Рішення

від 10.05.2012 по справі 5015/1232/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.12 Справа№ 5015/1232/12

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Употек Україна", м. Буськ, до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "Волмакс Плюс", м. Львів, про: стягнення заборгованості. Суддя Т. Рим За участю представників: позивача:ОСОБА_1 -довіреність від 02.04.2012 р., відповідача:не з'явився, На розгляд господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю "Употек Україна" до товариства з обмеженою відповідальністю "Волмакс Плюс" про стягнення заборгованості. Ухвалою від 29.03.2012 року провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 26.04.2012 року. Рух справи відображено у попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. Між сторонами 17.01.2012 р. усно досягнуто згоди про поставку паливних пілетів деревини. На виконання своїх зобов'язань позивач перерахував відповідачу на розрахунковий рахунок вартість товару в розмірі 5 203,00 грн. Відповідач не передав позивачу оплаченого товару. У зв'язку з наведеним, в силу положень частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України позивач просить повернути суму попередньої оплати. Крім того, відповідачу нараховано 28,72 грн. -пені, 5,04 грн. -3% річних.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, хоч був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 06.04.2012 р., причин неприбуття не повідомив, проти позову у встановленому порядку не заперечив. Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

На виконання договору поставки позивач здійснив перерахунок коштів на рахунок відповідача у сумі 5 203,00 грн. згідно з виставленим рахунком №02 від 17.01.2012 р. Про зазначене свідчить банківська виписка 17.01.2012 р., долучена до матеріалів справи.

На адресу відповідача надсилався лист-претензія від 29.02.2012 р. з проханням виконати зобов'язання щодо поставки дерев'яних брикетів або повернути передоплату у розмірі 5 203,00 грн., оскільки відповідачем так і не було здійснено поставки товару.

У гарантійному листі №29/02/12-1 від 29.02.2012 р. відповідач зобов'язався сплатити заборгованість у розмірі 5 203,00 грн. до 09.03.2012 р. Доказів повернення передоплати у сумі 5 203,00 грн. або поставки товару станом на день прийняття рішення відповідачем суду не представлено.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу поставки товару на підставі договору поставки в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Факт укладення такого договору підтверджується вчиненими сторонами діями: виставленням рахунка №02 від 17.01.2012 року, сплатою позивачем коштів за цим рахунком, їх прийняттям відповідачем.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина 2 статті 693 Цивільного кодекс України).

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В силу статті 610, частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зважаючи на ці обставини, оскільки позивачем заявлено у встановленому порядку претензію про повернення цих коштів, відповідач зобов'язався повернути кошти, у відповідача виник обов'язок повернути суму передоплати. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 203,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 5,04 грн. - 3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Що стосується вимог позивача про стягнення пені, то суд виходив із такого.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності з положеннями статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Оскільки сторонами не погоджено у письмовій формі такого способу забезпечення виконання зобов'язання за договором поставки як неустойка за порушення строків повернення коштів, то в суду відсутні правові підстави для задоволення вимоги про стягнення 28,72 грн. пені. Тому, суд відмовляє у задоволенні цієї позовної вимоги.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача частково, судовий збір потрібно покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 530, 693, 712 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4 3 , 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Волмакс Плюс" (адреса: вулиця Городоцька, будинок 174, Залізничний район, місто Львів, Львівська область, 79022; ідентифікаційний код 37123685 ) на користь товариства з обмеженою відповідальності "Употек Україна" (адреса: вулиця Промислова, будинок 6-Г, місто Буськ, Буський район, Львівська область, 80500; ідентифікаційний код 35563545 ) 5 203,00 грн. основного боргу, 5,04 грн. -3% річних, 1 600,65 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 15.05.2012 року.

Суддя Рим Т.Я.