, а саме: до складу від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду віднесено від'ємне значення за 2008, 2009, 2010 роки в сумі 47 083 695,00 грн. та від'ємне значення за І квартал 2011 року в сумі 679 211,00 грн.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 14.02.2012 р. № 59/1-23-60-35643562, яким зафіксовані порушення позивачем норм податкового законодавства, зокрема: п.150.1. ст.150 Податкового кодексу України з урахуванням та п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року в сумі 47 083 695,00 грн.

Не погоджуючись з такими висновками акту перевірки, позивачем були подані відповідачу заперечення до акту, за результатами розгляду яких, надана відповідь від 22.02.2012 р. № 1981/10/23-6011, що заперечення до акту є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, а висновки акту залишаються без змін.

На підставі акта перевірки від 14.02.2012 р. № 59/1-23-60-35643562, відповідачем було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 27.02.2012 р. № 0000242360, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 47 083 695,00 грн.

Суд звертає увагу на те, що позивачем не було використане, надане йому ст.56 Податкового кодексу України, право адміністративного оскарження рішення податкового органу.

Позивач підтверджує факт включення до складу від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду ІІ кварталу 2011 року від'ємне значення попередніх років (2008-2010) в сумі 47 083 695,00 грн. і від'ємне значення за І квартал 2011 року в сумі 679 211,00 грн. та вважає, що таке формування ним валових витрат за ІІ квартал 2011 року, відповідає вимогам Податкового кодексу України.

Відповідно до положень ст.36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи, що виникає у платника за кожним податком та збором, і є безумовним та першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно п.37.1. та п.37.2. ст.37 Податкового кодексу України, підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

Пунктом 1 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України (Особливості справляння податку на прибуток підприємств) визначено, що розділ III (податок на прибуток підприємств) цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Пунктом 3 (абз.1) підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України встановлено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Згідно абз.2 п.3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011 року без врахування будь-яких інших звітних періодів.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми, до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з попередніх років.

Крім того, відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 р. № 1-рп/99, Конституційний Суд України дійшов висновку, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч.1 ст.58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, у зв'язку з набранням 01 квітня 2011 року чинності розділом III Податкового кодексу України (Особливості справляння податку на прибуток підприємств) та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкта оподаткування попередніх років, що увійшло до першого кварталу 2011 року відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (який діяв до 01 квітня 2011 року) до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

Зазначене свідчить про відсутність, з боку відповідача, порушень норм податкового законодавства при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 27.02.2012 р. № 0000242360, та, відповідно, про його законність і обґрунтованість.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, повністю виконав покладений на них обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичні центри "Макс-Велл" відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилаються особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Аблов Є.В.