Постанова

від 18.05.2012 по справі 2а/0470/8724/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2012 р. Справа № 2а/0470/8724/11 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Маковської О.В.

при секретарі судового засідання Кравці Є.С.

за участю представника позивача: Самойленко Т.В.

за участю представника відповідача: Димарьова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Енергомаш»до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

14 липня 2011року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Енергомаш» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, в якому позивач просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000812305/13851 від 16.06.2011.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість закритим акціонерним товариством "Енергомаш" при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «ІнТехно 77» за період діяльності з 01.01.2011 по 28.02.2011.

За результатами документальної позапланової перевірки проведеної Відповідачем складено акт №1688/13-307/31951233 від 31.05.2011, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення №0000812305/13851 від 16.06.2011, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 298 225,53 грн., яка повинна бути сплачена до державного бюджету.

В акті перевірки зазначено, що ПАТ «Енергомаш» за проведеними операціями щодо постачання товару від ТОВ «ІнТехно 77» в порушення п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України неправомірно завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 298 224,53 грн. у зв'язку з підписанням податкових накладних невідомими особами.

Позивач вважає, що висновки Відповідача про порушення п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України та необхідності сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначеного у податковому повідомленні-рішенні, не відповідають чинному законодавству України, є неправомірними, а тому підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов за викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, з підстав викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов наданих 08.08.2011 за № 17846/10/10-009.

Так, податковим органом зазначено, що за результатами аналізу отриманих доказів та проведеної перевірки, визнано порушення правил складання первинних документів ТОВ «ІнТехно77», яке виявилося у підписанні податкових накладних не уповноваженою особою, а також встановлено створення штучного формування податкового кредиту та валових витрат зазначеним підприємством. Доказом того, що видані контрагентом позивача - ТОВ «ІнТехно77» податкові накладні підписані не уповноваженою на те особою є показання директора ТОВ "ІнТехно77" ОСОБА_3, які надані ним особисто працівникам відділу податкової міліції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, в яких ОСОБА_3 пояснив, що не мав на меті здійснювати фінансово-господарську діяльність і фактично її не вів; не укладав ніяких угод, не складав первинних документів, податкових декларацій, ніяких документів не підписував та нікого не уповноважував виконувати ці функції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2011 відкрито провадження у справі №2а/0470/8724/11, та призначено останню до судового розгляду.

07.10.2011 до суду надійшло клопотання від представника позивача, в якому він просить суд у зв'язку з ускладненням отримання деяких документів, сприяти в їх отриманні та зобов'язати відповідача, Новомосковську ОДПІ та ТОВ «ІнТехно77» надати відповідні документи, що мають значення для вирішення спору.

Ухвалою суду від 26.10.2011 клопотання представника ПАТ «Енергомаш» задоволено у повному обсязі, витребувано у ТОВ «ІнТехно 77» копію наказу про призначення ОСОБА_3 директором ТОВ "ІнТехно 77", копію протоколу про призначення ОСОБА_3 директором ТОВ "ІнТехно 77", відомості про те, чи оскаржувалось рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області прийняте за результатами Акту № 289/233/35782713 від 29.07.2011; витребувано у ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська відомості про те, чи були відібрані повторні пояснення у ОСОБА_3 стосовно його правовідносин з ТОВ "ІнТехно 77"; витребувано у Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області відомості щодо порушення кримінальної справи відносно посадових осіб ТОВ "ІнТехно 77"(код ЄДРПОУ 35782713) та копії відповідних процесуальних документів про порушення кримінальної справи або про відмову в порушенні кримінальної справи, оригінал Акту перевірки ТОВ "ІнТехно 77" № 289/233/35782713 від 29.07.11.

В судовому засіданні, яке відбулося 18.01.2012 судом вирішено викликати в судове засідання в якості свідка -директора ТОВ "ІнТехно77" ОСОБА_3, через що судовий розгляд справи було відкладено на 06.02.2012.

До судового засідання, призначеного на 06.02.2012 директор ТОВ "ІнТехно77" не з'явився, у зв'язку з чим ухвалою суду від 06.02.2012 застосовано до ОСОБА_5 привід в судове засідання, здійснення приводу доручено Ленінському РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області.

Згідно отриманого рапорту працівника Ленінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, встановити місцезнаходження та здійснити привід у судове засідання ОСОБА_3 не представилось можливим.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для встановлення місця перебування директора ТОВ "ІнТехно77" ОСОБА_3, отримання додаткових пояснень та доказів від останнього для встановлення істини по справі.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Закрите акціонерне товариство «Енергомаш» (надалі перейменоване в приватне акціонерне товариство «Енергомаш») зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 30.04.2002 року та перебуває на обліку платників податків в ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська.

Відповідачем, на підставі наказу №610 від 19.05.2011 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПАТ «Енергомаш» (код ЄДРПОУ 31951233) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість при здійсненні взаємовідносин з ТОВ „ІнТехно 77" (код ЄДРПОУ 35782713) за період з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року згідно п.п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, п.79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р. №2755 - VI.

За результатами перевірки складено акт №1688/23-307/31951233 від 31.05.2011 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ "Енергомаш" (код ЄДРПОУ 31951233) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість при здійсненні взаємовідносин з ТОВ „ІнТехно 77" (код ЄДРПОУ 35782713) за період з 01.01.2011 по 28.02.2011 (далі - акт перевірки), яким встановлено, що ПАТ "Енергомаш" в порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит на загальну суму 298 224,53 грн., а саме: у декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року на суму 128 565,93 грн., та у декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року на суму 169 658,60 грн.

В ході проведення перевірки встановлено, що між підприємством ЗАТ "Енергомаш" (Покупець) в особі директора ОСОБА_6 та ТОВ „ІнТехно 77" (Постачальник) в особі директора ОСОБА_4 укладено договір від 01.10.2010 за №34/10.

Згідно вказаного договору Постачальник, у період дії Договору, зобов'язується постачати та передавати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах, визначених даним Договором.

На виконання умов угоди ЗАТ "Енергомаш" придбано товар та отримано податкові накладні від ТОВ „ІнТехно 77": №25 від 10.01.2011, №83 від 20.01.2011, №84 від 21.01.2011, №85 від 22.01.2011, №115 від 08.02.2011, №151 від 17.02.2011, №154 від 18.02.2011, №159 від 22.02.2011, №166 від 27.02.201 1 та видаткові накладні №РН-0000025 від 10.01.2011, №РН-0000083 від 20.01.2011, №РН-0000084 від 21.01.2011, №РН-0000085 від 22.01.2011, №РН-0000115 від 08.02.2011, №РН-0000151 від 17.02.2011, №РН-0000154 від 18.02.2011, №РН-0000159 від 22.02.2011, №РН-0000166 від 27.02.2011.

На підставі вказаних податкових накладних, виданих за період січень-лютий 2011 року позивачем сформовано податковий кредит на загальну суму 298 224,53 гривень.

Видані ТОВ «ІнТехно77» податкові та видаткові накладні підписані ОСОБА_5, який згідно АІС „Картка платника" та інформації з ЄДРПОУ є директором та засновником ТОВ „ІнТехно 77" (код ЄДРПОУ 35782713) у перевіряємому періоді та на момент проведення перевірки.

Службовою запискою №239/26-024 від 15.04.2011 ВПМ ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська надано пояснення громадянина ОСОБА_3, згідно яких встановлено (пряма мова): «По существу заданных вопросов могу пояснить следующее: что я не являюсь ни директором, ни учередителем ООО «Интехно 77» (35782713), никогда не имел никакого отношения к финансово-хозяйственной деятельности к указанному предприятию. Никаких документов, а именно налоговых деклараций, налоговых накладных и каких-либо других документов связанных с ООО «Интехно 77» я не подписывал и вообще слышу о нем впервые. Никому не давал каких-либо доверенностей на представление моих интересов в органах государственной власти. Также могу дополнить, что паспорт сгорел во время пожара 10 февраля 2009г. в настоящее время паспорт не восстановил. Каким образом на меня зарегистрировали предприятие ООО «Интехно 77» мне неизвестно. Более пояснить ничего не могу».

У зв'язку із тим, що позивачем було сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних, які підписані невстановленими, на думку відповідача, особами, ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000812305/13851 від 16.06.2011, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 298225,53 грн.

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження, надіславши до ДПА у Дніпропетровській області скаргу від 23.06.2011 за № 52/06-11, яка була залишена без задоволення.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано Податковим кодексом України, Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"від 16 липня 1999 року № 996 - ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Закон № 996 -ХІV), Порядком заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 21 грудня 2010 року №969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696 (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704.

Відповідно до підпункту "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України).

В силу п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 21 грудня 2010 року № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, (далі -Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

В силу п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"від 16 липня 1999 року № 996 - ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин) (далі -Закон № 996 -ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996 -ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996 -ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996 -ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Пунктом 2.15 та п.2.16 вищевказаного положення передбачено, що забороняється примати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актами.

Як встановлено судом та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, податкові накладні №25 від 10.01.2011, №83 від 20.01.2011, №84 від 21.01.2011, №85 від 22.01.2011, №115 від 08.02.2011, №151 від 17.02.2011, №154 від 18.02.2011, №159 від 22.02.2011, №166 від 27.02.2011, видані ТОВ «ІнТехно77» є такими, що складені з порушенням правил складання податкових накладних, оскільки підписані особою, яка хоча формально і уповноважена на здійснення процесуальних дій від імені підприємства, проте фактично їх не виконувала та не мала наміру виконати, з огляду на пояснення, надані ВМП ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі (частина 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України).

Крім того, в силу ч.3 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Що стосується пояснень адресованих Начальнику ВПМ Новомосковської ОДПІ від громадянина ОСОБА_3, то останні не беруться судом до уваги, оскільки містять лише припущення щодо того, що податкові декларації надані ПАТ «Енергомаш» у січні-лютому 2012 року підписувалися саме громадянином ОСОБА_3 Пояснення не містять імперативної інформації про номер, серію та дату винесення податкової декларації за підписом ОСОБА_3 Тобто, зазначений лист від 07.11.2011 року не встановлює фактів, які мають юридичне значення для вирішення справи, а відтак не береться судом до уваги.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що ПАТ «Енергомаш» в порушення вимог ст. 198 Податкового кодексу України було віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 298224,53 гривень, а саме: у січні 2011 року у розмірі 128565,93 гривень та у лютому 2011 року у розмірі 169658,60 гривень, а також завішено податковий кредит на вказану суму на підставі накладних оформлених з порушенням вимог статті 201 ПК України.

Порядок дій органів державної податкової служби України під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань станом на момент виникнення спірних правовідносин визначений Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та Податковим кодексом України.

Статтею 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" визначені функції податкових органів, а саме: державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового законодавства; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України; за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів в порядку, встановленому законом; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в тому, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже за таких підстав адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Енергомаш» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову; кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення.

Враховуючи викладене, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки суб'єктом владних повноважень доведена правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Енергомаш» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000812305/13851 від 16.06.2011 року - відмовити у повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 05 березня 2012 року

Суддя О.В. Маковська