ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-35/2487-2012 23.04.12
За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Київ"
до Публічного акціонерного товариства "Київенерго"
про зобов'язання здійснити перерахунок вартості теплової енергії
Суддя Літвінова М.Є.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -предст. за довір.;
від відповідача: ОСОБА_2 -предст. за довір.
Рішення прийняте 23.04.2012 у зв'язку із оголошеною у судовому засіданні перервою з 26.03.2012 до 23.04.2012.
У судовому засіданні 23.04.2012, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Київ" до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про відновлення становища, яке існувало до порушення прав та інтересів по договору №1420066 від 20.02.2006, шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок вартості теплової енергії, та стягнення судових витрат.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.03.2012 порушено провадження у справі №5011-35/2487-2012, розгляд справи призначено на 26.03.2012.
У судовому засіданні 26.03.2012 представник відповідача подав відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову та заявив про застосування позовної давності.
У судовому засіданні 26.03.2012 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 23.04.2012.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
20.02.2006 між Відкритим акціонерним товариством "Київ", правонаступником якого є Товариство з додатковою відповідальністю "Київ" (далі -позивач) та Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", яка в подальшому була перейменована у Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі -відповідач) було укладено договір № 1420066 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі -договір), предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді.
Відповідно до п. 2.1. договору, при виконанні його умов, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.
Згідно із п.1. Додатку №3 до Договору "Тарифи на теплову енергію" розрахунки з абонентом за відпущену теплову енергію проводяться згідно з тарифами, затвердженими Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 10.12.2004 №2249. Можливе змінення тарифів в період дії договору.
Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2006 року (п. 8.1. договору). Згідно із п. 8.4 договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що відповідач за період грудень 2008 -лютий 2009 неправомірно визначав вартість теплової енергії за тарифами, затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27.11.2008, № 1780/1 від 25.12.2008, №128 від 05.02.2009, які були скасовані Указами Президента України № 1199/2008 від 24.12.2008, № 65/2009 від 03.02.2009, № 76/2009 від 09.02.2009, у зв'язку із чим завищив вартість теплової енергії на 132 409,12 грн.
Відповідач у поданому відзиві на позов посилається на пропуск позивачем позовної давності щодо заявлених вимог.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 20 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, крім тарифів на виробництво теплової енергії для суб'єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, затверджуються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.
Згідно із наданим позивачем розрахунком, що проведений відповідно до умов договору, за період з грудня 2008 по лютий 2009 відповідачем нарахована вартість теплової енергії на суму 212 307,25 грн. на підставі тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації №1662 від 27.11.2008, №1780/1 від 25.12.2008, №127 від 05.02.2009.
Згідно з Указами Президента України №1199/2008 від 24.12.2008, №65/2009 від 03.02.2009р., №76/2009 від 09.02.2009 вищезазначені розпорядження Київської міської державної адміністрації були скасовані як такі, що суперечать Конституції та Законам України.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи з наведеного, у сторін по справі відсутній обов'язок виконувати рішення про встановлення тарифів на теплову енергію, які суперечать Конституції та Законам України, з часу прийняття цих рішень. Нарахування ж відповідачем оплати за теплову енергію на підставі тарифів, встановлених цими рішеннями, примушує позивача робити те, що не передбачено законодавством.
До 01.12.2008 тарифи на теплову енергію, що виробляється відповідачем, були затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації №86 від 31.01.2007 в редакції розпорядження №715 від 18.06.2007.
Розпорядження Київської міської державної адміністрації №1662 від 27.11.2008 про втрату чинності розпорядження №86 від 31.01.2007р. скасоване.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №230 від 02.03.2009 з 10.02.2009 поновлено у дії розпорядження №86 від 31.01.2007 в редакції розпорядження №715 від 18.06.2007.
За таких обставин суд вважає обґрунтованими доводи позивача про необхідність здійснення нарахування плати за теплову енергію, спожиту протягом грудня 2008 - лютого 2009 за тарифами згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації №86 від 31.01.2007 в редакції розпорядження №715 від 18.06.2007, що, виходячи з кількості спожитої теплової енергії у вказаному періоді, становить 79 898,13 грн.
Заперечення відповідача, викладені ним у відзиві на позов, судом відхиляються з вищенаведених підстав, та позиція щодо відсутності підстав для застосування при розрахунку вартості спожитої теплової енергії, тарифів, які скасовані Указами Президента України відповідно №1199/2008 від 24.12.2008, №65/2009 від 03.02.2009, №76/2009 від 09.02.2009 викладена і у Постанові Вищого господарського суду України від 03.02.2010 у справі №42/380.
Доводи відповідача щодо пропуску позивачем позовної давності судом також відхиляються, оскільки позовна заява, згідно із відбитком календарного штемпеля поштового відділення на описі вкладення та з урахуванням правил обчислення строків, передбачених ч. 2 ст. 255 Цивільного кодексу України, була направлена до господарського суду міста Києва 24.12.2011, тобто у межах строку, передбачено ст. 257 Цивільного кодексу України.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно із ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
З огляду на задоволення позову, судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка 5, ідентифікаційний код 00131305) здійснити перерахунок вартості теплової енергії, спожитої Товариством з додатковою відповідальністю "Київ" протягом грудня 2008 року -лютого 2009 року за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №1420066 від 20.02.2006, на підставі тарифів згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації №86 від 31.01.2007 "Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для відпуску бюджетним установам і організаціям, іншим споживачам" в редакції розпорядження Київської міської державної адміністрації №715 від 18.06.2007, зменшивши її вартість на 132 409,12 грн.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка 5, ідентифікаційний код 00131305) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Київ" (03179, м. Київ, вул. Чорнобильська, буд. 16/80, ідентифікаційний код 01567631) 941,00 (дев'ятсот сорок одну гривню) -судового збору.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя М.Є. Літвінова
Дата підписання
повного тексту рішення: 28.04.2012
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 23.04.2012 |
Оприлюднено | 21.05.2012 |
Номер документу | 24054619 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Літвінова М.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні