Рішення

від 26.04.2012 по справі 5011-18/2574-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-18/2574-2012 26.04.12 За позовом Дочірнього підприємства «Маратекс»;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Призма Бета»;

про стягнення 81 156,78 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №б/н від 21.02.2012 р.;

Від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність №24 від 20.02.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2012 р. порушено провадження у справі №5011-18/2574-2012; розгляд справи призначено на 22.03.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2012 р. відкладено розгляд справи до 03.04.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2012 року відкладено розгляд справи до 26.04.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням індексу інфляції за період з 06.03.2009 року по 25.02.2012 року в розмірі 75 595,97 грн., за попереднім договором від 28.02.2008 р., зареєстрованого в реєстрі за №782 та 3% річних з простроченої суми за період з 06.03.2009 року по 25.02.2012 р. в розмірі 5 560,81 грн., а також 1 624,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Позивач в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Призма Бета», у своєму відзиві на позовну заяву заперечує проти позову, в його задоволенні просить відмовити повністю, вказує, що наслідком не укладення у визначені строки основного договору є укладення нового попереднього договору, а не повернення гарантійного платежу, а звернення позивача із заявою про повернення гарантійного платежу свідчить про його відмову від переукладення попереднього договору та як наслідок від укладення основного договору, що згідно умов спірного попереднього договору звільняє відповідача від обов'язку по поверненню гарантійного платежу.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

28.02.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Призма Бета»(орендодавець) та Дочірнім підприємством «Маратекс» (орендар) було укладено попередній договір, посвідчений приватним нотаріусом та зареєстрований в реєстрі під №782, відповідно до умов якого орендодавець заявляє, що на земельній ділянці він має намір про інвестувати будівництво торгового центру під робочою назвою «Дніпровська пристань», з площами, призначеними, зокрема, під гіпермаркет та під торгову галерею, а також під паркінг.

Відповідно до пункту 2 статті 1 договору, орендар визнає за орендодавцем право розбудовувати торговий центр, а також проводити зміну його параметрів, зокрема, його планування, існування чи положення його окремих частин, а також право на здійснення змін щодо зовнішніх під'їзних шляхів до торгового центру і внутрішніх доріг в торговому центрі, змін щодо розміщення приміщень, інших ніж приміщення, та інших елементів торгової діяльності всередині торгового центру, як до дати відкриття другої черги торгового центру, так і після неї, що, в свою чергу, не може призвести до того, щоб торговий центр втратив свій торговий характер.

Згідно з пунктом 1 статті 2 договору, сторони цього договору зобов'язуються протягом 60 днів з моменту отримання орендодавцем права власності на торгову галерею (торговий центр), але в будь-якому випадку не пізніше 28 лютого 2009 року, на умовах, визначених цим договором, укласти договір оренди (основний договір), за яким орендодавець передасть у строкове платне користування орендарю частину торгової галереї.

Пунктом 2 статті 2 попереднього договору передбачено, що договір оренди буде укладено за умови побудови другої черги торгового центру та наявності (виникнення) у орендодавця права на передачу приміщення в оренду (одержання орендодавцем документів на торгову галерею, необхідних для укладення договору оренди, в тому числі тих, що посвідчують право власності).

У пункті 3 статті 2 договору зазначається, що якщо згідно з законодавством України зобов'язання по цьому договору щодо укладення договору оренди не зможуть бути дійсними до дати фактичної побудови торгової галереї та отримання необхідних документів на неї, і, відповідно, договір оренди не зможе бути укладеним, або договір оренди не буде укладено в установлений строк, вказаний в пункті 1 статті 2, сторони не несуть жодної відповідальності (за умови належного виконання вимог цього пункту) та поставляють наступне:

- за заявою орендодавця не пізніше ніж за один місяць до того, як сплине строк для укладення договору оренди, вказаний в пункті 1 цієї статті, сторони зобов'язуються укласти новий попередній договір на умовах, що будуть відповідати положенням цього договору.

Безпідставне ненадання нового попереднього договору або договору оренди з боку орендодавця по спливу 14 календарних днів після того, як такий обов'язок виник, вважається відмовою (ухиленням) від укладення договору та тягне за собою відповідальність, передбачену п. 3 ст. 4 лише у випадку якщо таке ненадання нового попереднього договору або договору оренди призвело до не укладення таких договорів.

- до порядку укладення нового попереднього договору застосовуються положення пункту 4 цієї статті.

Згаданий в цьому пункті новий попередній договір укладається не більше одного разу, строк дії такого нового попереднього договору не може перевищувати вісім місяців.

У випадку не укладення договору оренди в строк, визначений у п. 1 ст. 2 або нового попереднього договору у випадку, передбаченому п. 3 ст.2 , з вини орендодавця (в тому числі, але не обмежуючись, у зв'язку з неотриманням орендодавцем документів, необхідних для укладення договору оренди), орендар має право вимагати від орендодавця повернення всіх раніше сплачених в якості гарантійних або забезпечувальних платежів сум, маркетингового платежу, а також вимагати відшкодування збитків та компенсації витрат на здійснення адаптації приміщення, проведеної відповідно до пункту 12 статті цього договору, але не більше ніж з розрахунку 1 000,00 грн. з одного метра квадратного площі приміщення, вказаної в додатку №1.

Згідно з пунктом 5 статті 2 попереднього договору, у випадку відмови однією із сторін від зобов'язань за цим договором (розірвання цього договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених даним договором), вважається, що одночасно вчинена відмова від укладення договору оренди.

Відповідно до п. 7.6. статті 3 договору, всі платежі на користь орендодавця згідно попереднього договору та договору оренди здійснюватимуться орендарем в безготівковому порядку в українських гривнях шляхом перерахунку коштів на банківський рахунок орендодавця. Для всіх платежів днем здійснення платежу буде дата зарахування платежу на банківський рахунок орендодавця.

Згідно з п. 8.4. статті 3 попереднього договору, на підтвердження дійсних намірів про наступне укладення договору оренди орендар сплачує орендодавцеві забезпечувальний платіж.

Додатком №1 до попереднього договору визначено, що сума забезпечення згідно з п. 8.5. статті 3 договору складає 62 131,97 грн., що на дату підписання цього додатку складає 12 303,36 доларів США.

Пунктом 8.9. статті 3 договору передбачено, що після укладення сторонами договору оренди сплачена орендарем сума платежу повністю зараховується в рахунок розрахованої орендодавцем плати за оренду приміщення та плати за спільні частини за останній місяць оренди приміщення.

У пункті 13 статті 4 попереднього договору зазначено, що цей договір вважається укладеним з моменту його нотаріального посвідчення та діє до укладення договору оренди, а в частині зобов'язань фінансового характеру (щодо здійснення платежів) -до їх виконання.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На виконання умов договору позивачем було здійснено оплату забезпечувального платежу у розмірі 62 131,97 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1044 від 14.03.2008 року.

Як зазначалося вище, сторони попереднього договору домовилися укласти договір оренди не пізніше 28 лютого 2009 року.

Згідно з п. 4 статті 2 попереднього договору, обов'язок щодо повідомлення про точну дату, час та місце укладення основного договору оренди покладався на орендодавця.

Орендодавець не повідомив про готовність підписати основний договір оренди за умовами попереднього договору та, відповідно, договір оренди в строк, передбачений попереднім договором не був укладений сторонами.

Пунктом 3 статті 2 попереднього договору передбачено, що у випадку не укладення договору оренди в строк, визначений у п. 1 ст. 2 або нового попереднього договору у випадку, передбаченому п. 3 ст.2 , з вини орендодавця (в тому числі, але не обмежуючись, у зв'язку з неотриманням орендодавцем документів, необхідних для укладення договору оренди), орендар має право вимагати від орендодавця повернення всіх раніше сплачених в якості гарантійних або забезпечувальних платежів сум, маркетингового платежу, а також вимагати відшкодування збитків та компенсації витрат на здійснення адаптації приміщення, проведеної відповідно до пункту 12 статті цього договору, але не більше ніж з розрахунку 1 000,00 грн. з одного метра квадратного площі приміщення, вказаної в додатку №1.

Листами №15/09 від 20.01.2009 р. та №50/09 від 13.02.2009 р. відповідач звертався до позивача з пропозиціями щодо укладення в т.ч. нового попереднього договору.

Позивач листом від 26.02.2009 р. звертався до відповідача з вимогою про повернення сплачених коштів. 27.04.2009 р. та 08.11.2011 року на адресу відповідача було надіслано претензії про повернення сум коштів, сплачених за попереднім договором, однак на момент подачі позовної заяви до господарського суду повернення сплачених позивачем сум не відбулося.

Позивач вказує, що у визначений попереднім договором строк основний договір укладено не було, а тому у відповідача виникло зобов'язання повернути одержані за попереднім договором кошти.

Відповідач заперечує проти позову та вказує на положення пункту 3 статті 4 попереднього договору якими визначено, що у випадку, якщо одна із сторін безпідставно відмовиться (ухилиться) від укладення договору оренди у строки і на умовах, визначених у цьому договорі, вона сплатить на користь іншої сторонни штраф у розмірі трьох місячних внесків основної орендної плати. Під відмовою від укладання основного договору товариство з посиланням на пункт 5 статті 2 попереднього договору вказує на відмову підприємства від укладання нового попереднього договору в порядку пункту 3 статті 2 попереднього договору.

Частиною 1 статті 635 Цивільного кодексу України визначено, що попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Сторони на підставі викладених норм та статті 6 Цивільного кодексу України домовилися про наступне: зобов'язання по цьому договору щодо укладення договору оренди не зможуть бути дійсними до дати фактичної побудови торгової галереї та отримання необхідних документів на неї і, відповідно, договір оренди не зможе бути укладеним, або договір оренди не буде укладено в установлений строк, вказаний в п. 1 ст. 2, сторони не несуть жодної відповідальності (за умови належного виконання вимог цього пункту) та постановляють наступне: а) за заявою орендодавця не пізніше ніж за один місяць до того, як сплине строк для укладення договору оренди, вказаний в п. 1 ст. 2, сторони зобов'язуються укласти новий попередній договір на умовах, що будуть відповідати положенням цього договору. Безпідставне ненадання нового попереднього договору або договору оренди з боку орендодавця по спливу 14 календарних днів після того, як такий обов'язок виник, вважається відмовою (ухиленням) від укладення договору та тягне за собою відповідальність передбачену п. 3 ст. 4 лише у випадку якщо таке ненадання нового попереднього договору або договору оренди призвело до не укладення таких договорів.

Тобто, попереднім договором передбачено укладання сновного договору або нового попереднього договору.

Сторонами не заперечується факт неможливості укладання основного договору до 28.02.2009 р. з огляду на не завершення будівництва об'єкту оренди, який було введено в експлуатацію лише у 2010 році.

При цьому, має місце спір щодо неправомірної відмови (ухилення) підприємства від укладання нового попереднього договору, що передбачено п. 3 ст. 2 попереднього договору.

Товариство вказує, що згідно пунктом 5 статті 3 попереднього договору, у випадку відмови однієї із сторін від зобов'язань за цим договором (розірвання цього договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених даним договором), вважається, що одночасно вчинена відмова від укладення договору оренди, а відмова підприємства, на думку товариства, полягає у не укладанні нового попереднього договору.

Відповідно до пункту 3 статті 4 попереднього договору у випадку, якщо одна із сторін безпідставно відмовиться (ухилиться) від укладення договору оренди у строки і на умовах, визначених у цьому договорі, вона сплатить на користь іншої сторони штраф у розмірі трьох місячних внесків основної орендної плати.

Суд вважає, що відсутні підстави для висновку про відмову підприємства від укладання основного договору в розумінні п. 5 ст. 3 попереднього договору з огляду на наступне.

По-перше, згідно із підпунктом б пункту 3 статті 2 попереднього договору до порядку укладання нового попереднього договору застосовуються положення пункту 4 цієї статті.

У відповідності до пунктів 4.1, 4.2 статті 2 попереднього договору договір оренди буде укладено в нотаріальній формі. Право вибору нотаріуса для укладення договору оренди надається орендодавцеві. Нотаріус не може знаходитися за межами міста Києва. Орендодавець після виконання визначених законодавством України вимог, які надають йому право на укладення договору оренди, повідомить орендарю дату, місце та місцезнаходження нотаріуса, яким буде посвідчено договір оренди, шляхом направлення письмового повідомлення та проекту договору оренди, який має містити умови, визначені в статті 3 цього договору або випливають з неї.

Положеннями пункту 4.3 статті 2 попереднього договору визначено, що сторони можуть письмово (шляхом обміну листами) погодити інший порядок укладення договору оренди, ніж вказаний в підпунктах 4.1, 4.2, що не буде вважатися зміною умов цього договору.

Таким чином, сторонами обумовлено, що обов'язком товариства є повідомлення підприємства про дату, місце та місцезнаходження нотаріуса, яким буде посвідчено такий договір.

В якості доказів виконання свого обов'язку щодо повідомлення позивача про необхідність укладання нового попереднього договору відповідач посилається на лист №15/09 від 20.01.2009 р., направлений 20.01.2009 р.

За змістом глави 18 Цивільного кодексу України датою є погоджена календарна дата вчинення певної дії.

Наведений лист містить місце та місцезнаходження нотаріуса, проте не містить дати укладання договору. Формулювання "у зручний для вас час, який просимо додаткового узгодити" не узгоджується із змістом пункту 4.2 статті 2 попереднього договору та законодавчим визнанням терміну "дата", під яким необхідно розуміти календарну дату.

Відсутня дата укладання нового попереднього договору і в листі відповідача №50/09 від 13.02.2009 р.

Зміст спірних правовідносин щодо укладання нового попереднього договору свідчить про те, що обов'язок позивача з'явитися для його укладання, обумовлений обізнаністю про дату та місце його укладання. Відсутність відомостей про дату укладання свідчить про неможливість виконання підприємством вказаного обов'язку.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Оскільки відповідач не виконав обов'язку щодо повідомлення позивача про дату укладання нового попереднього договору, то відсутні підстави вважати позивача таким, що прострочив виконання свого зобов'язання по укладанню нового попереднього договору.

По-друге, із змісту пункту 5 статті 2 попереднього договору вбачається, що сторони домовилися розуміти під відмовою від укладання основного договору відмову однієї із сторін від зобов'язань за цим договором (розірвання цього договору в односторонньому порядку у випадках передбачених даним договором).

Зміст пунку 4.5 статті 2 попереднього договору визначає, що відмова (одностороннє розірвання) від зобов'язань, які виникають з цього договору, повинна бути складена у письмовій формі.

Будь-яких відмов в порядку пунктів 4.5, 5 статті 2 попереднього договору матеріали справи не містять, що виключає твердження відповідача про відмову позивача від основного договору та наявність підстав для застосування передбачених пунктом 3 статті 4 попереднього договору наслідків.

Відповідно до частини 2 статті 635 Цивільного кодексу України сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Судом встановлено наявність вини відповідача у неукладанні нового попереднього договору, а тому у відповідача виникло зобов'язання повернути позивачеві забезпечувальний платіж.

Згідно із частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Листом №74 від 26.02.2009 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення сплаченого в т.ч. за попереднім договором № 782 забезпечувального платежу у зв'язку із неукладенням у визначені строки договору оренди.

Наведений лист було отримано відповідачем 27.02.2009 р.

Таким чином, з урахуванням положень частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України та дати отримання листа №74 від 26.02.2009 р., грошове зобов'язання відповідача по поверненню забезпечувального платежу у розмірі 62 131,97 грн. мало було бути виконано до 06.03.2009 р.

Також позивач просить стягнути з відповідача 13 464,00 грн. інфляційних втрат та три відсотки річних з простроченої за попереднім договором суми у розмірі 5 560,81 грн. на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення такої статті стосуються як договірних, так і не договірних зобов'язань, тобто до порушення грошового зобов'язання, незалежно від визначених статтею 11 Цивільного кодексу України підстав їх виникнення.

Про наявність грошового зобов'язання свідчить лише вид майна (гроші), яке підлягає передачі боржником на користь кредитора (спосіб виконання зобов'язання).

Аналогічний висновок про наявність грошового зобов'язання незалежно від підстави його виникнення за умови, якщо предметом є передача грошей міститься в постановах Верховного Суду України від 12.12.2011 р. у справі №3-131гс11 та від 05.12.2011 р. у справі №3-125гс11.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих за прострочення виконання грошового зобов'язання по поверненню забезпечувального платежу, є правомірними.

Судом встановлено, що останнім днем виконання грошового зобов'язання відповідача по поверненню забезпечувального платежу є 06.03.2009 р., а відтак відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання лише з 07.03.2009 р. та відповідно з наведеної дати є правомірним нарахування 3% річних.

У період з 07.03.2009 р. по 25.02.2012 р. розмір трьох процентів річних, що підлягає стягненню з відповідача, становить 5 540,81 грн.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги Дочірнього підприємства «Маратекс»частково.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Призма Бета»(інд. 02660, м. Київ, проспект Генерала Ватутіна, 2 Т, код ЄДРПОУ 34001316) на користь Дочірнього підприємства «Маратекс» (інд. 03134, м. Київ, вул. Трублаїні, 2, к. 21, код ЄДРПОУ 31482177) 62 131 (шістдесят дві тисячі сто тридцять одна) грн. 97 коп. заборгованості, 13 464 (тринадцять тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 5 540 (п'ять тисяч п'ятсот сорок) грн. 81 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 1 622 (одна тисяча шістсот двадцять дві) грн. 74 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Маратекс»(інд. 03134, м. Київ, вул. Трублаїні, 2, к. 21, код ЄДРПОУ 31482177) 0 грн. 86 коп. надмірно сплаченого судового збору. Видати наказ.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.В. Мандриченко Дата складання рішення 07.05.2012 р.