Ухвала

від 25.11.2011 по справі 8-41/11

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 8-41/11

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2011 року

Святошинський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Н.Г. Лопатюк

при секретарі А.А.Холявчук

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення 01.06.2011 р. за нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до житлово-будівельного кооперативу «Лепсе - 4», ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування наказу про звільнення з роботи та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 01 червня 2011 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 по цивільній справі за її позовом до ЖБК «Лепсе - 4», ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування наказу про звільнення з роботи та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, було відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 05 жовтня 2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а рішення Святошинського районного суду м. Києва від 01 червня 2011 року залишено без змін.

17 жовтня 2011 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд рішення від 01.06.2011 р. за ново виявленими обставинами, в якій вона просить суд скасувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 01 червня 2011 року, оскільки в ньому лише зазначено: «суд, відмовляючи в позові, вірно виходив з того що, на час звільнення відповідачу не було відомо про непрацездатність позивача, у встановленому законом порядку, листи непрацездатності до ЖБК не пред'являлися».

24 жовтня 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про перегляд рішення від 011.06.2011 р. за ново виявленими обставинами, посилаючись на факти протилежних висновків суду щодо дати/року вручення позивачці копії наказу №10 ЖБК «Лепсе-4» від 27.12.2006 р. про її звільнення з роботи або дня видачі їй трудової книжки, а також на факти відсутності в постановленому рішенні вказівки строків подання ОСОБА_1 відповідної позовної заяви від 21.08.2009 року до суду та вирішення питання доказів на підтвердження фактичних даних відсутності або наявності пропуску строку позовної давності при її зверненні до суду з позовом та відсутності в рішенні суду вказівки відповідних чинних статей законодавства України, які на законодавчому рівні встановили б, що ЖБК «Лепсе-4» мав право не видати ОСОБА_1 в день її звільнення неділю 31 грудня 2006 року її трудову книжку та копію наказу № 10 ЖБК «Лепсе-4» від 27.12.2006 р., оскільки Апеляційний суд м. Києва тільки зазначив: «03 січня 2007 року вона отримала повідомлення про те, що їй слід отримати трудову книжку і розрахунок».

В заяві від 28 жовтня 2011 року про перегляд рішення за ново виявленими обставинами, позивач посилається на те, що підставами скасування рішення суду від 01.06.2011 р. є відсутність у вказаному рішенні фактичних доказів з вказівкою відповідних чинних статей законів України, які на законодавчому рівні узаконили б допустимість зазначенної в наказі № 10 від 27.12.2006 р. ЖБК «Лепсе-4» дати звільнення 31 грудня 2006 року ОСОБА_1, що є неділя загальний вихідний день, в який працював і сам ЖБК «Лепсе-4» та підтвердив своїм повідомленням від 29.12.2006 р.: «Оскільки Ви були відсутні на роботі в останній робочий день (29 грудня 2006 року) перед датою звільнення (31 грудня 2006 року), в перший після цієї дати робочий день (03 січня 2007 року) Вам необхідно отримати трудову книжку та всі належні при звільненні суми», оскільки Апеляційний суд м. Києва тільки зазначив: «Щодо посилань апелянта про звільнення з порушенням норм трудового законодавства, то суд їх вважає безпідставними».

31 жовтня 2011 року позивач звернулась до Святошинського районного суду м. Києва з заявою про перегляд рішення за ново виявленими обставинами, посилаючись на те, що в рішенні відсутні вказівки відповідних чинних статей законодавства України, які на законодавчому рівні встановили б право ЖБК «Лепсе-4» письмово не повідомляти працівника - ОСОБА_1 про нараховані суми, належні їй при звільненні, перед виплатою цих сум, що має істотне значення для справи, а також відсутні вказівки відповідних чинних статей законодавства України, які на законодавчому рівні встановили б що після пред'явлення 11 липня 2009 року звільненим працівником ОСОБА_1 вимоги про розрахунок роботодавець ЖБК «Лепсе-4» мав право на даний час не надати на пред'явлену вимогу копію розрахунку нарахованих сум, належних ОСОБА_1 при звільненні та не виплатити ці суми, оскільки Апеляційний суд м. Києва в ухвалі від 05.10.2011 року тільки зазначив «Щодо посилань апелянта про звільнення з порушенням норм трудового законодавства, то суд вважає їх безпідставними».

В своїй заяві про перегляд рішення за суду від 01.06.2011 р. за нововиявленими обставинами, з якою вона звернулась до Святошинського районного суду м. Києва 03 листопада 2011 року зазначає, що підставами скасування рішення суду від 01.06.2011 року є відсутність в постановленому рішенні вказівки відповідних чинних статей законодавства України, які на законодавчому рівні надали б право роботодавцю ЖБК «Лепсе-4» без з'ясування ним причини тривалої відсутності на роботі ОСОБА_1 з 20 грудня 2006 року на день її звільнення 31 грудня 2006 року підписати наказ № 10 ЖБК «Лепсе-4» від 27.12.2006 року про звільнення з 31 грудня 2006 року ОСОБА_1, відсутні в постановленому рішенні вказівки відповідних чинних статей законодавства України, які на законодавчому рівні встановили б, що змістом про скорочення чисельності і штату працівників відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України встановлено правовий критерій звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності, а також відсутні в постановленому рішенні вказівки відповідних чинних статей законодавства України, які на законодавчому рівні встановили б, що скорочення чисельності і штату працівників відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України є достатньою умовою для звільнення тимчасово непрацездатного працівника, оскільки судом у рішенні застосовано саме п.1 ст. 40 КЗпП України, як обґрунтування звільнення працівника ОСОБА_1 в день, в який їй був виданий лікарняний листок про її тимчасову непрацездатність, про що в ухвалі Апеляційного суду м. Києва від 05.10.2011 р. тільки зазначено: «у відповідача були відсутні підстави до звільнення ОСОБА_1 згідно наказу про скорочення чисельності і штату працівників відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України. Щодо посилань апелянта про звільнення з порушенням норм трудового законодавства, то суд їх вважає безпідставними».

04 листопада 2011 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд рішення за ново виявленими обставинами, в якій вона просить суд скасувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 01.06.2011 р., посилаючись на ті підстави, що в рішенні суду відсутні вказівки відповідних чинних статей законодавства України, які на законодавчому рівні встановили б право суду в одноособовому порядку змінити і встановити в рішенні заявлені ОСОБА_1 в позові від 21.08.2009 р. позовні вимоги.

В судове засідання сторони не з'явились, повідомлялись належним чином, причини неявки суду не відомі. Тому, суд вважає за можливе розглянути заяви про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами у їх відсутність, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 365 ЦПК України неявка сторін не є перешкодою для розгляду заяв.

Відповідно до ст. 361 ЦПК України підставами для скасування рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення, скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду, встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акту чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду не виконане.

Крім того, відповідно до ч. 1 п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.1981 року «Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили» як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд (наприклад, виявлення факту, що сторона буда недієздатною, угода чи актовий запис недійсні, що є або скасований заповіт на майно, наявність даних про недійсність розірваного судом шлюбу, вказівки Конституційного Суду України про преюдиціальність його рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів, пов'язаних із правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта тощо).

Згідно ч. 1 ст. 363 ЦПК України, рішення, ухвала суду чи судовий наказ переглядаються у зв'язку з нововиявленими обставинами судом, який ухвалив рішення, постановив ухвалу або видав судовий наказ.

Під час вивчення заяв ОСОБА_1 про перегляд рішення суду від 01.06.2011 р. за нововиявленими обставинами, встановлено, що позивач посилається на неправильне застосування або відсутність в ухвалі Апеляційного суду м. Києва від 05.10.2011 р. норм чинного законодавства на якому ґрунтуються доводи та обґрунтування правильності висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вище викладене, а також те, що під час ухвалення рішення суду від 01.06.2011 р., судом дана належна оцінка доказам, які подавались сторонами під час розгляду справи по суті, сторони не були позбавлені можливості доводити обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Наведені позивачкою обставини не є нововиявленими в розумінні положення ст. 361 ЦПК України, а є лише доводами щодо обґрунтованості вимог позову зазначених в ухвалі Апеляційного суду м. Києва від 05.10.2011 р. За таких обставин заяви не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 361-366 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяв ОСОБА_1 про перегляд рішення 01.06.2011 р. за нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до житлово-будівельного кооперативу «Лепсе - 4», ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування наказу про звільнення з роботи та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з часу її проголошення, у разі відсутності осіб, протягом п'яти днів з часу отримання копії ухвали суду.

Суддя: