Рішення

від 04.04.2012 по справі 7/347

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.04.12 р. Справа № 7/347

Господарський суд Донецької області у складі

Головуючого судді Е.В. Сгара, суддів М.О. Лейби, Г.Є. Левшиної,

при секретарі судового засідання О.В.Журило

За позовом: Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго", м. Горлівка

До відповідача: Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго", м.Донецьк

Предмет спору: стягнення 3% річних - 6 068, 68 грн., інфляційних - 25 016, 65 грн.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 -довір.;

від відповідача: ОСОБА_2 - довір.;

від КП "Вугледартепломережа": ОСОБА_3, ОСОБА_4 - довір.;

від Вугледарської міської ради: не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

На підставі ст.77 ГПК України у судових засіданнях оголошувались перерви: з 21.12.11р. до 12.01.12р.; з 02.04.12р. до 04.04.12р.

Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго", м. Горлівка звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго", м. Донецьк про стягнення 3% річних - 6 068, 68 грн., інфляційних - 25 016, 65 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем рішення господарського суду Донецької області від 16.09.2004р. № 20/399, яке вступило в законну силу.

В судових засіданнях позивач вимоги підтримав, посилаючись на те, що нарахування 3% річних та інфляційних було проведено у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань зі сплати боргу за активну електроенергію, що стягнута рішенням господарського суду Донецької області від 16.09.2004р. № 20/399.

Відповідачем у судовому засіданні 04.04.2012р. надано доповнення до відзиву, в якому він представив контррозрахунок заявлених до стягнення сум, згідно якого сума 3% річних складає 2427,47грн., інфляційні - 21914,68грн. Крім того, у вказаному доповненні до відзиву зазначив, що контррозрахунок виконано з метою зробити лише вірний розрахунок заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних та зазначив, що стягнення вказаних сум вважає неправомірним.

Відповідач у судових засіданнях проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що заборгованість за електроенергію, стягнуту за рішенням господарського суду Донецької області №20/399 від 16.09.2004р. була передана КП «Вугледартепломережа» Вугледарської міської ради за розподільчим балансом, у зв'язку з чим вважає, що він не є належним відповідачем по справі та надав клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи КП «Вугледартепломережа» Вугледарської міської ради.

Позивач у письмових поясненнях №51юр-1481/12 від 14.03.2012р. зазначив, що ОКП «Донецьктеплокомуненерго» є належним відповідачем по даній справі, оскільки ухвалою господарського суду Донецької області від 28.02.2012р. по справі №20/399 за участю тих самих сторін, що беруть участь за даною справою встановлено, що ОКП «Донецьктеплокомуненерго» не доведено того факту, що КП «Вугледартепломережа» Вугледарської міської ради є правонаступником відповідача за рішенням господарського суду Донецької області від 16.09.2004р. по справі №20/399 та у задоволенні вимог відповідача про заміну сторони у виконавчому провадженні по справі №20/399 відмовлено.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.03.2012р. в порядку ст.30 Господарського процесуального кодексу України у судове засідання було викликано представника КП «Вугледартепломережа» Вугледарської міської ради, який в судовому засіданні 02.04.2012р. заперечив проти факту прийняття від відповідача по справі боргу, стягнутого за рішенням господарського суду Донецької області від 16.09.2004р. № 20/399, в підтвердження чого надав копію розподільчого балансу, підписаного між ОКП «Донецьктеплокомуненерго» та ВО «Вугледартепломережа» станом на 01.10.2006р. та баланс КП «Вугледартепломережа» станом на 30.09.2011р., з яких не вбачається, що саме борг, стягнений за рішенням господарського суду Донецької області від 16.09.2004р. № 20/399 з відповідача передано КП «Вугледартепломережа» Вугледарської міської ради. Крім того, зазначив, що факт правонаступництва вже досліджувався судом в рамках справи № 20/399 та ухвалою господарського суду Донецької області від 28.02.2012р. по справі №20/399 у задоволенні заяви ОКП «Донецьктеплокомуненерго» про заміну сторони у виконавчому провадженні, а саме - заміну боржника з ОКП «Донецьктеплокомуненерго» на КП «Вугледартепломережа» Вугледарської міської ради відмовлено у зв'язку з тим, що заявником не доведено того факту, що КП «Вугледартепломережа» є правонаступником боржника за рішенням господарського суду Донецької області від 16.09.2004р. №20/399.

Також, ухвалою господарського суду Донецької області від 14.03.2012р. в порядку ст.30 Господарського суду Донецької області у судове засідання викликано представника Вугледарської міської ради, на виклик суду представник не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Процесуальний строк розгляд спору продовжувався в порядку ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Склад суду неодноразово змінювався, розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 21.02.2012р. призначено колегіальний розгляд справи №7/347 у складі головуючого судді Сгара Е.В., суддів Лейби М.О., Левшиної Г.В.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників процесу суд ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.09.2004р. № 20/399, яке набрало чинності, з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» стягнуто на користь позивача, в тому числі, 73929, 82 грн. боргу за активну електроенергію з ПДВ.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 598 цього ж кодексу, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до приписів ст.ст. 598-609 Цивільного кодексу України, рішення суду про стягнення грошової суми не є підставою для припинення зобов'язання.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На підставі вищевикладеного, посилаючись на наявність у відповідача протягом періоду з 01.11.2008р. по 30.09.2011р. невиконаного грошового зобов'язання в сумі 67429,82 грн., позивач просить стягнути 3% річних в сумі 6068,68 грн. за період з 01.11.2008р. по 30.09.2011р. та інфляційні в сумі 25016,65 грн. за період з 01.11.2008р. по 30.09.2011р.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, при цьому, надав свій контррозрахунок заявлених до стягнення сум, згідно якого сума 3% річних складає 2427,47грн., інфляційних - 21914,68 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. Відповідно такі додаткові зобов'язання є заходами відповідальності за порушення основного зобов'язання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобов'язання.

Індекс інфляції за своїми ознаками є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних - є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

У вказаний в розрахунку позивача період відповідачем зобов'язання в повному обсязі не виконані, стягнуті за рішенням господарського суду Донецької області від 16.09.2004р. № 20/399 суми в повному обсязі не сплачені.

Наявність судового рішення про стягнення боргу та/або інших грошових сум за інші періоди невиконання боржником договірного зобов'язання, відкриття виконавчого провадження за цими рішеннями, вчиненням інших процесуальних дій по виконанню рішень суду, за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання (добровільного чи примусового), не свідчать про припинення договірних правовідносин сторін та/або припинення зобов'язань.

Таким чином, приписи вищевказаних норм права не заперечують можливість звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовими зобов'язаннями підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за виконання грошового зобов'язання, і зокрема за період, що утворився після прийняття судом відповідного рішення.

Тобто, приписами чинного законодавство не передбачено звільнення боржника (відповідача) від відповідальності за невиконання основного грошового зобов'язання або його виконання із порушенням встановлених Договором (угодою тощо) термінів та не позбавлено кредитора (позивача) права на отримання сум, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України.

Посилання ОКП «Донецьктеплокомуненерго» на той факт, що він є неналежним відповідачем в цій справі, оскільки борг стягнутий рішенням господарського суду Донецької області від 16.09.2004р. № 20/399 було передано на баланс КП «Вугледартепломережа» Вугледарської міської ради судом до уваги не приймається, оскільки:

- цей факт не підтверджено жодним документом;

- КП «Вугледартепломережа» Вугледарської міської ради заперечив проти факту прийняття від ОКП «Донецьктеплокомуненерго» стягнутий рішенням господарського суду Донецької області від 16.09.2004р. № 20/399 борг;

- з представлених КП «Вугледартепломережа» Вугледарської міської ради балансу станом на 01.10.2006р., підписаного між ОКП «Донецьктеплокомуненерго» та ВО «Вугледартепломережа», а також балансу КП «Вугледартепломережа» станом на 30.09.2011р. з розшифровкою не вбачається, що саме борг, стягнений за рішенням господарського суду Донецької області від 16.09.2004р. № 20/399 з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» було передано на баланс Комунальному підприємству «Вугледартепломережа» Вугледарської міської ради;

- ухвалою господарського суду Донецької області від 28.02.2012р. по справі №20/399 у задоволенні заяви ОКП «Донецьктеплокомуненерго» про заміну сторони у виконавчому провадженні, а саме - заміну боржника з ОКП «Донецьктеплокомуненерго» на КП «Вугледартепломережа» Вугледарської міської ради відмовлено у зв'язку з тим, що заявником не доведено того факту, що КП «Вугледартепломережа» є правонаступником боржника за рішенням господарського суду Донецької області від 16.09.2004р. №20/399.

Розрахунок заявлених до стягнення сум перевірено господарським судом відповідно до вимог діючого законодавства, згідно якого:

3 % річних складають - 5901,48 грн.

інфляційні складають - 22457,13 грн.

Таким чином вимоги про стягнення інфляційних та 3% річних підлягають задоволенню частково, а саме: інфляційні - в сумі 22457,13 грн., 3 % річних - в сумі 5901, 48грн.

Вимоги щодо стягнення інфляційних та 3% річних в залишковій частині задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю заявлення.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

В ході розгляду спору судом розглянуто клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості другого відповідача КП «Вугледартепломережа» Вугледарської міської ради.

Вказане клопотання відповідача судом залишено без задоволення, оскільки з огляду на приписи ст.24 Господарського процесуального кодексу України та не підтвердження того факту, що за спірними правовідносинами повинно відповідати саме КП «Вугледартепломережа» Вугледарскьої міської ради, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залучення останнього до участі у справі як іншого відповідача.

В ході розгляду спору судом розглянуто клопотання відповідача про залучення у справу третьої особи без самостійних вимог на предмет спору КП «Вугледартепломережа» Вугледарскьої міської ради.

З огляду на приписи ст.27 Господарського процесуального кодексу України, недоведеність позивачем яким саме чином рішення з даного господарського спору може вплинути на права вищевказану юридичну особу, клопотання залишено судом без задоволення.

До того ж, ухвалою від 14.03.2012р. представника КП «Вугледартепломережа» Вугледарської міської ради судом було викликано у судове засідання в порядку ст.30 Господарського процесуального кодексу України, що суд вважає достатнім для з'ясування виниклих питань по суті спору.

Також судом було розглянуто клопотання відповідача про витребування у КП «Вугледартепломережа» Вугледарської міської ради акту звірки з ПАТ «Донецькобленерго» або інший бухгалтерський документ, які містить відомості про підстави та період виникнення кредиторської заборгованості у розмірі 70,5 тисяч гривень, що обліковується на балансі КП «Вугледартепломережа» станом на 30.09.2011р. та витребувати у ПАТ «Донецькобленерго» документи, які підтверджують період поставки електричної енергії ВО «Вугледартепломережа» ОКП «Донецьктеплокомуненрго», а також зобов'язати ПАТ «Донецькобленерго» надати відомості про наявність або відсутність договірних відносин між ним та КП «Вугледартепломережа».

З огляду на приписи ст.38 Господарського процесуального кодексу України, суд залишив вказане клопотання без задоволення з огляду на його необґрунтованість та на наявні в матеріалах справи документи.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 598-609, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-6, 22, 24, 27, 33, 34, 35, 38, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго" м.Горлівка задовольнити частково.

Стягнути з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго" (84600, Донецька область, м. Горлівка, пр-т Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268; п/р ПАТ «Донецькобленерго» Відокремленого підрозділу Донецьких Західних ЕМ для Мар'їнського РЕМ №26001301751417 в ГУ ПАТ ПІБ в Донецькій обл., МФО 334635, код за ЄДРПОУ 00131179) 3% річних в сумі 5901,48 грн., інфляційних в сумі 22457,13 грн.

Стягнути з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго" (84600, Донецька область, м. Горлівка, пр-т Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268 п/р №26001307550283 у філії Центрально-міського відділення АК ПІБ м. Горлівка, МФО 334464) державне мито у сумі 311,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 215,26 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 09.04.2012р.

Головуючий суддя Сгара Е.В.

Суддя Лейба М.О.

Суддя Левшина Г.В.