Рішення

від 07.05.2012 по справі 4/034-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" травня 2012 р. Справа № 4/034-12

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткін О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Рокитнянський цукровий завод", смт Рокитне

до Приватного підприємства "Надіса", с. Житні Гори

про стягнення 92053,50 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 -предст., дов. №285 від 16.02.2012р.

від відповідача: не з'явився ;

Обставини справи:

Відкритим акціонерним товариством "Рокитнянський цукровий завод" (позивач) заявлено позов до Приватного підприємства "Надіса" (відповідач) про стягнення 92053,50 грн., які складаються з 77 000,00 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу патоки № 25/11 від 18.03.2011р., 3850,00 грн. штрафу, 8893,50 грн. пені, 1694,00 грн. 3% річних, 616,00 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за договором від 18.03.2011р. №25/11 в частині оплати вартості поставленого товару.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання двічі не з'явився, хоча про час та місце наступного судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень від 04.04.2012р. та від 25.04.2012р.

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році").

Враховуючи те, що ухвала суду була направлена за адресою, яка вказана у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд дійшов висновку, що відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи те, що сторони належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи, а також враховуючи те, що дослідження доказів, наявних в матеріалах справи та яких достатньо для об'єктивного вирішення спору по суті, судом закінчено, в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

18 березня 2011 року між Відкритим акціонерним товариством "Рокитнянський цукровий завод" (продавець) та Приватним підприємством "Надіса" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу патоки №25/11, у відповідності до умов якого продавець зобов'язується передати належний йому товар (патоку у кількості 1409,0 тонн) у власність покупцеві, а покупець зобов'язується сплатити за товар та прийняти його на умовах договору.

Згідно п. 4.1, 4.2 договору, ціна за одиницю товару - 710,00 грн. за одну тонну товару, з урахуванням податку на додану вартість. Загальна вартість товару, що продається за цим договором 1 000 000,00 грн., у т.ч. ПДВ.

На виконання умов договору, позивач відпустив відповідачу згідно видаткової накладної № Р-061404 від 14.06.2011р. патоку в кількості 126,760 тонни на суму 90000,00 грн., в т.ч. ПДВ 150000,00 грн.

Факт належного отримання відповідачем товару підтверджується наявною в матеріалах справи копією довіреності на отримання матеріальних цінностей, виданої на ім'я ОСОБА_2, податковою накладною, яка засвідчує оподаткування прибутку на підставі укладеного договору та видаткової накладної №Р-061404 від 14.06.2011р., а також виписку з журналу обліку ввозу-вивозу товарно-матеріальних цінностей на об'єкті ВАТ «Рокитнянський цукровий завод»за червень 2011 року.

Пунктом 4.3, 4.4 договору визначено, що розрахунок покупця з продавцем провадиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 3 днів з моменту отримання видаткових накладних. Датою проведення оплати вартості товару вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Однак, в порушення умов договору, відповідач в повному обсязі за поставлений товар не розрахувався, здійснивши лише його часткову оплату в розмірі 17000,00 грн., у зв'язку з чим, за словами позивача, за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 77000,00 грн.

В підтвердження часткових оплат за договором, позивачем надано суду банківські виписки за період існування договірних відносин з відповідачем.

Враховуючи неповний розрахунок ПП «Надіса»за поставлений товар на підставі видаткової накладної № Р-061404 від 14.06.2011р., позивач на адресу відповідача неодноразово направляв акти звірки розрахунків, які залишені відповідачем без підпису та належного реагування.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Стаття 693 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У зв'язку з тим, що в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач повну суму товару, поставленого на підставі видаткової накладної №Р-061404 від 14.06.2011р., не оплатив, доказів оплати суду не надав, в судове засідання не з'явився, суд приходить до висновку про достатність доказів для задоволення позовних вимог в сумі 77000,00 грн.

Крім того, позивач, посилаючись на норми ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 616,00 грн. (вересень 2011 року по грудень 2012 року) та 1694,00 грн. 3 % річних (за період з 22.06.2011р. по 21.03.2012р.)

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок відповідає вимогам законодавства (відповідно до перерахунку здійсненого судом) та обставинам справи, а тому вимога про стягнення інфляційних втрат в розмірі 616,00 грн. та 3% річних -1694,00 грн . підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також позивач, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині оплати товару, на підставі п. 6.1 та ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»просить стягнути з відповідача 8893,50 грн. пені.

Так, у відповідності до п. 6.1. договору сторони встановили, що за порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність визначену цим договором та чинним законодавством.

Тобто, з аналізу вищезазначеного пункту договору вбачається, що за неналежне виконання умов договору, відповідальність має бути, зокрема, встановлена умовами договору.

У відповідності до статті 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням форми, є нікчемний.

Отже, майнова відповідальність за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання, тобто зобов'язання, в силу якого боржник зобов'язаний сплатити певну грошову суму за будь-якою цивільно-правовою угодою, настає відповідно до закону чи договору у вигляді неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені за прострочку платежу повинен встановлюватися за згодою сторін, тобто в договорі (стаття 1 Закону).

Судом встановлено, що між сторонами відсутній договір, яким би сторони передбачили відповідальність за порушення грошового зобов'язання у вигляді пені, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 8893,50 грн. пені, нарахованої позивачем відповідно до п. 6.1 договору, задоволенню не підлягають.

У відповідності до п. 6.3. договору, за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань, що випливають з цього договору, винна сторона несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 5% від ціни товару, зазначеної в п. 4.2 цього договору (1 000 000,00 грн.).

Як вбачається з поданого позивачем розрахунку штрафу, який становить 3850,00 грн., останній нараховує його на суму грошового зобов'язання, яке виникло у відповідності до поставленого та неоплаченого товару на підставі видаткової накладної № Р-061404 від 14.06.2011р. в розмірі 77000,00 грн.

Так, згідно статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання .

Враховуючи те, що судом встановлено факт неналежного грошового зобов'язання на суму 77000,00 грн., розрахунок позивача суми штрафу, виходячи із суми фактичної заборгованості, а не загальної ціни товару, зазначеної в п. 4.2 договору, є вірним та таким, що відповідає нормам чинного законодавства (ст. 549 ЦК України), а тому заявлені до стягнення 3850,00 грн. штрафу підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 77000,00 грн. боргу, 1694,00 грн. 3% річних, 616,00 грн. інфляційних втрат, 3850,00 грн. штрафу.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Надіса" (09611, Київська обл., Рокитнянський р-н, с. Житні Гори, вул. Леніна, 168, код ЄДРПОУ 32792142) на користь Відкритого акціонерного товариства "Рокитнянський цукровий завод" (09600, Київська обл., смт Рокитне, вул. Ентузіастів, 6, код ЄДРПОУ 00372434) -77000 (сімдесят сім тисяч) грн. 00 коп. боргу, 1694 (одну тисячу шістсот дев'яносто чотири) грн. 00 коп. 3% річних, 616 (шістсот шістнадцять) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 3850 (три тисячі вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. штрафу, 1663 (одну тисячу шістсот шістдесят три) грн. 23 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову -відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата складання повного тексту рішення: 10.05.2012р.

Суддя О.В. Щоткін