Ухвала

від 14.10.2011 по справі 1170/2а-3826/11

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

щодо частини позовних вимог

14 жовтня 2011 року Справа № 1170/2а-3826/11

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Могилан С.В., розглянувши матеріали позовної заяви у справі

за позовом : Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 25006, АДРЕСА_1

відповідача : Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції, 25009, м. Кіровоград, вул. Глінки, 2

про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про:

- визнання протиправними дій щодо проведення документальної невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 без виходу на місце фактичного провадження платником податків господарської діяльності, а також щодо складання акта перевірки від 22.07.2011 р. №133/1710/НОМЕР_1 «Про результати документальної невиїзної перевірки з питань достовірності декларування податку на додану вартість фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 по взаємовідносинах з ТОВ «Веркона плюс», код ЄДРПОУ 36792057 за березень 2011 року»;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р»від 02.09.2011 р. №0001941710;

- зобов'язання відповідача відновити показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих ФОП ОСОБА_1 за березень 2011 року в розрізі контрагентів, що були відкориговані в автоматизованій системі «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо контрагентів на рівні ДПА України»на підставі акта перевірки від 22.07.2011 р. №133/1710/НОМЕР_1, а також на підставі податкового повідомлення-рішення від 02.09.2011 р. №0001941710.

Свій позов позивач мотивує тим, що дії вчинені та оскаржуване податкове повідомлення -рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною другою статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;

6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Згідно до ч. 4 ст. 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про:

1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача -суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

2) зобов'язання відповідача -суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача -суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача -суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;

6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить суд, зокрема, визнати дії відповідача щодо проведення документальної невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 без виходу на місце фактичного провадження платником податків господарської діяльності, а також щодо складання акта перевірки від 22.07.2011 р. №133/1710/НОМЕР_1 «Про результати документальної невиїзної перевірки з питань достовірності декларування податку на додану вартість фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 по взаємовідносинах з ТОВ «Веркона плюс», код ЄДРПОУ 36792057 за березень 2011 року», що мотивується ним обставинами викладеними в акті, що по суті є його оскарженням.

Відповідно до ч. 2 п. 3 Р.І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984 та зареєстрованого в Мін'юсті 12.01.2011 року за №34/18772, акт -це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п. 1 Р. ІІ даного Порядку, акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку.

У відповідності до п. 7 Р. ІV Порядку, за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Як вбачається з системного аналізу норм Порядку, акт перевірки є лише засобом документування перевірочних дій і не встановлює відповідальності для осіб, які допустили недоліки або порушення, встановлені під час проведення перевірки, а тому не може бути об'єктом оскарження в суді. Об'єктом оскарження є юридичні наслідки, що безпосередньо випливають з результатів перевірки, зокрема, прийняті за її результатами рішення.

З огляду на те, що сам по собі акт перевірки не має для платників податків ніяких наслідків, які настають у зв'язку з прийняттям податковим органом на підставі акту перевірки відповідного рішення, суд вважає, що акти податкових перевірок не можуть бути предметом спору в суді оскільки ці документи не мають обов'язкового характеру, а викладені в них обставини можуть бути лише підставою для застосування керівником податкового органу чи його заступником відповідних заходів, а тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині не відповідають визначеним законом правовим способам захисту порушеного права.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а тому суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи із наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту, що узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі №1619/10/13-09 від 30.11.2009 року.

З огляду на вищевикладене, аналіз правомірності акту перевірки, як випливає з системного аналізу статей 105, 162, 171 КАС України, може мати місце лише у випадку оскарження нормативно-правових актів, що узгоджується з позицією Верховного Суду України висловленою в постанові від 08.12.2009 р. №09/235.

Згідно з п.1 ч.1 ст.109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі наведеного, керуючись ст. 17, 18, п.1 ч.1 ст.109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення документальної невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 без виходу на місце фактичного провадження платником податків господарської діяльності, а також щодо складання акта перевірки від 22.07.2011 р. №133/1710/НОМЕР_1 «Про результати документальної невиїзної перевірки з питань достовірності декларування податку на додану вартість фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 по взаємовідносинах з ТОВ «Веркона плюс», код ЄДРПОУ 36792057 за березень 2011 року».

2. Копію ухвали надіслати позивачу.

Роз'яснити позивачу, що його повторне звернення до адміністративного суду з таким самим позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня постановлення ухвали.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду С.В. Могилан