Рішення

від 10.04.2012 по справі 9/022-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" квітня 2012 р. Справа № 9/022-12

За позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа"

До Білоцерківського міського інформаційно-аналітичного центру медичної статистики та

здоров'я «МЕДІНСТАНТ»

Про стягнення 3007,26 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1(дов. № 15 від 05.01.12 р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд до господарського суду Київської області передані вимоги Коммунального

підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" до Білоцерківського міського інформаційно-аналітичного центру медичної статистики та здоров'я «МЕДІНСТАНТ»про стягнення 3007,26 грн.

Ухвалою суду від 13.03.2012 року порушено провадження у справі № 9/022-12 та призначено розгляд на 10.04.2012 р.; зобов'язано позивача надати в судове засідання пропозиції стосовно складу осіб, які братимуть участь у справі; оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для долучення до матеріалів справи), на підставі яких діє Позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження Позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення Відповідача до ЄДРПОУ станом на час винесення даної ухвали; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; всі оригінали доданих до позовної заяви документів або письмові пояснення з зазначенням поважних причин їх відсутності;письмове правове обґрунтування позовних вимог з посиланням на певні норми чинного законодавства України, які регулюють відносини звернення Позивача до господарського суду для вирішення цього спору; письмові пояснення, яким чином і які саме права Позивача порушені Відповідачем, з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України; оригінали (для огляду) та належним чином засвідчені копії, зазначених у позовній заяві документів; уточнений розрахунок зазначених у позовній заяві сум; зобов'язано відповідача надати в судове засідання оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків , контррозрахунок, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження Відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

10.04.2012 року в судове засідання представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 13.03.2012 року виконав, про розгляд справи був повідомлений належним чином; через канцелярію господарського суду Київської області подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Крім того, 10.04.2012 р. представником відповідача через канцелярію господарського суду Київської області подано відзив на позов, зі змісту якого вбачається, що Білоцерківський міський інформаційно-аналітичний центр медичної статистики та здоров'я «МЕДІНСТАНТ»визнає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу; в частині стягнення пені, 3 % річних та інфляційних збитків проти позову заперечує, з підстав, зазначених у відзиві.

10.04.2012 року в судове засідання представник позивача з'явився; надав суду витребувані документи та пояснення у справі; позовні вимоги підтримує у повному обсязі, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Аналогічні положення також зазначені в підпункті 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами).

Враховуючи те, що представник відповідача подав необхідні документи та пояснення, а також клопотання про розгляд справи без його участі, то суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Оскільки відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до пункту 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Згідно з ст. 87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" засноване на комунальній власності територіальної громади м. Біла Церква та підпорядковане Білоцерківській міській Раді, основними цілями якого є безперебійне забезпечення тепловою енергією житлового фонду, кооперативних та громадських організацій, комунально -побутових і інших об'єктів м. Біла Церква.

07 жовтня 2009 р. між позивачем - Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»та відповідачем - Білоцерківським міським інформаційно-аналітичним центром медичної статистики та здоров'я «МЕДІНСТАНТ» укладено договір на постачання та споживання теплової енергії № 696 (договір).

Цей договір набирає чинності з моменту укладення і діє в частині постачання теплової енергії протягом 1 року і вважається щорічно поновленим, якщо за місяць до закінчення його дії не надійде заява від однією із сторін про розірвання договору, але не раніше дати закінчення опалювального періоду, а в частині проведення остаточних розрахунків -до повного здійснення останніх (п. 10.1 договору).

За ствердженням позивача, у зв'язку із відсутністю зазначених заяв про розірвання, договір поновлювався на кожен наступний рік та на даний час є чинним.

Предметом даного договору є постачання відповідачу теплової енергії (п. 1 договору).

Теплопостачальна організація передає відповідачу теплову енергію згідно даних, зазначених у додатку 1, який є невід'ємною частиною договору (п. 2 договору).

Відповідно до п. 3.2.17 договору відповідач зобов'язаний до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим повернути на адресу позивача підписаний акт приймання-передачі теплової енергії. У разі відсутності обґрунтованих заперечень у письмові формі, акти приймання-передачі вважаються погодженими і є підставою для проведення розрахунків.

Оплата за спожиту теплову енергію здійснюється відповідачем в термін до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 6.4 договору).

За ствердженням позивача, Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" свої зобов'язання, згідно даного договору виконало, поставивши Відповідачу у грудні 2011 року теплову енергію на суму 2935,26 грн., що підтверджується долученим до матеріалів справи належним чином оформленим актом приймання-передачі теплової енергії б/н за грудень 2011 р. (належним чином засвідчені копії долучені до матеріалів справи). Претензій з боку відповідача щодо обсягів, якості та об'єму надання теплової енергії не надходило.

За ствердженням позивача, відповідач свої зобов'язання по оплаті отриманої теплової енергії за спірним договором за грудень 2011 року не виконав.

Враховуючи викладене, відповідно до позовних вимог сума основного боргу за грудень 2011 року становить 2935,26 грн.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається зі змісту договору на постачання та споживання теплової енергії, зазначений договір за своєю юридичною природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору енергопостачання слід застосовувати загальні положення про договір поставки та про договір купівлі-продажу, якщо інше не встановлено законом або якщо інше не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Зобов'язальні правовідносини мають відносний характер, оскільки праву конкретного кредитора протистоїть обов'язок конкретного боржника.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у відзиві від 06.04.2012 р. № 199 визнає позовні вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 2 935,26 грн.

Посилання відповідача на ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України як на підставу звільнення від зобов'язання по оплаті основної заборгованості за отримані послуги з теплопостачання, судом не приймаються в якості належного та допустимого доказу відсутності боргу, у зв'язку їх необґрунтованістю та невідповідністю нормам чинного законодавства України.

Інших доказів проти існування боргу перед позивачем або інших заперечень щодо позовних вимог відповідач не надав та не надіслав; доказів розірвання договору або визнання його недійсним у судовому порядку також суду не надано та не направлено.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 2935,26 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 55,54 грн. пені.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 6.6 договору за порушення строків оплати спожитої теплової енергії, зазначених у п. 6.4 даного договору відповідач сплачує позивачу крім суми заборгованості, пеню за кожний день прострочення оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

У зв'язку з наявністю вказаної заборгованості, позивач нарахував відповідачу пеню за порушення строків оплати наданих послуг на суму 55,54 грн. за період з 15.01.2012 р. по 02.03.2012 р.

Згідно роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за не виконання або неналежне виконання грошових зобов'язань" від 29.04.1994 року № 02-5/293, пеня встановлена чинним законодавством або договором, підлягає сплаті за весь період часу, протягом якого не виконано грошове зобов'язання з урахуванням 6-місячного строку позовної давності.

Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції (штраф, пеня) за порушення грошового зобов'язання встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог позивача на предмет стягнення пені, в зв'язку з чим пеня підлягає задоволенню в розмірі 55,54 грн. за розрахунком позивача.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченням суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання (постанова Вищого господарського суду України від 16.05.2006 у справі №10/557-26/155).

Оскільки відповідач прострочив термін виконання свого зобов'язання по оплаті основної заборгованості, то позивач нарахував інфляційні збитки у сумі -5,87 грн. за період з січня 2012 р. по березень 2012 р. та 3 % річних у сумі -10,59 грн. за період з січня 2012 р. по березень 2012 р.

Після перевірки рахунку господарським судом розміру інфляційних збитків та 3 % річних нарахованих позивачем, судом встановлено, що розрахунок здійснений арифметично вірно, а тому вимога стягнути вказані суми також підлягає задоволенню.

Посилання відповідача у відзиві від 06.04.2012 р. № 199 на те, що норми спірного договору не містять «пунктів щодо зобов'язання відповідача, у разі порушення порядку розрахунків між сторонами, сплатити 3 % річних та інфляційних збитків», у зв'язку з чим у позові в цій частині слід відмовити, судом також відхиляються, оскільки останні не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним коштами.

Аналогічна правова позиція щодо юридичної природи інфляційних збитків та 3 % річних викладена у постанові Верховного Суду України від 08.11.2010 р. у справі № 4/719.

Відповідно до ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України . Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач порушив зобов'язання по оплаті наданої теплової енергії, то су вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних збитків у сумі 5,87 грн. та 3 % річних у сумі 10,59 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.33, 44, 49, 80-85 ГПК України, ст. ст.22, 525, 526,549 ЦК України господарський суд Київської області,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Білоцерківського міського інформаційно-аналітичного центру медичної статистики та здоров'я «МЕДІНСТАНТ»(09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого,26, код ЄДРПОУ 34547831) на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Мережна, 3; код ЄДРПОУ 04654336) з будь якого рахунку, виявленого державним виконавцем, основний борг в сумі 2 935 (дві тисячі дев'ятсот тридцять п'ять) грн. 26 коп., 55 (п'ятдесят п'ять) грн. 54 коп. пені, 5 (п'ять) грн. 87 коп. інфляційних збитків, 10 (десять) грн. 59 коп. -3 % річних та судовий збір у сумі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Л.В. Сокуренко

Рішення суду підписане 11.04.2012 р.