ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2012 року (о 15 год. 50 хв.) Справа № 0870/2748/12
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Батрак І.В.
за участю секретаря Тєтєрєвої К.О.
за участю представника позивача Кайнари О.Л.
представника відповідача Сілецького Д.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шлях Плюс»
до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя
про визнання протиправними дій
ВСТАНОВИВ:
У березні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Шлях Плюс» (далі - ТОВ «Шлях Плюс», позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя (далі - ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя, відповідач), в якому просить:
визнати протиправними дії щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки, за наслідками якої складено Акт № 51/2305/34676691 від 17.01.2012;
визнати протиправними дії щодо визнання правочинів, укладених ТОВ «Шлях Плюс» з ТОВ «Таврія Будпостач», такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчиненими удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб, такими, що мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зокрема вказує, що 23.12.2011 позивачем отримано копію наказу № 2166 від 21.12.2011 про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки. Позивачем на адресу ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя надіслано лист, в якому зазначено, що згідно наказу № 4-СД з 22.12.2011 по 23.01.2012 на підприємстві оголошені вихідні дні та директор покинув межі країни. 14.03.2012 ТОВ «Шлях Плюс» отримано Акт № 51/2305/34676691 від 17.01.2012 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Таврія Будпостач» за період з 01.01.2008 по 31.10.2011, згідно якого вбачається, що перевірка проведена згідно пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України, відповідно до якого перевірка проводиться у випадку, коли розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків. Але ТОВ «Шлях Плюс» даних дій не проводило. Також в Акті зазначено наказ на проведення перевірки № 2176 від 22.12.2011, проте зазначеного наказу підприємство не отримувало. Вказує, що висновки про безпідставність включення ТОВ «Шлях Плюс» витрат на придбання товарів та послуг у сумі 226995,00 грн. до складу валових витрат та включення до складу податкового кредиту з ПДВ суму 45399,00 грн. від ТОВ «Таврія Будпостач» є необґрунтованими, базуються на припущеннях, не відповідають фактичним обставинам та суперечать діючому законодавству України. Факти, викладені в Акті перевірки, не можуть бути належними доказами наявності порушень позивачем вимог ст.ст. 203, 215, 216, 228, 655, 656 ЦК України відносно того, що укладені ним угоди з ТОВ «Таврія Будпостач» не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, та є підставою для визнання таких угод недійсними та визнання недійсними даних, наведених у деклараціях з податку на додану вартість та податку на прибуток. Зазначає, що податковим органом не були досліджені документи первинного бухгалтерського та податкового обліку. В Акті перевірки відсутні посилання на номери та дати договорів та не зазначено, які саме договори визнані відповідачем нікчемними та фіктивними. Вказує, що проведення даної перевірки призвело до прийняття неправомірного акту. На підставі вищевикладеного, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у запереченнях на адміністративний позов (вх. № 18330 від 25.04.2012). Посилається на п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України та вказує, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вказує, що рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. Зазначає, що акт перевірки не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, який би породжував певні правові наслідки, був спрямований на регулювання тих чи інших відносин і мав обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин та відповідно міг бути предметом розгляду судами за правилами КАС України. Вказує, що позапланова невиїзна перевірка позивача проведена на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України та відповідно до наказу ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя від 21.12.2011 № 2166, у зв'язку з надходженням постанови Слідчого відділу податкової міліції ДПА у Запорізькій області. Отже, на думку ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя не порушено вимог чинного законодавства щодо проведення перевірки ТОВ «Шлях Плюс». На підставі вищевикладеного, просить відмовити у задоволені адміністративного позову у повному обсязі.
На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.
ТОВ «Шлях Плюс» (ідентифікаційний код 34676691) є юридичною особою, місцезнаходження якої: 69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, буд. 5, кв. 63, що підтверджується Випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії ААВ № 491194.
В матеріалах справи міститься та судом досліджена постанова старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Запорізькій області, капітана податкової міліції від 20.06.2011 про призначення документальної позапланової перевірки, відповідно до якої в провадженні СВ ПМ ДПА у Запорізькій області знаходиться кримінальна справа № 461101, порушена відносно засновника ТОВ «Таврія Будпостач» ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України. Відповідно до даної постанови в ході розслідування справи додатково встановлено, що протягом 2008-2011 років ТОВ «Таврія Будпостач» мало фінансово-господарські відносини з ТОВ «Шлях Плюс». Як зазначено в постанові від 20.06.2011 про призначення документальної позапланової перевірки з метою повного, всестороннього та об'єктивного розгляду кримінальної справи виникла необхідність в проведенні документальної позапланової перевірки ТОВ «Шлях Плюс» з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджетів податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Таврія Будпостач» за період часу з 2008 року по теперішній час.
ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя на адресу ТОВ «Шлях Плюс» надано запит від 16.12.2011 № 11180/10/23-511 про надання письмових пояснень та їх документальних підтверджень. Відповідно до даного запиту на підставі пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. 73.3 ст. 73, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, у зв'язку з отриманням аналізу результатів відпрацювання суб'єктів господарювання згідно декларацій за звітні податкові періоди з 01.10.2008 по 30.09.2011 ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя просить надати пояснення та їх документальне підтвердження з питань взаємовідносин з постачальниками, зазначеними в запиті податкового органу. Відповідно до запиту від 16.12.2011 № 11180/10/23-511 позивачу необхідно було надати ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя наступні пояснення та документальні підтвердження, у тому числі: угоди (контракти) на придбання продукції (послуг) у постачальників, зазначених в запиті: - податкові накладні на поставку; - видаткові накладні (акти виконаних робіт) на придбання продукції (послуг); - довіреності на отримання поставлених товарів, послуг; - інформацію про транспортування та зберігання поставленого товару та вантажні роботи (назва підприємства перевізника, назва підприємства платника та номери, дати платіжних доручень), товарно-транспортні накладні на поставку продукції; ліцензії, тощо; - платіжні документи, згідно яких здійснювались розрахунки за поставлений товар (послуги); - інформацію про дебіторську або кредиторську заборгованість з вищезазначеними постачальниками за період з 01.10.2008 по 30.09.2011 та на момент надання інформації; - вкзати відображення у бухгалтерському обліку вищенаведених операцій (вказати бухгалтерські проводки, що фіксують здійснені операції за відповідні періоди); - інформацію про наявність у ТОВ «Шлях Плюс» офісних, складських приміщень, виробничих потужностей, якщо орендовані, вказати договори та реквізити орендодавця, загальну площу орендованого приміщення; - документальні підтвердження використання отриманих товарів (послуг) в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності ТОВ «Шлях Плюс».
Із матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя видано наказ від 21.12.2011 № 2166 про проведення документальної позапланової перевірки. Зі змісту даного наказу вбачається, що на підставі пп. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 ПК України посадовим особам ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя необхідно було провести з 3 січня 2012 року тривалість 5 робочих днів документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Шлях Плюс» з питань взаємовідносин з ТОВ «Таврія Будпостач» за період з 01.01.2008 по 30.10.2011.
В матеріалах справи міститься також повідомлення ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя від 21.12.2011 № 165. В даному повідомленні також зазначено про проведення з 03.01.2012 документальної позапланової невиїзної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Таврія Будпостач» за період з 01.01.2008 по 30.10.2011.
Крім того, в повідомленні зазначено, що відповідно до п. 85.2 ст. 85 розділу II ПК України слід, починаючи із зазначеного терміну, забезпечити надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Листом від 23.12.2011 ТОВ «Шлях Плюс» надано відповідь ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя на запит від 16.12.2011 № 11180/10/23-511 про надання письмових пояснень та їх документальних підтверджень, якою повідомлено відповідача, що згідно наказу № 4-СД від 22.12.2011 на підприємстві оголошено вихідні дні на період з 23.12.2011 по 23.01.2012, у зв'язку з чим директор ОСОБА_4 покинув межі країни, оскільки інших працівників на ТОВ «Шлях Плюс» на теперішній час не має, підготувати та надати запитуєму інформацію не надається можливості.
Отримавши повідомлення ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя від 21.12.2011 № 165 листом від 28.12.2011 ТОВ «Шлях Плюс» надано відповідь аналогічну вищевикладеній та додатково повідомлено, що з'явитися до ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя 03.01.2012 не має можливості.
Із матеріалів справи вбачається, що на підставі службових посвідчень посадовими особами ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя, згідно ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України та відповідно до наказу ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя від 21.12.2011 № 2166 проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Шлях Плюс» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Таврія Будпостач» за період з 01.01.2008 по 31.10.2011, за результатами якої складено Акт від 17.01.2012 № 51/2305/34676691 (далі - Акт).
Відповідно до Акту за результатами перевірки встановлені порушення:
1. п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.1994 № 334-ВР (в редакцій Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР), зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 56749,00 грн., у тому числі: - за 2008 рік в сумі 56749,00 грн.
2. пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, із змінами та доповненнями, занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 45399,00 грн., у тому числі: - листопад 2008 - 15944,00 грн.; - грудень 2008 - 29455,00 грн.
Позивач відмовився від підписання та отримання Акту, про що свідчить відповідна відмітка на останній сторінці Акту.
Листом від 12.03.2012 № 2454/10/23-512 ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя з посиланням на п. 86.8 ст. 86, п. 102.1 ст. 102 ПК України повідомило ТОВ «Шлях Плюс», що термін для прийняття податкового повідомлення-рішення минув.
Не погоджуючись з проведеною відповідачем позаплановою документальною невиїзною перевіркою та висновками про визнання правочинів, укладених ТОВ «Шлях Плюс» з ТОВ «Таврія Будпостач», такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчиненими удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб, такими, що мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону, звернувся до суду.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.
За приписами пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України однієї з обставин для здійснення документальної позапланової виїзної перевірки є отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.
Як встановлено п. 79.1-79.3 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.
Таким чином, судом встановлено, що ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя проведено документальну позапланову перевірку згідно ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, відповідно до наказу ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя від 21.12.2011 № 2166, на підставі постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Запорізькій області від 20.06.2011 про призначення документальної позапланової перевірки. Копії наказу ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя від 21.12.2011 № 2166 та повідомлення від 21.12.2011 № 165 були направлені позивачу поштою та отримані ним, про що свідчать матеріали справи.
Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що посилання в Акті на наказ ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя від 21.12.2011 № 2176 замість № 2166 та на підставу для проведення перевірки пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України замість пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України є опечаткою.
На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку, що проведена ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя перевірка позивача є правомірною, тому у частині вимог позивача стосовно визнання протиправними дії відповідача щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки, за наслідками якої складено Акт № 51/2305/34676691 від 17.01.2012, слід відмовити.
Пунктом 86.1 ст. 86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Пунктом 86.4 ст. 86 ПК України встановлено, що акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
Отже, приписами ст. 86 ПК України передбачено обов'язок посадових осіб державної податкової служби за результатами перевірок скласти акт або довідку.
Крім того, порядок оформлення результатів перевірок визначено Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984 (далі - Порядок № 984).
Пунктом 3 розділу І Порядку № 984 визначено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.
Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
В Акті податковим органом зроблені висновки про нікчемність правочинів, укладених позивачем з ТОВ «Таврія Будпостач», та про безтоварність господарських операцій. Такі висновки суд вважає необґрунтованими та такими, що зроблені з перевищенням повноважень податкового органу з огляду на наступне.
Із матеріалів справи вбачається та представником відповідача не заперечується факт, що перевірка проводилась без дослідження відповідних первинних бухгалтерських документів, які б підтвердили чи спростували факт отримання/передачі товару, а тому суд вважає висновки податкового органу про те, що товар по господарським операціям не передавався непідтвердженими та недоведеними належним чином, а тому і висновки Акту з цього приводу не можуть бути носієм інформації.
Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені ст. 203 ЦК України. Такими вимогами є: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 ЦК України); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 ЦК України); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦК України); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6 ст. 203 ЦК України).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
За змістом ч. 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.
Аналізуючи вищевикладені норми ЦК України, суд вважає за необхідне зазначити, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі. Проте, статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності цивільних правочинів, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо правочин не визнано судом недійсним. Тобто, зі змісту цієї норми випливає, що підстави недійсності правочинів можуть бути передбачені виключно законами. Правочин може бути визнано недійсним тільки на підставі і за наслідками, передбаченими законом. Також нормами ЦК України передбачено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Зі змісту Акту вбачається, що відповідачем зроблений висновок, що правочини, укладені ТОВ «Шлях Плюс» з ТОВ «Таврія Будпостач», є такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчиненими удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб, такими, що мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону. Проте, відобразивши в Акті певні фактичні дані, не можна довести нікчемність правочину. Так, під час перевірки не були досліджені первинні документи (договори, податкові та товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт тощо), які містять інформацію про кількісні та якісні показники господарських операцій. У судовому засіданні представник відповідача підтвердив факт того, що під час перевірки відповідна первинна бухгалтерська документація не досліджувалась, а висновки про нікчемність правочинів зроблені на підставі аналізу інформаційних баз та податкових звітностей. Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що такі висновки податкового органу є необґрунтованими, недоведеними та не підтвердженими необхідними документами, оскільки на підставі дослідження та аналізу лише інформаційних баз та податкових звітностей неможливо зробити висновок про нікчемність правочину.
До того ж, як зазначив Пленум Верховного Суду України у п. 5 Постанови від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» у разі оспорювання стороною правочину факту його нікчемності, такий правочин може визнаватися таким у судовому порядку.
Таким чином, суд вважає, що висновки податкового органу, викладені у Акті щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Таврія Будпостач» є недоведеними. Проте, у даному випадку відсутні підстави для задоволення позову з огляду на наступне.
Відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.
На підставі аналізу вищевказаної норми, суд вважає, що законодавцем передбачено право платника податків на звернення до органу державної податкової служби з метою висловлення незгоди з висновками перевірки, фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач не скористався вищезазначеним правом та не подав органу державної податкової служби свої заперечення.
Крім того, суд вважає, що акт перевірки є лише службовим документом, думкою посадових осіб органу державної податкової служби, які проводили перевірку щодо обставин, встановлених під час перевірки, яка викладена для використання уповноваженою особою при прийнятті відповідного рішення. Акт перевірки та його висновки не мають юридичного характеру, оскільки безпосередньо не стосуються прав і обов'язків платника податків, не містять обов'язкового для нього припису. Негативні наслідки, у даному випадку, можуть нести податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі висновків акту перевірки.
Отже, дії ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя щодо визнання правочинів, укладених ТОВ «Шлях Плюс» з ТОВ «Таврія Будпостач», такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчиненими удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб, такими, що мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону, не порушують права та інтереси позивача, оскільки висновки, викладені в акті перевірки, самі по собі не впливають на його права та обов'язки.
Згідно з п. 7 розділу IV Порядку № 984 за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.
У спірних правовідносинах відповідач податкового повідомлення-рішення не виносив, що підтверджено листом ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя від 12.03.2012 № 2454/10/23-512 та представниками сторін у судовому засіданні.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Акт перевірки не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні КАС України, він не є обов'язковим до виконання, сам по собі не тягне для позивача ніяких правових наслідків, а тому не може бути оскарженим та скасованим, як і визнані протиправними дії щодо зроблених в ньому висновків.
Отже, оскільки висновки в Акті перевірки самі по собі не впливають на права та обов'язки позивача, а відповідне рішення за результатами перевірки не прийнято, тому в задоволенні адміністративного позову у цій частині слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Надаючи правову оцінку рішенню відповідача суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Як встановлено ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем доведена правомірність дій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя (підпис) І.В. Батрак
Постанова не набрала законної сили.
Суддя І.В. Батрак
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.04.2012 |
Оприлюднено | 23.05.2012 |
Номер документу | 24079734 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Батрак Інна Володимирівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Батрак Інна Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні