Рішення

від 17.05.2012 по справі 27/5005/2317/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.05.12р. Справа № 27/5005/2317/2012

За позовом публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»(м. Маріуполь, Донецька область)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Білкомплект»(сел. Дослідне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область)

про стягнення заборгованості

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Білкомплект»(сел. Дослідне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область)

до публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»(м. Маріуполь, Донецька область)

про визнання недійсним контракту

Суддя Татарчук В.О.

Секретар Покулита К.В.

Представники:

від позивача -ОСОБА_1, до. від 27.12.2011 №09/45

від відповідача -ОСОБА_2, дов. від 02.04.2012

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Білкомплект»про стягнення 1415190,19грн. -основного боргу, 54025,60грн. -пені, 4385,04грн. - збитків від інфляції і 10456,57грн. -3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за контрактом №121/13/11 від 07.04.2011 щодо своєчасної і повної оплати поставленої продукції. Сума основного боргу складає 1415190,19грн., пеня за період з 03.11.2011 по 29.02.2012 - 54025,60грн., збитки від інфляції за період з листопада 2011 року по січень 2012 року - 4385,04грн. і 3% річних за період з 03.11.2011 по 29.02.2012 - 10456,57грн.

Відповідач заперечує проти позову з посиланням на те, що контракт №121/13/11 від 07.04.2011 є недійсним.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2012 було прийнято до провадження для спільного розгляду з первісним зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Білкомплект»до публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»про визнання недійсним контракту №121/13/11 від 07.04.2011.

Зустрічний позов обґрунтований наступним:

- пункт 1.1 контракту №121/13/11 від 07.04.2011 не відповідає ст. 712 Цивільного кодексу України і ст. 265 Господарського кодексу України, оскільки не містить положень про передачу предмету договору у встановлений строк і власність покупця та з метою використання у підприємницькій діяльності;

- контракт повинен бути визнаний недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»заперечує проти зустрічного позову з посиланням на відповідність спірного контракту ст. 712 Цивільного кодексу України і ст. 265 Господарського кодексу України.

В судовому засіданні 15.05.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

07.04.2011 між ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»(Постачальник) і ТОВ «Білкомплект»(Покупець) було укладено контракт №121/13/11.

Відповідно до п. 1.1 контракту, постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити продукцію, кількість, асортимент, ціна і технічні умови на яку зазначені в специфікаціях, які є додатками до даного контракту. Якість товару буде підтверджуватись сертифікатами постачальника.

Згідно з пунктом 4.1 контракту, ціна на товар встановлюється на умовах EXW, зазначається в специфікаціях і розуміється в гривнях за метричну тону/штуку. Поставка продукції здійснюється за цінами, що діють у постачальника на момент відвантаження. Зміна ціни здійснюється шляхом підписання додаткової угоди до договору. Відвантаження продукції за новими цінами здійснюється лише при наявності письмової згоди покупця.

Суд вважає за необхідне задовольнити первісний позов з таких підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як зазначалось вище, між сторонами укладений контракт №121/13/11 від 07.04.2011.

08.04.2011 сторонами було підписано специфікацію №2 до контракту.

Позивачем були виконані належним чином умови вказаного контракту та поставлено продукцію -шлак гранульований за період жовтня - грудня 2011 року, що підтверджується копіями накладних від 12.10.2011 №50094481, від 16.10.2011 №№ 50229954, 50229988, 50217702, від 19.10.2011 №№ 50304831, 50304419, 50304963, від 23.10.2011 № 50436203, від 24.10.2011 №№ 50465137, 50464940, від 25.10.2011 № 50490606, від 26.10.2011 №№ 50526631, 50541002, 50579937, від 27.10.2011 №№ 50564970, 50582410, від 31.10.2011 № 50692540, від 02.11.2011 №№ 50747195, 50778901, від 03.11.2011 № 50768449, від 06.11.2011 № 50859552, 50859560, від 07.11.2011 № 50888247, від 12.11.2011 №№ 51069722, 51053486, від 14.11.2011 №№ 51110138, 51110039, від 15.11.2011 № 51160588, від 16.11.2011 № 51183028, від 19.11.2011 № 51302107, від 20.11.2011 №№ 51331643, 51323558, від 22.11.2011 №№ 51365187, 51365633, 51365674, від 26.11.2011 № 51498509, від 27.11.2011 № 51528024, від 28.11.2011 №№ 51569044, 51577278, 51559615, 51559532, від 30.11.2011 №№ 51628899, 51645737, 51645778, від 01.12.2011 №№ 51652576, 51653822, 51656122, від 06.12.2011 № 51813228, від 07.12.2011 № 51835619, від 08.12.2011 № 51855518, від 09.12.2011 №№ 51900249, 51900215.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 5.2 контракту, порядок платежу -розрахунок за продукцію, що поставляється здійснюється банківським переводом з відстроченням платежу в 15 банківських днів з моменту оформлення відповідних первинних документів, що підтверджують відвантаження продукції (в тому числі залізничних квитанцій про прийняття вантажу, накладних на відпуск матеріалів на сторону, накладних форми ф232а, товарно-транспортних накладних).

Однак, відповідачем не виконані належним чином умови контракту і сума основного боргу складає 1415190,19грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 ЦК України.

Пунктом 7.1 контракту передбачено, що у випадку не оплати продукції, або прострочення оплати товару у строк, вказаний в контракті, покупець відшкодовує постачальнику всі збитки, пов'язані з невиконанням зобов'язань за цим контрактом, а також сплачує пеню в розмірі 0,3% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення платежу.

Позивачем наданий обґрунтований розрахунок пені з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ за період з 03.11.2011 по 29.02.2012 в розмірі 54025,60грн.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції за період з листопада 2011 року по січень 2012 року становить 4385,04грн., 3% річних за період з 03.11.2011 по 29.02.2012 - 10456,57грн.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем зобов'язання з оплати за поставлену продукцію є підставою для задоволення первісного позову в повному обсязі.

Суд відмовляє в задоволенні зустрічного позову з таких підстав.

В ході вирішення спору позивачем не виконані вимоги ч. 1 ст. 33 ГПК України та не доведений факт наявності обставин, що можуть бути підставою для визнання недійсним спірного контракту.

Так, ТОВ «Білкомплект»посилається на невідповідність пункту 1.1 контракту №121/13/11 від 07.04.2011 статті 712 Цивільного кодексу України і статті 265 Господарського кодексу України, оскільки вказаний пункт не містить положень про передачу предмету договору у встановлений строк і власність покупця та з метою використання у підприємницькій діяльності.

Однак, аналіз матеріалів справи дозволяє погодитись з твердженням ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»про відповідність спірного контракту положенням статті 712 Цивільного кодексу України і статті 265 Господарського кодексу України.

Відсутність в пункті 1.1 контракту чіткої вказівки строку поставки, передачі товару у власність покупця та мети не свідчить про незаконність такого пункту.

Відповідно до ч.ч. 1 -3, 5, 6 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частиною 1 статті 215 вказаного Кодексу встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В ході вирішення спору не встановлено обставин, що можуть бути підставою для визнання недійсним спірного контракту.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Первісний позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Білкомплект»(52071, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, сел. Дослідне, вул. Наукова, 1, ідентифікаційний код 35896749) на користь публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»(87504, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Левченко, 1, ідентифікаційний код 00191129) 1415190,19грн. -основного боргу, 54025,60грн. - пені, 4385,04грн. - заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 10456,57грн. - 3% річних, 29681,15грн. -витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя В.О. Татарчук

Дата підписання рішення, оформленого у відповідності до ст.84 ГПК України - 17.05.2012.