Рішення

від 05.04.2012 по справі 2-826/12

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-826/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2012 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Пасинок В.С.,

при секретарі Малоїд Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «НЕВІРОС»про зобов»язання виконати умови договору та стягнення коштів,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ТОВ «НЕВІРОС»про зобов'язання виконати умови договору, стягнення коштів.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між нею та відповідачем було укладено договір від 11.01.2006 року № 11-01/48 про пайову участь у житловому будівництві (Інвестиційний договір) з додатками № 1, 2.

Відповідно до пункту 1.1 договору, пайовик, з метою отримання у власність об'єкта інвестування на пайових засадах, бере участь в спорудженні об'єкта будівництва, а організація зобов'язується своїми силами і засобами збудувати об'єкт будівництва і передати інвестору після введення в експлуатацію об'єкта будівництва частину новозбудованого житла, а сааме: об'єкт інвестування, для його подальшого використання як місця проживання за умови виконання інвестором даного договору.

За умовами договору під об'єктом будівництва розуміється багатоповерховий житловий будинок, що будується за адресою: АДРЕСА_1, (будівельна адреса).

Пунктом 2.1. додатку №1 до договору визначено, що вартість 1 кв. м загальної площі об'єкта пайової участі (квартири) на день підписання договору, становить 12 625грн.00 коп. Враховуючи визначену в п.2.2. додатку №2 до договору загальну площу об'єкта пайової участі (квартири) 135,84 кв. м, загальна вартість об'єкта пайової участі (квартири) 1 714 980,00 гривень.

На виконання прийнятих за договором зобов'язань, позивач протягом січня 2008 року -лютого 2009 року сплатила відповідачу кошти на загальну суму 873 700 грн., що підтверджується відповідними квитанціями.

Позивач зазначає, що відповідно до додатку № 2 зазначеного договору, відповідач визначив та закріпив за позивачем об'єкт пайової участі, визначив перелік загально-будівельних робіт, які будуть виконані відповідачем об'єкті пайової участі на момент введення будинку в експлуатацію, а також визначив заплановану/орієнтовну дату введення в експлуатацію житлового будинку (п.п.п. 2, 3, 4 додатку № 2 до договору).

Відповідно до п.2.2. додатку № 2, об'єктом пайової участі є квартира за умовним номером 70, розташована на 1-му житловому поверсі, 4 під'їзду об'єкта будівництва та складається із трьох кімнат загальною площею 135,84 кв.м.

Пунктом 4.1. додатку № 2 до договору встановлено, що запланована/орієнтовна дата введення в експлуатацію об'єкта будівництва житлового будинку є 4-й квартал 2008 року, при цьому дата введення в експлуатацію об'єкта будівництва може варіювати в межах трьох місяців і це не буде вважатись порушенням прийнятих зобов'язань з боку відповідача.

Тобто, кінцевим строком введення в експлуатацію об'єкта будівництва (житлового будинку) є останній календарний день третього місяця, що слідує за четвертим кварталом 2008 року -це 31 березня 2009 року.

Відповідно до п. 3.4.6 договору, після проведення сторонами кінцевого розрахунку відповідач зобов'язався надати позивачу технічний паспорт на визначену квартиру, виданий БТІ та інші документи, необхідні для оформлення свідоцтва про право власності на закріплений за пайовиком об'єкт пайової участі (квартиру).

Позивач зазначає, що відповідач не виконав взяті за договором зобов'язання, тому вона змушена звертатись до суду із своїм позовом та просить суд задовольнити позовні вимоги, а саме:

зобов'язати відповідача виконати умови укладеного договору від 11 січня 2006 року про пайову участь у житловому будівництві, а саме: закінчити будівництво багатоквартирного житлового будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1 та ввести його в експлуатацію;

після введення будинку в експлуатацію, передати позивачу житлове приміщення, а саме, трикімнатну квартиру за № 70 загальною площею 135,84кв.м, яка розташована на 1-му житловому поверсі 4-го під'їзду об'єкта будівництва, що знаходиться за будівельною адресою: АДРЕСА_1;

після введення будинку в експлуатацію, надати позивачу документи, необхідні для оформлення права власності на квартиру №70 загальною площею 135,84кв.м, яка розташована на 1-му житловому поверсі 4-го під'їзду об'єкта будівництва, що знаходиться за будівельною адресою: АДРЕСА_1, зокрема: акт приймання -передачі зазначеної квартири, а також технічний паспорт на вказану квартиру, виданий комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна.

Стягнути з відповідача на користь позивача неустойку за прострочення

виконання зобов'язання у розмірі 50 674,60 гривень, 193 900 гривень інфляційних втрат та 65 491,59 гривень, що становлять три проценти річних від простроченої суми.

Під час розгляду справи позивач уточнила свої позовні вимоги та просила суд:

зобов'язати відповідача виконати умови укладеного договору від 11.01.2006 року №11-01/48 про пайове інвестування у житлове будівництво, а саме:

закінчити будівництво багатоквартирного житлового будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1 та ввести його в експлуатацію;

після закінчення будівництва багатоповерхового житлового будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1 ініціювати питання введення в експлуатацію багатоповерхового житлового будинку за вказаною адресою, шляхом подання до Державної архітектурно-будівельної інспекції за місцезнаходженням об'єкту, заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта та видачу сертифіката, разом з актом готовності об'єкта до експлуатації;

після прийняття будинку в експлуатацію, передати позивачу житлове приміщення, а саме, трикімнатну квартиру за № 70, загальною площею 135,84 кв.м, яка розташована на 1-му житловому поверсі 4-го під'їзду об'єкта будівництва, що знаходиться за будівельною адресою: АДРЕСА_1;

після прийняття будинку в експлуатацію, надати позивачу документи, необхідні для оформлення права власності на квартиру №70 загальною площею 135,84 кв.м, яка розташована на 1-му житловому поверсі 4-го під'їзду об'єкта будівництва, який знаходиться за будівельною адресою: АДРЕСА_1, зокрема: акт приймання - передачі зазначеної квартири, довідку про 100-відсоткову сплату коштів за квартиру, а також технічний паспорт на вказану квартиру, виданий комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна.

Позивач просить стягнути з відповідача на її користь неустойку за прострочення виконання зобов'язань у розмірі 23 966,40 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в зв'язку з розглядом цивільної справи в розмірі 120 гривень.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених в позовній заяві та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, викладені в заяві про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, надавши суду письмові заперечення, та просила суд застосувати до вимог позивача строк позовної давності, про що надала відповідну заяву.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне: відповідно ст. 1 Закону України, від 18.09.1991, № 1560-XII «Про інвестиційну діяльність інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Відповідно до ч.1ст. 2 Закону України, від 18.09.1991, № 1560-XII «Про інвестиційну діяльніст» Інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

Сторони, які укладають інвестиційні договори про участь у фінансуванні будівництва, стають учасниками інвестиційного процесу й виниклі між ними правовідносини регулюються спеціальним законом - це Закон України від 18.09.1991, № 1560-XII «Про інвестиційну діяльність», який встановлює загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в інвестиційну діяльність.

В ході розгляду справи судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ «НЕВІРОС» було укладено договір від 11.01.2006 року № 11-01/48 про пайове інвестування у житлове будівництво (Інвестиційний договір) з додатками № 1,2 (а.с. 10-19).

Відповідно до пункту 1.1 договору, інвестор (позивач), з метою отримання у власність об'єкта інвестування на пайових засадах, бере участь в інвестуванні спорудження об'єкта будівництва, а організація (відповідач) зобов'язується своїми силами і засобами збудувати об'єкт будівництва і передати інвестору після введення в експлуатацію об'єкт будівництва частину новозбудованого житла, а саме об'єкт інвестування, для його подальшого використання як місця проживання за умови виконання інвестором даного договору.

Відповідно до пункту 2.2. додатку №1 та п.1.3. додатку №2 до договору, загальна вартість об'єкта інвестування становить 1 714 980 гривень разом з ПДВ.

На виконання взятих на себе зобов'язань за договором інвестування, позивач належним чином сплатив відповідачу 70 % вартості квартири в сумі 873 700 гривень разом з ПДВ в період з січня 2008 року по лютий 2008 року, що підтверджується відповідними квитанціями (а.с.20-33). Таким чином, позивачем повністю виконано прийняті зобов'язання.

Після повної сплати вартості об'єкта інвестування, між сторонами було укладено додаток № 2 до договору, за яким за позивачем було закріплено квартиру, та визначено перелік загально-будівельних робіт, які будуть виконані відповідачем в квартирі на момент введення житлового будинку в експлуатацію, визначено заплановану/орієнтовну дату введення в експлуатацію та передачі під заселення житлового будинку (п.1.1. додатку № 2).

Відповідно додатку № 2 об'єктом інвестування є квартира за умовним номером 70, розташована на 1-му житловому поверсі 4 під'їзду об'єкта будівництва. Об'єкт інвестування складається із трьох кімнат та має загальну площу, згідно проектної документації, 135,84 кв. м.

Взяті на себе зобов'язання щодо введення в експлуатацію об'єкта будівництва не пізніше 31 грудня 2007 року та передати його під заселення не пізніше 31 березня 2008 року, відповідач до теперішнього часу не виконав.

Відповідно до ст. 254 ЦК України, строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. З огляду на норму договору, кінцевим терміном введення в експлуатацію об'єкта будівництва є 4-й квартал 2008 року, тобто 31 грудня 2008 року, термін передачі під заселення є 31 березня 2009 року.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до умов договору, що укладений між сторонами, відповідач взяв на себе зобов'язання своїми силами і засобами збудувати об'єкт будівництва і передати інвестору на підставі підписання відповідного акту приймання-передачі після введення об'єкта будівництва в експлуатацію частини новозбудованого житла, а саме Об'єкт інвестування, визначений у додатку №2 до договору, для його подальшого використання як місця проживання за умови виконання пайовиком даного договору.

Обов'язки відповідача за даним договором визначені, також п. 3.3 договору від 11.01.2006 р. № 11-01/48 про пайове інвестування у житлове будівництво і містить їх повний перелік.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 20 Закону України, від 18.09.1991, № 1560-XII «Про інвестиційну діяльність» при недодержанні договірних зобов'язань суб'єкти інвестиційної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, передбачену законодавством України і укладеними договорами.

Судом встановлено, що на момент розгляду справи об'єкт будівництва, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 не побудований та не введений в експлуатацію, тобто відповідач не виконав жодного із взятих на себе зобов'язань.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача виконати умови укладеного договору від 11.01.2006 року № 11-01/48 про пайову участь у будівництві, а саме - закінчити будівництво багатоповерхового житлового будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1, та стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язань за період 12 місяців невиконання основного зобов'язання в межах строку позовної давності за основним зобов'язанням у розмірі 23 996,40 гривень підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені);

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Строк позовної давності щодо стягнення неустойки обчислюється по кожному дню, місяцю, за яким нараховується неустойка, окремо. Право на позов про стягнення неустойки за кожен день, місяць виникає щодня, щомісяця на відповідну суму.

Таким чином, в разі пропущення річного строку, неустойка може бути обрахована за останній рік невиконання основного зобов'язання, в межах строку позовної давності за основним зобов'язанням.

З огляду на те, що при зверненні до суду за захистом його порушеного права відповідачем за умовами договору інвестування, позивач звернувся до суду 30.09.2011 року, неустойку слід обраховувати за один рік, що передує зверненню позивача до суду.

Судом встановлено, що станом на 29.09.2010 року позивачем було сплачено відповідачу 998 600,00 гривень. Неустойка обчислюється таким чином: 998 600,00 грн. х 0,2 % х 12 місяців = 23 966.40 грн.

Не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо зобов'язання ініціювати питання введення в експлуатацію багатоповерхового житлового будинку за вказаною адресою, шляхом подання до Державної архітектурно-будівельної інспекції за місцезнаходженням об'єкту, заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта та видачу сертифіката, разом з актом готовності об'єкта до експлуатації, а також про передачу позивачу житлове приміщення, а саме, трикімнатну квартиру за № 70, загальною площею 135.84 кв.м, яка розташована на 1-му поверсі об'єкта будівництва, що знаходиться за будівельною адресою: АДРЕСА_1 після прийняття будинку в експлуатацію, а також про надання позивачу документів, необхідні для оформлення права власності на квартиру №70 загальною площею 135,84 кв.м, яка розташована на 1-му поверсі об'єкта будівництва, що знаходиться за будівельною адресою: АДРЕСА_1, зокрема: акт приймання -передачі зазначеної квартири, а також технічний паспорт на вказану квартиру, виданий комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна після введення будинку в експлуатацію.

Оскільки зазначені умови передбачені договором про пайове інвестування у житлове будівництво від 11.01.2006 року № 11-04/48 пунктами 3.1., 3.2., 3.3., 3.4.

Відповідальність сторін передбачена п.4.1 -4.12.

Відповідно до п.1.5. додатку №2 до договору організація (відповідач) зобов'язалася передати інвестору об'єкт інвестування (квартиру), визначений у пункті 1.3. додатку №2, протягом 30 днів після введення в експлуатацію об'єкта будівництва (житлового будинку).

Відповідно до п.1.1. договору від 11.01.2006 р. № 11-04/48, організація (відповідач) взяла на себе зобов'язання збудувати та по закінченні будівництва передати у власність інвестору частину новозбудованого житла, а саме: трикімнатну квартиру за умовним № 25 загальною приведеною площею 135,84 кв.м, яка розташована на 1-му поверсі 4-го під'їзду об'єкта будівництва, відповідно до договору від 11.01.2006р. № 11-04/48.

У п.1.3. додатку № 2 до договору зазначено, якщо фактична загальна площа збудованого об'єкта інвестування буде відрізнятись від загальної площі, визначеної у додатку № 2, то сторони здійснюють кінцевий розрахунок на підставі даних технічного паспорту на об'єкт інвестування, виданий БТІ м. Києва.

Відповідно до п.3.4.6. договору від 11.01.2006 р. № 11-04/48, документи, визначені в зазначеному пункті надаються інвестору (позивачу) виключно за умови здійснення сторонами кінцевого розрахунку на підставі технічної документації, виданої БТІ.

Враховуючи, що обов'язок однієї сторони збудувати та передати об'єкт інвестування іншій стороні породжує обов'язок іншої сторони здійснити 100% оплату вартості об'єкта за даними Бюро технічної інвентаризації, позовні вимоги про зобов'язання відповідача введення житлового будинку в експлуатацію передати йому житлове приміщення, а саме квартири №70 загальною площею 135,84 кв. м, яка розташована на 1-му поверсі 4-го під'їзду об'єкта будівництва, що знаходиться за будівельною адресою: АДРЕСА_1, акту приймання -передачі зазначеної квартири, а також технічний паспорт на вказану квартиру, виданий комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна після введення будинку в експлуатацію -не можуть бути задоволені.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а вимоги не ґрунтуються на вимогах закону, суд прийшов до висновку, що вони підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподілити у відповідності до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 57-60, 213-215, 218 ЦПК України, суд-

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «НЕВІРОС»про зобов»язання виконати умови договору та стягнення коштів -задовольнити частково.

Зобов»язати товариство з обмеженою відповідальністю «НЕВІРОС»виконати умови укладеного договору від 11.01.2006 року № 11-01/48 про пайове інвестування у житлове будівництво, а саме: закінчити будівництво багатоповерхового житлового будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «НЕВІРОС»(код ЄДРПОУ 31512832) на користь ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2, виданий Подільським РУ ГУ МВС України в м. Києві 21.03.2002 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) неустойку за прострочення виконання зобов»язань у розмірі 23 966,40 (двадцять три тисячі дев»ятсот шістдесят шість гривень, 40 коп).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «НЕВІРОС»(код ЄДРПОУ 31512832) на користь ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2, виданий Подільським РУ ГУ МВС України в м. Києві 21.03.2002 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «НЕВІРОС»(код ЄДРПОУ 31512832) на користь держави судовий збір у розмірі 239,66 грн.

В іншій частині позовних вимог -відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом десяти днів з дня його проголошення, а сторонами, які не були присутні при проголошенні рішення суду - протягом десяти днів з дня отримання його копії до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя