Рішення

від 11.05.2012 по справі 15/5005/3410/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.05.12р. Справа № 15/5005/3410/2012

За позовом Приватного підприємства науково-виробничої комерційної фірми "Техснаб", м.Дніпропетровськ

до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 22, м. Дніпропетровськ

про стягнення 16 173,42 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Гурський В.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю № 2 від 16.11.11р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство науково-виробнича комерційна фірма "Техснаб" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 22 (далі - відповідач), про стягнення 16 173,42 грн.

Сума позову складається з наступних сум:

- заборгованість за отриману продукцію в розмірі 13 943,92 грн.;

- інфляційні витрати в розмірі 1 450,17 грн.;

- 3% річних в розмірі 779,33 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 4 від 20.04.2010 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за отриману продукцію.

Ухвалою господарського суду від 12.04.12р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 14.05.12р., до засідання зобов'язано подати:

- позивачу: докази в обґрунтування позову; всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір (для огляду в судове засідання) та належним чином завірені копії для долучення до матеріалів справи;

- відповідачу: відзив на позов; докази в обґрунтування відзиву; контррозрахунок суми позову; документи, що посвідчують правовий статус виробничої або структурної одиниці: статус (положення), довідку про включення до ЄДРПОУ, свідоцтво про державну реєстрацію (оригінали для огляду та належним чином засвідчені копії у справу); докази сплати боргу.

Зобов'язано сторін провести звірку взаєморозрахунків, для чого відповідачу необхідно з'явитися до позивача. Акт звірки надати у судове засідання.

Зобов'язано позивача повідомити відповідача про день, час та місце розгляду справи, докази належного (поштове повідомлення про вручення) та вчасного повідомлення надати суду.

Попереджено позивача про те, що відповідно до ч. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішенню спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Явку в судове засідання повноважних представників учасників судового процесу визнано обов'язковою.

14.05.12р. в судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав суду для огляду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

В свою чергу, повноважний представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 22).

Враховуючи зазначене, господарський суд прийшов до висновку про те, що повноважний представник відповідача в судове засідання не з'явився та не подав витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 14.05.12р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.04.10р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 4 (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1 якого, в рамках генерального договору № 04/09 від 01.10.09р., у відповідності позивач продає, а відповідач купує продукцію, найменування, кількість та ціна якої вказана у накладній на видачу.

Загальна сума Договору складає 15 161,64 грн., в тому числі ПДВ 2 526,94 грн. (п.1.2 Договору).

Згідно з п.1.3 Договору, оплата за продукцію здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача впродовж 30 днів з моменту надходження продукції на склад відповідача.

Строк дії договору з моменту підписання до 31 грудня 2011 року (п.1.5 Договору).

За невиконання своїх договірних зобов`язань, сторони несуть відповідальність згідно діючого законодавства України (п.2.1 Договору).

Позивач зазначає про те, що на виконання умов Договору ним було поставлено відповідачу продукцію, що підтверджується накладною № 4 від 20.04.10р. (а.с.8), підписаною уповноваженими представниками позивача та відповідача, а також відповідною довіреністю № 95 від 20.04.10 року (а.с.10) підписаною керівником та головним бухгалтером відповідача та скріпленою відповідною печаткою.

В порушення умов Договору відповідач за отриману продукцію розрахувався лише частково, а саме у сумі 1 217,72 грн., внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 13 943,92 грн.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по Договору, на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем були нараховані для сплати відповідачу, за період з 19.05.10р. по 28.03.12р., інфляційні витрати в розмірі1 450,17 грн. та 3% річних в розмірі 779,33 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за отриману продукцію в розмірі 13 943,92 грн., інфляційні витрати в розмірі 1 450,17 грн., 3 % річних в розмірі 779,33 грн., всього 16 173,42 грн.

При викладених обставинах позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за отриману продукцію в розмірі 13 943,92 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані для сплати відповідачу, за період з 19.05.10р. по 28.03.12р., інфляційні витрати в розмірі 1 450,17 грн. та 3% річних в розмірі 779,33 грн., розрахунок яких господарським судом перевірений та визнаний таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки позивач починає нарахування з 19.05.10р., в той час як повинен починати нарахування з 20.05.10р., з огляду на п.1.3. Договору.

Після перерахунку проведеним господарським судом, інфляційних витрати підлягають задоволенню в розмірі 1 450,17 грн., а 3% річних в розмірі 778,19 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягають заборгованість за отриману продукцію в розмірі13 943,92 грн., інфляційні витрати в розмірі 1450,17 грн., 3% річних в розмірі 778,19 грн., а в решті вимог - відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 22 (49017, м.Дніпропетровськ, вул. Будьонного, буд. 29, код ЄДРПОУ 32616714) на користь Приватного підприємства науково-виробничої комерційної фірми "Техснаб" (49106, м. Дніпропетровськ, пр.Героїв, буд. 45, кв.185, код ЄДРПОУ 31647228) заборгованість за отриману продукцію в розмірі 13 943,92 грн. (тринадцять тисяч дев`ятсот сорок три грн. 92 коп.), інфляційні витрати в розмірі 1 450,17 грн. (одна тисяча чотириста п'ятдесят грн. 17 коп.), 3% річних в розмірі 778,19 грн. (сімсот сімдесят вісім грн. 19 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев`ять грн. 50 коп.).

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко

Повне рішення складено 18.05.12р.