Ухвала

від 10.05.2012 по справі 5011-30/2627-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 5011-30/2627-2012 10.05.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтермедсервіс»(м.Київ, вул.І.Франка, 15, кв.9)

До Іноземного виробничого торгового приватного унітарного підприємства «МПТ Груп»(2200050, Білорусь, Мінська область, Логойський район, М.П.Плещениці, вул.Промислова, 1а)

Про стягнення 43 607,15 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_2 -представник за довіреністю № 2011-11-17/1 від 17.01.12.

Від відповідача не з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтермедсервіс»до Іноземного виробничого торгового приватного унітарного підприємства «МПТ Груп»про стягнення з відповідача на користь позивача суми передплати за Договором № 2011-5 від 13.05.11., яка визначена п.2.3 договору в розмірі 43 607, 15 грн.

В позові позивач посилається на те, що відповідно до ст.124 Господарського процесуального кодексу України підсудність справ за участю іноземних суб»єктів господарювання визначається цим кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов»язковість якого надана Верховною радою України».

Відповідно до п.1 ст.21 Конвенції держав - членів СНД «про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах»від 21.01.06., сторонами якої є Білорусь (країна реєстрації відповідача) та Україна (країна реєстрації позивача»«суди договірних сторін можуть розглядати справи у випадках, якщо існує письмова домовленість сторін про передання спору цим судам, досягнута до розгляду справи по суті».

Відповідно до ст.8 Договору № 2011-5, укладеного 13.05.11. позивачем та відповідачем «всі спори, що виникають у зв»язку з Договором підсудні суду України, відповідно до законодавства України».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.12. порушено провадження у справі № 5011-30/2727-2012, розгляд справи було призначено на 15.03.12. о 12-35.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.12. на підставі ст.77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 17.04.12. о 11-20.

17.04.12. представник позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи, в зв»язку з неможливістю своєчасно виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 15.03.12., а також подав клопотання про продовження строку вирішення спору на п»ятнадцять днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.12. розгляд даної справи було відкладено на 10.05.12. о 10-15; зобов»язано повторно позивача надати в судове засідання:

- витяг від Державного реєстратора про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за країною перебування станом на день розгляду справи;

- на підтвердження статусу юридичної особи і повного найменування оригінали і належну копію Статуту (Положення).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.12. продовжено строк вирішення спору у справі № 5011-3/2627-2012 на п»ятнадцять днів.

Представник відповідача в призначене судове засідання 10.05.12. повторно не з»явився, заяв, клопотань не подав та не надіслав, поважних причин неявки суд не повідомив.

08.05.12. позивач через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про витребування витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та індивідуальних підприємців Білорусі стосовно відповідача.

В судовому засіданні 10.05.12. представник позивача підтримав в повному обсязі заявлене клопотання про витребування доказів.

Клопотання мотивоване тим, що на сьогоднішній день відповідно до усної відповіді в телефонному режимі працівників Міністерства юстиції Білорусі (управління єдиного державного реєстру юридичних осіб та індивідуальних підприємців) податкова служба республіки Білорусі не погодила надання такої інформації.

Розглянувши подане клопотання та заслухавши пояснення представника позивача, суд відмовив в його задоволенні з огляду на наступне.

Згідно ст.38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

У відповідності до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Належних та допустимих доказів того, що з боку Міністерства юстиції Білорусі позивачу було відмовлено матеріали справи не містять.

Крім того згідно ст.69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Згідно п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 7 роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/612 від 23.08.94. "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору;

- позивач не подав витребувані документи чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Отже, перш ніж залишити позов без розгляду, господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Вказані вище роз'яснення також були застосовані Вищим господарським судом України у постанові від 26.05.08. при розгляді справи № 46/373.

Слід також зауважити, що у разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України (роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Додатково суд відзначає, що пунктами 2, 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.96. № 02-5/422 «Про судове рішення»визначено, що у відповідності зі ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю, встановленими господарським судом. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Явка представника позивача в судові засіданні необхідна для безпосереднього сповіщення останнім про знані їм відомості та докази у справі, з'ясування наявності чи відсутності обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги в їх сукупності, вирішення інших питань, без оцінки яких неможливий всебічний, повний і об'єктивний розгляд справи по суті.

Відповідно до п. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Стаття 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»визначає, що державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців це - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Згідно п. 7 ст. 21 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» виписка з Єдиного державного реєстру є чинною протягом тридцяти календарних днів з дати її видачі.

Згідно ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі -позивачами і відповідачами -можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Позивачем витягу від Державного реєстратора про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців за країною перебування станом на день розгляду справи для з'ясування чи значиться відповідач в єдиному державному реєстрі за країною перебування як юридичні особи, не надано.

Як вбачається з матеріалів справи всі процесуальні документи, які були направлені з боку суду на адресу відповідача, яка визначена позивачем в позовній заяві, а саме на адресу: 220050, Білорусь, Мінська область, Логойський район, М.П.Плещениці, вул.Промислова, 1а повернута на адресу Господарського суду міста Києва з зазначенням, «що організація по вказаній адресі відсутня».

Крім того до матеріалів справи позивачем залучена копія постанови Господарського суду Мінської області від 25.10.11. по справі № 117-8Ап/11, в якій визначена інша адреса відповідача, ніж та, що зазначена позивачем в позовній заяві, а саме: м.Логойськ, вул.Перемоги, 102-50.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене те, що позивачем не поданий витяг від Державного реєстратора про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців за країною перебування станом на день розгляду справи, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтермедсервіс»на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України залишається без розгляду.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Судовий збір сплачений позивачем при поданні позову підлягає поверненню з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись п. 5 ч. 1 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтермедсервіс»Україна»залишити без розгляду.

2. На підставі даної ухвали повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтермедсервіс»(01030, м.Київ, вул.І.Франка, 15, кВ.9; ідентифікаційний код 30965938) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1477 грн. 50 коп. (одна тисяча чотириста сімдесят сім гривень, п»ятдесят копійок), який сплачений на підставі платіжного доручення № 78 від 16.11.11., та в розмірі 985 грн. (дев»ятсот вісімдесят п»ять гривень), який сплачений на підставі платіжного доручення № 79 від 18.11.11. Дані платіжні доручення залишаються в матеріалах справи № 5011-30/2627.

Суддя Т.М. Ващенко