Рішення

від 07.05.2012 по справі 5017/746/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2012 р.Справа № 5017/746/2012

За позовом: Публічного акціонерного товариства „Фінростбанк"

до відповідача: Повного товариства „Гладиш і компанія „Ломбард „Карат"

про стягнення 107 203,27 грн.

Суддя Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №104 від 24.10.2011 р.; ОСОБА_2, довіреність №40 від 02.03.2010 р.

Від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 07.05.2012 р. приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №104 від 24.10.2011 р.; ОСОБА_2, довіреність №40 від 02.03.2010 р.

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: про стягнення з ПТ „Гладиш і компанія „Ломбард „Карат" на користь ПАТ „Фінростбанк" 107 203,27 грн. заборгованості за кредитним договором №512-КЛ від 08.05.2008 р. станом на 27.02.2012 р., де 65 200 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 39 334,13 грн. простроченої заборгованості за відсотками за період з 14.02.2009р. по 05.12.2010 р., 1 787,35 грн. пені за порушення строку сплати кредиту, 881,79 грн. пені за порушення строку сплати відсотків.

Позивач на заявлених позовних вимогах наполягає, надав суду пояснення від 02.04.2012 р. за вх.№9873/2012, заяву від 10.04.2012р. за вх.№10758/2012, уточнив зміст позовних вимог та виклав їх у остаточній редакції, яка прийнята судом.

Первісні позовні вимоги позивача складали: про стягнення з відповідача 159 756,34грн. заборгованості за кредитним договором №512-КЛ від 08.05.2008 р. станом на 27.02.2012 р., де 65 200 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 39 334,13 грн. простроченої заборгованості за відсотками за період з 14.02.2009р. по 05.12.2010 р., 37 854,97 грн. пені за порушення строку сплати кредиту за період з 14.02.2009 р. по 27.02.2012 р., 17 367,23 грн. пені за порушення строку сплати відсотків за період з 14.02.2009 р. по 27.02.2012 р.

Так, позовні вимоги позивачем обґрунтовано тим, що 08.05.2008 р. між ТОВ „Фінростбанк" (правонаступником якого є ПАТ „Фінростбанк") та ПТ „Гладиш і компанія „Ломбард „Карат" було укладено кредитний договір №512-КЛ, відповідно до якого позивач видав відповідачу кредит в сумі 100 000 грн. Відповідачем було порушено умови зазначеного кредитного договору в частині повернення кредиту та сплати відсотків, у зв'язку з чим рішенням господарського суду Одеської області від 16.03.2009 р. по справі №23/1-09-130 з ПТ „Гладиш і компанія „Ломбард „Карат" було стягнуто заборгованість, яка існувала станом на 13.02.2009 р. З врахуванням чого позивачем у даній справі було заявлено до стягнення заборгованість за кредитом та відсотками за період з 14.02.2009 р. по 05.12.2010р.

Відповідач в судові засідання не з`являвся, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Ухвалою суду від 06.04.2012 р. за клопотанням позивача від 17.04.2012 р. за вх.№11459/2012 згідно ч.3 ст.69 ГПК України строк розгляду справи було продовжено до 21.05.2012 р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне:

08.05.2008 р. між ТОВ „Фінростбанк" (банк) та ПТ „Гладиш і компанія „Ломбард „Карат" (позичальник) було укладено кредитний договір №512-КЛ, за умовами якого банк відкриває позичальнику відкличну кредитну лінію на поповнення обігових коштів в розмірі 100 000 грн., строком з 08.05.2008 р. по 10.05.2010 р. зі сплатою 25% річних. Відсотки за користування кредитом нараховуються щомісяця в останній робочий день місяця, за фактичні дні користування кредитом по методу „факт/факт" згідно з затвердженими Національним банком України (п.1.1. договору).

Згідно з положеннями п.3.1. кредитного договору №512-КЛ від 08.05.2008 р. банк зобов'язується відкрити позичальнику позичковий рахунок №20635003000512 для видачі кредиту. Видача кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку на поточні рахунки контрагентів, згідно заяв та платіжних доручень позичальника.

Відповідно до п.4.4. кредитного договору №512-КЛ від 08.05.2008 р. позичальник зобов'язується не пізніше 08 числа кожного місяця сплачувати на рахунок №20680003000512 нараховані відсотки за користування кредитом у попередньому календарному місяці. За період, у якому наступає строк погашення кредиту, сплатити відсотки не пізніше строку повернення кредиту, зазначеного у п.1.1. цього договору.

Позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити нараховані відсотки в строк не пізніше 10.05.2010 р. (п.4.5. кредитного договору №512-КЛ від 08.05.2008 р.).

За умовами п.4.6. кредитного договору №512-КЛ від 08.05.2008 р. у випадку невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань по п.4.4. та п.4.5. цього договору, при відсутності домовленості про відстрочку погашення кредиту, сплатити Банку пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно п.7.7. кредитного договору №512-КЛ від 08.05.2008 р. термін дії цього договору встановлюється від дня надання кредиту та до повного погашення позичальником суми кредиту і відсотків по ньому.

11.06.2008 р. між сторонами спору було підписано додаткову угоду №1 до кредитного договору №512-КЛ від 08.05.2008 р. за умовами п.1 якого п.4.5. кредитного договору викладено в наступній редакції: „повернути кредит згідно графіка погашення і сплатити нараховані відсотки в строк не пізніше 10.05.2010 р.

Сторонами підписано графік погашення кредиту (додаток №1 до додаткової угоди №1 від 11.06.2008 р.).

Як вбачається зі Статуту ПАТ „Фінростбанк", зареєстрованого 27.01.2011 р. державним реєстратором виконкому Одеської міської ради, ПАТ „Фінростбанк" є правонаступником ТОВ „Фінростбанк".

Кредитні кошти позивачем відповідачу надавались меморіальними ордерами №3203_2 від 12.05.2008 р., №3203_5 від 15.05.2008 р., №3203_1 від 11.06.2008 р. згідно заяв останнього №25 від 09.07.2008 р., №23 від 13.05.2008 р., №22 від 30.04.2008р.

Виписка по рахунку простроченої заборгованості №20679003000512.980 свідчить про те, що відповідачем було частково повернуто банку кредитні кошти в сумі 14 668,94грн.

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем за кредитом в сумі 65 200грн. підтверджується випискою по рахунку №20635003000512.890 за період з 08.05.2008 р. по 28.02.2012 р.

Крім того, рішенням господарського суду Одеської області від 16.03.2009 р. у справі №23/1-09-130 за позовом ТОВ „Фінростбанк" до ПТ „Гладиш і Компанія „Ломбард „Карат" про стягнення 14 851,33 грн., позовні вимоги задоволено, стягнуто з ПТ „Гладиш і Компанія „Ломбард „Карат" на користь ТОВ „Фінростбанк" 20 131,06 грн. заборгованість по кредиту з 07.11.2008 р. по 13.02.2009 р., 6467,34 грн. відсотки за користування кредитом з 28.11.2008 р. по 13.02.2009 р., 697,66 грн. пені за порушення строків повернення кредиту, 184 грн. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, 274,80 грн. витрат по держмиту та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. Зазначене судове рішення прийнято з підстав встановлення судом фактів видачі банком ПТ „Гладиш і Компанія „Ломбард „Карат" кредитних коштів, їх своєчасного неповернення та несплати відсотків за користування кредитним коштами.

Рішення суду від 16.03.2009 р. у справі №23/1-09-130 виконано не було, на що вказує позивача, в підтвердження чого надав постанову Другого Приморського ВДВС Одеського МУЮ №В-13/33 від 24.06.2010 р. про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Проаналізувавши обставини справи, суд дійшов висновку щодо повного задоволення заявленого позивачем позову з врахуванням наступних положень чинного законодавства.

Стаття 1054 Цивільного кодексу України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із змісту п.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України вбачається, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Пунктом 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України зазначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.2003р. зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, судом встановлено надання позивачем за кредитним договором №512-КЛ від 08.05.2008 р. кредиту в сумі 100 000 грн., які відповідачем повністю не повернуті, не сплату процентів за користування кредитом, тобто встановлено наявність заборгованості відповідача перед позивачем згідно вказаного договору по кредиту в сумі 65 200 грн., 39 334,13 грн. простроченої заборгованості за відсотками за період з 14.02.2009р. по 05.12.2010 р., які судом підлягають стягненню в повній мірі.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 1787,35 грн. за період з 14.02.2009 р. по 07.11.2010 р., за несвоєчасну сплату відсотків за період з 14.02.2009 р. по 06.06.2011 р. в сумі 881,79 грн.

У відповідності з приписами ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 1. ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Пунктами 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені, наведений позивачем, суд встановив, що його з пені по кредиту зроблено щодо суми заборгованості 20 131,06 грн., що сформувалась станом на 14.02.2009 р., за період з 14.02.2009 р. по 10.03.2009 р., а на решту суми заборгованості -з дати віднесення суми чергового щомісячного платежу на прострочку заборгованості згідно Графіку погашення кредиту (Додаток №1 до додаткової угоди №1 від 11.06.2008 р. до кредитного договору №512-КЛ від 08.05.2008 р.), тобто пеню на кожний прострочений місячний платіж розраховано за період до моменту виникнення наступного простроченого платежу, останню суму пені на прострочений платіж (за травень 2010р.) -4300грн. розраховано за період з 12.05.2010 р. по 07.11.2010 р.

Аналогічним способом позивачем розраховано пеню на суми простроченої заборгованості по відсоткам: щодо суми заборгованості 6467,34 грн. по відсотках, що сформувалась станом на 14.02.2009 р., пеню розраховано за період з 14.02.2009 р. по 10.03.2009 р., а на решту суми прострочених відсотків - починаючи з 11.03.2009 р. по дату виникнення заборгованості по наступному щомісячному платежу по відсотках, а наступні за період з дати віднесення поточного платежу на прострочку згідно п.4.5. договору №512-КЛ від 08.05.2008р.) до початку виникнення наступного щомісячного платежу по відсотках, останню суму пені на прострочений платіж (за грудень 2010р.) -2045,61грн. розраховано за період з 09.12.2010 р. по 06.06.2011 р. .

На думку суду, наведені позивачем розрахунки пені по кредиту та відсотках, зроблено з дотриманням економічної формули нарахування пені та строку нарахування, встановленого чинним законодавством, однак, некоректно застосовані періоди для нарахування, за які зроблено розрахунок, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості зазначити загальний період нарахування всієї суми пені, що заявлена до стягнення. При цьому, позивач не був обмежений розрахунком пені саме обраним ним способом, у зв'язку з тим, що сума заборгованості з кредиту та відсотків не погашена, тому позивач міг застосувати період який місить у собі рік, обмежуючись строком до дати подання позову.

З врахуванням відсутності у розрахунках позивача економічних, математичних помилок, відповідність його чинному законодавству, суд приймає зазначені розрахунки, у зв'язку з чим, стягненню з відповідача підлягає пеня загалом в сумі 2669,14 грн.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд повністю задовольняє позовні вимоги позивача щодо стягнення з ПТ „Гладиш і Компанія „Ломбард „Карат" 65 200 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 39 334,13 грн. простроченої заборгованості за відсотками за період з 14.02.2009р. по 05.12.2010 р., 2669,14 грн. пені за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків з 14.02.2009 р. по 06.06.2011 р.

Позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати, а саме 2144,06 грн. судового збору. Винести ухвалу про повернення позивачу з держбюджету надмірно сплачений судовий збір в сумі 1051,07 грн.

Неявка відповідача в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, оскільки, як визначено Вищим господарським судом України у постанові від 04.11.2010р. у справі № 10-22-3-30/336-07-9260 та у постанові Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р., суддя може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередньо доставку судових ухвал відповідачу, якщо виконано наступні умови: ухвала була передана одним із способів, передбачених процесуальним законодавством, не було отримано будь-якого підтвердження, не зважаючи на всі розумні зусилля для отримання, процесуальні документи надсилались за адресою, яка зазначена стороною.

В процесі розгляду даної справи судом було вжито всіх необхідних заходів щодо повідомлення відповідача про судові засідання, в тому числі судове засідання, призначене на 07.05.2012р., особливо з врахуванням того, що ухвали надсилались відповідачу за адресою згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 02.04.2012 р. суд, приймає рішення за результатами розгляду справи по суті.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача повністю.

2. Стягнути з Повного товариства „Гладиш і Компанія „Ломбард „Карат"(65026, м. Одеса, вул. Грецька,52, кв.3, код 25419214) на користь Публічного акціонерного товариства „Фінростбанк" (65104, м. Одеса, пр-т Академіка Глушка,13, код 14366762) 65 200 (шістдесят п'ять тисяч двісті) грн. заборгованості по кредиту, 39 334 (тридцять дев'ять тисяч триста тридцять чотири) грн. 13 коп. заборгованості по відсоткам, 2669 (дві тисячі шістсот шістдесят дев'ять) грн. 14 коп. пені, 2144 (дві тисячі сто сорок чотири) грн. 06 коп. судового збору.

3. Винести ухвалу про повернення Публічному акціонерному товариству „Фінростбанк" (65104, м. Одеса, пр-т Академіка Глушка,13, код 14366762) з державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір в сумі 1051,07 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Суддя Малярчук І.А.

Повний текст рішення складено 11.05.2012р.