Постанова

від 12.10.2006 по справі а17/235-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А17/235-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

12.10.06р.

Справа № А17/235-06

За позовом Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Нікополь Дніпропетровської області

до –Приватного підприємства “Феррос”, с. Кам'янське Нікопольського району   Дніпропетровської області

    – Приватного підприємства “Араві”, м. Дніпропетровськ

про визнання недійсною угоди, стягнення 7481 грн. 28 коп.

                                                                                                        Суддя -  Стрелець Т. Г.

                                                   Секретар судового засідання —Хохлова Т. А.

Представники:

від позивача –Багно Ю.В., довіреність № 41, завідувач сектору;

від відповідача-1 –представник не з'явився;

від відповідача-2 –представник не з'явився.

Суть спору:

Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція (у подальшому —позивач) звернулась з позовом до господарського суду Дніпропетровської області та просить визнати недійсною угоду купівлі-продажу від 04.08.2003р. на загальну суму 7481,28 грн., яка була укладена між Приватним підприємством “Феррос” (у подальшому —відповідач-1) та Приватним підприємством “Араві” (у подальшому —відповідач-2), стягнути з відповідача-2 на користь відповідача-1 7481,28 грн., з відповідача-1 в доход держави 7481,28 грн.   

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що угода купівлі-продажу товару була укладена між відповідачами з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, і повинна бути визнана недійсною, оскільки при укладанні угоди відповідач-2 діяв з метою, яка була спрямована на отримання надприбутків за рахунок несплати податків. Зокрема, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2002р. по справі № А2/8179 було скасовано державну реєстрацію відповідача-2, дозволів на виготовлення печаток та штампів відповідач-2 не отримував.

Відповідач-1 проти позову заперечує, у поданому відзиві зазначає, що позивач дізнався про порушення своїх інтересів 19.05.2005р., в той час як позовна заява була подана 31.07.2006р., тобто позивачем було пропущено процесуальний строк звернення до адміністративного суду, встановлений ст. 99 КАС України. Вказане, на думку відповідача-1, є підставою для відмови у позові.

Відповідач-2 відзив на позовну заяву не надав, присутність свого повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив.

Суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності, тому що ухвали суду направлялися за юридичною адресою, яка значиться у Свідоцтві про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності-юридичної особи. Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

В судовому засіданні 12.10.2006р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Дослідивши докази, подані сторонами, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача-1, господарський суд, —

В с т а н о в и в :

04.08.2003р. між відповідачами була укладена угода купівлі-продажу, відповідно до якої відповідач-2 продав, а відповідач-1 придбав товарно-матеріальні цінності –кокс у кількості 20 тон загальною вартістю 7481,28 грн. з ПДВ.

Вказане підтверджується податковою накладною № 153 від 04.08.2003р., накладною № 153 від 04.08.2003р., квитанцією до прибуткового касового ордеру № 250 від 04.08.2003р., яка свідчить про те, що розрахунок за товари здійснювався між відповідачами у готівковій формі.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2002р. по справі № А2/8179 було скасовано державну реєстрацію відповідавча-2 у зв'язку з неподанням до органів податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності.

Листом від 08.11.2005р. ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська повідомила, що відповідач-2 знятий з податкового обліку 13.12.2002р.

Актом перевірки відповідності юридичної адреси встановлено, що відповідач-2 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 23А, не знаходиться.

У відповідності з Поясненнями Голобородько Л.Т. паспорт громадянки України був нею втрачений, ніякого відношення до перереєстрації відповідача-2 вона не має.

У відповідності з листом Відділу дозвільної системи Управління адміністративної служби міліції Управління МВС України в Дніпропетровській області від 16.05.2006р. відповідач-2 не звертався до нього з питання отримання дозволів на виготовлення печаток та штампів.

Проте, податкова накладна, накладна та квитанція до прибуткового касового ордеру містять відтиск круглої печатки відповідача-2.

Таким чином, документи бухгалтерської звітності, первинні документи відповідача-2 містять недостовірні дані.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

У відповідності зі ст. 49 ЦК УРСР, який був чинний на час укладення спірної угоди, якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.

В даному випадку відповідна мета присутня в діях відповідача-2 і направлена на приховування від оподаткування прибутків та доходів і, внаслідок цього, отримання надприбутків.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вже було зазначено, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2002р., яке не було оскаржене і набрало законної сили, була скасована державна реєстрація відповідача-2 внаслідок неподання останнім звітності.

Також матеріали справи свідчать, що відповідач-2 був перереєстрований на загублений паспорт, використовував у своїй діяльності незаконно виготовлену печатку, на час розгляду справи в суді не знаходиться за юридичною адресою.

Докази, наявні в матеріалах справи, а також наведене вище дозволяє погодитись з висновком позивача про те, що дії осіб, які уклали угоду з боку відповідача-2, спрямовані  на приховування від оподаткування прибутків та доходів.  Відповідачем-2 здійснювалась фіктивна підприємницька діяльність. Такі дії суперечать вимогам ст. 67 Конституції України.

Щодо посилання відповідача-1 на ст. 99 КАС України, то суд враховує наступне.

У відповідності зі ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно зі ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оскільки у спірних правовідносинах позивач звертався до суду не за захистом прав, свобод та інтересів фізичних або юридичних осіб, обмеження строку звернення до адміністративного суду, встановлені ст. 99 КАС України, у даному випадку не застосовуються.

Таким чином, за умови наявності в діях відповідача-2 мети, завідомо суперечної інтересам держави та суспільства, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст. 49 ЦК УРСР, ст.ст. 160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

П о с т а н о в и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсною угоду купівлі-продажу товару за накладною № 153 від 04.08.2003р. та податковою накладною № 153 від 04.08.2003р., яка була укладена між Приватним підприємством “Феррос” і Приватним підприємством “Араві”.

Стягнути з Приватного підприємства „Араві” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Г. Сталінграда, буд. 23А, код ЄДРПОУ 25518100, р/рахунки в установах банків відсутні) на користь Приватного підприємства „Феррос” (53282, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Кам'янське, вул. Озерна, буд. 12, код ЄДРПОУ 31884389, р/р 26007110223961 в НФ АКБ “Укрсоцбанк”, м. Нікополь, МФО 305114, р/р 2600930177943 в Промінвестбанку, м. Нікополь, МФО 305534) 7481 грн. 28 коп.

Стягнути  з Приватного підприємства „Феррос” (53282, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Кам'янське, вул. Озерна, буд. 12, код ЄДРПОУ 31884389, р/р 26007110223961 в НФ АКБ “Укрсоцбанк”, м. Нікополь, МФО 305114, р/р 2600930177943 в Промінвестбанку, м. Нікополь, МФО 305534) в доход держави (р/р 31116106600029 у банку УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, отримувач: ВДК м. Нікополя, код платежу 23030300) 7481 грн. 28 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Суддя                                                                                                            Т. Г. Стрелець

30.10.2006р.