Постанова

від 25.04.2012 по справі 5020-401/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

25 квітня 2012 року справа № 5020-401/2012 За заявою Управління Пенсійного фонду України

у Гагарінському районі м. Севастополя,

ідентифікаційний код 22275002

(пр. Гер. Сталінграду, 56, м. Севастополь, 99059)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Гєліос-Фарм",

ідентифікаційний код 36603426

(вул. А. Кесаєва, 6, оф. 5, м. Севастополь, 99038)

про банкрутство відсутнього боржника,

Суддя Головко В.О.,

Представники учасників судового процесу:

ініціюючий кредитор (Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі міста Севастополя) -ОСОБА_2 -головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність № 5908/07-14 від 13.12.2011;

боржник (Товариство з обмеженою відповідальністю „Гєліос-Фарм") -явку уповноваженого представника не забезпечив.

Обставини справи:

11.04.2012 Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі міста Севастополя (далі -УПФУ у Гагарінському районі м. Севастополя) звернулося до господарського суду міста Севастополя (далі -суд) із заявою про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю „Гєліос-Фарм" (далі -ТОВ „Гєліос-Фарм").

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 13.04.2012 порушено провадження у справі про банкрутство, справу призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 25.04.2012.

У судове засідання 25.04.2012 боржник явку уповноваженого представника не забезпечив, відзив на заяву про визнання його банкрутом не надав, про причини неявки суду не сповістив, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ініціюючого кредитора, дослідивши надані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ „Гєліос-Фарм" (ідентифікаційний код 36603426) зареєстроване Гагарінською районною державною адміністрацією у м. Севастополі 05.08.2009 за № 10045769652 /арк. с. 12, 16 -зворотний бік/ та є платником страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини першої статті 14, частини першої статті 15 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-V від 09.07.2003 (в редакції, що діяла станом на час прийняття відповідних рішень) (далі -Закон № 1058) платниками страхових внесків є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, -для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 17 Закону України № 1058 страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до частини шостої статті 20 Закону України № 1058 і підпункту 5.1.4 пункту 5.1 розділу 5 Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч. 12 ст. 20 Закону № 1058).

Внаслідок систематичного порушення вимог вказаних нормативних актів у ТОВ „Гєліос-Фарм" склалася заборгованість перед бюджетом Пенсійного фонду України по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за березень 2010 року -у сумі 290,41 грн, за квітень 2010 року -у сумі 475,20 грн, за травень 2010 року -у сумі 316,80 грн, на загальну суму 1 082,41 грн.

Згідно з частинами другою-четвертою статті 106 Закону № 1058, своєчасно не сплачені страхувальниками суми страхових внесків, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі -недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом та виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Відповідно до пункту 8.1 розділу 8 Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" своєчасно не сплачені страхові внески в розмірі 1 082,41 грн були визнані недоїмкою та згідно із пунктом 8.2 розділу 8 вказаної Інструкції УПФУ у Гагарінському районі м. Севастополя виписало вимогу № Ю1053-у від 07.05.2010 про сплату ТОВ „Гєліос-Фарм" боргу за березень 2010 року на суму 290,41 грн /арк. с. 33/.

З метою стягнення заборгованості по страхових внесках за квітень та травень 2010 року у сумі 475,20 грн та 316,80 грн відповідно УПФУ у Гагарінському районі м. Севастополя звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративними позовами.

Як убачається з матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 23.09.2010 у справі № 2а-2439/10/2770 з ТОВ „Гєліос-Фарм" на користь УПФУ у Гагарінському районі м. Севастополя стягнуто заборгованість по страхових внесках за квітень 2010 року в сумі 475,20 грн, про що видано відповідний виконавчий лист /арк. с. 35/.

Також, постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 20.12.2010 у справі № 2а-3672/10/2770 з ТОВ „Гєліос-Фарм" на користь УПФУ у Гагарінському районі м. Севастополя стягнуто заборгованість по страхових внесках за травень 2010 року в сумі 316,80 грн, про що видано відповідний виконавчий лист /арк. с. 37/.

З метою примусового стягнення заборгованості з ТОВ „Гєліос-Фарм" у сумі 1 082,41 грн УПФУ у Гагарінському районі м Севастополя в порядку, передбаченому Законом України „Про виконавче провадження" звернулось із вищевказаними вимогою про сплату боргу № Ю1053-у від 07.05.2010, виконавчим листом від 08.11.2010 в адміністративній справі № 2а-2439/10/2770 та виконавчим листом від 12.01.2011 в адміністративній справі № 2а-3672/10/2770 до Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у місті Севастополі.

Проте, постановами ВДВС Гагарінського РУЮ у м. Севастополі від 05.02.2012 вимога про сплату боргу та виконавчі листи були повернуті заявнику у зв'язку із неможливістю з'ясувати місцезнаходження боржника та відсутністю у нього грошових коштів та майна, на які можна звернути стягнення /арк. с. 32, 34, 36/.

Статтею 7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" унормовано, що заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином -суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання. Заява кредитора повинна містити крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, такі відомості: розмір вимог кредитора до боржника з зазначенням розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті; виклад обставин, що підтверджують наявність зобов'язання боржника перед кредитором, з якого виникла вимога, а також строк його виконання.

Відповідно до частини десятої статті 7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.

Як установлено судом та підтверджується матеріалами справи, ініціюючий кредитор вживав заходів до отримання заборгованості в сумі 1 082,41 грн, отже грошові вимоги УПФУ у Гагарінському районі м. Севастополя до боржника в сумі 1 082,41 грн (290,41+475,20+316,80) є безспірними.

Згідно зі статтею 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець -боржник або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Відповідно до п. 4.7 Рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 № 04-5/1193 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у вирішенні питання про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника згідно зі статтею 52 Закону, судам слід враховувати, що наявність хоча б однієї з ознак відсутнього боржника, передбачених частиною першою статті 52 Закону, є достатньою для порушення провадження у справі.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) боржник юридичну адресу не змінював /арк. с. 12, 16-17/.

За інформацією Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя ТОВ „Гєліос-Фарм" не подає податкову звітність з серпня 2010 року, тобто більше року /арк. с. 13/.

Наведене свідчить про відсутність підприємницької діяльності боржника.

За викладених обставин, вимога Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя щодо визнання ТОВ „Гєліос-Фарм" банкрутом у порядку, передбаченому статтею 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також суд визнав за можливе задовольнити заявлене ініціюючим кредитором клопотання про призначення ліквідатором боржника УПФУ у Гагарінському районі м. Севастополя.

Керуючись статтями 22, 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статтею 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Визнати грошові вимоги Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя до боржника -Товариства з обмеженою відповідальністю „Гєліос-Фарм" в сумі 1 082,41 грн.

2. Товариство з обмеженою відповідальністю „Гєліос-Фарм" (ідентифікаційний код 36603426; 99038, м. Севастополь, вул. А. Кесаєва, 6, оф. 5) визнати банкрутом.

3. Відкрити ліквідаційну процедуру у справі строком на 2 (два) місяці.

4. Призначити ліквідатором боржника Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя.

5. Зобов'язати ліквідатора здійснити заходи, передбачені статтями 32, 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; після завершення ліквідаційної процедури в строк до 26.06.2012 надати суду на затвердження звіт та ліквідаційний баланс.

6. Копію цієї постанови направити кредитору-ліквідатору, банкруту, Головному управлінню юстиції у м. Севастополі та Міністерству юстиції України, державному реєстратору Гагарінської районної державної адміністрації у м. Севастополі, ВДВС Гагарінського РУЮ в м. Севастополі, ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя.

Суддя підпис В.О. Головко