Рішення

від 11.05.2012 по справі 5011-67/4467-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-67/4467-2012 11.05.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «КЛС» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «БНТ та Партнери» Простягнення 2 087,92 грн. Суддя Куркотова Є. Б.

Представники: Від позивачаГулак Л.Л. Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛС» (надалі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БНТ та Партнери» (надалі -Відповідач) про стягнення 2 087,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору транспортного експедирування від 06.05.2010 р. позивач організував послуги з перевезення вантажу з місця відвантаження до місця призначення та послуги з його відповідального зберігання, а відповідач належним чином своє грошове зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 1 643,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 444,92 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.04.2012 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 11.05.2012 р.

27.04.2012 р. від директора ТОВ «КЛС» надійшло клопотання про доручення документів до матеріалів справи.

В судове засідання представник позивача з'явився, надав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103019831322, що отримано відповідачем 17.04.2012 р.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04119, м. Київ, вул. Якіра, буд. 13, офіс 302, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №137167 від 25.04.2012 р., та вказана в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

06.05.2010 р. між позивачем (експедитор) та відповідачем (замовник) укладено договір транспортного експедирування (надалі -"Договір").

Згідно п. 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, експедитор організовує за рахунок і за плату замовника послуги по перевезенню вантажу з місця відвантаження до місця призначення та послуги по відповідальному зберіганню.

Положеннями п. 1.3 Договору визначено, що замовник зобов'язується оплатити послуги експедитора в розмірі та у порядку, передбачених цим договором.

Із змісту п. 2.1 Договору вбачається, що роботи відповідно до даного договору виконуються експедитором на підставі заявки, що є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 3.5 Договору експедитор зобов'язаний якісно й у термін виконати доручену роботу і здати її результат спочатку оформленням заявки, а потім по акту виконаних робіт.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що загальна вартість послуг, що надаються замовнику у відповідності з цим договором загалом становить 1 643,00 грн.

Із змісту п. 4.2 Договору вбачається, що оплата робіт виконавця здійснюється шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок виконавця протягом 14 банківських днів з дати виконання робіт. Датою виконання робіт вважається дата, зазначена в акті виконаних робіт, що оформлюється згідно п. 6.1 даного договору.

Згідно п. 4.3 Договору підставою для здійснення оплати є оригінал рахунку-фактури та акт виконаних робіт, підписаний обома сторонами.

Пунктом 5.2 Договору встановлено, що за несвоєчасне перерахування грошових коштів замовник сплачує на користь експедитора пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення платежу від суми цього договору.

Відповідно до п. 6.1 Договору прийом-передача виконаних робіт здійснюється шляхом підписання сторонами відповідного акту виконаних робіт. Акт виконаних робіт складається на підставі замовлення-наряду, належним чином оформленого згідно п. 2.2 даного договору та має містити кількість відпрацьованих годин та загальну вартість виконаних робіт.

Положеннями п. 6.3 Договору визначено, що замовник протягом 1 банківського дня після отримання від експедитора акту виконаних робіт повинен або підписати цей акт, або надіслати експедитору мотивоване зауваження щодо достовірності даних, зазначених у цьому акті.

Відповідно до п. 9.5 Договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами свої зобов'язань за договором.

На підставі Договору між сторонами було укладено заявку №5620/10, відповідно до якої позивач зобов'язався організувати перевезення вантажу по місту Києву (Україна). Дата початку завантаження 06.05.2010 р., строк доставки 06.05.2010 р., загальна вартість перевезення з урахуванням ПДВ становить 1 643,00 грн.

Факт надання позивачем послуг на виконання умов Договору та заявки №5620/10 підтверджується замовленням-нарядом оформленим згідно п. 2.2 договору, що підписаний представником відповідача, відповідно до змісту якого претензій щодо оцінки наданих послуг останній немає.

За наслідком надання послуг з організації перевезення вантажу та інших послуг, позивачем було складено та направлено на адресу відповідача рахунок фактуру №182 від 06.05.2010 р. на суму 1 643,00 грн. (815,00 грн. вартість транспортних послуг по Україні + 367,50 грн. послуги вантажників + 186,67 грн. експедиторські послуги + 273,83 грн. ПДВ).

На виконання умов п. 6.1 Договору сторони підписали акт прийому-передачі виконаних робіт, за змістом якого вбачається, що позивач здав, а відповідач прийняв роботи у повному обсязі, загальна вартість яких складає 1 643,00 грн.

Претензією №100 від 06.12.2011 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості за надані йому послуги у розмірі 2 100,57 грн. (1 643,00 грн. сума основної заборгованості + 457,57 грн. пені нарахованої за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті наданих послуг).

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг з організації перевезення вантажу, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 1 643,00 грн.

Договір є договором транспортного експедирування, а відтак виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глави 32 Господарського кодексу України та Главами 64, 65 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Надання позивачем послуг відповідачу на підставі Договору та заявки №5620/10 з організації перевезення вантажу та надання інших послуг підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт, за змістом якого вбачається, що позивач здав, а відповідач прийняв роботи у повному обсязі, загальна вартість яких складає 1 643,00 грн.

Відповідно до ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що загальна вартість послуг, що надаються замовнику у відповідності з цим договором загалом становить 1 634,00 грн.

Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із змісту п. 4.2 Договору вбачається, що оплата робіт виконавця здійснюється шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок виконавця протягом 14 банківських днів з дати виконання робіт

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 4.2 Договору строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті наданих послуг за Договором на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 1 643,00 грн. на підставі Договору та заявки №5620/10 за надані послуги з організації перевезення вантажу. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її сплати не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1 643,00 грн. підлягає задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 444,92 грн. нарахованої позивачем на суму заборгованості у розмірі 1 643,00 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Пунктом 5.2 Договору встановлено, що за несвоєчасне перерахування грошових коштів замовник сплачує на користь експедитора пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення платежу від суми цього договору.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України правомірним є нарахування пені за несвоєчасну оплату послуг у період з 20.05.2010 р. по 18.11.2010 р.

За перерахунком суду, розмірі пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 138,91 грн.

В іншій частині заявленої до стягнення пені у розмірі 306,01 грн., нарахованої за прострочення виконання грошового зобов'язання, необхідно відмовити, оскільки вона обраховані без урахування положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача основної суми боргу у розмірі 1 643,00 грн. та пені у розмірі 138,91 грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛС» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БНТ та Партнери» (04119, м. Київ, вул. Якіра, буд. 13; офіс 302; ідентифікаційний код 34913841) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛС» (03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 3; ідентифікаційний код 31725997) основну суму боргу у розмірі 1 643 (одна тисяча шістсот сорок три) грн. 00 коп., пеню у розмірі 138 (сто тридцять вісім) грн. 91 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 373 (одна тисяча триста сімдесят три) грн. 61 коп.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова

Рішення підписано 14.05.2012 р.