Рішення

від 10.05.2012 по справі 6/31/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

10 травня 2012 р. Справа 6/31/2012/5003

за позовом :Заступника прокурора м. Вінниці в інтересах держави Міністерства аграрної політики та продовольстваУкраїни в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств яке представляє Вінницьке відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств

до : Селянського (фермерського) господарства "Кирнасівське"

Про стягнення 32711,68 грн.

Головуючий суддя Говор Н.Д.

Cекретар судового засідання Мовчан Г.М.

Представники

прокурора : Стецюк Н. Д.

позивача : ОСОБА_3 (довіреність № 01 від 04.01.12р.)

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Вінницької області подана позовна заява про стягнення Селянського (фермерського) господарства "Кирнасівське" на користь Вінницького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств 32711,68 грн., в тому рахунку 25000 грн. основного боргу, 5626,68 грн. пені, 2085 грн. інфляційних втрат згідно договору про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству № 10 від 14.05.2007р.

Позивачем та прокурором в судовому засіданні подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій зменшує позовні вимоги в частині стягнення пені та інфляційних втрат, та збільшує позовні вимоги в частині стягнення 3% річних і просить стягнути з відповідача 1877,18 грн. пені за період з 02.12.2008р. по 20.03.2012р., 1898 грн. інфляційних втрат за період з 01.04.2009р. по 29.02.2012р., 1018,31 грн. та 3% річних за період з 01.04.2009р. по 20.03.2012р.

Дана заява приймається судом на підставі ст. 22 ГПК України.

Відповідач відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, представника у судове засідання не направив.

Ухвала про порушення провадження у справі від 02.04.2012р. та про відкладення розгляду справи від 19.04.2012р. направлені відповідачу рекомендованими листами на адресу, вказану в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, а саме - вул. Зарічна, 119, смт. Кирнасівка, Тульчинський район, Вінницька область. Органом поштового зв'язку кореспонденція повернута з відміткою "за закінченням терміну зберігання". Згідно ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Таким чином, суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду справи за його участю.

З огляду на подані в справу докази, суд приходить до висновку про те, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору у його відсутність. Спір відповідно положень ст. 75 ГПК України підлягає вирішенню за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд встановив наступне.

14.05.07р. Український державний фонд підтримки фермерських господарств (в договорі «Укрдержфонд») та Селянське (фермерське) господарство "Кирнасівське" (в договорі «Фермерське господарство») уклали договір про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству № 10 (в подальшому Договір).

Пунктом 1 Договору передбачено, що Укрдержфонд зобов'язується надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі Фермерському господарству «Кирнасівське» в сумі 25000 грн., а Фермерське господарство зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним договором строк.

Відповідно до п. 2 Договору на підставі довідки, виданої конкурсною комісією від 28.04.2007р. та Порядку використання коштів державного бюджету для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004р. № 1102 із внесеними змінами згідно постанови Кабінету Міністрів України № 388 від 26.05.2005р., № 183 від 22.02.2006р., № 349 від 01.03.2007р. фінансова підтримка (допомога) на поворотній основі надається для придбання сільськогосподарської техніки, мінеральних добрив, засобів захисту рослин та ПММ.

Відповідно до п. 3.4.2 Договору Фермерське господарство зобов'язане повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі Укрдерфонду згідно з встановленим графіком:

до 01.12.2008р. в сумі 3000 грн.;

до 01.10.2009р. в сумі 5000 грн.;

до 01.11.2010р. в сумі 7000 грн.;

до 01.12.2011р. в сумі 10000 грн.

Відповідно до п. 5.1 Договору відповідно до чинного законодавства України у випадку прострочення терміну виконання зобов'язання по поверненню коштів фінансової підтримки (допомоги) Укрдержфонду Фермерське господарство зобов'язане сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простроченого платежу.

Відповідно до п. 5.2 Договору за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) фермерське господарство сплачує Укрдержфонду пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення.

Позивач відповідно до положень Договору надав відповідачу фінансову підтримку (допомогу) в сумі 25000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 171 від 17.05.2007р., № 230 від 11.06.2007р. (а.с. 12).

Відповідач свої Договірні зобов'язання щодо повернення фінансової допомоги не виконав.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем станом на день прийняття рішення судом становить 25000 грн.

Спірні правовідносини, що є предметом даного судового розгляду регулюються § 1 глави 71 ЦК України "Позика", зокрема ст. 1049 ЦК України, якою встановлений обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України - За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ст. 1049 ЦК України Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ст. ст. 525, 526, 527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направив відповідачу претензію з вимогою погасити заборгованість в сумі 27851,36 грн. Вказана претензія відповідачем залишена без задоволення.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Позовні вимоги в частині стягнення боргу стверджуються договором про надання фінансової підтримки (допомоги) № 10 від 14.05.2007р., платіжними дорученнями № 171 від 17.05.2007р., № 230 від 11.06.2007р., розрахунком, іншими матеріалами справи і підлягають задоволенню судом в сумі 25000 грн. на підставі ст. 526, 1049 ЦК України.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути 1877,18 грн. пені за період з 02.12.2008р. по 20.03.2012р., 1898 грн. інфляційних втрат за період з 01.04.2009р. по 29.02.2012р., 1018,31 грн. 3% річних за період з 01.04.2009р. по 20.03.2012р. згідно договору про надання фінансової підтримки (допомоги) № 10 від 14.05.2007р..

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5.2 Договору за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) фермерське господарство сплачує Укрдержфонду пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення.

Позовні вимоги в частині стягнення пені за період з 02.12.2008р. по 20.03.2012р. стверджуються договором про надання фінансової підтримки (допомоги) № 10 від 14.05.2007р., розрахунком, іншими матеріалами справи і підлягають задоволенню судом в сумі 1877,18 грн. на підставі ст. 546 - 551 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних за період з 01.04.2009р. по 20.03.2012р., інфляційних втрат за період з 01.04.2009р. по 29.02.2012р. стверджуються договором про надання фінансової підтримки (допомоги) № 10 від 14.05.2007р., розрахунком, іншими матеріалами справи і підлягають задоволенню судом в сумі 1898 грн. інфляційних втрат, 1018,31 грн. та 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України.

З урахуванням викладеного, оцінивши подані представником позивача докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства в сумі 29793,49 грн., з яких:

основного боргу - 25000 грн.;

пені - 1877,18 грн.;

інфляційних втрат - 1898 грн.;

3 % річних - 1018,31 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає покладенню на відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити в сумі 29793,49 грн.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Кирнасівське" (вул. Зарічна, 119, смт. Кирнасівка, Тульчинський район, Вінницька область, ідентифікаційний код 31496549) на користь Вінницького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (вул. Соборна, 15-а, к. 501, м. Вінниця, 21050, ідентифікаційний код 13320947) 25000 грн. основного боргу, 1877,18 грн. пені, 1898 грн. інфляційних втрат, 1018,31 грн. 3% річних.

3. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Кирнасівське" (вул. Зарічна, 119, смт. Кирнасівка, Тульчинський район, Вінницька область, ідентифікаційний код 31496549) в дохід державного бюджету 1609,50 грн. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити сторонам.

Повне рішення складено 15 травня 2012 р.

Суддя Говор Н.Д.

віддрук. 5 прим.:

1 - до справи

2 - прокурору м. Вінниці (вул. Ватутіна, 10, м. Вінниця, 21011)

3 - позивачу Український державний фонд підтримки фермерських господарств (вул. О. Теліги, 8, м. Київ, 04112 )

4- позивачу Вінницьке відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств ( вул. Соборна, 15-а, к. 501, м. Вінниця, 21050)

5 - відповідачу СФГ " Кирнасівське " (вул. Зарічна, 119, смт. Кирнасівка, Тульчинський район, Вінницька область)