Постанова

від 29.07.2011 по справі 2а-4415/11/1270

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 липня 2011 року Справа № 2а-4415/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Тихонова І.В.

при секретарі: Ісаєвій А.О., за участю сторін:

представника позивача: не з'явився,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Камаз-запчастина» про стягнення податкового боргу.

ВСТАНОВИВ:

05 серпня 2010 року Львівським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за позовом Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Камаз-запчастина» про стягнення податкового боргу.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03.02.2011 року справу передано на розгляд Луганському окружному адміністративному суду.

В обґрунтування позову позивачем зазначено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Камаз-запчастина» має заборгованість перед бюджетом у сумі 36 194,63 грн., а саме:

· по декларації з податку на додану вартість у сумі 5 692,37 грн.;

· по податковому повідомленню-рішенню від 10.11.2009 року за № 1072/23-0/8423/30227182 - 30 407,74 грн.;

· по декларації з податку на прибуток у сумі 78,00 грн.;

· фінансова санкція у сумі 15,60 грн.;

· пеня у сумі 0.92 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Камаз-запчастина» не забезпечило виконання зобов'язань перед бюджетом по сплаті податків та погашенню податкового боргу.

У судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач заперечень проти позову суду не надав, на судовий розгляд справи не з'являвся, причини неявки суду невідомі. Відповідно до ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Камаз-запчастина» зареєстровано Жовківською районною державною адміністрацією Львівської області 28.04.2005 року за № 1 398 120 0000 000453.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Камаз-запчастина» станом на 14.06.2010 має заборгованість перед бюджетом у сумі 36 194,63 грн., а саме:

по декларації з податку на додану вартість у сумі 5 692,37 грн.;

по податковому повідомленню-рішенню від 10.11.2009 року за № 1072/23-0/8423/30227182 - 30 407,74 грн.;

по декларації з податку на прибуток у сумі 78,00 грн.;

фінансова санкція у сумі 15,60 грн.;

пеня у сумі 0,92 грн.

Наявність податкового боргу з податку на прибуток підприємства підтверджується податковим повідомленням-рішенням 10.11.2009 року за № 1072/23-0/8423/30227182(а.с.39), декларацією за 2009 рік (а.с.40-41) та податковим повідомленням - рішенням від 12.04.2010 року за № 219/15-1; з податку на додану вартість - декларацією за січень 2010 року (а.с.6-9).

Загальна сума податкового боргу становить 36 194,63 грн.

У відповідності норм діючого законодавства боржнику були надіслані 2 податкові вимоги: перша податкова вимога від 13.01.2010 року за № 1/17, яка отримана відповідачем 13.01.2010 року та друга податкова вимога від 15.02.2010 року за №2/84, яка отримана відповідачем 15.02.2010 року (а.с.46, 47).

18 березня 2010 року ДПІ у Жовківському районі Львівської області винесено рішення № 4048/24-0 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу(а.с.47).

Зазначена у податкових вимогах сума податкового боргу Відповідачем погашена не була.

Судом встановлено, що вказані перша та друга податкові вимоги в адміністративному або судовому порядку відповідачем не оскаржувались та не скасовано у спосіб та відповідно до процедури, що регламентована статтями 5 та 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами».

Тобто, сума зобов'язання визначена в податкових вимогах відповідно до статті 5 Закону № 2181-ІІІ є узгодженою та в зв'язку з несплатою до бюджету в строки визначені законодавством набула статусу податкового боргу.

Відповідно до підпунктів 5.2.1 та 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яке подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Відповідно до підпунктів 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а"- "в"

підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

Відповідно до пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Відповідно до положень пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податку службу в Україні» фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку органами державної податкової служби.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок

погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими

фондами" платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання,

зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних

за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1

статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону

контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за

причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків

зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з

відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня

отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

У строк, встановлений підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Відповідач податкове зобов'язання, визначене рішеннями про застосування фінансових санкцій самостійно не сплатив. В адміністративному порядку зазначене вище рішення про застосування фінансових санкцій Відповідач не оскаржував.

Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави

коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд дійшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані Позивачем підтверджують обставини, на які Позивач посилається та їх обґрунтування.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 3,5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції в Жовківському районі Луганської області задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Камаз-запчастина» (91000, м. Луганськ, площа Героїв ВВВ, 8; ідентифікаційний код 30227182) податковий борг з податку на прибуток у сумі 30 502,26 грн.(тридцять тисяч п'ятсот дві грн. 26 коп.), з податку на додану вартість у сумі 5 692,37 грн.(п'ять тисяч шістсот дев'яносто дві грн. 37 коп.), а всього у сумі 36 194,63 грн. (тридцять шість тисяч сто дев'яносто чотири грн. 63 коп.) в доход державного бюджету України, звернувши стягнення на активи платника податків.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження

постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження б^уде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 02 серня 2011 року.

СуддяІ.В.Тихонов