Рішення

від 14.05.2012 по справі 759-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

14.05.2012Справа №5002-33/759-2012

за позовом Лівадійської селищної ради

(вул. Батуріна, 8, смт. Лівадія, м. Ялта, 98655)

до приватного підприємства «Кілікія - 2005»

(ст. «Петровські скелі», №5, уч-к 9, с. Українка Сімферопольського району, АР Крим, 97562)

про розірвання договору оренди

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 02/14-1187 від 17.05.11, представник, Лівадійська селищна рада.

Від відповідача: не з'явився, приватне підприємство «Кілікія - 2005».

Суть спору: Лівадійська селищна рада звернулася до господарського суду АР Крим з позовною заявою до приватного підприємства «Кілікія - 2005» та просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений між сторонами на підставі рішення № 13 Лівадійської селищної ради 3-сесії 5-го скликання від 18 липня 2006 року «Про затвердження проекту землеустрою з відведення та передачі в оренду приватному підприємству «Кілікія-2005» земельної ділянки, площею 0,92 га для будівництва та обслуговування рекреаційного комплексу, розташованого за адресою м. Ялта, смт. Виноградне, вул. Яузи, район ДПО «Азот», на землях Лівадійської селищної ради», реєстраційний номер 0406021000019 від 23 серпня 2006 року, а також стягнути заборгованість з орендної плати у розмірі 25 840.56 грн.

У якості підстав для розірвання договору оренди позивач визначив наявність у відповідача заборгованості з орендної плати за цим договором. Свої вимоги він обґрунтував посиланнями на статтю 32 Закону України «Про оренду землі», статтю 141 Земельного кодексу України та статтю 16 Податкового кодексу України.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини відсутності суд не повідомив, про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином, за адресою, зазначеною в Спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 46-48).

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судова кореспонденція у разі ненадання сторонами іншої адреси надсилається за адресою, що зазначена в ЄДРПО України. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала суду вручена їм належним чином.

Також в пункті 23 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/164 від 18 березня 2008 року викладена наступна правова позиція: «якщо учасник судового процесу своєчасно не довів до відома господарського суду або інших учасників процесу про зміну свого фактичного місця проживання, то всі процесуальні наслідки такої бездіяльності покладаються на цю особу».

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2007 року № 01-8/123 зазначено, що «до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи».

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на прийняття участі у судовому засіданні, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, суд, враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, визнав можливим розглянути справу в порядку статті 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

встановив:

23 серпня 2006 року між Лівадійською селищною радою (орендодавець) та приватним підприємством «Кілікія-2005» (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки (а.с. 23-30).

Відповідно до пункту 1 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування рекреаційного комплексу, що знаходиться за адресою: м. Ялта, смт. Виноградне, вул. Яузи, район ДПО «Азот».

В оренду передається земельна ділянка строком на 49 років, загальною площею 0,92 га (кадастровий номер 0111947900:08:001:0409) приватному підприємству «Кілікія-2005» для будівництва та обслуговування рекреаційного комплексу із земель Лівадійської селищної ради загального користування (пункт 2 договору).

Відповідно до пункту 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 1 149 337.69 грн. відповідно до земельно-кадастрової інформації Ялтинського міського управління земельних ресурсів.

Пунктом 9 визначено, що орендна плата вноситься орендарем в сумі 17 240.00 грн. на рік - до введення в експлуатацію, щомісячно, рівними частинами.

Вирахування розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (пункт 10 договору).

Згідно з пунктом 11 договору орендна плата вноситься в строк до 30-го числа звітного місяця.

Відповідно до положень пункту 29 договору орендар зобов'язався, зокрема, своєчасно вносити орендну плату.

Відповідно до пункту 36 договору його дія припиняється шляхом розірвання за взаємною згодою сторін, а також за рішенням суду, на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання іншою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке суттєво перешкоджає його використанню, а також за іншими підставами, визначеними законом.

Договір набирає чинності після підписання його сторонами та державної реєстрації (пункт 41 договору).

Одночасно, сторонами складений акт приймання-передачі земельної ділянки (а.с. 22).

Як зазначає позивач, за даними Державної податкової інспекції м. Ялта, за відповідачем станом на 07 жовтня 2011 року існує заборгованість з орендної плати в розмірі 25 840.56 грн.

Так, позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про погашення заборгованості з орендної плати в розмірі 25 840.56 грн. в строк до 20 листопада 2011 року (а.с.41).

Невиконання відповідачем зазначених вимог з'явилося підставою для звернення Лівадійської селищної ради до господарського суду АР Крим із даним позовом.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Оскільки спірні правовідносини виниклі у зв'язку з порушенням умов договору оренди землі вони регулюються положеннями Податкового кодексу України, § 3 глави 58 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених § 5 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом із насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Аналогічні положення містить частина 1 статті 93 Господарського кодексу України, відповідно до якої право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 288.1 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (стаття 288.2 Кодексу).

Згідно зі статтею 288.4 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Як вже зазначалося, 23 серпня 2006 року між Лівадійською селищною радою (орендодавець) та приватним підприємством «Кілікія-2005» (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до пункту 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування рекреаційного комплексу, що знаходиться за адресою: м. Ялта, смт. Виноградне, вул. Яузи, район ДПО «Азот» (а.с. 23-30). .

Пунктом 9 визначено, що орендна плата вноситься орендарем в сумі 17 240.00 грн. на рік - до введення в експлуатацію, щомісячно, рівними частинами.

Згідно з пунктом 11 договору орендна плата вноситься в строк до 30-го числа звітного місяця.

Відповідно до положень пункту 29 договору орендар зобов'язався, зокрема, своєчасно вносити орендну плату.

Обґрунтовуючи свої вимоги про розірвання договору оренди, позивач посилається на статтю 32 «Про оренду землі» та стверджує про порушення відповідачем умов цього договору в частині внесення повного обсягу орендної плати.

Однак, суд не може погодитися з такими доводами позивача, з огляду на наступне.

В процесі розгляду справи, судом був зроблений запит до Державної податкової інспекції у м. Ялта з метою встановлення факту наявності заборгованості у приватного підприємства «Кілікія-2005» з орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 23 серпня 2006 року, укладеного між ним та Лівадійською селищною радою (а.с. 87).

Так, відповідно до листа Державної податкової інспекції у м. Ялта № 1271/9/15-03 від 11 травня 2012 року станом на 30 грудня 2011 року за приватним підприємством «Кілікія-2005» існувала заборгованість по сплаті орендної плати за земельну ділянку за договором оренди від 23 серпня 2006 року в розмірі 17 816.18 грн., яка було повністю погашена приватним підприємством «Кілікія-2005» 18 січня 2012 року (а.с. 93).

Таким чином, твердження позивача про наявність у відповідача заборгованості з орендної плати за спірним договором оренди станом на час його звернення до суду з даним позовом (05 березня 2012 року) є хибними, у зв'язку з чим вимоги про її стягнення задоволенню не підлягають.

Одночасно, з огляду на недоведеність позивачем факту порушення відповідачем умов укладеного між ними договору, також відсутні підставі і для задоволення позовних вимог про його розірвання.

Оплата судового збору, у зв'язку з відмовою в позові, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, відноситься на позивача.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно з частиною 3 статі 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Так, позивачем, при зверненні до суду із даною позовною заявою був оплачений судовий збір в розмірі 1 411.00 грн., тоді як, враховуючи положення статті 2 вищезазначеного Закону, судовий збір повинен був сплачений в розмірі 2682.50 грн. (1073.00 грн. за вимогу немайнового характеру та 1609.50 грн. за вимогу майнового характеру).

Вказані недоліки суд вимагав позивача усунути ухвалами суду від 06 березня 2012 року, 15 березня 2012 року, 29 березня 2012 року, 09 та 24 квітня 2012 року, однак вимоги суду були залишені позивачем без задоволення.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з позивача 1271.50 грн. недоплаченого судового збору до Державного бюджету.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 17 травня 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. В позові відмовити в повному обсязі.

2. Стягнути з Лівадійської селищної ради (вул. Батуріна, 8, смт. Лівадія, м. Ялта, 98655, ЄДРПОУ 04367529) в дохід Державного бюджету м. Сімферополя (рахунок 31211206783002, отримувач - Державний бюджет м. Сімферополя, 22030001, ЄДРПОУ отримувача - 38040558, ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026) 1 271.50 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Радвановська Ю.А.