Рішення

від 14.05.2012 по справі 18/5007/33/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "14" травня 2012 р. Справа № 18/5007/33/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Терефенко Г.В. - директор;

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазмонтаж" (м.Івано-Франківськ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліські граніти ЛТД" (с.Горщик Коростенський район Житомирська область)

про стягнення 65000,00грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 65000,00грн. заборгованості.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, на виконання вимог ухвали господарського суду від 23.04.2012р. надав довідку, в якій зазначає, що між сторонами відсутні інші господарські відносини, крім тих, які склались на підставі усної домовленості щодо купівлі-продажу матеріалів для виготовлення каменя бутового, щебеня, на виконання якої позивачем було перераховано відповідачу 65000,00грн. попередньої оплати (а.с.37).

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином (про що свідчить розписка відповідача у повідомленнях про вручення поштових відправлень, а.с.18, 31).

Явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов'язковою, а надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком.

Приймаючи до уваги той факт, що неявка повідомленого належним чином відповідача не перешкоджає повному та всебічному розгляду справи, а також те, що ухвалою від 23.03.2012р. відповідача було попереджено про можливість розгляду справи за наявними документами у разі нез'явлення представника відповідача в судове засідання, господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі усної домовленості щодо поставки товару ТОВ "Укрнафтогазмонтаж" (позивач) здійснило ТОВ "Поліські граніти ЛТД" (відповідач) попередню оплату за товар на загальну суму 65000,00грн.

Факт здійснення попередньої оплати підтверджується платіжними дорученнями №74 від 22.05.2009р., №83 від 04.06.2009р., №139 від 30.07.2009р. (а.с.12-13), з яких вбачається, що позивач перерахував відповідачу 65000,00грн., зазначивши в графі "призначення платежу" "за матеріал для виготовлення каменя бутового щебня рах.4 від 22.05.2009р.".

Оскільки строк виконання відповідачем зобов'язання щодо поставки товару сторони не встановили, позивач на виконання приписів ч.2 ст.530 ЦК України направив на адресу відповідача вимогу №5 від 19.01.2011р. (а.с.26-27), в якій позивач просив на протязі 7 днів виконати умови договору та поставити матеріали, зазначені в рахунку №4 від 22.05.2009р., або повернути суму попередньої оплати у розмірі 65000,00грн.

Відповідач відповіді на вищевказану вимогу не надав, товар не поставив, суму попередньої оплати не повернув, що в свою чергу стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Приписами статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1, 2 ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Абз.1 ч.1 ст.207 ЦК України передбачено: правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

За приписом ст.181 ГК України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Беручи до уваги, що відповідач виставив позивачу для оплати рахунок №4 від 22.05.2009р. (а.с.12-13, 37), а останній, в свою чергу, оплатив його, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с.12-13), суд дійшов висновку, що між сторонами укладений договір у спрощений спосіб.

На підставі вчиненого правочину між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, які за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст.265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти цей товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не передбачено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як свідчать матеріали справи, відповідач виставив позивачу для оплати рахунок №4 від 22.05.2009р., а останній, в свою чергу, здійснив відповідачу передплату у розмірі 65000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.12-13, 37).

Таким чином у відповідача, внаслідок оплати позивачем товару, виник кореспондуючий обов'язок поставити його.

Проте, відповідач не здійснив поставку товару, обумовленого рахунком №4 від 22.05.2009р.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Керуючись наведеним позивач направив вимогу, в якій просив повернути в 7-ми денний термін сплачені ним грошові кошти за непоставлений товар в сумі 65000,00грн. (а.с.26-27).

Приписами ч.2 ст.693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Порушення продавцем строку передання покупцеві попередньо оплачених товарів породжує на стороні покупця дві правомочності, одну із яких покупець може використати на свій розсуд: 1) пред'явити вимогу про передання оплаченого товару; 2) вимагати повернення суми попередньої оплати. Реалізація другої із названих правомочностей означає, що він конклюдентними діями відмовився від прийняття виконання. Відмову від прийняття виконання в такий спосіб у цьому випадку слід вважати такою, що ґрунтується на спеціальному положенні ч.2 ст.693 ЦК України і є правомірною.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ТОВ "Поліські граніти ЛТД" поставило позивачу товар, за який було проведено попередню оплату, а також відсутні докази повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи, що відповідач не поставив позивачу товар та не повернув сплачену позивачем суму попередньої оплати, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 65000,00грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів сплати заборгованості та письмових заперечень проти позову не надав, доводів позивача не спростував.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню на суму 65000,00грн. основного боргу.

Судовий збір покладається на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліські Граніти ЛТД" (11560, Житомирська область, Коростенський район, с.Горщик, вул.Центральна, 31, код 35470655)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазмонтаж" (76002, м.Івано-Франківськ, вул.Паркова, 18А, кв.24, код 34623037)

- 65000,00грн. основного боргу;

- 1609,50грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 3 прим.

1- в справу

2,3- сторонам (рек. з повід.)