Рішення

від 16.05.2012 по справі 5013/431/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" травня 2012 р.Справа № 5013/431/12 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №5013/431/12

за позовом: прокурора Петрівського району в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Український державний фонд підтримки фермерських господарств в особі Кіровоградського відділення державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 84

до відповідача: селянського фермерського господарства "Каріна", Кіровоградська область, Петрівський район, с. Богданівка, вул. Леніна, 1

про стягнення 30994,52 грн.,

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність №167 від 15.04.2011р.;

від відповідача - участі не брали;

в судовому засіданні брав участь старший прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури Кіровоградської області - Гетманець А.О. (посвідчення №1170 від 12.09.2011 р.).

Прокурор Петрівського району в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Український державний фонд підтримки фермерських господарств в особі Кіровоградського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств звернувся до господарського суду з позовною заявою про стянення з селянського фермерського господарства "Каріна" заборгованості по фінансовій підтримці в сумі 30994,52 грн., з них: 30000,00 грн. сума основного боргу, 904,52 грн. пені та 90,00 грн. інфляційних втрат, з покладенням на відповідача судових витрат.

Позивач заявлені прокурором позовні вимоги підтримав.

Відповідач відзив на позов не подав, позовних вимог не заперечив.

Поштовий конверт з ухвалою про порушення провадження у даній справі направлено відповідачу за адресою, вказаною прокурором в позовній заяві, яка підтверджена спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернута органом поштового зв'язку з відміткою: "за зазначеною адресою не проживає".

В силу вимог ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємціів" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Вищевикладене узгоджується також з позицією, викладеною в п. 3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" відповідно до якого місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Крім того, згідно п. 3.9.1. вищевказаної постанови адресат вважається таким, що повідомлений про час і місце розгляду справи судом в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо.

З огляду на викладене, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 10 Закону України "Про фермерське господарство" Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств, діє на основі Статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики України.

Згідно пункту 14 Положення Кіровоградського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, затвердженого Наказом Українського державного фонду підтримки фермерських господарств №75 від 13.12.2006 року (а.с. 17-20) основними напрямками діяльності Кіровоградського відділення є: надання фінансової підтримки фермерським господарствам за рахунок державного і місцевого бюджетів; визначення потреби у коштах для фінансової підтримки фермерських господарств відповідно до законодавства, а також забезпечення повернення до спеціального фонду державного бюджету фінансової допомоги, наданої фермерським господарствам на поворотній основі.

02.12.2008р. керівником фермерського господарства "Каріна" Зініч О.М. подано голові комісії Кіровоградського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств заявку на участь у конкурсі для отримання фінансової підтримки на поворотній основі (а.с. 8).

В даній заявці викладене прохання керівника фермерського господарства "Каріна" Зініч О.М. про допущення його до участі у конкурсі для отримання фінансової підтримки в сумі 150000,00 грн. на поворотній основі для вирощування і реалізації сільськогосподарської продукції.

24.12.2008р. між Кіровоградським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі директора ОСОБА_1 та селянсько фермерським господарством "Каріна" в особі голови Зініча О.М. укладено договір №82 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству (а.с. 9-10).

За умовами пункту 1 договору, позивач зобов'язався надати відповідачеві фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі в сумі 100000,00 грн., а відповідач в свою чергу зобов'язався повернути вказану фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним договором строк.

Пунктом 2 договору № 82 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству визначено цільове призначення суми фінансової підтримки (допомоги), а саме: для поповнення обігових коштів.

Змістом підпункту 3.1.3 договору визначено, що Кіровоградське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств має право вимагати для забезпечення договору про надання фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі до його укладення підтвердження гарантії повернення коштів (договір застави).

На виконання даного підпункту договору 24.12.2008 року Українським державним фондом підтримки фермерських господарств від імені якого діє Кіровоградське відділення (Заставодержатель) та майновим поручителем селянським фермерським господарством "Каріна" (Заставодавець) укладено договір застави (а.с. 11-13), відповідно до якого Заставодавець передає в заставу Заставодержателю у якості забезпечення виконання зобов'язань за договором №82 від 24.12.2008р.: борона БПШ-8, 2006 року випуску, сіялка 3,6А-0,4, 2006 року випуску, що належить Заставодавцю на підставі видаткової накладної №14 від 11.03.2007р, культиватор КПИ, 2005 року випуску, зерноочисна машина ОВС-25, 2006 року випуску, культиватор КПСП-4Р, 2006 року випуску, що належить Заставодавцю на підставі видаткової накладної №28 від 26.06.2006р. При цьому, сторонами визначено, що заставна вартість предмету застави становить 153200,00 грн.

У відповідності до пункту 7 договір №82 набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін і діє до повного повернення фермерським господарством коштів фінансової підтримки (допомоги) та повного виконання ним будь-яких інших грошових зобов'язань, передбачених даним договором.

Умови наведеного договору погоджені сторонами в результаті вільного волевиявлення, договір підписаний повноважними представниками сторін без будь-яких доповнень чи заперечень та їх підписи скріплено відтисками печаток.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами договір №82 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 24.12.2008 року за своєю правовою природою є договором позики, правовідносини за якими регулюються главою 71 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 1046 Цивільного Кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позивачем на виконання умов договору №82 від 24.12.2008 року було перераховано відповідачу згідно платіжного доручення №36 від 25.12.2008 року кошти в сумі 100000,00 грн. (а.с. 14).

Відповідно до підпункту 3.4.2 договору №82 від 24.12.2008 року, з урахуванням змін, внесених додатковими угодами від 26.01.2010 р. та від 27.12.2010 р., відповідач зобов'язався повернути кошти Кіровоградському відділенню Українського державного фонду підтримки фермерських господарств згідно з встановленим графіком: до 1 листопада 2011 року в сумі 60000 грн.; до 1 листопада 2012 року в сумі 20000 грн.; до 1 листопада 2013 року в сумі 20000 грн.

Таким чином, у строк до 01.11.2011 року відповідач зобов'язаний був погасити черговий платіж в сумі 60000,00 грн.

На виконання умов договору відповідач повернув отримані кошти лише в сумі 30000,00 грн. (а.с. 33-34).

Доказів на підтвердження сплати 30000,00 грн. суми боргу суду не подано.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

При цьому кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Слід зазначити, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань в частині повернення 30000,00 грн. фінансової допомоги в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарського суду відповідачем не подані, а тому позовні вимоги в цій частині заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 90,00 грн. індексу інфляції.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно обгрунтованого розрахунку позивача сума інфляційних втрат за період з листопада 2011р. по січень 2012р. складає 90,00 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та норми чинного законодавства, позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача 90,00 грн. індексу інфляції підлягають задоволенню.

Крім того, пунктом 5.2 договору № 82 від 24.12.2008 року за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) фермерське господарство сплачує позивачу пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення.

Згідно розрахунку позивача сума пені за період з 01.11.2011р. по 10.01.2012р. складає 904,52 грн.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до вимог статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання згідно частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За таких обставин, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за період з 01.11.2011р. по 10.01.2012р. в сумі 904,52 грн.

З огляду на викладені обставини позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з селянського фермерського господарства "Каріна" (Кіровоградська область, Петрівський район, с. Богданівка, ідентифікаційний код 23695683) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, від імені якого діє Кіровоградське відділення (м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 84, ідентифікаційний код 22217705) - 30994,52 грн. заборгованості, з яких: 30000,00 грн. сума основного боргу, 904,52 грн. пені та 90,00 грн. індексу інфляції.

Стягнути з селянського фермерського господарства "Каріна" (Кіровоградська область, Петрівський район, с. Богданівка, ідентифікаційний код 23695683) в дохід державного бюджету України (отримувач коштів - Управління Державної казначейської служби України у м. Кіровограді Кіровоградської області, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, рахунок №31211206783002, МФО 823016, ідентифікаційний код 38037409, код платежу та назва 22030001 "судовий збір") - 1609,50 грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити відповідачу за адресою: Кіровоградська область, Петрівський район, с. Богданівка.

Суддя О.Б. Шевчук

Повне рішення складено: 17.05.2012 року.