Постанова

від 08.05.2012 по справі 2854/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 травня 2012 р. № 2-а- 2854/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.

за участю секретаря судового засідання Зеленькова О.В.

представників : позивача -Нефьодова В.В., відповідача -Лавренчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання "Вертікаль" до Основ'янської міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання "Вертікаль", з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, в якому просить суд, скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова від 23.02.2012 року №0000020700.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відображені в акті перевірки від 30.01.2012 р. №287/07-008/30750980 висновки ДПІ про нікчемність правочинів, які були укладені між позивачем та ТОВ „ТПГ "Діамант", ТОВ „Корбис", ВАТ „Харківкольормет", ТОВ „Квазар-93", ТОВ „ВП'Спецкабель" є хибними, наполягав на правильності обчислення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, так як позивач не допускав порушень п. 201.4, п.201.5, п.201.6, п.201.7 ст.201, п.198.4 та п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2012 року допущено заміну відповідача в порядку правонаступництва з Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова на Основ'янську міжрайонну Державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Відповідач, Основ'янська міжрайонна Державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях та стверджував, що оскаржуване рішення винесене у відповідності до норм діючого законодавства, є таким, що відповідає фактичним обставинам справи та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позов просив задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, просив відмовити в задоволені позову з підстав, що зазначені в запереченнях на адміністративний позов та матеріалах перевірки.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання "Вертікаль" зареєстрований у встановленому законом порядку, як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, набув правового статусу суб'єкта господарювання -юридичної особи, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), знаходиться на обліку в ДПІ у Червонозоводському районі міста Харкова та є платником податку на додану вартість.

В ході судового розгляду перелічені обставини були визнані сторонами, суд не має підстав для сумнівів у добровільності визнання цих обставин сторонами та їх достовірності, а тому ці обставини окремо перед судом не доказуються.

ДПІ у Червонозоводському районі міста Харкова була проведена документальна невиїзна перевірка Товариства з відповідальністю науково-виробниче об'єднання "Вертікаль", код ЄДРПОУ 30750980 з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ТОВ «ТПГ «Діамант» за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року, ТОВ «Корбис» за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року, ВАТ «ХАРКІВКОЛЬОРМЕТ» за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року, ТОВ «Квазар-93» за період з 01.04.2011 року по 31.07.2011 року, ТОВ «ВП «Спецкабель» за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року, про що складено акт №287/07-008/30750980 від 30.01.2012 р.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Червонозоводському районі міста Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення №0000020700 від 23.02.2012 року про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень-серпень 2011 р. на суму 23471,92 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 11735,66 грн.

Як з'ясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті перевірки №287/07-008/30750980 від 30.01.2012 р. висновки відповідача про порушення позивачем

-ч. 1 ст. 203, 215, п 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог

зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ „ТПГ „Діамант, (код за ЄДРПОУ 36032613), ТОВ "Корбис" (код ЄДРПОУ 36222499), ВАТ "ХАРКІВКОЛЬОРМЕТ" (код за ЄДРПОУ 01883585), ТОВ «Квазар - 93» (код за ЄДРПОУ 36987611), ТОВ „ВП «Спецкабель" (код за ЄДРПОУ 36456935).

- п.201.4, п.201.5, п.201.6, п.201.7 ст.201, п.198.4 та п.198.3 ст.198 Податкового

кодексу України від 02.12.2010 року №2756-УІ та зависило податковий кредит за рахунок відображення у складі податкового кредиту сум ПДВ по першої події (придбанням товарно-матеріальних цінностей або перерахування коштів) всього в сумі 25903,92 грн., в тому числі: за січень 2011р. в сумі 2432,00 грн., за квітень 2011 року в сумі 13922,44грн., за травень 2011 року в сумі 2698,60 грн., за червень 2011 в сумі 4793,76грн., липень 2011 року в сумі 156,60 грн., серпень 2011 року в сумі 1900,52 грн.

Перевіряючи вказані висновки відповідача, а відтак і прийняте на їх підставі спірне податкове повідомлення-рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд виходить з такого.

З метою здійснення своєї господарської діяльності, позивачем в періоди, що перевірялись податковим органом, вчинено операції по придбанню товарів у наступних підприємств: ТОВ „ТПГ "Діамант", ТОВ „Квазар-93", ТОВ „Корбис", ВАТ „Харківкольормет", ТОВ "ВП"Спецкабель".

Щодо правових відносин з ТОВ „ТПГ "Діамант", встановлено, що продукція отримана на підставі видаткових накладних №190 від 01.06.11р. на суму 470,40 грн., №191 від 01.06.11р. на суму 3072,60 грн., №188 від 01.06.11р. на суму 1658,76 грн., №189 від 01.06.11р. на суму 8280 грн. та податкових накладних, що містяться в матеріалах справи. Отримання продукції проводилось на підставі довіреності №1532 від 31.05.11р., що підтверджується витягом з журналу реєстрації довіреностей. Оприбуткування продукції проводилось згідно прибуткових ордерів №1340099 від 06.06.11р., №133019 від 20.06.11р., №133020 від 20.06.11р., №135725 від 01.06.11р. (а.с. 79-91 т.1) Оплата за отриману продукцію проводилась у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №3785 від 18.07.11р., №3256 від 24.06.11р., №3346 від 30.06.11р., №3345 від 30.06.11р.

Щодо правових відносин з ТОВ "Квазар-93" встановлено, що продукція отримана на підставі видаткових накладних № 332 від 11.04.2011р. на суму 938,52 грн., № 410 від 26.04.11р. на суму 1020,76 грн., № 444/1 від 12.05.2011р. на суму 1114,80 грн., № 444/2 від 19.05.2011р. на суму 3324,00 грн., № 487/1 від 25.05.2011р. на суму 5201,70 грн., №507/1 від 26.05.2011р. на суму 64,80 грн., № 507/2 від 30.05.2011р. на суму 631,08 грн., № 487/2 від 30.05.2011р. на суму 901,32 грн., № 507/3 від 03.06.11р. на суму 3324,00 грн., №507/4 від 03.06.2011р. на суму 225,72 грн., №586 от 10.06.11р. на суму 708,00 грн., №581/1 від 21.06.11р. на суму 3290,76 грн., № 591 від 17.06.2011р. на суму 708,00 грн., № 487/3 від 21.06.2011р. на суму 1404,18 грн., №615 від 29.06.2011р. на суму 568,80 грн., № 581/2 від 26.06.2011р. на суму 10005,24 грн., №750 від 28.07.2011р. на суму 114,00грн., № 730 від 28.07.11р. на суму 117,60 грн., № 507/1 від 26.05.2011р. на суму 64,80 грн. та податкових накладних, що містяться в матеріалах справи. (а.с. 105-133, 150-161 т.1, )

Отримання продукції проводилось на підставі довіреності №304 від 14.02.11 через ОСОБА_3, №392 від 22.02.11р. через ОСОБА_3, № 578 від 12.03.11р. через ОСОБА_3, № 704 від 22.03.11р. через ОСОБА_3, № 900 від 06.04.11р. через ОСОБА_3, № 1088 від 22.04.11р. через ОСОБА_3, №1265 від 12.05.11р. через ОСОБА_3, №1433 від 24.05.11р. через ОСОБА_3, №1466 від 26.05.11р. через ОСОБА_3, № 1655 від 10.06.11р. через ОСОБА_3, № 1736 від 17.06.11р. через ОСОБА_4, № 1772 від 21.06.11р. через ОСОБА_3, № 1884 від 29.06.11р. через ОСОБА_3, №2076 від 18.07.11р. через ОСОБА_5, №2225 від 28.07.11р. через ОСОБА_3, що підтверджується витягом з журналу реєстрації довіреностей.

Факт транспортування від постачальника до ТОВ НВО «Вертікаль» підтверджується подорожними листами (а.с. 134-147 т.1)

Оприбуткування продукції проводилось згідно прибуткових ордерів №129669 від 31.05.11, №126868 від 14.05.11, №140369 від 28.07.11, №128262 від 24.05.11, №133851 від 23.06.11, №135007 від 30.06.11, №131821 від 11.06.11, №131263 від 08.06.11, №124695 від 28.04.11. Оплата проводилась у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №2908 від 09.06.11, №1679 від 05.04,11, №2254 від 06.05.11, №1955 від 18.04.11, №2467 від 19.05.11, №2618 від 25.05.11, №3224 від 23.06.11, №3018 від 16.06.11, №3953 від 26.07.11, №3727 від 14.07.11, №2930 від 10.06.11, №2458 від 19.05.11, №2478 від 19.05.11.

Щодо правових відносин з ВАТ «Харківкольормет» встановлено, що продукція отримана на підставі договору купівлі продажу № 01/02/10_ХВ від -1.-2.2010р, про що виписана видаткова накладної №РН-0002104 від 22.04.11р., податкова накладна № 438 від 22.04.2011р. та надано свідоцтва про прийомку. (а.с. 96-102 т.1) Отримання продукції проводилось на підставі довіреності №1082 від 22.04.11 р., згідно витягу з журналу реєстрації довіреностей.

Факт транспортування від постачальника до ТОВ НВО «Вертікаль»підтверджується товарно-транспортною накладною №2104 від 22.04.11р. (а.с. 104 т.1)

Оприбуткування продукції проводилось згідно прибуткового ордеру №123954 від 22.04.11 р. факт проведення розрахунків підтверджується платіжними дорученнями №2478 від 19.05.11, №2458 від 19.05.11.

Щодо правових відносин з ТОВ «Корбис» встановлено, що продукція отримана на підставі видаткової накладної №К-0003101 від 31.01.11р. та податкової накладної № 2 від 28.01.2011р. (а.с. 93-94 т.1) Отримання продукції проводилось на підставі довіреності №186 від 26.01.11 р., згідно витягу з журналу реєстрації довіреностей.

Факт транспортування від постачальника до ТОВ НВО «Вертікаль» підтверджується подорожнім листом від 31.01.11р. (а.с. 95 т.1) Оприбуткування продукції проводилось згідно прибуткового ордеру № 114064 від 31.01.11 р., факт проведення розрахунків підтверджується платіжними дорученнями № 844 від 21.02.11 р., № 1096 від 09.03.11 р.

Щодо правових відносин з ТОВ "ВП «Спецкабель» встановлено, що продукція отримана на підставі видаткових накладних №349, №350 від 01.08.11р. та податкових накладних № 307, 308 від 01.08.2011р. (а.с. 173-176 т.1)

Отримання продукції проводилось на підставі довіреності № 2201 від 26.07.11р., згідно витягу з журналу реєстрації довіреностей.

Оприбуткування продукції проводилось згідно прибуткових ордерів №139670,139671 від 03.08.11р., факт проведення розрахунків підтверджується платіжними дорученнями №4978 від 14.09.11р., №6059 від 08.11.11р.

Отримана продукція була використана у виробництві, що підтверджується картками обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів, накладними на переміщення, довідкою позивача про використання отриманої продукції при виготовленні відповідних станцій, які в подальшому були реалізовані, що підтверджується вантажно - митними деклараціями, що містяться в матеріалах справи.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні " передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів судом не виявлено та актом перевірки не встановлено.

Правила обрахування розміру податкового кредиту з податку на додану вартість у січні-серпні 2011 року регламентовані п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, яким передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно з п.п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит -це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України забороняється включення до складу податкового кредиту сум податку, не підтверджених належним чином оформленими податковими накладними.

Згідно з п. 198.8 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Норми п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлюють, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну в момент виникнення податкових зобов'язань продавця, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, всі перелічені суми податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними. В свою чергу, ці податкові накладні складені на підставі договорів, накладних та відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам. Як свідчать матеріали справи, факт здійснення господарських операцій у перевіряємому періоді підтверджується документально.

На час видачі податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані в органах державної податкової служби як платники податку на додану вартість, що не заперечувалась представниками сторін в судовому засіданні, фактів виписки податкових накладних особою, що не є платником податку на додану вартість в ході перевірки не встановлено.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечує проти правильності оформлення всіх податкових накладних, які виписувалися контрагентами позивача, та на підставі яких позивач скористався правом на формування податкового кредиту.

В ході перевірки відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, не встановлено у позивача, наміру отримати за вищевказаними договорами поставки інший результат, ніж придбання товару. Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено. При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за цими угодами, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач до суду не подав.

Судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам.

Ст. 16 Податкового кодексу України передбачає, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, та за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку.

Згідно п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідач не надав до суду доказів прийняття компетентним органом рішення про порушення кримінальної справи або обвинувального вироку відносно посадових осіб ТОВ „ТПГ "Діамант", ТОВ „Корбис", ВАТ „Харківкольормет", ТОВ „Квазар-93", ТОВ „ВП"Спецкабель" або за фактами діяльності платників податків, що викладені в акті.

Згідно листа начальника відділу податкової міліції ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 07.03.12 №3721 /10/26-031 за результатами розгляду висновків акту перевірки ТОВ НВО «Вертікаль» №287/07-008/30750980 від 30.01.12 було прийнято рішення відмовити у порушенні кримінальної справи за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України на підставі п.2 ст. 6 КПК України.

До суду не надано доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем товару, послуг (робіт) у ТОВ „ТПГ "Діамант", ТОВ „Корбис", ВАТ „Харківкольормет", ТОВ „Квазар-93", ТОВ „ВП"Спецкабель".

Наведене вище свідчить про те, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суми, які підтверджені податковими накладними, складеними контрагентами позивача, у зв'язку з придбанням позивачем товарів та послуг, які були в подальшому використані ним в оподатковуваних операціях. За таких обставин твердження відповідача про завищення податкового кредиту, а відповідно зменшення бюджетного відшкодування з викладених в акті перевірки підстав не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. (п. 200.3 ст. 200 ПК України)

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З письмових пояснень відповідача від 08.05.2012 року 844/9/10022 та пояснень в судовому засіданні зазначено, що згідно поданих платником податків податкових декларацій з ПДВ за квітень, травень, червень, липень, серпень 2011 року були складені відповідні довідки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (за період квітень - довідка від 08.07.11 №2955/07-008/30750980; травень - довідка від 19.08.11 № 3485/07-008/30750980; червень - довідка від 16.09.11 № 3925/07-008/30750980; липень - довідка від 17.10.11 №4394/07-008/30750980; серпень - довідка від 17.11.11 №6217/07-008/30750980), якими підтверджено бюджетне відшкодування відповідача за квітень-серпень 2011 року. Порушень формування бюджетного відшкодування передбачених ст. 200 Податкового кодексу України в ході проведення перевірки не було встановлено та оскаржуване рішення такими обставинами не обґрунтовано.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про безпідставність висновку Основ'янською МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби стосовно порушення Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання "Вертікаль" вимог п. 201.4, п.201.5, п.201.6, п.201.7 ст.201, п.198.4 та п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України.

Таким чином формування податкового кредиту платника ПДВ здійснено відповідно до п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи, відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на додану вартість, суд приходить до висновку про відсутність підстав застосування штрафної (фінансової) санкції передбаченої п.п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

З огляду на викладене, вимога позивача про скасування податкового повідомлення-рішення №0000020700 від 23.02.2012 року обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.19 Конституції України, Законом України "Про податок на додану вартість", Податковим кодексом України, ст.ст. 7-11, 71, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання "Вертікаль" до Основ'янської міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова 23.02.2012 року №0000020700.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання "Вертікаль" (61007, м. Харків, пр. Фрунзе 10-К, код 30750980) витрати по сплаті судового збору у розмірі 352,08 грн. (триста п'ятдесят дві грн. 08 коп.)

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 11 травня 2012 року.

Суддя Волошин Д.А.