Рішення

від 14.05.2012 по справі 5017/1044/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" травня 2012 р.Справа № 5017/1044/2012

За позовом: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

до відповідача: Акціонерного товариства закритого типу Страхова компанія „Петрол-Карго"

про стягнення 50000грн.

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_2. - довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні 14.05.2012р. приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_2 - довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ : Позивач, Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства закритого типу Страхова компанія „Петрол-Карго" про стягнення заборгованості в сумі 50000грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.04.2012р. було порушено провадження по справі №5017/1044/2012.

Відповідач у засідання суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження Акціонерного товариства закритого типу Страхова компанія „Петрол-Карго" є саме та адреса, яка вказана у позовній заяві та на яку здійснювалась відправка поштової кореспонденції, а саме: 67240, Одеська область, Іванівський район, смт. Петрівка, вул. Карла Маркса, буд. 98.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Положеннями ст. 64 ГПК України зазначено, що у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідач відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто у відповідності зі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 14.05.2012р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

16.01.2008р. між фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (Позикодавець) та акціонерним товариством закритого типу Страхова компанія „Петрол-Карго" (Позичальник) був укладений договір про надання безпроцентної позики (далі -договір).

Відповідно п.1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, Позикодавець передає Позичальнику у власність грошові кошти (далі -позика), а Позичальник зобов'язується повернути позику Позикодавцеві у визначений цим договором строк.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що сума позики за договором становить 130000 (сто тридцять тисяч) гривень. Позика передається Позикодавцем Позичальнику готівкою, про що сторони обумовлюються безпосередньо при підписанні Сторонами цього договору (п.2.2 договору). У зв'язку з тим, що між Сторонами за цим договором налагоджуються тісні взаємовигідні ділові відносини, позика надається Позичальникові на безпроцентній основі (п.2.3 договору).

Позивач на виконання умов договору, передав а відповідач прийняв грошові кошти в розмірі 130000грн., що підтверджується квитанцією №4/08 до прибуткового ордеру від 16.01.2008р. на суму 130000грн. яка видана акціонерним товариством закритого типу Страхова компанія „Петрол-Карго".

Відповідно п.3.1 договору, Позичальник зобов'язується повернути всю суму позики до 18.02.2008р.

Відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав у встановлені договором терміни суму позики не повернув.

У випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього Договору, Сторона несе відповідальність, визначену за цим договором та чинним в Україні законодавством (п.4.1 договору). У разі якщо прострочення повернення суми позики Позичальником складає більше 10 днів Позичальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 25% від суми договору.

05.03.2008р. позивач направив на адресу відповідача претензію, відповідно якої просив відповідача погасити заборгованість з урахування штрафу в сумі 162500грн. на протязі 10 днів з дня отримання претензії.

05.04.2008р. відповідач направив на адресу позивача відповідь на претензію, відповідно якої заборгованість в розмірі 162500грн. визнає та зобов'язується погасити її на протязі 20 календарних днів.

Проте, як зазначає позивач, станом на теперішній час відповідач заборгованість не погасив, в зв'язку з чим він вернувся до суду за захистом свого порушеного права та просить суд стягнути з Акціонерного товариства закритого типу Страхова компанія „Петрол-Карго" заборгованість за договором про надання безпроцентної позики від 16.01.2008р. в розмірі 50000грн.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Згідно з ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з частиною першою ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір про надання безпроцентної позики, згідно з яким, позивач (Позикодавець) -зобов'язується надавати відповідачу (Позичальнику) грошові кошти у гривнях у вигляді безпроцентної позики, а Позичальник зобов'язався повернути позику у строки вказані в договорі.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором ( ч.1 ст. 1049 ЦК України).

Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, відповідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Господарським судом встановлено, що позивач належним чином виконав умови договору, що підтверджується квитанцією №4/08 до прибуткового ордеру від 16.01.2008р. на суму 130000грн.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність з боку відповідача порушень умов договору щодо повернення позики, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання безготівкової позики від 16.01.2008р. в сумі 50000грн., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу Страхова компанія „Петрол-Карго" (67240, Одеська область, Іванівський район, смт. Петрівка, вул. Карла Маркса, буд. 98.; код 22447581) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) 50000 (п'ятдесят тисяч)грн. заборгованості за договором про надання безпроцентної позики від 16.01.2008р. та 1609 ( одну тисячу шістсот дев'ять)грн. 50коп. -судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний тектс рішення складено 16.04.2012р.

Суддя Погребна К.Ф.