Ухвала

від 11.05.2012 по справі 5020-742/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

11 травня 2012 року справа № 5020-742/2011 За скаргою Приватного підприємства "Рамих" на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Севастополі (99029, м. Севастополь, вул. Музики, 88 "А").

За позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (ідентифікаційний код 00032112, 03150, м. Київ, вул. Горького, 127) в особі філії Акціонерного товариства "Укрексімбанк" у м. Севастополі (ідентифікаційний код 25750392, 99011, м. Севастополь, пр. Нахімова, 15)

до 1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) ,

2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2, АДРЕСА_2) ,

3) Приватного підприємства "Рамих" (ідентифікаційний код 24032364, 99007, м. Севастополь, вул. Музики, буд. 29-В/4)

про стягнення 462436,65 грн.

Суддя Погребняк О.С.

За участю представників:

стягувач (позивач) (ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Акціонерного товариства "Укрексімбанк" у м. Севастополі) - ОСОБА_3, начальник юридичної служби, довіреність № 010-01/3407 від 20.05.2009;

відповідача (ФОП ОСОБА_1) - не з'явився;

відповідача (ФОП ОСОБА_2) - не з'явився;

відповідача - боржника (ПП "Рамих") - ОСОБА_4, представник, довіреність № б/н від 06.04.2012;

Орган виконання судових рішень (Підрозділ примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Севастополі) -не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Акціонерного товариства "Укрексімбанк" у м. Севастополі звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, Приватного підприємства "Рамих" про стягнення 462436,65 грн.

Рішенням господарського суду міста Севастополі від 19.07.2011 позов було задоволено повністю, у рахунок погашення заборгованості Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 перед Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Акціонерного товариства "Укрексімбанк" у м. Севастополі по Кредитному договору №88108К1 від 17.06.2008 у розмірі 510065,43 грн., а також витрат по сплаті державного мита у розмірі 5100,65 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., звернуто стягнення на Предмет іпотеки за Іпотечним договором №88108Z14, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України та Приватним підприємством "Рамих", посвідченим 17.06.2008 приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим номером 2541, а саме на нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. М.Музики, буд. 29, що складається з літ. "М": приміщення майстерні І-1 площею 143,10 кв.м, комори І-2, площею 6,10 кв.м, загальною площею 149,20 кв.м, навісів літ. "Н"та літ. "С", що належить Приватному підприємству "Рамих" на підставі договору купівлі-продажу об'єкту нерухомості, посвідченого 01.03.2003 Приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6 під реєстровим №1283 та зареєстрованим КП "БТІ та ДРОНМ"СМР 06.03.2003 у реєстровій книзі 11 нж.стор 102 за реєстровим №577а.

Виконання рішення було відстрочено судом на 1 місяць.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.09.2011 рішення суду скасовано частково - в частині надання відстрочки, в решті залишено без змін.

21.09.2011 у порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України судом на виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 19.07.2011 та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.09.2011, яка набрала законної сили 08.09.2011 були видані накази суду.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.11.2011 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду було залишено без змін.

12.04.2012 на адресу господарського суду міста Севастополя надійшла скарга приватного підприємства "Рамих" на дії органу державної виконавчої служби -Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в місті Севастополі стосовно складання акту опису й арешту майна від 03.04.2012 відносно ПП "Рамих".

Ухвалою від 13.04.2012 скаргу було прийнято до розгляду в межах провадження у справі № 5020-742/2011 та призначено до розгляду на 24.04.2012.

У судове засідання 24.04.2012 орган виконання судових рішень явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином та своєчасно, до його початку надав клопотання про відкладення розгляду скарги.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Крім того, частина 2 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Оскільки явка учаснків розгляду справи обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньою мірою характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду заяв відсутні.

Присутній у судовому засіданні представник позивача (стягувач) надав відзив на скаргу, вважає відсутніми підстави для її задоволення.

Розглянувши у судовому засіданні скаргу Приватного підприємства "Рамих" на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Севастополі, суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

З даною конституційною нормою узгоджується стаття 11 Закону України "Про судоустрій України" від 07.02.2002 № 3018-ІІІ (з наступними змінами і доповненнями), згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", в якому детально визначена виконавча процедура, коло осіб, які мають право проводити виконання рішень, їх повноваження, строки та способи виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження -це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та у межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В даному випадку 21.09.2011 господарським судом м.Севастополя в рамках даної справи було видано наказ про стягнення заборгованості в сумі 562500,00 грн., звернення стягнення на предмет іпотеки з Приватного підприємства «Рамих»на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

03.04.2012 Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Севастополі було складено Акт опису й арешту майна, яким зафіксовано опис приміщення майстерні І-1 площею 143,10 кв.м, комори І-2, площею 6,10 кв.м, загальною площею 149,20 кв.м, навісів літ. "Н" та літ. "С", що належить Приватному підприємству "Рамих".

Скаржник посилається на той факт, що державним виконавцем при складанні оскаржуваного Акту від 03.04.2012 було порушено пункти 1.7.2, 5.6.6 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5, які передбачають необхідність вказування в акті назви особи, якій передається майно на зберігання, її адресу, а також необхідність вказання на копіях акту опису і арешту майна серії та номеру першого примірника акта.

Судом встановлено, що зазначені пункти 1.7.2, 5.6.6 Інструкції про проведення виконавчих дій державним виконавцем дійсно частково не дотримані.

В той же час, стаття 1 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У пункті 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" зазначається, що обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Дослідивши зміст вчинених державним виконавцем дій суд приходить до висновку про те, що права та охоронювані законом інтереси приватного підприємства "Рамих" не були порушені, оскільки скаржник фактично не оскаржував дії, вчинені Відділом примусового виконання рішень на виконання наказу господарського суду щодо опису і арешту майна.

В даному випадку заперечення проти опису та арешту майна не пов'язані із спором про право на це майно , а стосуються порушень вимог до форми Акту опису й арешту майна.

За таких обставин, хоча державний виконавець і порушив вимоги статті пунктів 1.7.2, 5.6.6 Інструкції про проведення виконавчих дій, скаржник в порядку статтей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не довів суду наявності у нього порушеного права як сторони виконавчого провадження під час вчинення виконавчий дій, у зв`язку з чим, підстави для задоволення скарги відсутні.

Керуючись статтями 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Приватного підприємства "Рамих" на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Севастополі відмовити.

Суддя підпис О.С.Погребняк