Постанова

від 28.04.2012 по справі 2а-2267/11/1226

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Бабенко С.Ш.

Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2012 року справа №2а-2267/11/1226

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ястребової Л.В.

суддів апеляційного суду Ляшенка Д.В., Чумака С.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Свердловського міського суду Луганської області від 21 жовтня 2011 року у справі № 2а-2267/11/1226 за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Свердловської міської ради про перерахунок та виплату недоотриманих коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Свердловської міської ради про визнання дій посадових осіб Управління праці та соціального захисту населення виконкому Свердловської міської ради в недонарахуванні та недовиплаті належних коштів по щомісячній виплаті мінімальної заробітної плати сім'ям на кожну дитину шкільного віку, які стали інвалідами або які знаходяться на диспансерному обліку по захворюванню внаслідок Чорнобильської катастрофи згідно п.8 ст.30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", неправомірними, зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити на користь її доньки ОСОБА_3 заборгованість по щомісячній виплаті у розмірі 4458,00 грн. з 01.10.2010р. по 01.02.2011р., зобов'язання відповідача нараховувати та виплачувати ОСОБА_3 щомісячну мінімальну заробітну плату до закінчення школи з урахуванням ч.3 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Постановою Свердловського міського суду Луганської області від 21 жовтня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм матеріального права.

Частиною 8 ст. 183-2 КАС України передбачено, що апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, і це підтверджується матеріалами справи, що позивач має неповнолітню дитину шкільного віку: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка віднесена до соціальної категорії дітей, як постраждала від Чорнобильської катастрофи, та яка має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796 (надалі - Закон №796) для дітей, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, перебувають на обліку у відповідача, який проводить певні соціальні виплати.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» потерпілим дітям, зазначеним у пунктах 1 - 6 статті 27 цього Закону, та їх батькам надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: щомісячна виплата 50 процентів мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку, яка евакуйована із зони відчуження або народилася після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері, має підстави належати до категорії 1 або 2, або матері, яка на час настання вагітності або під час вагітності має підстави належати до категорії 1 або 2, а також на кожну дитину, яка проживала у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення.

Як встановлено, відповідач здійснював позивачу передбачену вказаною нормою Закону щомісячну виплату, але в розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Постанова КМУ № 836) - 16,50 грн. та постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 20.04.2007 р. «Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі Постанова КМУ № 649) - 32 грн.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції, спір між сторонами виник щодо розміру вищезазначених виплат.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Статтею 63 Закону передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, якою затверджений Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, встановлено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення.

Таким чином, відповідач є головним розпорядником коштів місцевого бюджету за рахунок субвенцій з державного бюджету та на нього покладений обов'язок щодо реалізації механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, зокрема, пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Колегія суддів вважає необґрунтованим застосування відповідачем при виплаті компенсації на дитину розміру виплат, який встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - з 01.10.2010 року по 01.02.2011 року у розмірі 32 грн.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Постанови, положення, порядки готуються на підставі законів України, актів чи доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, рішень урядових комітетів, доручень Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів (пункт 10 розділу VI Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України від 05 червня 2000 року № 915).

Таким чином, нормативно-правові акти КМУ повинні відповідати актам вищої юридичної сили.

Згідно ст. 67 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", конкретні розміри всіх видів доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

Встановлений Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розмір щомісячної грошової допомоги дітям, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи не збільшувався, в той час як Законами України про мінімальну заробітну плату та про державний бюджет на відповідний рік розмір мінімальної заробітної плати збільшувався неодноразово, і вказаний розмір щомісячної компенсації є значно нижчим за відповідний, передбачений п. 6, 8 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", кратний розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно ч.4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, тому до спірних правовідносин суд застосовує нормативний акт вищою юридичної сили - Закон України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно з ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Ухвалою Свердловського міського суду Луганської області від 27 травня 2011 року позовна заява в частині визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити нарахування та виплату соціальної допомоги за період з 01.10.2010р. по 25.12.2010р. залишена без розгляду у зв'язку з пропуском встановленого законом шестимісячного строку звернення з позовом до адміністративного суду.

Враховуючи викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню в частині визнання дій відповідача по недоплаті щомісячних виплат ОСОБА_2, встановлених п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 26.12.2010 року по 01.02.2011 року.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з помилковим застосування норм матеріального та процесуального права, а потому апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню частково, а постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 207, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Свердловського міського суду Луганської області від 21 жовтня 2011 року у справі № 2а-2267/11/1226 - скасувати.

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Свердловської міської ради по недоплаті позивачу щомісячних виплат, встановлених п. 6 ч.1 ст. 30 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 26.12.2010 року по 01.02.2011 року неправомірними.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Свердловської міської ради на користь ОСОБА_2 недораховану суму щомісячних виплат, встановлених п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 26.12.2010 року по 01.02.2011 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Л.В.Ястребова

Судді: Д.В.Ляшенко

С.Ю.Чумак