Рішення від 23.04.2012 по справі 5020-221/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2012 року справа № 5020-221/2012

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Єфременко О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Севастопольського міжрайонного природоохоронного прокурора

(вул. Балаклавська, 8, м. Севастополь, 99011)

в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Севастополі

(вул. Хрустальова, 83, м. Севастополь, 99040)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр пакування та дизайну"

(вул. Шабаліна, 29, м. Севастополь, 99029)

про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог законодавства про охорону атмосферного повітря, в розмірі 1748,65 грн,

за участю представників:

прокурора -Алісов О.В., посвідчення №15 від 17.01.2012;

позивача -ОСОБА_1, довіреність б/н від 03.04.2012;

відповідача -ОСОБА_2, довіреність б/н від 12.12.2011.

СУТЬ СПОРУ:

Севастопольський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду міста Севастополя в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Севастополі з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр пакування та дизайну" про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог законодавства про охорону атмосферного повітря, в розмірі 8 826,57 грн.

Позовні вимоги, з посиланням на статті 11, 33, 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», обґрунтовані здійсненням відповідачем викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, при відсутності спеціального дозволу. Розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, розраховувався позивачем на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання.

Ухвалою від 05.01.2012 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Відповідач проти позову заперечує, з підстав викладених у відзиві на позов, позовні вимоги визнає частково (арк. с. 99-102).

В судовому засіданні в порядку частини третьої статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувались перерви з 14.03.2012 по 04.04.2012, з 04.04.2012 по 23.04.2012.

В ході судового розгляду Державною екологічною інспекцією в місті Севастополі виконаний перерахунок розміру шкоди, заподіяної понаднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, відповідно до якого її розмір дорівнює 1748,65 грн.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про зменшення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача збитки, заподіяні внаслідок порушення вимог законодавства про охорону атмосферного повітря у сумі 1748,65 грн.

Відповідач проти зменшених позовних вимог не заперечував.

Прокурору, представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 29 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до частини другої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 визначено, що державні інтереси є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 19.12.2006 №548, - Державна екологічна інспекція в областях, містах Києві та Севастополі (далі -Інспекція) є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції (далі -Держекоінспекція).

Інспекція в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території.

Повноваження Інспекції поширюються на територію відповідної області, міст Києва та Севастополя, за винятком території, віднесеної до зони діяльності Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції та Державної екологічної інспекції Азовського моря.

Інспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Мінприроди та Держекоінспекції, а також цим Положенням.

Основними завданнями Інспекції є:

- участь у межах своєї компетенції в реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (земля, надра, поверхневі води, атмосферне повітря, тваринний та рослинний світ), поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території;

- здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами на відповідній території.

16.10.2008 Державною екологічною інспекцією в місті Севастополі проведена планова перевірка дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр пакування та дизайну" вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, за наслідками якої складений відповідний акт (арк. с. 10-12)

В ході зазначеної перевірки встановлений факт викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без відповідного дозволу.

Згідно висновків, викладених в акті перевірки від 16.10.2008, Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр пакування та дизайну" було зобов'язано отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

При цьому, посадова особа відповідача, інженер з охорони праці та екологічної безпеки ОСОБА_3, визнана винною у вчинені адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 78 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 136,00 грн. (арк.с. 13).

В період з 23.02.2010 по 24.02.2010 Державною екологічною інспекцією в місті Севастополі була проведена позапланова перевірка відповідача, за наслідками якої встановлено відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (арк.с.14-18).

З матеріалів справи вбачається, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами був отриманий відповідачем лише 18.11.2010 з терміном дії з 18.11.2010 по 18.11.2015 (арк.с.19).

Державною екологічною інспекцією в місті Севастополі в період з 21.09.2010 по 04.10.2010 була проведена перевірка дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, за наслідками якої був складений відповідний акт, в якому відображено, що основними джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є технологічне обладнання, яке використовується для виробничого процесу виготовлення упаковки з гофрокартону та котельна, яка працює на твердому поливі.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр пакування та дизайну", в порушення вимог статей 11, 33, 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», здійснювало наднормативний викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає зменшені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Порядком погодження та видачі дозволів на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №302 від 12.03.2002, встановлено, що дозволи на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, видаються територіальними органами Мінприроди за погодженням з установами державної санітарно-епідеміологічної служби за заявою суб'єкту господарювання.

Статтею 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»передбачено, що особи, винні у перевищенні нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел несуть відповідальність згідно з законом.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища»та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з положеннями статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Загальні підстави цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України.

Частинами першою та другою статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Зазначені підстави застосовуються і при вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Підставою для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, є наявність цивільного правопорушення із наступним складом: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

За правилами цивільного права не тільки відсутність вини, але і протиправності діяння, доводиться правопорушником.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надані докази відсутності вини та протиправності в його поведінці, збитки, завдані державі, на день прийняття рішення ним не відшкодовані.

За таких обставин, суд вбачає у діях відповідача винну протиправну поведінку, яка потягнула спричинення державі збитків, тобто, наявні всі ознаки правопорушення.

З урахуванням викладеного, відповідач має бути притягнутий до відповідальності за вчинене ним зазначеного правопорушення.

Розрахунок розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела здійснюється за допомогою спеціальної методики, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 21.01.2009 № 48/16064 (далі -Методика).

Відповідно до пункту 3.6 Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії) дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою №2-ТП (повітря)), або згідно з методиками розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Пунктом 3.11 Методики визначено, що час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

З матеріалів справи вбачається, що експлуатація стаціонарного джерела викидів забруднюючих речовин за відсутністю спеціального дозволу здійснювалась відповідачем з 16.10.2008 по 17.11.2010.

Згідно довідки відповідача за вих.№535 від 12.08.2011 час роботи джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в наднормативному режимі складає 736 годин (арк. с. 20).

Розмір збитків розраховується за формулою 12 Методики.

Вивчивши наданий позивачем уточнений розрахунок суми збитків, зроблений відповідно до вимог Методики, суд вважає його вірним (арк.. с. 112-114).

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр пакування та дизайну" збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела у сумі 1748,65 грн.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету міста Севастополя відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 43, 49, 82 -85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр пакування та дизайну" (вул. Шабаліна, 29, м. Севастополь, 99029, код ЄДРПОУ 03746852,

відомостей про розрахункові рахунки в установах банка немає) до Державного бюджету Ленінського району м. Севастополя (р/р 33110331700007, одержувач місцевий бюджет Ленінського району, код ЄДРПОУ 24035598, банк отримувача - ГУ ДКС у м. Севастополі, МФО 824509, код платежу: 24062100) збитки, заподіяні внаслідок порушення вимог законодавства про охорону атмосферного повітря в розмірі 1748,65 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр пакування та дизайну" (вул. Шабаліна, 29, м. Севастополь, 99029, код ЄДРПОУ 03746852,

відомостей про розрахункові рахунки в установах банка немає) в дохід Державного бюджету м. Севастополя (одержувач: Державний бюджет м. Севастополя, код ЄДРПОУ 38022717, р/р №31215206783001 в ГУ ДКУ в м. Севастополі, код бюджетної класифікації: 22030001, МФО 824509 судовий збір в розмірі 1609,50 грн .

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 28.04.2012.

СуддяпідписО.О. Єфременко