Рішення

від 03.05.2012 по справі 18/413/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2012 р. Справа № 18/413/12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБРІЙ-ТРАНС", 91007, м. Луганськ, вул. Лутугінська, 2Б

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім ГРЛ", 36007, м. Полтава, вул. Заводська, 12

про стягнення 59701,91 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 03.05.2012 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 59701,91 грн. заборгованості за договором про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом міжнародним сполученням та по території України № 17/07/2011 від 18.07.2011 року, в т.ч. 57300,00 грн. основного боргу, 2012,41 грн. пені та 389,50 грн. 3% річних.

Позивач уповноваженого представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 86). На підставі задоволеного ухвалою від 05.04.2012 року (а.с. 85) клопотання позивача розгляд справи здійснюється без участі його повноважного представника.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання також не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 87), відзиву на позовну заяву до суду не надав.

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, а його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

18.07.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОБРІЙ-ТРАНС" (позивач, експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ГРЛ" (відповідач, замовник) був укладений договір про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом міжнародним сполученням та по території України за № 17/07/2011 (а.с. 27-29), за яким експедитор зобов'язався прийняти та перевезти автомобільним транспортом переданий замовником вантаж, а також надати послуги по організації перевезення найманим вантажним транспортом, довіреною особою власника його він є, відповідно до чинного законодавства України, вимог міжнародних конвенцій та угод у сфері міжнародних перевезень, а замовник - оплачувати надані експедитором послуги на умовах та в порядку, передбачених даним договором (п. п. 1.2., 1.3. договору).

У відповідності до приписів п. 9.1. договору про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом міжнародним сполученням та по території України № 17/07/2011 від 18.07.2011 року (далі - договір), цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2011 року або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. При цьому якщо за місяць до спливу строку дії даного договору жодна зі сторін письмово не виявить бажання його розірвати, він вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах.

Відповідно до п. 2.1. договору, перелік послуг, що надаються експедитором замовникові за цим договором включає до себе організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України та закордонних держав, виконання розсилки товарно-транспортної документації, здійснення розрахунків зі всіма учасниками транспортного процесу, приймання участі в складанні актів у передбачених чинним законодавством випадках, вирішення із замовником претензійних питань, а також виконання інших доручень замовника.

Згідно п. п. 2.2.-2.4. спірного договору, перевезення виконуються перевізником на підставі заявок замовника, які містять необхідну інформацію для перевезення вантажів. Заявки подаються в письмовій формі або з використанням засобів телефонного, факсимільного, електронного зв'язку та є невід'ємною частиною договору. Факсимільна копія заявки дійсна для обох сторін.

У відповідності до п. 4.2. договору, оплата послуг експедитора провадиться на розрахунковий рахунок експедитора на підставі рахунків, актів виконаних робіт, оригінала CMR або в порядку, передбаченому додатковою угодою з доданням документів, що підтверджують обсяги наданих послуг по перевезенню, на протязі чотирнадцяти днів з моменту отримання всіх вищеперелічених документів замовником, якщо інше не передбачено в заявці.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов укладеного договору були виконані чотирнадцять перевезень, дев'ять з яких були оплачені відповідачем в повному обсязі, про що свідчить акт звіряння розрахунків від 29.02.2012 року (а.с. 67).

Як зазначається позивачем у позовній заяві, інші п'ять перевезень були оплачені відповідачем лише частково на суму 7000,00 грн., в т.ч.:

- перевезення за заявкою № 118 від 22.11.2011 року (а.с. 30) загальною вартістю 15000,00 грн. (14500,00 грн. - сума фрахту та 500,00 грн. - сума штрафу за понаднормативний дводенний простій при відвантажені) - оплачене частково платіжними дорученнями за № 10120 від 21.12.2011 року на суму 5000,00 грн. (а.с. 36) та № 10129 від 23.12.2011 року на суму 2000,00 грн. (а.с. 37);

- перевезення за заявкою № 133 від 06.12.2011 року (а.с. 38) загальною вартістю 11000,00 грн. - не оплачене;

- перевезення за заявкою № 143 від 13.12.2011 року (а.с. 43) загальною вартістю 13800,00 грн. не оплачене;

- перевезення за заявкою № 155 від 06.12.2011 року (а.с. 48) загальною вартістю 13000,00 грн. не оплачене;

- перевезення за заявкою № 187 від 16.01.2012 року (а.с. 53) загальною вартістю 11500,00 грн. не оплачене.

Факт виконання позивачем взятих на себе зобов'язань в повному обсязі, окрім вищезгаданих заявок, підтверджується наданими до справи письмовими доказами, а саме:

- перевезення згідно заявки за № 118 від 22.11.2011 року - рахунком-фактурою № СФ-290 від 23.11.2011 року, податковою накладною № 1 від 01.12.2011 року, актом здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) № ОУ-292 від 01.12.2011 року, товарно-транспортною накладною CMR А № 776651 від 24.11.2011 року, товарною накладною № 6007 від 01.12.2011 року (а.с. 31-34);

- перевезення відповідно до заявки № 133 від 06.12.2011 року - рахунком-фактурою № СФ-300 від 14.12.2011 року, податковою накладною № 10 від 14.12.2011 року, актом здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) № ОУ-299 від 14.12.2011 року, товарно-транспортною накладною CMR А № 0002992 від 09.12.2011 року (а.с. 39-42);

- перевезення відповідно до заявки № 143 від 13.12.2011 року - рахунком-фактурою № СФ-309 від 20.12.2011 року, податковою накладною № 21 від 20.12.2011 року, актом здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) № ОУ-307 від 20.12.2011 року, товарно-транспортною накладною CMR А № 0285961 від 15.12.2011 року (а.с. 44-47);

- перевезення відповідно до заявки № 155 від 06.12.2011 року - рахунком-фактурою № СФ-318 від 26.12.2011 року, податковою накладною № 30 від 26.12.2011 року, актом здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) № ОУ-316 від 26.12.2011 року, товарно-транспортною накладною CMR А № 0213837 від 23.12.2011 року (а.с. 49-52);

- перевезення відповідно до заявки № 187 від 16.01.2012 року - рахунком-фактурою № СФ-010 від 24.01.2012 року, податковою накладною № 10 від 24.01.2012 року, актом здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) № ОУ-010 від 24.01.2012 року (відповідачем після направлення позивачем для підписання не повернуто), товарно-транспортною накладною CMR А № 0351477 від 18.01.2012 року, договором про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню перевезення вантажів автомобільним транспортом № 16/01-01 від 16.01.20112 року, укладеним між позивачем та фактичним перевізником вантажу - Товариством з обмеженою відповідальністю "Десна логістик", заявкою на перевезення вантажу № 007 від 16.01.2012 року, наданою позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю "Десна логістик", актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000005 від 24.01.2012 року, підписаним позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Десна логістик", рахунком-фактурою на сплату послуг, наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Десна логістик", за № СФ-0000008 від 24.01.2012 року, податковою накладною Товариства з обмеженою відповідальністю "Десна логістик" № 7 від 24.01.2012 року (а.с. 54-63).

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем з урахуванням часткової оплати в розмірі 7000,00 грн. станом на 18.01.2012 року склала 59260,00 грн.

19.01.2012 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 224/2 (а.с. 64) з вимогою про погашення існуючої за спірним договором заборгованості в розмірі 59260,00 грн.

20.01.2012 року відповідачем у відповідь на вищевказану претензію було здійснене часткове погашення заборгованості на суму 13460,00 грн., що підтверджується наданим до справи платіжним дорученням за № ПН2070959М (а.с. 65).

31.01.2012 року, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії поштової квитанції та опису вкладення (а.с. 68), позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 236 (а.с. 66) з вимогою про погашення заборгованості в розмірі 57300,00 грн., до якої були додані підписаний з боку позивача акт здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) № ОУ-010 від 24.01.2012 року в двох примірниках, податкова накладна № 10 від 24.01.2012 року та рахунок-фактура № СФ-010 від 24.01.2012 року. Вказана претензія була залишена відповідачем без реагування, що і стало приводом для звернення до суду з даним позовом.

За таких обставин позивач просить суд стягнути з відповідача 57300,00 грн. заборгованості за надані відповідно до договору транспортно-експедиторські послуги, а також нараховані на неї по кожному перевезенню окремо 3% річних за період з 15.12.2011 року по 31.03.2012 року в розмірі 389,50 грн. та пеню за аналогічний період у розмірі 2012,41 грн.

Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 174 ГК України, підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. ст. 929, 930 ЦК України та ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" (№ 1955-IV від 01.07.2004 року), за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. При цьому договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

Згідно зі ст. ст. 509, 510 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Згідно з вимогами ст. 931 ЦК України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до положень ст. 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

У відповідності до ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно приписів ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

За змістом ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України, боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Відповідно до ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України, зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до ст. ст. 547-548 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 57300,00 грн. заборгованості за надані транспортно-експедиторські послуги є правомірними, обгрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Щодо заявлених до стягнення 3% річних та пені суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як було вказано вище, п. 4.2. договору встановлено чотирнадцятиденний строк для здіснення замовником оплати наданих експедитором послуг. Стосовно перевезення згідно заявки № 118 від 22.11.2011 року, приймаючи до уваги дату відвантаження та передачі необхідних документів, цей строк закінчується 15.12.2011 року, отже, правомірним нарахування 3% річних та пені в даному випадку буде лише з 16.12.2011 року.

Окрім того, під час нарахування суми пені позивачем впродовж усіх періодів нарахування була застосована облікова ставка НБУ в розмірі 0,75% та не було враховано, що з 23.03.2012 року розмір облікової ставки НБУ зменшено до 7,5% (0,041% в день).

За таких обставин судом за допомогою ІАЦ Ліга" здійснені власні перерахунки сум 3% річних та пені по кожному перевезенню окремо за період з 16.12.2011 року по 31.03.2012 року, які склали 388,85 грн. та 1998,48 грн. відповідно.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім ГРЛ" (36007, м. Полтава, вул. Заводська, 12, р/р 26005089800224 в ПАТ "Кредитпромбанк", МФО 331854, код ЄДРПОУ 31758184) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБРІЙ-ТРАНС" (91007, м. Луганськ, вул. Лутугінська, 2Б, р/р 26002301144546 в ЛД ПАТ "Банк Форум", МФО 322948, код ЄДРПОУ 36409906) - 57300,00 грн. основного боргу, 1998,48 грн. пені, 388,85 грн. 3% річних та 1609,11 грн. судового збору .

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя Гетя Н.Г.

Повний текст рішення складено 08.05.2012 року.