Рішення

від 08.05.2012 по справі 5006/4/67пд/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.05.12 р. Справа № 5006/4/67пд/2012

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - довіреність від 30.12.2011р.,

від відповідача - ОСОБА_2 - довіреність від 03.01.2012р.,

за позовом - Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу" м. Донецьк в особі

відокремленого підрозділу Горлівського виробничого управління

водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства

„Компанія „Вода Донбасу" м. Горлівка

до відповідача - Комунального підприємства „Міська служба єдиного замовника" м. Горлівка

про зобов'язання відповідача прийняти спірні пункти 1.4, 2.1.1, 2.1.3, 2.1.7, 2.1.8, 2.2.1, 2.2.12, 3.6, 3.7, 3.9, 6.1 договору № 2215 на надання послуг з питного водопостачання та водовідведення в редакції позивача та днем укладення договору вважати 01.01.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

28.03.2012р. КП „Компанія „Вода Донбасу" в особі відокремленого підрозділу Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу" м. Горлівка повторно, після повернення позовної заяви без розгляду ухвалою господарського суду Донецької області від 13.02.2012р. на підставі п. п. 4, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, звернулось до господарського суду з позовом про зобов'язання КП „Міська служба єдиного замовника" м. Горлівка прийняти спірні пункти 1.4, 2.1.1, 2.1.3, 2.1.7, 2.1.8, 2.2.1, 2.2.12, 3.6, 3.7, 3.9, 6.1 договору № 2215 на надання послуг з питного водопостачання та водовідведення в редакції позивача та днем укладення договору вважати 01.01.2012р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання положень ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", п.2.1 "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" позивач надіслав відповідачу два примірники проекту договору № 2215 на надання послуг з питного водопостачання та водовідведення. Втім, відповідач зазначений договір підписав з протоколом розбіжностей та повернув його позивачу супровідним листом № 85 від 18.01.2012р. Для врегулювання розбіжностей позивач направив відповідачу 24.01.2012р. лист №016.1/430 від 23.01.2012р., в якому призначив час для врегулювання розбіжностей. При узгодженні протоколу розбіжностей до договору № 2215 на надання послуг з питного водопостачання та водовідведення сторони в протоколі узгодження протоколу розбіжностей від 30.01.2012р. врегулювали пункти: 1.3, 2.1.4, 2.1.6, 2.2.6, 2.2.8, 2.2.10, 2.3, 4.2, 4.3, п. 3.3 виключили з тексту договору, а п. 4.3 не добавляти в редакцію договору та не дійшли згоди по пунктам 1.4, 2.1.1, 2.1.3, 2.1.7, 2.1.8, 2.2.1, 2.2.12, 3.6, 3.7, 3.9, 6.1 договору, у зв'язку з чим відповідно до ст.187 Господарського кодексу України, позивач 13.02.2012р. звернувся за захистом своїх законних інтересів до господарського суду.

Відповідач не погоджується з вимогами позову, вважаючи їх недоведеними, так як він не являється виконавцем послуг з питного водопостачання та водовідведення в розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а виконує обов»язки балансоутримувача відповідно до рішення виконавчого комітету Горлівської міської ради від 04.08.2010р. № 822, а тому просить суд прийняти неврегульовані пункти договору в його редакції.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши надані сторонами документи, проаналізувавши їх, господарський суд, -

2

ВСТАНОВИВ:

При укладанні договору № 2215 на надання послуг з питного водопостачання та водовідведення сторонами залишились неврегульованими пункти, які являються суттєвими при виконанні договору.

Господарський суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України ( далі по тексту - ГК України), відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За приписами п. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України (далі по тексту - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. При укладанні договору сторони повинні керуватись Законами України "Про питну воду та питне водопостачання", "Про житлово-комунальні послуги», Господарським кодексом, зокрема, главою 20 та іншим законодавством, яке регулює правовідносини з питного водопостачання та водовідведення.

Згідно п.1.1 Статуту КП „Компанія "Вода Донбасу", Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу" створене відповідно до рішення Донецької обласної ради від 28.12.2004року № 4/24-557 із змінами, внесеними рішенням від 23.03.2007року № 5/8-181, шляхом перетворення Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому постачанню „Укрпромводчормет".

Відповідно до п.3.1 вказаного Статуту, метою діяльності підприємства є забезпечення технічною та питною водою населення, підприємства, міст, інших населених пунктів та споживачів води, надання послуг водовідведення.

В силу приписів ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" встановлено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Законом України "Про житлово-комунальні послуги" також передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг, а до таких відноситься і водопостачання, здійснюються виключно на договірних засадах.

При цьому, особливим учасником відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які, залежно від цивільно-правових угод, можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Закон України „Про житлово-комунальні послуги" визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Статтею 1 цього Закону визначено тлумачення термінів, в тому числі:

- житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил;

- балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом;

3

- виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;

- виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги;

- внутрішньобудинкові системи - мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку і регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди.

У відповідності з ч.2 ст.181 ГК України проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін.

На виконання вимог вищеназваної статті позивач направив КП „Міська служба єдиного замовника" проект договору № 2215 на надання послуг з питного водопостачання та водовідведення від 01.01.2012р.

Відповідно до ч.4 ст.181 ГК України за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала протокол договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірника протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

КП „Міська служба єдиного замовника", розглянувши проект договору, підписало його з протоколом розбіжностей і повернуло з супровідним листом № 85 від 18.01.2012р., в якому виклало у власній редакції пункти 1.3, 1.4, 2.1.1, 2.1.3, 2.1.4, 2.1.6, 2.1.7, 2.1.8, 2.2.1, 2.2.6, 2.2.8, 2.2.10, 2.2.12, 2.3, 3.3, 3.6, 3.7, 3.9, 4.2, 4.3, 6.1 договору.

Для врегулювання розбіжностей позивач 24.01.2012р. направив відповідачу лист №016.1/430 від 23.01.2012р., в якому призначив час для врегулювання розбіжностей. При узгодженні протоколу розбіжностей до договору № 2215 на надання послуг з питного водопостачання та водовідведення сторони в протоколі узгодження протоколу розбіжностей від 30.01.2012р. врегулювали пункти 1.3, 2.1.4, 2.1.6, 2.2.6, 2.2.8, 2.2.10, 2.3, 4.2, 4.3, п. 3.3 виключили з тексту договору, а п. 4.3 не добавляти в редакцію договору. Що стосується пунктів 1.4, 2.1.1, 2.1.3, 2.1.7, 2.1.8, 2.2.1, 2.2.12, 3.6, 3.7, 3.9, 6.1 договору, сторони не дійшли угоди і через це звернулись з протоколом розбіжностей в цій частині до суду за вирішенням спору.

Договір № 2215 від 01.01.2012р. підписаний директорами Виробника (Горлівське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства КП "Компанія "Вода Донбасу") та Виконавця (КП "Міська служба єдиного замовника").

Господарський суд приймаючи до уваги, що договір № 2215 від 01.01.2012р. підписаний уповноваженими особами сторін, у відповідності з вимогами ст. ст. 181, 187 Господарського кодексу України з протоколом розбіжностей, в якому відображені неврегульовані сторонами пункти 1.4, 2.1.1, 2.1.3, 2.1.7, 2.1.8, 2.2.1, 2.2.12, 3.6, 3.7, 3.9, 6.1, вирішує їх у законному порядку.

01.01.2012р. між Горлівським виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства КП "Компанія "Вода Донбасу" (далі по тексту - Виробник) та Комунальним підприємством „Міська служба єдиного замовника" м. Горлівка (далі по тексту - Виконавець) був підписаний договір, за яким сторони визначились, що виробник надає послугу з питного водопостачання та водовідведення для потреб населення житлового фонду виконавця щодобово або згідно графіку, затвердженого місцевими органами виконавчої влади та приймає в комунальну каналізацію стічні води у відповідності з кількістю поданої води.

Таким чином, предметом даного договору є постачання і оплата питної води відповідно до Акту розмежування балансової приналежності водопровідних мереж.

Згідно рішення виконавчого комітету Горлівської міської ради № 822 "Про визначення виконавців послуг у житловому фонді міста Горлівка" від 04.08.2010р. на підставі п. п. 3.1, 4.1 Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25.04.2005р. №60 "Про затвердження поряду визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді", ст. 7, ч. 2 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виконавцем послуг з централізованого опалення, водопостачання та водовідведення, у комунальному житловому фонді утримання якого здійснюється комунальним підприємством, визначене КП "Міська служба єдиного замовника" м. Горлівка.

Як вбачається з тексту вказаного протоколу узгодження розбіжностей, в результаті вжитих заходів щодо врегулювання розбіжностей залишились неврегульованими п. п. 1.4, 2.1.1, 2.1.3, 2.1.7, 2.1.8, 2.2.1, 2.2.12, 3.6, 3.7, 3.9, 6.1 договору № 2215 на надання послуг з питного водопостачання та водовідведення.

Господарський суд спірні пункти вирішує наступним чином:

4

Пункт 1.4 договору стосується обов'язку виконавця щодо забезпечення розподілу питної води всередині будинку, яка подається виробником та техобслуговування внутрішньобудинкових мереж та обладнання, й пропонується позивачем у такій редакції: "Виконавець забезпечує розподіл питної води, яка подається виробником, всередині будинку, виконуючи при цьому техобслуговування внутрішньобудинкових мереж та обладнання у відповідності з "Правилами утримання будинків і прибудинкової території" №76".

Відповідач пропонує виключити даний пункт з договору, обґрунтовуючи свою позицію тим, що розподіл питної води та техобслуговування мереж КП "Міська служба єдиного замовника" не здійснює.

Згідно Правил утримання будинків і прибудинкової території, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 р. №76 житлово-комунальними послугами є результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Виконавцем послуг є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору, в тому числі й послуги з водопостачання та технічного обслуговування інженерного обладнання, починаючи з точки розмежування балансової приналежності водопровідних мереж.

Виходячи з наведеного, господарський суд приймає п.1.4 договору в редакції позивача.

Пункти 2.1.1, 2.1.3, 2.1.6, 2.1.7, 2.1.8 договору відносяться до обов'язків виробника.

Пункт 2.1.1 договору встановлює обов'язок виробника забезпечити подачу питної води, яка відповідає ДСанПіН 2.2.4-171-10 "Гігієнічні вимоги до питної води, яка призначена для споживання людиною щодобово у відповідності з технічними можливостями Виробника.».

Відповідач просить виключити в редакції позивача слова "у відповідності до технічних можливостей виробника", вважаючи, що діючими нормативними актами не передбачено надання води населенню в залежності від технічних можливостей виробника.

Господарський суд, виходячи з того, що ч. 2 ст. 22 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлює обов'язок виробника виробити житлово-комунальні послуги відповідно до умов договору, стандартів, нормативів, норм і правил, а Державні санітарні норми та правила "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10) (далі - Санітарні норми), затверджені Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 12 травня 2010 року № 400, визначають, що санітарні норми є обов'язковими для виконання органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та підпорядкування, діяльність яких пов'язана з проектуванням, будівництвом та експлуатацією систем питного водопостачання, виробництвом та обігом питних вод, наглядом і контролем у сфері питного водопостачання населення, та громадянами, приймає п.2.1.1 договору в редакції відповідача, оскільки додержання гігієнічних вимог до питної води, яка призначена для споживання людиною є обов'язковим для підприємств, які подають таку воду, та не залежить від їх технічних можливостей.

Що стосується п. 2.1.3 договору, господарський суд виходить з наступного:

Позивач пропонує свою редакцію такого змісту: "На протязі доби після отримання звернення від Виконавця здійснювати відключення його об'єктів для виконання робіт, ремонту та заміни запірної арматури на вводах в будинках, про що складається двосторонній акт з вказівкою кількості зброшеної води, використаної для промивання мереж та хлорування та підлягає оплаті Виконавцем, згідно виставленого рахунку".

Відповідач наполягає на своїй редакції такого змісту: "На протязі доби після отримання звернення від Виконавця здійснювати відключення його об'єктів для виконання необхідних ремонтних робіт, про що складається двосторонній акт з вказівкою кількості зброшеної води з моменту відключення об'єктів Виконавця". В обґрунтування прийняття своєї редакції відповідач посилається на той факт, що діючими нормативними актами не передбачена оплата виконавцем використаної для промивання мереж та хлорування води на підставі виставленого рахунку.

Оскільки ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" зобов'язує споживачів питної води своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення, господарський суд, приймає п.2.1.3 договору в редакції позивача.

5

Пункт 2.1.7 договору стосується порядку приймання інформації виробником про показання квартирних водомірів від населення, який виклеєний позивачем в такий редакції: «Виробник приймає інформацію про показання квартирних водомірів населення за допомогою системи «автодозвон» та платіжних документів», яку відповідач пропонує виключити з договору за тим, щоб позивач не мав можливості в подальшому посилатися на цей пункт при позовах про стягнення різниці в об»ємах між будинковим та квартирними лічильниками..

Розглядаючи це питання, господарський суд виходить з наступного:

Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630 (далі по тексту - Правила № 630) регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги).

Пунктом 20 Правил надання послуг з централізованого опалення, затверджених Постановою КМУ України від 21 липня 2005 р. № 630 встановлено, що плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. У зв'язку з тим, що відповідач не надав жодних обґрунтувань необхідності прийняття спірного пункту договору саме в його редакції, господарський суд приймає п.2.1.7 договору в редакції позивача.

Пункт 2.1.8 в договорі не існує. Пропонував цей пункт відповідач ( виконавець) в такій редакції: „Негайно, при отриманні повідомлення від виконавця чи громадян, встановити люки на розкритих каналізаційних колодязях, які знаходяться на балансі позивача", обґрунтовуючи ці вимоги необхідністю міри забезпечення нещасних випадків.

Даний пункт позивач не приймає, вважаючи що відкритті каналізаційні колодязі можуть бути накриті лише при наявності фінансової можливості по мірі їх придбання і у порядку черговості.

Розглядаючи пропонований відповідачем пункт, господарський суд перш за все приймає до уваги, що всі законодавчі акти, які регулюють правовідносини між сторонами, визначають не тільки правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, а і такі які спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою і міри забезпечення гарантій безпеки. Тому пропозиція відповідача стосовно внесення в договір пункту 2.1.8 є такою, що ґрунтується на вимогах Конституції України, яка забезпечує гарантію громадянам від нещасних випадків, а тому цей господарський суд приймає пункт 2.1.8 в редакції відповідача.

Пункти 2.2.1, 2.2.12 договору стосуються обов'язків виконавця.

Пункт 2.2.1 договору стосується обов'язку відповідача (виконавця) розподіляти подану Виробником питну воду споживачам всередині будинку, здійснювати техобслуговування та ремонт внутрішньобудинкових систем водопостачання та каналізації, а також наладку обладнання, яке знаходиться на його балансі.

Відповідач пропонує виключити спірний пункт з договору, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що розподіл питної води та техобслуговування мереж КП "Міська служба єдиного замовника" не здійснює.

Заперечення відповідача стосовно того, що він не є обслуговуючим підприємством, з огляду на вищезазначене не є законним, а тому не приймається судом. Відповідачу, як балансоутримувачу, надане право якщо не самостійно, то за укладеними з іншими підприємствами, виконувати зобов»язання по обслуговуванню житлового фонду.

Стаття 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надає визначення поняттю житлово-комунальних послуги як результату господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Виконавцем за діючим правовим актом є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору, а виробником - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.

З аналізу Закону України "Про житлово-комунальні послуги" вбачається, що на виробника послуг покладається обов'язок лише виробляти чи створювати житлово-комунальні послуги, надання яких покладено на виконавця, у зв'язку з чим господарський суд приймає п. 2.2.1 договору в редакції позивача.

6

Пункт 2.2.12 договору стосується строків оплати за використану воду на промивку воду, який позивач пропонує викласти у наступній редакції: "Промивку внутрішніх систем опалення в житлових будинках здійснювати в присутності представника Виробника зі складанням трьохстороннього акту (Виконавця та водотеплопостачальних підприємств). Надавати Виробнику необхідну інформацію для складання акту-рахунку за використану воду на промивку, заповнення внутрішніх систем опалення будинків та здійснювати оплату до 25 числа поточного місяця."

Відповідач пропонує в спірному пункті замінити слова "... поточного місяця" на слова "... місяця, наступного за розрахунковим".

Розглядаючи це питання, господарський суд виходить з того, що плата за комунальні послуги, до яких, зокрема, належать і послуги з питного водопостачання та водовідведення, за Законом України "Про житлово-комунальні послуги" вноситься тільки за вже отримані послуги, як передбачено і розділом 3 договору «Порядок розрахунків», а тому п.2.2.12 приймається в редакції відповідача.

Пункт 3.6 договору стосується порядку розрахунків вартості витрат питної води, який позивач пропонує викласти в наступній редакції: "У випадку відсутності будинкових приборів обліку води в багатоквартирному будинку, споживачі, які не мають квартирних приборів обліку, оплачують вартість отриманих послуг за встановленими нормативами (нормами) споживання та тарифами. Споживачі, які не мають квартирні прибори обліку оплачують вартість послуг за показаннями квартирних приборів обліку та встановленими тарифами. Виконавець оплачує до 10 числа місяця наступного за розрахунковим на розрахунковий рахунок виробника вартість витрат питної води, об'єми якої визначені затвердженими розрахунковими індивідуальними технологічними нормативами використання питної води на утримання багатоквартирного житлового фонду, який обслуговується за цим договором."

В обґрунтування своєї позиції посилається на наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства "Про затвердження Методики розробки технологічних нормативів користування питною водою житлово-експлуатаційними підприємствами і організаціями" № 126 від 14.05.2008р., п. 11 "Правил надання послуг з централізованого опалення, поставки холодної і гарячої води та водовідведення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005р. ( далі по тексту - Правила)

Відповідач пропонує виключити абзац другий спірного пункту, обґрунтовуючи це тим, що оплата спожитої води мешканцями квартир передбачена п. 11 Правил, а також на те, що п. 3.1 договору вже регулює спірні питання.

Пунктом 11 Правил встановлено, що у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.

Як вбачається з договору № 2215 пунктом 3.1 передбачена лише оплата квартиронаймачами виробнику за користування водою та стоками, а спірний пункт передбачає конкретний порядок оплати виконавцем виробнику вартості витрат питної води.

Враховуючи, що пропонована редакція позивачем відповідає Правилам надання послуг з централізованого опалення, поставки холодної і гарячої води та водовідведення № 630, господарський суд приймає п. 3.6 в редакції позивача.

Пункт 3.7 договору позивач пропонує викласти спірний пункт у наступній редакції: «У випадку установки будинкових приборів обліку води в багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнанні квартирними приборами обліку, споживач який не має квартирних приборів обліку, сплачує послуги згідно показань загальнобудинкових приборів обліку, при цьому не враховуються витрати води (ІТНІПВ) Виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які є власниками або орендарями приміщень в цьому будинку, і сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних приборів обліку. Різниця фактично розподіляється серед жителів, зареєстрованими на день зняття показань, які не мають квартирних приборів обліку. У випадку, якщо відносно Виконавця не затверджені ІТНІПВ - мешканці, які не мають квартирних приборів обліку, оплачують за послуги водопостачання та водовідведення не більше встановлених нормативів (норм) споживання. Різниця, яка виникла між показниками загальнобудинкового прибору обліку та розподіленим відповідно цього пункту договору об'ємам води, оплачується Виконавцем до 10 числа

7

місяця наступного за поточним Виробнику, згідно отриманого від Виробника платіжного доручення».

Відповідач пропонує в абзаці 1 виключити слова "... ІТНИПВ Виконавця" та виключити третій і четвертий абзаци, посилаючись на те, що Методика розроблення технологічних нормативів використання питної води житлово-експлуатаційними підприємствами й організаціями», затвердженої наказом міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 14.05.2008р. № 126 розрахована тільки для житлово-експлуатаційних підприємств, які обслуговують житлові будинки, а оскільки він не є таким, він не має виконувати пропонований пункт договору.

Оскільки цей пункт врегульований законодавчо, зокрема, п.11 Правил № 630, за яким у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або

орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку,

пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку. За наявності витоків із загальнобудинкової мережі споживачі, які не мають квартирних засобів обліку, оплачують послуги з холодного, гарячого водопостачання та водовідведення за встановленими нормативами (нормами) за місяць, у якому ці витоки виявлено. Тому господарський суд, приймає п. 3.7 договору в редакції позивача.

Пункт 3.9 договору позивач пропонує викласти спірний пункт у наступній редакції: «При наявності стовідсоткового оводовимірювання квартир житлового будинку, різниця між їх сумою і показаннями приборів обліку на вводі в будинок, відноситься на рахунок Виконавця».

В обґрунтування посилається на п. 2.5 рішення виконкому №1328 від 15.12.2004р. «Про заходи про зменшення втрат питної води, обліку водопостачання, цілісності водопровідних та каналізаційних мереж», в якому передбачено, що при наявності загальнобудинкового водоміру води і обладнання всіх квартир лічильниками, споживачі оплачують за питну воду за показаннями засобів квартирного прибору обліку. Різниця між будинковими і квартирними приборами обліку води пред'являються житлово-комунальному підприємству.

Відповідач пропонує виключити спірний пункт, оскільки діючим законодавством в сфері житлово-комунальних послуг дане положення не передбачено. Крім цього, у відзиву на позов, він пропонує іншу редакцію: «При наявності стовідсоткового оводовимірювання квартир житлового будинку, оплата споживачами здійснюється за приборами обліку води. Різниця в показниках між приборами обліку питної води на вводі в будинок та сумарним показником приборів обліку споживачів повинні підтверджуватися актами, складеними в один й той же день: з однієї сторони - актами по зняттю показань загально будинкових водомірів - за підписами сторін, за участю представника приватного підприємства, який обслуговує житловий будинок; з іншої сторони - актами по зняттю показань всіх квартирних водомірів, а також водомірів в нежитлових приміщеннях - за підписами виробника, споживача та представника приватного підприємства, який обслуговує житловий фонд. Різницю в показаннях оплачує приватне підприємство при наявності його вини, що підтверджується окремим актом. Підписаним виробником та представником приватного підприємства з визначенням різниці в об'ємах питної води».

Господарський суд, керуючись рішенням виконкому №1328 від 15.12.2004р. «Про заходи про зменшення втрат питної води, обліку водопостачання, цілісності водопровідних та каналізаційних мереж» приймає п.3.9 договору в редакції позивача., оскільки у редакції, пропонованої відповідачем є посилання на виконання іншою стороною, яка не являється стороною договору, своїх зобов»язань як балансоутримувача житлового будинку.

Пункт 6.1 договору стосується моменту укладання договору.

Позивач пропонує викласти його у наступній редакції: «Договір діє з дати 01.01.2012р. по 31.12.2012р.». В обґрунтування посилається на ст. 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання».

Відповідач пропонує викласти спірний пункт в наступній редакції: «Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами при умові досягнення згоди за всіма спірними пунктами договору. При неузгодженості умов договору, договір вступає в силу в день вступу рішення суду про переддоговірний спір. Договір дії до 31.12.2012року». В обґрунтування посилається на п. 2 ст. 187 ГК України.

Вирішуючи дане питання, господарський суд виходить з наступного:

8

Загальне правило про момент, з якого договір вважається укладеним, випливає із частини 1 ст.638 Цивільного кодексу України. Відповідно до цього правила договір вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору. Разом з тим, ст.640 Цивільного кодексу та частини 2 ст.187 Господарського кодексу встановлюють особливості визначення моменту укладання договору в певних випадках. Таким випадком слід вважати надані послуги позивачем відповідачу в період укладання господарського договору з часу його виникнення, а тому господарський суд вважає правомірними вимоги позивача щодо визнання моменту укладання договору з 01.01.2012р.

Приймаючи до уваги, що спір виник з вини обох сторін, судові витрати покладаються на обидві сторони .

На підставі ст.649 Цивільного кодексу України, Законів України „Про питну воду та питне водопостачання", „Про житлово-комунальні послуги", Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 27.06.2008р. №190, Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 14 травня 2008 року №126 «Про затвердження Методики розроблення технологічних нормативів використання питної води житлово-експлуатаційними підприємствами й організаціями», статей 638,640 Цивільного кодексу України, статей 179-181,187 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84,81-1,85 ГПК України, господарський суд -

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу" м. Донецьк в особі відокремленого підрозділу Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу" м. Горлівка про зобов'язання Комунального підприємства „Міська служба єдиного замовника" м. Горлівка прийняти спірні пункти 1.4, 2.1.1, 2.1.3, 2.1.7, 2.1.8, 2.2.1, 2.2.12, 3.6, 3.7, 3.9, 6.1 договору № 2215 на надання послуг з питного водопостачання та водовідведення в редакції позивача та днем укладення договору вважати 01.01.2012р. частково.

Пункт 1.4 викласти в наступній редакції: "Виконавець забезпечує розподіл питної води, яка подається виробником, всередині будинку, виконуючи при цьому техобслуговування внутрішньобудинкових мереж та обладнання у відповідності з "Правилами утримання будинків і прибудинкової території" №76".

Пункт 2.1.1 викласти в наступній редакції: "Забезпечити подачу питної води, яка відповідає ДСанПіН 2.2.4-171-10 "Гігієнічні вимоги до питної води, яка призначена для споживання людиною щодобово".

Пункт 2.1.3 викласти в наступній редакції: "На протязі доби після отримання звернення від Виконавця здійснювати відключення його об'єктів для виконання робіт, ремонту та заміни запірної арматури на вводах в будинках, про що складається двосторонній акт з вказівкою кількості зброшеної води, використаної для промивання мереж та хлорування та підлягає оплаті Виконавцем, згідно виставленого рахунку".

Пункт 2.1.7 викласти в наступній редакції: "Виробник приймає інформацію про показання квартирних водомірів від населення за допомогою системи "Автодозвон" та платіжних документів".

Пункт 2.1.8 викласти в наступній редакції: „Негайно, при отриманні повідомлення від виконавця чи громадян, встановити люки на розкритих каналізаційних колодязях, які знаходяться на балансі позивача".

Пункт 2.2.1 викласти в наступній редакції: "Розподіляти подану Виробником питну воду споживачам всередині будинку. Здійснювати техобслуговування та ремонт внутрішньобудинкових систем водопостачання та каналізації, а також наладку обладнання, яке знаходиться на його балансі".

Пункт 2.2.12 викласти в наступній редакції: "Промивку внутрішніх систем опалення в житлових будинках здійснювати в присутності представника Виробника зі складанням трьохстороннього акту (Виконавця та водотеплопостачальних підприємств). Надавати Виробнику

9

необхідну інформацію для складання акту-рахунку за використану воду на промивку, заповнення внутрішніх систем опалення будинків та здійснювати оплату до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим".

Пункт 3.6 викласти в наступній редакції: "У випадку відсутності будинкових приборів обліку води в багатоквартирному будинку, споживачі, які не мають квартирних приборів обліку, оплачують вартість отриманих послуг за встановленими нормативами (нормами) споживання та тарифами. Споживачі, які не мають квартирні прибори обліку оплачують вартість послуг за показаннями квартирних приборів обліку та встановленими тарифами. Виконавець оплачує до 10 числа місяця наступного за розрахунковим на розрахунковий рахунок виробника вартість витрат питної води, об'єми якої визначені затвердженими розрахунковими індивідуальними технологічними нормативами використання питної води на утримання багатоквартирного житлового фонду, який обслуговується за цим договором."

Пункт 3.7 викласти в наступній редакції: «У випадку установки будинкових приборів обліку води в багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнанні квартирними приборами обліку, споживач який не має квартирних приборів обліку, сплачує послуги згідно показань загальнобудинкових приборів обліку, при цьому не враховуються витрати води (ІТНІПВ) Виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які є власниками або орендарями приміщень в цьому будинку, і сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних приборів обліку. Різниця фактично розподіляється серед жителів, зареєстрованими на день зняття показань, які не мають квартирних приборів обліку. У випадку, якщо відносно Виконавця не затверджені ІТНІПВ - мешканці, які не мають квартирних приборів обліку, оплачують за послуги водопостачання та водовідведення не більше встановлених нормативів (норм) споживання. Різниця, яка виникла між показниками загальнобудинкового прибору обліку та розподіленим відповідно цього пункту договору об'ємам води, оплачується Виконавцем до 10 числа місяця наступного за поточним Виробнику, згідно отриманого від Виробника платіжного доручення».

Пункт 3.9 викласти у наступній редакції: «При наявності стовідсоткового оводовимірювання квартир житлового будинку, різниця між їх сумою і показаннями приборів обліку на вводі в будинок, відноситься на рахунок Виконавця».

Пункт 6.1 викласти в наступній редакції: „ Договір діє з дати 01.01.2012р. по 31.12.2012р."

Стягнути з Комунального підприємства „Міська служба єдиного замовника" Донецька область м. Горлівка-84617, вул. Баранова, 4 (фактична адреса: 84629, Донецька область, м. Горлівка, вул. Оленіна, 16), ЄДРПОУ 36178136 на користь Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу" м. Донецьк-83001, вул. Артема, 85, ЄДРПОУ 00191678 в особі відокремленого підрозділу Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу" Донецька область м. Горлівка-84601, пр. Леніна, 21, ЄДРПОУ 31534484 536,50грн. судового збору.

Суддя Гринько С.Ю.

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 08.05.2012року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд.