Рішення

від 10.05.2012 по справі 5011-66/3219-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-66/3219-2012 10.05.12

Суддя господарського суду міста Києва Гончаров С.А.

при секретарі судового засідання Климович М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРШИЙ ДІМ"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОКРІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЕВЕРЕСТ"

про стягнення основного боргу у розмірі 11313,38 грн.

При участі представників:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 140212 від 14.02.12

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРШИЙ ДІМ», звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОКРІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЕВЕРЕСТ»про стягнення основного боргу у розмірі 11313,38 грн.

Позивач звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивачем виключено з позовних вимог суму боргу, який утворився станом на 02.11.2011 року за раніше отриманий товар у розмірі 350,58 грн. Так, у відповідності до наведеної заяви, позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 10962,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що за період з 02.11.2011 року по 28.11.2011 року включно позивач продав, а відповідач отримав товару на суму 83962,80 грн., який оплачений відповідачем лише частково в сумі 73000,00 грн., внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у заявленій до стягнення сумі.

Відповідач про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, але відзиву на позовну заяву не подав, не використав своє право на участь у судовому засіданні, представника в судове засідання не направив.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За висновками суду, незважаючи на те, що відповідач в судове засідання не з'явився, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, внаслідок чого справа розглядається по суті відповідно до норм ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, згідно домовленості, позивачем було продано відповідачу, а відповідачем отримано від позивача товару на суму 83962,80 грн.

Наведені обставинами підтверджуються підписаними повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств виданим позивачем видатковими накладними: від 03.11.2011 року № К-ПД-01767/01 на суму 10012,80 грн., від 11.11.2011 року № К-ПД-01767/02 на суму 11844,00 грн., від 14.11.2011 року № К-ПД-01767/03 на суму 10206,00 грн., від 16.11.2011 року № К-ПД-01767/04 на суму 11844,00 грн., від 21.11.2011 року № К-ПД-01767/05 на суму 10206,00 грн., від 22.11.2011 року № К-ПД-01767/06 на суму 10110,00 грн., від 24.11.2011 року № К-ПД-01767/07 на суму 11280,00 грн., від 28.11.2011 року № К-ПД-01767/08 на суму 4512,00 грн., від 28.11.2011 року № К-ПД-01995/01 на суму 3948,00 грн.

Проте, заборгованість за поставлений товар була сплачена відповідачем лише частково в сумі 73000,00 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи банківськими виписками.

Внаслідок несплати в повному обсязі відповідачем заборгованості з оплати товару, поставленого позивачем за наведеними видатковими накладними, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за поставлений товар в сумі 11313,38 грн.

Позивачем направлялись відповідачу претензії від 22.12.2011 року та від 25.01.2012 року з вимогою сплатити суму заборгованості за поставлений товар в розмірі 11313,38 грн., проте такі вимоги залишені відповідачем без задоволення до теперішнього часу.

З матеріалів позовної заяви та усних пояснень позивача вбачається, що договір поставки між сторонами у формі єдиного документу не складався.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 205 Цивільного кодексу України визначено, що Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Враховуючи зазначене та зважаючи на обставини справи, судом встановлено, що між сторонами був укладений договір купівлі-продажу товару у спрощений спосіб шляхом підписання між сторонами видаткових накладних.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Факт одержання відповідачем від позивача товару на загальну суму 83962,80 грн. підтверджується видатковими накладними, які містять підписи представників сторін.

Також, позивачем виставлялись відповідачу рахунки-фактури: від 02.11.2011 року № К-ПД-01767 на суму 88762,80 грн. та від 28.11.2011 року № К-ПД-01995 на суму 3948,00 грн.

Проте, відповідачем свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару були виконані лише частково у сумі 73000,00 грн., внаслідок чого на час звернення до суду у відповідача наявна заборгованість перед позивачем на загальну суму 11313,38 грн.

Статтями 509, 510 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно частини 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як зазначалось, відповідачем було не в повному обсязі та несвоєчасно виконано зобов'язання перед позивачем щодо оплати вартості прийнятого товару, внаслідок чого на час звернення до суду у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за наведеним договором на загальну суму 11313,38 грн.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про сплату відповідачем суми заборгованості у розмірі 11313,38 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 11313,38 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивачем заявлено до суду вимогу про стягнення з відповідача витрат по оплаті послуг адвоката по наданню правової допомоги у розмірі 1132,00 грн.

Згідно із п. 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 04.03.1998 р. № 02-5/78 витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Відповідно до п. 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003 р. щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" від 14.07.2004 р. № 01-8/1270 судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

14.02.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРШИЙ ДІМ" (замовником) та Адвокатом -Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 було укладено договір № 140212 про надання юридичної допомоги.

Адвокатом ОСОБА_1 було виписано Товариству з обмеженою відповідальністю "ПЕРШИЙ ДІМ" рахунок № 1 від 22.02.2012 року до договору про надання юридичної допомоги № 140212 від 14.02.2012 року, в якому зазначено про надання послуги вартістю 1132,00 грн., а саме: юридичні послуги по підготовці до господарського суму міста Києва позову щодо стягнення заборгованості з ТОВ "ПОКРІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЕВЕРЕСТ" та ведення справи у суді.

22.02.2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРШИЙ ДІМ" (замовником) та ОСОБА_1 було складено та підписано акт виконаних робіт № 1, в якому зазначено про виконання робіт згідно з договором про надання юридичної допомоги № 140212 від 14.02.2012 року за період з 14.02.2012 року по 22.02.2012 року вартістю 1132,00 грн.

Платіжним дорученням від 23.02.2012 року № 3881 позивачем сплачено на користь адвоката ОСОБА_1 суму в розмірі 1132,00 грн., при цьому, в графі «призначення платежу»зазначено: оплата за юридичні послуги згідно рахунку № 1 від 22.02.2012 року.

За таких обставин, суд робить висновок про те, що витрати позивача на оплату послуг адвоката в розмірі 1132,00 грн. належним чином підтверджені документально.

Крім того, як вбачається з протоколів судових засідань у справі № 5011-66/3219-2012, ОСОБА_1 приймав участь в судових засіданнях з приводу розгляду даної справи в якості представника позивача.

Таким чином, сплачені позивачем платіжним дорученням від 23.02.2012 року № 3881 кошти в розмірі 1132,00 грн. є оплатою послуг адвоката та, у відповідності до ст. 44 ГПК України, входять до складу судових витрат.

За таких обставин, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати з оплати послуг адвоката та судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 202, 205, 525, 526, 599, 629, 655, 663, 691, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 180, 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРШИЙ ДІМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОКРІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЕВЕРЕСТ" про стягнення основного боргу у розмірі 11313,38 грн. -задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОКРІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЕВЕРЕСТ" (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9/414, ЄДРПОУ 31758870) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРШИЙ ДІМ" (65125, м. Одеса, вул. Осипова, 10, ЄДРПОУ 31758870) основний борг у розмірі 11313,38 грн., витрати по оплаті послуг адвоката у розмірі 1132,00 грн., витрати зі сплати судового збору в розмірі 1609,50 грн.

Суддя С.А. Гончаров

В судовому засіданні 10.05.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення складено в повному обсязі та підписане 15.05.2012р.