Рішення

від 15.05.2012 по справі 5006/9/37/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.05.12 р. Справа № 5006/9/37/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Стукаленко К.І., при секретарі судового засідання Котенко Т.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа», м.Горлівка, Донецька область

до відповідача: Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Центрально-міського району м.Горлівки, Донецької області, м.Горлівка, Донецька область

про стягнення 5 512грн.72коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю №06/11224 від 05.10.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю №318 від 25.04.2012р.

У судовому засіданні 15.05.2012р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 412) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Горлівськтепломережа», м.Горлівка, Донецька область, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Центрально-міського району м.Горлівки, Донецької області, м.Горлівка, Донецька область, заборгованості за договором підряду №70 від 02.11.2011р. у розмірі 5 122грн. 60коп., пені у розмірі 296грн. 87коп., 3% річних у розмірі 57грн. 46коп. та інфляційних втрат у розмірі 35грн. 79коп., всього 5 512грн. 72коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за вказаним договором щодо оплати виконаних робіт.

В підтвердження позовних вимог позивач надав суду копії договору підряду №70 від 02.11.2011р.; зведеного кошторису №1 на проектні роботи (додатку №1); додаткової угоди №1 від 30.12.2011р.; акту №11 здавання-приймання проектно-кошторисних робіт від 07.11.2011р.; виписки по рахунку позивача; листа 04/2369 від 29.02.2012р.; рахунку №220 від 28.02.2012р. та акту звірки від 09.04.2012р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 11, 104, 509, 526, 530, 599, 625, 629, ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України, ч.3 ст. 59, ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 54 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем під час розгляду справи по суті надана заява №06/4293 від 07.05.2012р., в якій позивач, змінивши період нарахування пені, 3% річних, збільшив розмір позовних вимог, та просить суд стягнути з відповідача крім заборгованості за договором підряду №70 від 02.11.2011р. у розмірі 5 122грн. 60коп., пеню у розмірі 342грн. 28коп., 3% річних у розмірі 67грн. 28коп. та інфляційні втрати у розмірі 35грн. 79коп., всього 5 567грн. 95коп.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №01.04/322 від 26.04.2012р. визнає позовні вимоги в частині основної заборгованості у сумі 5 122грн. 60коп., щодо пені визнає нарахування за період з 12.12.2011р. по 09.04.2012р. у сумі 285грн. 47коп., інші позовні вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат не визнає та зазначає, що договором не передбачені інші види відповідальності крім пені та відповідач є неприбутковою організацією та фінансується за рахунок місцевого бюджету.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на вирішені спору за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача у судовому засіданні надав заяву №01.04/364 від 14.05.2012р., в якій визнає позовні вимоги, збільшені позивачем у заяві №06/4293 від 07.05.2012р. в частині основної заборгованості та пені.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України та вислухавши представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Центрально-міського району м.Горлівки, Донецької області (далі-замовник) та Публічним акціонерним товариством «Горлівськтепломережа» (далі-підрядник) був укладений договір підряду №70 від 02.11.2011р. (далі - договір), згідно умов якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання проектно-кошторисних робіт з поточного ремонту внутрішньої системи опалення в приміщенні відділення соціально-медичних послуг по адресу: м.Горлівка, вул.Сердюкова, 1.

Невід'ємною частиною договору, як зазначено в п. 5.4 Договору, є зведений кошторис №1 на проектні роботи (Додаток 1).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що загальна вартість усіх проектно-кошторисних робіт складає 5 964грн., у тому числі ПДВ 994грн. Така ж ціна робіт у сумі 5 964грн. зазначена в узгодженому сторонами зведеному кошторису №1 на проектні роботи (Додаток №1).

Оплата, як домовились сторони в п. 2.2 договору, здійснюється замовником по факту виконання робіт, підтвердженого актом здавання-приймання виконаних проектно-кошторисних робіт після підписання сторонами впродовж 30-ти банківських днів.

Факт виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором підтверджується актом №11 здавання-приймання проектно-кошторисних робіт від 07.11.2011р. на суму 5 964грн., тому числі ПДВ 994 грн. Даний акт підписаний сторонами без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств.

В свою чергу з копії банківської виписки по рахунку позивача від 06.03.2012р. вбачається лише часткове виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором з оплати проектно-кошторисних робіт у розмірі 841грн. 40коп.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи та підтверджується актом звірки між сторонами від 09.04.2012р., решта вартості проектно-кошторисних робіт за вказаним актом станом на час розгляду справи замовником сплачена не була, внаслідок чого вартість несплачених відповідачем за договором робіт дорівнює 5 122грн. 60коп.

Розглядаючи даний спір, господарський суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 837 Цивільного кодексу України замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботу, яку виконано підрядником за завданням замовника.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для ухилення від виконання свого обов'язку за договором стосовно оплати виконаних проектно-кошторисних робіт в повному обсязі згідно п. 2.2 договору протягом 30-ти банківських днів після підписання акту №11 здавання-приймання проектно-кошторисних робіт від 07.11.2011р., тобто до 12.12.2011р. включно.

Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається здійснення відповідачем остаточного розрахунку з позивачем впродовж вказаного строку, що призвело до порушення відповідачем грошового зобов'язання як боржником, що прострочив виконання, у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, враховуючи визнання відповідачем позову в цій частині, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором підряду №70 від 02.11.2011р. у розмірі 5 122грн. 60коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на підставі вказаної статті нараховані та заявлені до стягнення 3% річних за період з 12.12.2011р. по 04.03.2012р. у сумі 41грн. 18коп. та за період з 07.03.2011р. по 07.05.2012р. у сумі 26грн. 10коп., всього 67грн. 28коп.

Перевіривши розрахунки 3% річних за період з 12.12.2011р. по 04.03.2012р. та з 07.03.2012р. по 07.05.2012р., враховуючи, що граничним днем сплати повної вартості виконаних за актом №11 здавання-приймання проектно-кошторисних робіт від 07.11.2011р.(форма КБ-2в) є 12.12.2011р. включно, суд дійшов висновку, що зазначені розрахунок є арифметично вірними, однак розрахунок 3% річних за період з 12.12.2011р. по 04.03.2012р. не відповідає фактичним обставинам справи з огляду на те, що до періоду прострочення був неправомірно включений граничний день сплати вартості виконаних робіт - 12.12.2011р., що призвело до безпідставного нарахування 3% річних у сумі 49коп.

З огляду на це, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення 3% річних за період з 13.12.2011р. по 04.03.2012р. у сумі 40грн. 69коп. та за період з 07.03.2012р. по 07.05.2012р. у сумі 26грн. 10коп., всього 66грн. 79коп., такими, що підлягають задоволенню, а позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 49коп. такими, що задоволенню не підлягають.

Позивачем також на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховані та заявлені до стягнення інфляційні втрати за період з грудня 2011р. по лютий 2012р. у розмірі 35грн. 79коп.

Перевіривши розрахунок за період з 07.03.2012р. по 07.05.2012р. інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що зазначений розрахунок арифметично вірний, відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству, з огляду на що суд вважає дані позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що стягнення 3% річних та інфляційних втрат в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є самостійним способом захисту прав в разі порушення грошових зобов'язань, який може застосовуватись поряд зі стягненням пені, встановленої умовами договору.

Позивачем також були заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 12.12.2011р. по 04.03.2012р. у розмірі 212грн. 74коп., за період з 07.03.2012р. по 22.03.2012р. у розмірі 34грн. 81коп. та за період з 23.03.2012р. по 07.05.2012р. у розмірі 94грн. 73коп., всього 342грн. 28коп.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Приписами ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання.

Пунктом 4.1 укладеного договору передбачено, що за весь період несвоєчасної оплати виконаних робіт (виробничих витратах) замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, діючої в період, за який нараховується пеня.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, враховуючи що граничним днем сплати повної вартості виконаних за актом №11 здавання-приймання проектно-кошторисних робіт від 07.11.2011р.(форма КБ-2в) є 12.12.2011р. включно, суд дійшов висновку, що зазначений розрахунок не відповідає фактичним обставинам справи з огляду на те, що до періоду прострочення позивачем був неправомірно включений граничний день сплати вартості виконаних робіт - 12.12.2011р., що призвело до безпідставного нарахування пені у сумі 2грн. 53коп.

Фактично пеня за період з 13.12.2011р. по 04.03.2012р. становить у сумі 210грн. 21коп.

Перевіривши розрахунок пені за період з 07.03.2012р. по 22.03.2012р. суд дійшов висновку, що зазначений розрахунок є арифметично невірним, фактично пеня позивача складає за період з 07.03.2012р. по 22.03.2012р. у сумі 34грн. 71коп.

Перевіривши розрахунок пені за період з 23.03.2012р. по 07.05.2012р. суд дійшов висновку, що зазначений розрахунок є арифметично невірним, фактично пеня позивача складає за період з 23.03.2012р. по 07.05.2012р. у сумі 96грн. 57коп.

Таким чином, розмір пені за періоди, зазначені позивачем без врахування неправомірно заявленої пені за 12.12.2011р., фактично складає 341грн. 49коп., з яких позивачем заявлено до стягнення 339грн. 75коп.

Разом з тим, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Приписами ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України також передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

З огляду на надане п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України право суду зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), враховуючи той факт, що відповідач є неприбутковою організацією, яка фінансується за рахунок місцевого бюджету, тобто прямої вини відповідача у несплаті вартості виконаних позивачем робіт немає, при цьому, як вбачається з поведінки відповідача як винної сторони, ним були вжиті всі заходи, спрямовані до виконання зобов'язання, а також заходи щодо всебічного та повного дослідження всіх обставин справи, суд вважає за можливе зменшити розмір правомірно заявленої позивачем до стягнення пені, який становить 339грн. 75коп., на 50% та стягнути з відповідача пеню у сумі 169грн. 88коп., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені - відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат, суд зазначає, що згідно з вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволення позовних вимог без врахування суми пені, зменшеної судом.

На підставі вищенаведеного та, керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, ч.1 ст. 530, ч. 3 ст. 551, ст.ст. 610, 625, 629, 837 Цивільного кодексу України, ч.1, 7 ст. 193, ч.2 ст.233 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, п.3 ст. 83, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Центрально-міського району м.Горлівки, Донецької області (84626, м. Горлівка, Донецька область, вул.Рудакова, 33, ідентифікаційний код 37121397) на користь Публічного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» (84601, м. Горлівка, Донецька область, вул. Академіка Павлова, 13, ідентифікаційний код 03337007) заборгованість за договором підряду №70 від 02.11.2011р. у розмірі 5 122грн. 60коп., пеню за період з 13.12.2011р. по 04.03.2012р., з 07.03.2012р. по 22.03.2012р. та з 23.03.2012р. по 07.05.2012р. у розмірі 169грн. 88коп, 3% річних у розмірі 66грн. 79коп. та інфляційні втрати у розмірі 35грн. 79коп., всього 5 395грн. 06коп.

В задоволенні позову в частині стягнення з Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Центрально-міського району м.Горлівки, Донецької області на користь Публічного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» пені у розмірі 172грн. 40коп., 3% річних у розмірі 49коп. відмовити.

Стягнути з Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Центрально-міського району м.Горлівки, Донецької області (84626, м. Горлівка, Донецька область, вул.Рудакова, 33, ідентифікаційний код 37121397) на користь Публічного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» (84601, м. Горлівка, Донецька область, вул. Академіка Павлова, 13, ідентифікаційний код 03337007) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 608грн. 63коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 15.05.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.05.2012р.

Суддя Стукаленко К.І.