Рішення

від 08.05.2012 по справі 20/016-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" травня 2012 р. Справа № 20/016-12

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЮМІНІЙ-ТОРГОВИЙ ДІМ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ПРОМПРОФІЛЬ»

про стягнення 57037,08 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача : не з'явився

від відповідача : не з'явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЮМІНІЙ-ТОРГОВИЙ ДІМ» (далі - позивач) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ПРОМПРОФІЛЬ»(далі - відповідач) про стягнення 57037,08 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва № 06-5-41/113 від 24.02.2012 р. позовні матеріали було передано для розгляду за територіальною підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.03.2012 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЮМІНІЙ-ТОРГОВИЙ ДІМ»до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ПРОМПРОФІЛЬ»про стягнення 57037,08 грн. було прийнято до провадження суддею В.М. Бабкіною та присвоєно справі № 20/016-12.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 20.01.2011 р. з ТОВ «КОМПАНІЯ ПРОМПРОФІЛЬ»договору поставки № П-1, згідно з яким ТОВ «АЛЮМІНІЙ-ТОРГОВИЙ ДІМ»зобов'язувалось передавати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язувався приймати і оплачувати його.

Згідно умов договору відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 62900,28 грн., який ТОВ «КОМПАНІЯ ПРОМПРОФІЛЬ»не був оплачений належним чином, у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 52900,28 грн. основного боргу, 4136,80 грн. пені, а також судові витрати покласти на відповідача.

Розгляд справи відкладався.

07.05.2012 р. до господарського суду Київської області ТОВ «АЛЮМІНІЙ-ТОРГОВИЙ ДІМ»було подано пояснення б/н, б/д (вх. № 7458 від 07.05.2012 р.) щодо часткової оплати, відповідно до якого позивач зазначив, що оплата в сумі 10000,00 грн. була зарахована в рахунок поставки від 01.02.2011 р.

08.05.2012 р. до господарського суду Київської області ТОВ «АЛЮМІНІЙ-ТОРГОВИЙ ДІМ»було подано заяву б/н від 08.05.2012 р. про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Представник позивача у судове засіданні 08.05.2012 р. не з'явився.

Представник відповідача у судові засідання 10.04.2012 р., 24.04.2012 р. та 08.05.2012 р. не з'явився. Відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

20.01.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЮМІНІЙ-ТОРГОВИЙ ДІМ»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ПРОМПРОФІЛЬ»(покупець) було укладено договір поставки № П-1, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується постачати товар (передавати у власність покупця) для використання у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору.

Згідно з п. 4.1 договору вартість товару, що поставляється згідно з цим договором, визначається в рахунку-фактурі постачальника.

У відповідності з п. 4.2 договору розрахунки за товар здійснюються в безготівковому порядку або в касу постачальника протягом 10 робочих днів з моменту отримання рахунку-фактури.

Пунктом 6.4 договору передбачено, що за необґрунтовану відмову від розрахунку за товар покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення, до моменту повного виконання покупцем свого зобов'язання по оплаті.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2011 року, а в частині розрахунків - до повного виконання своїх зобов'язань за цим договором (п. 7.1 договору).

Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЮМІНІЙ-ТОРГОВИЙ ДІМ»було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ПРОМПРОФІЛЬ»товару на суму 62900,28 грн., що підтверджується видатковими накладними № 1 від 01.02.2011 р. на суму 58461,48 грн., № 2 від 10.02.2011 р. на суму 4438,80 грн., копії яких долучено до матеріалів справи (оригінали оглянуті судом).

Факт отримання товару підтверджується також довіреностями № 1 від 25.01.2011 р. та № 4 від 10.02.2011 р., виданими на ім'я ОСОБА_1 на отримання товару від ТОВ «АЛЮМІНІЙ-ТОРГОВИЙ ДІМ», оскільки відповідно до п. 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. № 99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 р. за № 293/1318, довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей (копії довіреностей долучені до матеріалів справи, оригінали оглянуто судом).

Після отримання відповідачем товару ТОВ «АЛЮМІНІЙ-ТОРГОВИЙ ДІМ» було направлено на адресу ТОВ «КОМПАНІЯ ПРОМПРОФІЛЬ»рахунки-фактури № 1 від 25.01.2011 р., № 2 від 10.02.2011 р.

Відповідач частково розрахувався з позивачем за поставлений товар в сумі 10000,00 грн. за видатковою накладною № 1 від 01.02.2011 р. на суму 58461,48 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку ТОВ «АЛЮМІНІЙ-ТОРГОВИЙ ДІМ»від 15.03.2011 р., копія якої була долучена до матеріалів справи.

Крім того, ТОВ «АЛЮМІНІЙ-ТОРГОВИЙ ДІМ»на адресу ТОВ «КОМПАНІЯ ПРОМПРОФІЛЬ»повторно було направлено рахунки-фактури № 1 від 28.11.2011 р. на суму 58461,48 грн. та № 10 від 28.11.2011 р. на суму 3699,00 грн.

Оскільки відповідач не розрахувався за поставлений товар у повному обсязі, позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач у судові засідання не з'явився, відзив на позов, контррозрахунок або докази оплати поставленого позивачем товару суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З урахуванням викладеного, встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар в сумі 52900,28 грн., позовні вимоги в частині стягнення зазначеної суми основного боргу підлягають задоволенню.

Крім суми основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно із зазначеним вище пунктом 6.4 договору за необґрунтовану відмову від розрахунку за товар покупець виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення, до моменту повного виконання покупцем свого зобов'язання по оплаті .

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що позивачем було визначено розмір пені в сумі 4136,80 грн. за період з 01.08.2011 р. до 31.01.2012 р. на суму 52900,28 грн.

Проте, належна до стягнення з відповідача сума пені, згідно з вірним арифметичним розрахунком, становить 4133,46 грн. за період з 01.08.2011 р. до 31.01.2012 р., у тому числі на суму 48461,48 грн. в сумі 3786,63 грн. та на суму 4438,80 грн. в сумі 346,83 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЮМІНІЙ-ТОРГОВИЙ ДІМ».

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ПРОМПРОФІЛЬ»(07400, Київська обл., м. Бровари, бул. Незалежності, 30/1, код ЄДРПОУ 37284907) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЮМІНІЙ-ТОРГОВИЙ ДІМ»(01001, м. Київ, Печерський р-н, вул. Басейна, 9, кім. 3, код ЄДРПОУ 36521003) -52900 (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот) грн. 28 коп. основного боргу, 4133 (чотири тисячі сто тридцять три) грн. 46 коп. пені, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 41 коп. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 14.05.2012 р.

Суддя В.М. Бабкіна