Постанова

від 07.05.2012 по справі 3052/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 травня 2012 р. № 2-а- 3052/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі:

представника позивача - Архангельського М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно - виробничого підприємства "Елісан" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельно - виробничого підприємства «Елісан», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 01.03.2012 року №0000561502.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з податковим повідомленням - рішенням від 01.03.2012 року №0000561502, прийнятим на підставі висновків акту перевірки від 20.02.2012 року №437/15-215/32438231, не погоджується, вважає його незаконним та необ'єктивним та таким, що підлягає скасуванню. При цьому позивач посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення було прийняте відповідачем на підставі висновків відповідача про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельно - виробничого підприємства «Елісан» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 3730,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», у якого було анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість. Позивач не погоджується з такими висновками відповідача, оскільки вважає, що укладені з ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, не кім не оскаржені та у судовому порядку не визнані не дійсними, фактичне виконання вказаних правочинів підтверджено первинними бухгалтерськими та податковими документами, оформленими згідно з вимогами чинного законодавства України. Окрім цього, позивач зазначив, що постановою Харківського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду, було визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податків на додану вартість ТОВ «Промбуд-Монтажінвест». А тому, позивач вважає, що ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» на момент вчинення господарських операцій з ним, мало право на нарахування та складання податкових накладних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на факти, викладені в позовній заяві просив суд їх задовольнити.

Протокольною ухвалою суду відповідача - Державну податкову інспекцію у Московському районі м. Харкова, по справі замінено його правонаступником - Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджено матеріалами справи, будь-яких клопотань або заяв до суду не надав.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в даній справі матеріалами.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельно - виробничого підприємства «Елісан» (далі - ТОВ БВП «Елісан») зареєстровано Виконавчим комітетом Харківської міської ради 14.04.2003 року (код ЄДРПОУ 32438231), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №510242 та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №424075 (арк. справи 33-34).

ТОВ БВП «Елісан» перебуває на податковому обліку в Державній податкові інспекції у Московському районі м. Харкова (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби) з 22.04.2003 року за №100 та є платником податку на додану вартість, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 23.04.2003 року та свідоцтвом №29283455 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 24.04.2003 року (арк. справи 35-36).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що головним державним податковим ревізором-інспектором Ткач А.С. відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Московському районі м. Харкова було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2011 року ТОВ БВП «Елісан», на підставі якої було складено акт від 20.02.2012 року №437/15-215/32438231 (арк. справи 29-32).

Висновками акту перевірки від 20.02.2012 року №437/15-215/32438231 встановлено, що позивачем порушено п. 198.6 ст. 198, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України та завищено суму податкового кредиту по декларації з ПДВ за листопад 2011 року на 3730,00 грн., внаслідок чого занижено суму, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет по декларації за листопад 2011 року на 3730,00 грн.

На підставі зазначених висновків акту перевірки 01.03.2012 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000561502, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на суму 4662,50 грн. (у тому числі за основним платежем 3730,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 932,50 грн.). (арк. справи 6).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали встановлені в ході перевірки обставини формування позивачем у листопаді 2011 року податкового кредиту з ПДВ на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», у якого було анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість.

Суд зазначає, що відносини з приводу формування податкового кредиту врегульовані Податковим кодексом України, що набрав чинності з 01.01.2011 року.

Згідно з підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбудеться раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів /послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3. ст. 198 цього Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до складу податкового кредиту суми податку сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 184.5 ст. 184 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Отже, наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних і сплата вартості отриманих товарів та послуг з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

При цьому, особа, що видала платнику податку податкові накладні повинна мати право на нарахування такого податку та складання податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ БВП «Елісан» (замовник) та ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» (підрядник) було укладено договір підряду №1/11 від 01.11.2011 року, відповідно до якого підрядник із своїх матеріалів зобов'язався за замовленням замовника виконати роботи з улаштування зовнішньої каналізації в корп. 4 НПП ХАРТРОН-АРКОС ЛТД (ТОВ), ремонт пілястри ПАТ «ХАРТРОН» корп. 40, блок 3, вул. Ак. Проскури, 1 (а.с. 69-70).

На виконання умов договору підряду №1/11 від 01.11.2011 року сторонами було складено та підписано відповідну договірну ціну, відомість ресурсів до договірної ціни, локальний кошторис, акти на витрачені при ремонті матеріали (а.с. 71-74, 79-82).

Відповідно до акту прийому виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року (а.с. 76-78) ТОВ БВП «Елісан» отримало від ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» виконані роботи, а саме роботи з улаштування зовнішньої каналізації в корп. 41 НПП ХАРТРОН-АРКОС ЛТД (ТОВ), ремонт пілястри ПАТ «ХАРТРОН» корп. 40, блок 3, вул. Ак. Проскури, 1, на загальну суму 22379,30 грн., у тому числі ПДВ - 3729,88 грн., про що сторонами договору було складено та підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт (та витратах) за листопад 2011 року (а.с. 75).

Виконані роботи позивачем було сплачено, що підтверджується банківською випискою з рахунку (а.с. 84).

ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» була видана позивачу податкова накладна №123 від 22.11.2011 року на загальну суму 22379,30 грн., у тому числі ПДВ - 3729,88 грн., яка була включена позивачем до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2011 року (а.с. 83, 89-90).

На підставі зазначеної податкової накладної позивач включив до складу податкового кредиту ПДВ у листопаді 2011 року суму 3729,88 грн., що підтверджено наданою до відповідача 20.12.2011 року податковою декларацією з податку на додану вартість за листопад 2011 року та додатком 5 до цієї декларації (а.с. 85-88).

Отримані від ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» роботи були використані позивачем за договором підряду №19/09 від 19.09.2011 року, укладеного між позивачем та ПАТ «ХАРТРОН», на виконання робіт - посилення пілястри в будівлі корпуса 40, блоку з, південної сторони, вул. Ак. Проскури, 1, що також підтверджується договірною ціною, локальним кошторисом, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (та витратах), актом прийому виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року, відомістю ресурсів до договірної ціни, податковою накладною №4 від 29.11.2011 року, банківськими виписками з рахунку (а.с. 44-56, 67-68); а також за договором №20/10 від 20.10.2011 року, укладеного між позивачем та НПП ХАРТРОН-АРКОС ЛТД (ТОВ) на виконання робіт з улаштування зовнішньої каналізації в корп. 41, вул. Ак. Проскури, 1, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (та витратах), актом прийому виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року, відомістю ресурсів до договірної ціни, податковими накладними №3 від 16.11.2011 року, №1 від 01.11.2011 року, банківськими виписками з рахунку (а.с. 57-66).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач має ліцензію серії АВ №589710 на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, строк дії якої з 27.07.2011 року по 27.07.2016 року (а.с. 37-38).

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що 14.10.2011 року рішенням Державної податкової інспекції в жовтневому районі м. Харкова № 83/15-02-036 було анульовано реєстрацію ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» в якості платника податку на додану вартість, що не заперечується сторонами по справі.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 року по справі №2а-14158/11/20700 за позовом ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - визнано протиправним та скасовано податкове рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Харкова № 83/15-02-036 від 14.10.2011р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Промбуд-Монтажінвест». Зобов'язано Державну податкову інспекцію в Жовтневому районі м. Харкова поновити реєстрацію ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» як платника податку на додану вартість шляхом внесення запису про скасування (відміну) анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість (а.с. 91-95).

22.02.2012 року ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду постанова суду першої інстанції залишена без змін (а.с. 96-98).

Отже, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 року набрала законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» у листопаді 2011 року мало право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у листопаді 2011 року позивачем правомірно було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 3730,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», яке правомірно нарахувало податок на додану вартість та склало податкову накладну.

Право на податковий кредит у позивача виникло у зв'язку зі сплатою ним податку на додану вартість у складі ціни товару (послуг), що підтверджується наданими позивачем до суду доказами: податковою накладною, актом виконаних робіт, випискою з рахунку.

Також суд зазначає, що під час розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності сторін за спірним правочином, відповідності спірного правочину вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином відповідачем ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не пред'являлось.

Податкова накладна, яка була виписана ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», не має дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату вказаної накладної юридичного статусу податкової накладної.

Враховуючи наявність податкової накладної та документів, що підтверджують розрахунки за вказаною господарською операцією, суд приходить до висновку про відсутність у позивача підстав для неприйняття до заліку даної податкової накладної.

Таким чином, висновки акту перевірки щодо порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, завищення суми податкового кредиту по декларації з ПДВ за листопад 2011 року на 3730,00 грн., внаслідок чого занижено суму, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет по декларації за листопад 2011 року на 3730,00 грн., є необґрунтованими. А збільшення податковим органом суми грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на суму 4662,50 грн. (у тому числі за основним платежем 3730,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 932,50 грн.) є неправомірним.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимога позивача щодо скасування податкового повідомлення - рішення від 01.03.2012 року №0000561502 є обґрунтованою, доведеною та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно - виробничого підприємства "Елісан" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 01.03.2012 року №0000561502.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 10.05.2012 року.

Суддя Піскун В.О.