Постанова

від 20.02.2012 по справі 2а-635/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2012 року 2а-635/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Лапія С.М.,

при секретарі - Пилипчук В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ПП «Діді»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції у розмірі 5883, 14 грн. за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2010 році.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, письмових заперечень на позов не надав.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Судом встановлено, що п.п. 3 п.4 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2002 р. № 1434, визначено, що Фонд відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені за його невиконання.

З огляду на наведене, Фонд соціального захисту інвалідів та його територіальні відділення мають право на звернення до суду з позовами про стягнення штрафних санкцій.

Позивач у позовній заяві посилається на порушення відповідачем вимог ч.1 ст. 19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»(далі -Закон) ( в редакції, чинній з 01.01.2006 р.), в якій визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідачем на вимогу Закону було подано позивачу Звіт про наявність та працевлаштування інвалідів за 2010 рік ( форма № 10-ПІ).

Відповідно до цього Звіту на підприємстві відповідача норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 особу. Згідно цього ж звіту у 2010 році середньооблікова кількість штатних працівників на підприємстві, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, становила 0 осіб.

Відповідно до ч.3 ст. 18 Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 19 грудня 2005 року № 420 «Про затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення»формою звітності про наявність вакантних місць на підприємстві є форма № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», яка подається підприємствами щомісячно до державної служби зайнятості. Однак відповідачем зазначена форма звітності не подавалася.

Відповідно до ч.3 ст. 19 Закону підприємства, установи, організації, в тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог ст. 18 Закону.

Згідно з ч.1 ст. 18 Закону працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.

З 18.03.2006 року набрала чинності нова редакція ч.1. ст.18 Закону, згідно з якою забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

З наведених норм ст.ст. 18, 19 Закону вбачається, що підприємства здійснюють самостійно працевлаштування інвалідів, але виходячи з вимог ст. 18 Закону.

У ст. 18 Закону зазначено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування здійснюється двома шляхами:

1) безпосереднє звернення інваліда до підприємства;

2) звернення інваліда до державної служби зайнятості (з подальшим його направленням на підприємство, на якому є відповідні вакансії).

У ч.3 ст. 18 Закону чітко визначено зобов'язання підприємства, що використовує найману працю:

1) виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів;

2) надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для працевлаштування інвалідів;

3) звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Відповідачем не було надано жодних доказів того, що він звертався до державної служби зайнятості з питанням щодо направлення до нього на роботу інваліда, а також те, що ним були виділені та створені робочі місця для працевлаштування інвалідів.

Таким чином, за одне робоче місце, яке призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняті інвалідами, відповідач до 16.04.2011 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 5413 грн. 34 коп., що підтверджується звітом за формою 10-ПІ від 25.02.2011 року за 2010 рік та розрахунком заборгованості.

Відповідно до розрахунку пені відповідачу було нараховано пеню у розмірі 469 грн. 80 коп.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Суд, заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ПП «Діді» (р/р 2600730115790 АКПІБ, МФО 300012, код ЄДРПОУ 22207167) на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів ( р/р 31217230700002, банк отримувач УДК у Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 24074109) заборгованість у сумі 5883 (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят три) грн. 14 коп..

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 21 лютого 2012 р..