ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"15" травня 2012 р. Справа № 16/038-12
Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські склади будматеріалів" ,
м. Чернігів
до Приватного підприємства "Гофер Білдінг" , м. Славутич
про стягнення 122 696,48 грн.
за участю представників сторін:
від позивача : ОСОБА_1, довіреність № 20/3 від 20.03.2012 р., представник;
від відповідача : не з'явився.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські склади будматеріалів" (далі -позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою вих. № 27/03-12 від 27.03.2012 р. (вх. № суду 1051 від 04.04.2012 р.) до Приватного підприємства "Гофер Білдінг"(далі - відповідач) про стягнення основного боргу в сумі 96 374,82 грн., 5 396,28 грн. пені, 19 274,96 грн. штрафу, 606,02 грн. інфляційних, 1 044,40 грн. 3% річних, а всього 122 696,48 грн. та судові витрати.
Відповідно до ухвали від 06.04.2012 р. порушено провадження у справі № 16/038-12 та призначено її розгляд на 17.04.2012 р. об 11 год. 30 хв.
Позивач в судовому засіданні 15.05.2012 р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання 17.04.2012 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалою суду про порушення провадження у справі від 06.04.2012 р. (зазначена ухвала отримана відповідачем 10.04.2012 р., що підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення).
Враховуючи неявку відповідача, господарським судом було відкладено розгляд справи відповідно до п. 1, 2 частини першої ст. 77 ГПК України для повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору на 15.05.2012 р. за участю повноважних представників сторін.
Відповідач свого представника в судове засідання 15.05.2012 р., не направив, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду від 17.04.2012 р. (зазначена ухвала отримана відповідачем 27.04.2012 р., що підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення).
Зазначені ухвали суду направлялися за адресою місцезнаходження відповідача, зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 04.05.2012 р.
Таким чином відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судових засідань.
Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у матеріалах справи документами, оскільки останній був належним чином повідомлений про місце і час судового засідання. Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
встановив:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські склади будматеріалів" ("Постачальник", надалі - позивач) та Приватним підприємством "Гофер Білдінг" ("Покупець" далі -відповідач) 20.02.2011 р. було укладено Договір поставки № 1/17 (надалі - Договір), згідно якого позивач зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, поставити та передати у власність відповідачу товар (партію товару) в асортименті, кількості та цінами, вказаним у видаткових накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від позивача до відповідача та є невід'ємними частинами даного Договору, а відповідач зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі прийняти та оплатити вказаний товар (п. 1.1 Договору).
Асортимент, кількість та вартість товару (з урахуванням ПДВ), остаточно узгоджується та відображається сторонами у видатковій накладній по кожній партії окремо (п. 5.2 Договору).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські склади будматеріалів" свої договірні зобов'язання виконало належним чином та передало відповідачу товар всього на суму 113 557,25 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 20002049 від 04.10.2011 р. на суму 13 268,94 грн.; № 20002120 від 11.10.2011 р. на суму 17 182,43 грн.; № 20002133 від 12.10.2011 р. на суму 6 789,51 грн.; № 20002137 від 12.10.2011 р. на суму 1 192,32 грн.; № 2002155 від 16.10.2011 р. на суму 4 305,00 грн.; № 20002195 від 20.10.2011 р. на суму 6 177,22 грн.; № 20002209 від 21.10.2011 р. на суму 198,72 грн.; № 20002346 від 05.11.2011 р. на суму 18 642,57 грн.; № 20002348 від 05.11.2011 р. на суму 13 312,19 грн.; № 20002383 від 11.11.2011 р. на суму 918,00 грн.; № 20002388 від 12.11.2011 р. на суму 23 672,51 грн.; № 20002421 від 17.11.2011 р. на суму 5 187,00 грн.; № 20002520 від 05.12.2011 р. на суму 2 710,84 грн.
Факт надання позивачем та отримання відповідачем, товару підтверджується копіями згаданих вище накладних, які містять підпис уповноваженої особи відповідача та відбиток печатки відповідача в графі "отримав", а також наявними в матеріалах справи копіями довіреностей: № 50 від 03.10.2011 р.; № 69 від 01.11.2011 р. та № 78 від 01.12.2011 р., які видані відповідачем на отримання матеріальних цінностей від позивача (на ім'я ОСОБА_2.) з відбитком печатки відповідача, підписом керівника ПП «Гофер Білдінг»(зазначено, що головного бухгалтер відсутній).
Як свідчать матеріали справи, підписання накладних з боку відповідача в якості покупця здійснено представником ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей перелічених вище.
Позивач виконав свої зобов'язання належним чином, претензій щодо якості поставленого товару від відповідача не надходило.
Згідно п. 6.1 Договору, відповідач зобов'язаний оплатити позивачу вартість (ціну) кожної партії товару не пізніше 14 календарних днів з дати поставки товару, шляхом безготівкового або готівкового перерахування суми грошових коштів на поточний рахунок позивача.
Сторонами підписаний акт звірки взаєморозрахунків від 29.12.2011 р. відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 113 557,25 грн.
Як зазначає позивач у позовній заяві відповідач частково розрахувався за отриманий товар у сумі 17 182,43 грн.
Відповідач свої договірні зобов'язання щодо оплати отриманого від позивача товару, в порушення п. 6.1 Договору повністю не виконав, борг у розмірі 96 374,82 грн. не сплатив.
Таким чином, станом на час звернення позивача до суду з позовною заявою у відповідача перед позивачем за Договорм № 1/17 від 20.02.2011 р. рахується заборгованість у розмірі 96 374,82 грн.
Отже, між позивачем та відповідачем виникли договірні правовідносини відповідно до яких позивач надав відповідачу товар, а останній зобов'язаний розрахуватись за нього.
Оскільки відповідач не розрахувався за отриманий товар, останній вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, в зв'язку з чим, позивач має право на захист свого порушеного права відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України.
Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).
Позивач зазначає, що товар поставлений відповідачу згідно зазначених вище накладних в сумі 96 374,82 грн. не оплачений, а тому сума боргу відповідача за поставлений товар на підставі Договору № 1/17 від 20.02.2011 р. складає згідно позовних вимог 96 374,82 грн., що підтверджується матеріалами справи, а відповідачем не спростовано.
Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов'язок доказування та заперечування покладається на сторони.
Відповідач у судові засідання не з'явився, відзиву або доказів оплати поставленого позивачем товару відповідач суду не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.
Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 96 374,82 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 96 374,82 грн. підлягає задоволенню.
Як встановлено ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до п. 7.3 Договору, за порушення терміну оплати вартості (ціни) поставленого товару, встановленого п. 6.1 цього Договору, позивач має право стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період порушення винною стороною грошового зобов'язання, від суми боргу за кожен день прострочки.
Згідно п. 7.4 Договору в разі порушення грошових зобов'язань за Договором позивача також має право стягнути з відповідача штраф в розмірі 10% від вартості кожної партії неоплачених товарів поставлених позивачем протягом строку дії даного Договору, а в разі порушення грошових зобов'язань більше ніж на 20 календарних днів позивач має право стягнути штраф в розмірі 20% від вартості поставлених, але не оплачених товарів.
Позивачем на підставі п. 7.3 Договору здійснено нарахування пені на суму боргу, розмір якої становить 5 396,28 грн., згідно розрахунку позивача пеню нараховано за період з 19.10.2011р. по 27.03.2012 р. (по кожній накладній окремо).
Позивачем на підставі п. 7.4 Договору здійснено нарахування штрафу 20%, розмір якого становить 19 274,96 грн.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 1 044,40 грн. за період з 19.10.2011 р. по 27.03.2012 р. (по кожній накладній окремо) та інфляційні в розмірі 606,02 грн. за період 01.11.2011 р. по 29.02.2012 р. на підставі ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив розрахунок позивача щодо пені, штрафу, інфляційних та 3% річних, який відповідає вимогам законодавства та обставинам справи та підлягає задоволенню у заявленому позивачем розмірі.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню у повному розмірі: 96 374,82 грн. основної заборгованості, 5 396,28 грн. пені, 19 274,96 грн. штрафу, 606,02 грн. інфляційних та 1 044,40 грн. 3% річних.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Гофер Білдінг" (07100, Київська область, м. Славутич, Московський квартал, буд. 13, кв. 47, ідентифікаційний код 34005551, р/р 2600834423001 в ПАТ "Банк "Київська Русь", м. Київ, МФО 319092) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські склади будматеріалів" (14017, м. Чернігів, вул. Жабинського, 11, ідентифікаційний код 35029704, р/р 26000300064050 в ПАТ "Банк Форум", МФО 322948) 96 374 (дев'яносто шість тисяч триста сімдесят чотири) грн. 82 коп. основної заборгованості, 5 396 (п'ять тисяч триста дев'яносто шість) грн. 28 коп. пені, 19 274 (дев'ятнадцять тисяч двісті сімдесят чотири) грн. 96 коп. штрафу, 606 (шістсот шість) грн. 02 коп. інфляційних, 1 044 (одна тисяча сорок чотири) грн. 40 коп. 3% річних, а також 2 453 (дві тисячі чотириста п'ятдесят три) грн. 93 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя О.О.Христенко
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2012 |
Оприлюднено | 22.05.2012 |
Номер документу | 24061931 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Христенко О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні