Головуючий у 1 інстанції - Петросян К.Є.
Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2012 року справа №2а-11372/11/1270
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Ястребової Л.В., суддів: Ляшенка Д.В., Попова В.В.,
секретар Полторацька С.С.
за участі сторін:
представника позивача Шаблієнка А.С.
представника відповідача Литвинюка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Лисичанську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2012 року у справі № 2а-11372/11/1270 за позовом Малого приватного підприємства «Риф» до Державної податкової інспекції в місті Лисичанську Луганської області про визнання незаконними та протиправними дій, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконними та протиправними дій відповідача щодо визнання правочинів, укладених між МПП «Риф» та ПП «Листрансбуд» такими, що суперечать інтересам держави та суспільства; визнання незаконними та протиправними дій відповідача, згідно яких визначено заниження ПП «Риф» податку на прибуток на суму 2111935 грн. у період з ІV кварталу 2008 року по П квартал 2011 року по взаємовідносинам з ПП «Листрансбуд»; заниження ПП «Риф» податку на додану вартість в сумі 1754733 грн. у період з листопаду 2008 року по жовтень 2010 року.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2012 року позовні вимоги задоволені повністю. При цьому суд першої інстанції зазначив в постанові, що податковим органом доводи про нікчемність укладених правочинів є припущенням відповідача та жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що оскарження акту перевірки, як і дій по його складанню, не передбачено діючим законодавством як спосіб захисту порушеного права, оскільки цими діями не порушуються права позивача та не встановлюються будь-які обов'язки для нього.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є юридичною особою та знаходиться у відповідача на податковому обліку.
З 24.09.2011 року по 27.09.2011 року на підставі направлення № 481 від 21.09.2011 року та наказу ДПІ в м. Лисичанську від 21.09.2011 року посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку МПП «Риф» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2008 року по 31.08.2008 року по взаємовідносинам з ПП «Лістрансбуд», результати якої викладно в акті від 04.10.2011 року № 97/23-30824795.
Згідно висновків вказаного акту перевірки встановлено порушення позивачем п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.8.1.1, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток МПП «Риф» по взаємовідносинам з ПП «Листрансбуд» на суму 2111 935 грн.;
- п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1754 733 грн.
Відповідно до акту перевірки взаємовідносини МПП «Риф» з ПП «Листрансбуд» є недійсними, договори №18/11-08 від 18.11.2008 та №0505-10 від 05.05.2010 між МПП «Риф» та ПП «Листрансбуд» відповідно до п.1, п.2 ст.215, п.1, п.5 ст.203 ЦК України є нікчемними і, в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Крім того, зазначено, що ПП «Листрансбуд» порушило свої податкові зобов'язання, приписи господарського та цивільного законодавства, моральні засади, угоди, укладені з МПП «Риф», які мають протиправний характер, та суперечать інтересам держави і суспільства, що порушує публічний порядок та згідно з ч.2 ст.228 ЦК України є нікчемними.
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Згідно п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
Відповідно до ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Згідно п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Порядок оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 року № 984.
Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства акт службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Згідно з п. 7 розділу IV Порядку за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Таким чином, рішенням податкового органу, з яким закон пов'язує виникнення у платника податків податкових зобов'язань, є податкове повідомлення-рішення.
Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання ними делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що фактично позивачем оскаржуються дані, які містяться в акті перевірки від 04.10.2011 року № 97/23-30824795 щодо нікчемності укладених ним правочинів з ПП «Листрансбуд». Позивач ці висновки вважає передчасними і немотивованими, а доводи щодо нікчемності правочинів такими, що ґрунтуються на припущеннях, які нічим не підтверджені.
Згідно діючого законодавства вказаний акт, на відміну від податкового повідомлення-рішення, не тягне за собою якихось юридичних наслідків для позивача, а тому не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії. Він є документом, що лише фіксує певні обставини так, як їх бачить представник податкового органу.
З огляду на вказане акт перевірки є лише одним із видів доказів, належність, допустимість та достовірність яких оцінюється судом при розгляді справ, зокрема, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Акт перевірки органу державної податкової служби не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, він не є обов'язковим до виконання, сам по собі не тягне для позивача ніяких правових наслідків.
Дії податкового органу по проведенню перевірки та складанню акту перевірки є способом реалізації наданих суб'єкту владних повноважень компетенції. Самі по собі ці дії не тягнуть для особи будь-яких правових наслідків, оскільки не тягнуть за собою юридичних наслідків.
Таким чином, судом першої інстанції помилково зроблено висновок щодо задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо визнання правочинів, укладених між МПП «Риф» та ПП «Листрансбуд» такими, що суперечать інтересам держави та суспільства та щодо визнання порушень позивачем позивачем п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.8.1.1, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток МПП «Риф» по взаємовідносинам з ПП «Листрансбуд» на суму 2111 935 грн.; п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1754 733 грн., оскільки вчинення дій суб'єктом владних повноважень в частині проведення зазначеної перевірки та висновків викладених в акті перевірки є способом реалізації наданої законом функції суб'єкту владних повноважень.
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав, а обраний позивачем спосіб захисту не відповідає об'єкту порушеного права.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 211, 212, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в. м. Лисичанську Луганської області - задовольнити.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2012 року у справі № 2а-11372/11/1270 - скасувати.
В задоволенні позову Малого приватного підприємства «Риф» до Державної податкової інспекції в. м. Лисичанську Луганської області про визнання незаконними та протиправними дії - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.
Колегія суддів: Л.В.Ястребова
Д.В.Ляшенко
В.В.Попов
Суд | Донецький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.05.2012 |
Оприлюднено | 22.05.2012 |
Номер документу | 24075951 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Ястребова Любов Вікторівна
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Ястребова Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні