Постанова

від 07.05.2012 по справі 2а/0570/3918/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2012 р. Справа № 2а/0570/3918/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 09 год. 50 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Тарасенко І.М.

при секретарі Бебешко Ю.О.

за участю:

представника позивача Дубовіка В.В.,

представника відповідача Малюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк, вул.50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Приватного науково-виробничого підприємства «ОФІР» до Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації м. Донецька про визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне науково-виробниче підприємство «ОФІР» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації м. Донецька про визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.

27.04.2012 року через канцелярію суду позивачем надана заява про зменшення позовних вимог, відповідно до яких позивач просить суд зобов'язати Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» зареєструвати за приватним науково-виробничим підприємством «ОФІР» право власності на частину будівлі деревопереробного цеху лит. Л-2 площею 1042,0 кв. м., що складає 8,7/100 частин від будівель за адресою: м. Донецьк, вул. Степногірська, 19.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ухвалою від 04.10.2010 року порушена справа про банкрутство Приватного науково-виробничого підприємства «ОФІР» внаслідок його фінансової неспроможності.

В ході здійснення ліквідаційної процедури, було встановлено, що за підприємством - банкрутом рахується об'єкт нерухомості, а саме частина деревопереробного цеху лит. Л-2 загальною площею 1045,3 кв.м., що розташований за адресою: м. Донецьк, вул. Степногірська, 1, однак документ, що підтверджує право власності на зазначене майно (договір купівлі-продажу нерухомого майна №6044 від 06.09.2003 року) втрачено, у зв'язку із чим виникла необхідність у його відновлені.

08.06.2011 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 ліквідатору-арбітражному керуючому було видано дублікат за реєстровим номером №6895 зазначеного договору купівлі-продажу замість втраченого.

14.02.2012 року арбітражний керуючий звернувся до КП БТІ м. Донецька з проханням зареєструвати право власності на підставі дублікатів документів.

Однак, 22.02.2012 року реєстратором КП БТІ м. Донецька О.І.Шиловою було прийнято рішення про відмову в реєстрації.

Позивач вважає, що дане рішення незаконне і таким, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства.

Таким чином, позивач просить зобов'язати Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» зареєструвати за приватним науково-виробничим підприємством «ОФІР» право власності на частину будівлі деревопереробного цеху лит. Л-2 площею 1042,0 кв. м., що складає 8,7/100 частин від будівель за адресою: м. Донецьк, вул. Степногірська, 19.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, мотивуючи свою позицію аналогічно викладеній в позові, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази, які є в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 2 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (далі - Закон) проведення реєстрації відповідних прав здійснюють місцеві органи державної реєстрації.

Згідно з п. 5 розд. V «Прикінцеві положення» Закону до створення єдиної системи органів реєстрації прав, реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Суд приходить до висновку, що законом тимчасово покладено (делеговано) зазначені повноваження на комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації. Ці повноваження здійснюються ними як владні управлінські функції на основі законодавства, тобто, виходячи з приписів п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України КП «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» у даному випадку є суб'єктом владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Господарського суду Донецької області за справою про визнання боржника банкрутом від 14.02.2011 року по справі №42/143Б Приватне науково-виробниче підприємство «Офір» м. Донецьк (код ЄДРПОУ 20369434), що зареєстроване за адресою: 83032, м. Донецьк, вул. Степногірська, буд. 19 - визнано банкрутом внаслідок його фінансової неспроможності та відкрита ліквідаційна процедура. Ліквідатором призначено - Басаєва Анатолія Миколайовича, ліцензія серії НОМЕР_1 від 10.10.08р.

В судовому засіданні встановлено, що на момент здійснення ліквідаційної процедури, ліквідатором було встановлено, що за підприємством - банкрутом рахується об'єкт нерухомості, а саме частина деревопереробного цеху лит. Л-2 загальною площею 1045,3 кв.м., що розташований за адресою: м. Донецьк, вул. Степногірська, 19, який належить підприємству на підставі договору купівлі-продажу від 06.09.2003 року, зареєстрованого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в КП БТІ м. Донецька (витяг №1373096 від 02.09.2003 року в книзі № 4дкв (187), номер запису 6245.

14.02.2012 року арбітражний керуючий звернувся до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» з заявою про державну реєстрацію права власності за Приватним науково-виробничим підприємством «ОФІР» на частину споруди деревопереробного цеху лит. Л-2 загальною площею 1045,3 кв.м., що розташований за адресою: м. Донецьк, вул. Степногірська, 19 на підставі дублікату договору купівлі-продажу від 06.09.2003 року.

Для реєстрації прав ПНВП «ОФІР» були надані наступні документи: рішення Постійно діючого третейського суду при Юридичній корпорації «Принцип» від 14 липня 2008 року по справі № ПВ-119-102-115/21/08; дублікат договору купівлі-продажу від 06.09.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 в реєстрі під №6044, виданого 08.06.2011 року №6895; ухвалу Калінінського районного суду м. Донецька від 17.07.2008 року; виконавчий лист калінінського районного суду м. Донецька від 17.07.2008 року №6-125/08/0522.

Однак, 22 лютого 2012 року реєстратором Шишовою О.І. КП «Бюро технічної інвентаризації м. Донецьк» прийнято рішення про відмову в державній реєстрації.

Відмовляючи в державній реєстрації прав власності в своєму рішенні відповідач зазначив, що надані документи не відповідають вимогам, встановленого Положенням та іншими нормативно-правовими актами; рішення постійно діючого третейського суду не входить в перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких здійснюється державна реєстрація прав власності; заявлено право вже зареєстроване, так, як відповідно до даних електронного реєстру прав власності на нерухоме майно та матеріалами інвентаризаційної справи КП БТІ м. Донецька.

Реєстрація прав власності згідно п. 1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 року № 6/5 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 січня 2003 року № 66/7387), здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації.

Так, відповідно до п.2 ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» в редакції Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України від 11 лютого 2010 року № 1878-VI (надалі - Закон про речові права), обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, зокрема, право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами.

Державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, у розумінні приписів ст. 2 вказаного Закону, є офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Бюро технічної інвентаризації у своїй діяльності керується Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р. (у редакції наказу Міністерства юстиції України № 6/5 від 28.01.2003 р.), зареєстрованим в Міністерстві юстиції 18.02.2002 року за № 157/6445, (далі - Тимчасове положення), а також Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».

Згідно п.1.1. Тимчасового положення, це положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно (далі - Положення) визначає порядок проведення державної реєстрації права власності та права користування (сервітуту) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; довірчого управління нерухомим майном; права власності на об'єкти незавершеного будівництва (далі - державна реєстрація прав), а також порядок взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

У відповідності до п. 1.4. ст. 1 зазначеного Тимчасового положення державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі право встановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.

Відповідно до пункту 1.5 Тимчасового положення державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на таке нерухоме майно: житлові будинки; квартири; будівлі, в яких розташовані приміщення, призначені для перебування людини, розміщення рухомого майна, збереження матеріальних цінностей, здійснення виробництва тощо; споруди (інженерні, гідротехнічні тощо) - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій; приміщення - частини внутрішнього об'єму житлових будинків, будівель, квартир, обмежені будівельними елементами.

Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 розділу ІІ Тимчасового положення для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 1. Заява про державну реєстрацію прав подається реєстратору того БТІ, яке здійснює свою діяльність відповідно до договору з Адміністратором Реєстру прав на території адміністративно-територіальної одиниці, на якій розташований об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації. До заяви про державну реєстрацію прав додаються правовстановлювальні документи (додаток 2), їх нотаріально засвідчені копії, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав та видачу витягу про державну реєстрацію прав, а також інші документи, визначені Положенням.

Як вже зазначалось судом раніше, у відповідності до норм Тимчасового положення для проведення державної реєстрації арбітражним керуючим були надані усі документи, які підтверджують право власності Приватного науково-виробничого підприємства «ОФІР» на даний об'єкт нерухомості.

Таким чином, суд звертає увагу на те, що в своєму рішенні про відмову в державній реєстрації відповідач не вказав які саме документи з наданих арбітражним керуючим для проведення державної реєстрації не відповідають вимогам, встановленим Положенням та іншим нормативно-правовим актам.

Крім того, з однієї з підстав у відмові в державній реєстрації відповідач вказав, що рішення постійно діючого Третейського суду не входить в перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких здійснюється державна реєстрація прав власності.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до норм Законів, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, а саме: п. 10 додатку 2 до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно в редакції Тимчасового положення від 19.05.2005 року, в якому визначений перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, зокрема, на підставі рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Разом з тим, суд зазначає, що державна реєстрація права власності зазначеного майна була проведена відповідачем у 2008 році, тобто на момент дії Тимчасового положення в редакції від 19.05.2005 року, то рішення Постійно діючого третейського суду при Юридичній корпорації «Принцип» від 14 липня 2008 року по справі № ПВ-119-102-115/21/08 є саме правовстановлювальним документом, на підставі якого проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно.

Відповідно до п. 13 додатку 2 до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно дублікат правовстановлювального документа, виданий нотаріусом, органом місцевого самоврядування, органом приватизації, копія архівного правовстановлювального документа, видана державним архівом.

Також, реєстратор відмовляючи в реєстрації прав власності за Приватним науково-виробничим підприємством «ОФІР» зазначив, що право власності на нерухоме майно, а саме частину споруди деревопереробного цеху лит. Л-2 загальною площею 1045,3 кв.м., що розташований за адресою: м. Донецьк, вул. Степногірська, 19 вже зареєстровано за ПНВП «ОФІР».

Однак, суд зазначає, що відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 07.11.2011 року №31946902, частина споруди деревопереробного цеху лит. Л-2 загальною площею 1045,3 кв.м., що розташований за адресою: м. Донецьк, вул. Степногірська, 19 зареєстрований за Приватним науково-виробничим підприємством «ОФІР» на підставі договору купівлі-продажу №6044 від 09.09.2003 року посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5; рішення постійно діючого третейського суду при Юридичній корпорації «Принцип» від 14.07.2008 року № ПВ-119-102-115/21/08; ухвали Калінінського районного суду м. Донецька від 17.07.2008 року (справа №6-125/08); виконавчого листа Калінінського районного суду м. Донецька від 17.07.2008 року.

Крім того, відповідно до пункту 3.5 Тимчасового положення реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав, якщо: заявлене право не є таким, що підлягає державній реєстрації відповідно до Положення; із заявою про державну реєстрацію прав звернулась особа (особи), яка не може бути заявником відповідно до Положення; об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, розташований у межах території, на якій свою діяльність здійснює інше БТІ відповідно до договору з Адміністратором Реєстру прав; подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства; заявлене право вже зареєстроване; не проведено технічну інвентаризацію об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або вона проведена не тим БТІ, що здійснює свою діяльність на території, у межах якої розташований такий об'єкт; право власності та інші речові права на нерухоме майно виникли на підставі правочинів за наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна, що підтверджується відповідним витягом; право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло з порушенням встановленого порядку відчуження; відчуження або інше визначення юридичної долі об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, у випадках, встановлених нормативно-правовими актами, відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився; у тридцятиденний строк з моменту надіслання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав заявником (заявниками) не усунено обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.

Зазначений пункт Положення містить вичерпний перелік підстав, за яких у реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено.

Таким чином, підстави відмови, які зазначені в рішенні відповідача від 22.02.2012 року відсутні в переліку причин відмови в реєстрації права власності на нерухоме майно, встановлені законодавством.

Згідно із частиною 2 статі 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено суду правомірність прийнятого рішення від 22.02.2012 року про відмову арбітражному керуючому Басаєву А.М. в державній реєстрації за Приватним науково-виробничим підприємством «ОФІР» прав власності на частину споруди деревопереробного цеху лит. Л-2 загальною площею 1045,3 кв.м., що розташований за адресою: м. Донецьк, вул. Степногірська, 19 на підставі дублікату договору купівлі-продажу, у зав'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105,112,136, 158 - 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Приватного науково-виробничого підприємства «ОФІР» до Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації м. Донецька про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов'язати Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» зареєструвати за приватним науково-виробничим підприємством «ОФІР» право власності на частину будівлі деревопереробного цеху лит. Л-2 площею 1042,0 кв. м., що складає 8,7/100 частин від будівель за адресою: м. Донецьк, вул. Степногірська, 19 на підставі: дублікату договору купівлі-продажу від 06.09.2003 р., посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5, у реєстрі під № 6044, виданого 08.06.2011 р. № 6895; рішення постійно діючого третейського суду при Юридичній корпорації «принцип» від 14.07.2008 р., № ПВ-119-102-115/21/08; ухвали Калінінського районного суду м. Донецька від 17.07.2008 р. № 6-125/08; виконавчого лиса Калінінського районного суду м. Донецька від 17.07.2008 р.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784005 - Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ 38034015, МФО 834016, банк - Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області) на користь Приватного науково-виробничого підприємства «ОФІР» (83032, Донецька область, м. Донецьк, вул. Степногірська, 19, код ЄДРПОУ 20369434, судовий збір сплачений при подачі позову в сумі 37 (тридцять сім) грн. 00 коп.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 07 травня 2012 року в присутності сторін.

Повний текст постанови складений 11 травня 2012 року.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Тарасенко І.М.