Ухвала

від 14.03.2012 по справі 9101/128524/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2012 р.справа № 2а/0470/8794/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Юхименка О.В. Руденко М.А.

за участю секретаря: Бембінек Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2011 року у справі № 2а-/0470/8794/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Сонячний»до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

У липні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Сонячний»( надалі -ТОВ «Санаторій «Сонячний») звернулося до суду з адміністративним позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області ( надалі - Західно-Донбаська ОДПІ), відповідно до якого просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області № 0000522341 від 30 червня 2011 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2011 року позовні вимоги ТОВ «Санаторій «Сонячний»задоволено , визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області № 0000522341 від 30 червня 2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Санаторій «Сонячний»з податку на додану вартість у розмірі 40514.00 грн., у тому числі - за основним платежем -40513.0 грн., за штрафними санкціями -01 грн. рішення суду обґрунтовано тим, що не передбачено позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту у разі порушення його контрагентами вимог податкового законодавства по ланцюгу постачання.

З даною постановою не погодилась - Західно-Донбаська ОДПІ , подала апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати постанову суду у повному обсязі та прийняти рішення, яким відмовити ТОВ «Санаторій «Сонячний»у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що протягом перевіряє мого періоду позивач мав взаємовідносини з ПП «ТД»Тіара»з приводу придбання будівельних матеріалів. В результаті проведеної невиїзної документальної перевірки вказаного підприємства встановлено, що кількість працюючих на підприємстві у третьому кварталі 2010 року складала одну особу, а отже, враховуючи загальний обсяг декларуємих доходів від реалізації товарів ( робіт, послуг), фізично не могла здійснити такий обсяг робіт. Крім того, суд не врахував, що документи, що підтверджують факт транспортування товарів від ПП «ТД»Тіара»( товарно-транспортні накладні, шляхові листи) до перевірки не надавались, вартість послуг на транспортування матеріалів ПП «ТД»Тіара»до сплати ТОВ «Санаторій «Сонячний»не виставлялись.

Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явились, клопотань про розгляд справи за їх участі до суду не надходило, а тому, відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що уповноваженими фахівцями державної податкової інспекції проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Санаторій «Сонячний» , код ЄДРПОУ 21898011, з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «ТД»Тіара»за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року

За результатами перевірки складено Акт № 365-23/1-21898011 від 10.06.2011 р. Перевіркою з'ясовано: 01.01.2011 року укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого ПП «ТД»Тіара» (продавець) зобов'язується передати у власність ТОВ «Санаторій «Сонячний»(покупець) будівельні матеріали, найменування, ціна та кількість у накладних, які є невід 'ємною частиною даного Договору. Загальна сума договору -згідно накладних, але не більше 500000 грн. Строк дії Договору -до 31.12.2011р.

На думку фахівців податкового органу відсутність матеріальної бази ( транспортних засобів, матеріальних запасів), нематеріальних активів, трудових ресурсів у ПП «ТД»Тіара» унеможливлює здійснення господарської діяльності ПП «ТД»Тіара», а тому оформлення договору та первинних документів ТОВ «Санаторій «Сонячний»щодо придбання товарів від ПП «ТД»Тіара»є таким, що суперечить нормам частини 5 статті 203, частин 1,2 статі 215, статті 216 Цивільного кодексу України та не може бути спрямоване на настання правових наслідків.

З огляду на викладене, позивачем порушено п.3.1 ст.3, п.п. 7.4.1, п.п.7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», діючого на момент виникнення спірних правовідносин, а саме - завищено податковий кредит з податку на додану вартість у сум 40512.68 грн. у тому числі, за січень 2011 року -40512.68 грн..

На підставі зазначеного Акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.06.2011р. № 0000522341, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року за № 168\97-ВР, діючого на момент виникнення спірних правовідносин, з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) в сумі 40514.00 грн., у тому числі - за основним платежем -40513.0 грн., за штрафними санкціями -01 грн. .(а.с.6)

Скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення є предметом позову.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Санаторій «Сонячний», суд першої інстанції входив з того, що у судовому засіданні достовірно встановлено, що на виконання умов договору купівлі-продажу від 01.01.2011р. ПП «ТД»Тіара»поставило товар, а саме -будівельні матеріали та виписало видаткові накладні та податкові накладні ( а.с.46-47), а ТОВ «Санаторій «Сонячний»отримано товар та сплачено за нього згідно квитанцій до прибуткових касових ордерів за січень 2011р. на суму 40512.68 грн. ( а.с.39-45). Також судом встановлено, а відповідачем не спростовано, що ТОВ «Санаторій «Сонячний» використовував отримані товари у господарській діяльності, а саме, було здійснено ремонтні роботи корпусів санаторію, що підтверджується письмовими доказами.

У відповідності з пунктом 5.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"(334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат згідно підпункту 5.2.1 Закону (334/94-ВР) включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до вимог абзацу четвертого підпункту 5.3.9 цього Закону (334/94-ВР), не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як видно з зазначених норм у широкому значенні під документом розуміють матеріальний носій, що його використовують у процесі спілкування, на якому за допомогою різних засобів і способів зафіксовано в доцільній для сприйняття формі інформацію.

Виходячи з визначення первинного документу як такого, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, бухгалтерський облік є не просто документообігом, а певним порядком фіксації фактів здійснення господарських операцій.

При цьому, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Отже виходячи з аналізу зазначених норм до складу валових витрат включаються суми витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції, вже як наслідок підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

За оцінкою колегії суддів, визначальною все ж має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, діяльність якої здійснюється в межах правової відповідальності, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції (керівник підприємства затверджує перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати) первинні документи), на здійснення господарських операцій, та під час здійснення господарської операції.

Водночас, право на нарахування податку та складання податкових накладних, підпункт 7.2.4 Закону (168/97-ВР), надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Податкова накладна, підпункт 7.2.3 Закону (168/97-ВР), складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

Згідно з пунктом 1.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"від 21 грудня 2000 року N 2181-II I (2181-14), є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів.

Таким чином, законодавством встановлений певний взаємозв'язок і між надходженням до бюджету податку на додану вартість.

Несплата податків (зборів) суб'єктами господарських відносин не є підставою для зменшення суми податкового кредиту.

При вирішенні справи суд повинен з'ясувати всі обставини справи і оцінити їх в сукупності, як то: чи мали місце господарські операції, чи добросовісно діяли всі учасники господарських взаємовідносин.

Як видно з Акту перевірки позивачем 01.01.2011 року укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого ПП «ТД»Тіара» (продавець) зобов'язується передати у власність ТОВ «Санаторій «Сонячний»(покупець) будівельні матеріали, найменування, ціна та кількість у накладних, які є невід 'ємною частиною даного Договору. . На момент укладання зазначеного договору та у період виконання договірних обов'язків ПП «ТД»Тіара» мало статус платника ПДВ, відомостей про те, що ПП «ТД»Тіара» було виключено з ЄДРПОУ або перебувало у процесі припинення підприємницької діяльності відповідачем не надавались, провадження у справі про банкрутство стосовно нього порушено не було. Будівельні матеріали, отримані позивачем по договору, використані ним у господарській діяльності, а саме, було здійснено ремонтні роботи корпусів санаторію, що підтверджено письмовими доказами та не спростовано відповідачем. .

Щодо доводів відповідача про те, що на ПП «ТД»Тіара» кількість працюючих на підприємстві у третьому кварталі 2010 року складала одну особу , а тому, враховуючи загальний обсяг декларуємих доходів від реалізації товарів ( робіт, послуг), підприємство фізично не могло здійснити такий обсяг робіт, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивач при укладанні договору купівлі-продажу визначив, що поставка товару відбувається за заявкою покупця (ТОВ «Санаторій «Сонячний») та транспортується продавцем (ПП «ТД»Тіара») до складу покупця. В той же час на позивача законом не покладається обов'язок перевіряти, яким чином здійснюється транспортування товарів та за рахунок яких виробничих потужностей.

Договір купівлі-продажу від 01.01.2011 року в законодавчо встановленому порядку недійсним визнаний не був. Безпідставними є також твердження відповідача про нікчемність договору з огляду на відсутність у продавця виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, оскільки норми Цивільного кодексу України, які встановлюють підстави недійсності правочину і правові наслідки недодержання сторонами вимог закону (ст.. 215-236 ЦК України), не містять такої правової підстави нікчемності правочину.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ТОВ «Санаторій «Сонячний»про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області № 0000522341 від 30 червня 2011 року є обґрунтованими.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнято рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоду не з метою реального настання правових наслідків, а з метою штучного створення податкового кредиту з ПДВ покупцем товарів ( робіт,послуг), зокрема ТОВ «Санаторій «Сонячний» .

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване судове рішення, у зв'язку з чим підстави для його скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованість висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, прийнятого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205,206 КАС України, суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області -залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2011 року у справі № 2а-/0470/8794/11 -залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі.

Повний текст постанови складено 19 березня 2012 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: М.А. Руденко