Постанова

від 16.05.2012 по справі 2а-1917/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2012 року 2а-1917/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Волощука О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом Державної фінансової інспекції в Київській області до Комунального підприємства Калинівської селищної ради про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

23.04.2012 Державна фінансова інспекція в Київській області (далі -позивач, Інспекція) звернулась до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства Калинівської селищної ради (далі -відповідач, підприємство) про зобов'язання виконати пункти 5, 7, 8 вимоги від 22.09.2011 №16-16/1045.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що в результаті проведеної Контрольно-ревізійним відділом в м. Васильків і Васильківському районі, правонаступником якого є Васильківська об'єднана Державна фінансова інспекція, перевірки відповідача виявлено ряд порушень вимог чинного законодавства, які відображено в акті ревізії №16-31/65. У зв'язку із виявленими порушеннями підприємству пред'явлено вимогу від 22.09.2011 № 16-16/1045 про усунення виявлених порушень у строк до 20.10.2011. У встановлений строк вимога не була виконана, у зв'язку з чим відповідачу направлено повторну вимогу від 28.03.2012 № 16-16/442.

На теперішній час вимогу позивача виконано не у повному обсязі, зокрема, залишаються не усунутими порушення на загальну суму 74 897,80 грн., а саме: не виконано пункти 5, 7, 8 вказаної вимоги.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач жодних пояснень, клопотань чи заперечень проти позову суду не надав, у судове засідання явку свого представника не забезпечив без поважних причин, хоч був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце здійснення судового розгляду даної справи.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за даної явки сторін на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Контрольно-ревізійним відділом в м. Васильків і Васильківському районі проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 01.11.2008 по 01.07.2011, за результатами якої складено акт від 21.09.2011 № 16-31/65, який підписано об'єктом контролю без заперечень.

Підприємству у зв'язку із виявленими та зафіксованими в акті ревізії порушеннями пред'явлено вимогу від 22.09.2011 № 16-16/1045 (далі -вимога) про усунення виявлених порушень у строк до 20.10.2011. У встановлений строк вимога не була виконана, у зв'язку з чим відповідачу направлено повторну вимогу від 28.03.2012 № 16-16/442.

Пункт 5 вимоги, зобов'язує відповідача провести претензійно-позовну роботу щодо повернення здійснених витрат в загальній сумі 8 241,18 грн., які не пов'язані із господарською діяльністю підприємства та які відповідно до ст. 22 Цивільного Кодексу України та ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України є збитками, нанесеними підприємству. В іншому випадку стягнути з особи, винної у виплаті грошових коштів з порушенням чинного законодавства, у порядку та розмірах, встановлених ст. 133-136 Кодексу Законів про працю України.

Так, ревізією руху коштів на розрахунковому рахунку підприємств встановлено, що 09.02.2010 з розрахункового рахунку КП Калинівської селищної ради (№3370489 МФО 321983 ПАТ КБ «Правекс-банк») здійснено перерахування коштів в сумі 5 704,44 гривень як оплата регресного платежу згідно з листом-вимогою №081УАР від 25.01.2010.

Як вбачається з матеріалів справи, в листі-вимозі Юридичної фірми «ARIES»від 25.01.2010 №081У АР зазначено, що 12.02.2008 за адресою смт. Калинівка, вул. Леніна, 57 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ЗІЛ-ІЗО р/№ НОМЕР_1, який належить відповідачу, керував вказаним транспортним засобом водій підприємства ОСОБА_1. Під час цієї пригоди було заподіяно матеріальну шкоду автомобілю HYUNDAI р/№ НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_2, з яким укладено договір добровільного страхування наземного транспорту із страховою компанією AT «Українська Пожежно-страхова компанія», яка здійснила виплату та понесла витрати на суму 5 704,44 грн. Згідно з постановою Васильківського міськрайонного суду, керуючого транспортним засобом визнано винним у скоєнні вищезазначеного ДТП. За дорученням страхової компанії Юридична фірма «ARIES»повідомила керівництво про існуючу заборгованість.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії наказу, виданого в.о. директора КП Калинівської селищної ради Дудником В.М., від 08.02.2010 №02, відповідачем проведено оплату регресивного платежу в сумі 5 704,44 грн. та в подальшому 50% цієї суми, що складає 2 852,22 грн. відшкодовано учасником ДТП ОСОБА_1 шляхом внесення в касу підприємства коштів згідно з прибутковим касовим ордером від 08.02.2010 №85.

Відповідно до письмового пояснення директора підприємства Дудника В.М. від 15.07.2011 останній вважав, що відповідальність за ДТП повинна бути солідарною, оскільки відповідачем коштів на поточні та капітальний ремонт автомобіля не виділялися, що і призвело до ДТП.

Таким чином, позивач в акті ревізії дійшов висновку, що позивач в порушення п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 №996-XIV здійснило витрати в сумі 2 852,22 гривень, які не пов'язані із господарською діяльністю підприємства та які відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України та ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України є збитками нанесеними КП Калинівської селищної ради. Позивач вважає, що зазначені витрати здійснено підприємством всупереч п. 9 ст. 78 та п.1 та п.5 ст. 75 Господарського кодексу України.

Крім того, ревізією достовірності дебіторської заборгованості встановлено, що станом на 01.07.2011 по рахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» рахується дебіторська заборгованість за Калинівською селищною радою в загальній сумі 5 388,96 грн., яка виникла в результаті перерахування коштів в сумі 626,76 грн. ЗАТ «А.Е.С.Київобленерго»(платіжне доручення від 02.12.2010 №466) за видачу технічних умов для Калинівської селищної ради, згідно з листом Калинівської селищної ради від 29.11.2010 №783/1/02-22; перерахування коштів Васильківській ФЕГГ ВАТ «Київоблгаз»в сумі 4 762,20 грн. (платіжне доручення від 14.06.2011 №206) як оплата за природний газ для потреб бюджетних установ за Калинівську селищну раду згідно з листом Калинівської селищної ради від 14.06.2011 №511/02-22.

Таким чином, позивач дійшов висновку, що КП Калинівської селищної ради, в порушення п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 р. №96-ХІУ, здійснено витрати в сумі 5 388,96 гривень, які не пов'язані із господарською діяльністю Підприємства та які відповідно до ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України є збитками нанесеними КП Калинівської селищної ради.

Пунктом 7 вимоги підприємство зобов'язано забезпечити виплату працівникам КП Калинівської селищної ради недоотриманої заробітної плати за жовтень - грудень 2010 року в загальній сумі 25 698,58 гривень.

Так, проведеною вибірковою перевіркою у жовтні-грудні 2010 року дотримання вимог Галузевої угоди між Міністерством з питань житлово-комунального господарства України та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2010-2012 роки щодо формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) робітників на основі тарифної ставки робітника 1-го розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів), встановлено, що в жовтні-грудні 2010 року в порушення статей 6, 11 Закону України «Про оплату праці»від 24.03.1995 №108/95-ВР, п. 1 ст. 5 Закону України «Про колективні договори та угоди», п. 3.3 Галузевої угоди на 2010-2012 роки, п.4.4 Колективного договору на 2009-2010 роки, не встановлено мінімальну тарифну ставку робітника 1 розряду у розмірі не менше 120 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом, та відповідно не перераховано тарифну сітку (схеми посадових окладів) працівників на основі тарифної ставки робітника 1-го розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів). Станом на момент завершення ревізії в результаті перерахування заробітної плати по працівникам КП Калинівської селищної ради встановлено, що ними недоотримано доходів (заробітної плати) у період з 01.10.2010 по 31.12.2010 в загальній сумі 25 698,58 грн. Внаслідок недотримання відповідачем п.3.3 Галузевої угоди на 2010-2012 роки, що відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України та ст.ст. 224,225 Господарського кодексу України призвело до нанесення збитків фізичним особам - працівникам КП Калинівської селищної ради на загальну суму 25 698,58 грн.

Отже, позивачем встановлено порушення з боку відповідача вимоги п. 1 ст. 5 Закону України «Про колективні договори і угоди»від 01.07.1993 року № 3356-ХІІ та п. 3,6 ст. 8, п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІУ.

Пунктом 8 вимоги позивача підприємство зобов'язано вжити заходів щодо відшкодування Калинівською селищною радою здійснених КП Калинівської селищної ради витрат по благоустрою території селища (прибиранню вул. Леніна), які проведені за рахунок коштів підприємства на загальну суму 40 958,40 грн.

З акту ревізії вбачається, що в ході перевірки правомірності віднесення підприємством витрат до собівартості по рахунку 23/1 «Житлова дільниця»встановлено, що за період з 01.11.2008 по 01.07.2011 до складу витрат по житловій дільниці віднесено заробітну плату прибиральника вулиці, яка не входить до переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд визначеного в Примірному переліку послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України 10.08.2004 № 150 в загальній сумі 40 958,04 грн., в тому числі: за період з 01.11.2008 по 01.01.2009 нараховано заробітної плати в сумі 1 432,08 грн., нарахування на фонд заробітної плати склали в сум 532,16 грн.; за період з 01.01.2009 по 01.01.2010 нараховано заробітної плати в сумі 9 201,33 грн., нарахування на фонд заробітної плати склали 3 410,01 грн.; за період з 01.01.2010 по 01.01.2011 нараховано заробітної плати в сумі 11 920,89 грн., нарахування на фонд заробітної плати склали 4 417,88 грн.; за період з 01.01.2011 по 01.07.2011 нараховано заробітної плати в сумі 7 343,49 грн., нарахування на фонд заробітної плати склали 2 700,20 грн.

Штатними розписами КП Калинівської селищної ради по житловій дільниці рахується штатна одиниця прибиральника вулиць, яку відповідно до наказу директора КП Калинівської селищної ради від 05.02.2009 №13-К займає ОСОБА_4 В наданій до ревізії посадовій інструкції двірника ОСОБА_4 письмово територія прибирання вулиці не обумовлена. Вказане також підтверджується наявною копією пояснення ОСОБА_4

За даними бухгалтерського обліку вищезазначені витрати в сумі 40 958,40 грн. віднесено на рахунок 23.1 «Виробництво (житлова дільниця)», тим самим завищено собівартість наданих послуг по житловій дільниці на загальну суму 40 958,04 грн., що, як вважає позивач, є порушенням п. 13 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.12.99 №318, яким передбачено що: «...до складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат».

Дане порушення призвело до внесення недостовірних даних до фінансової звітності, а саме в Звіті про фінансові результати (форма 2-м) за 2008-2011 роки по рядку «Разом витрат»(в тому числі по рядках 100 «витрати на оплату праці»та 110 «відрахування на соціальні заходи») завищено витрати за 2008 рік за на загальну суму 1,9 тис. грн.; за 2009 рік на загальну суму 12,6 тис. грн.; за 2010 рік на загальну суму 16,3 тис. грн.; за І півріччя 2011 року на загальну суму 10,1 тис. грн.

В періоді, що підлягав ревізії, договори КП Калинівської селищної ради з Калинівською селищною радою щодо прибирання вулиці Леніна в смт. Калинівка не укладались, кошти на вищезазначені цілі від Калинівської селищної ради не надходили. Відповідно до п. 7 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів, України 31.12.99 №318, яким передбачено що: «...витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визначенням доходу, для якого вони здійснені». Так як доход від надання послуг з прибирання вулиці Леніна в смт. Калинівка, підприємством не визначено, фактично відповідачу нанесено збитки на загальну суму 40 958,04 грн.

Судом встановлено, що викладені вище порушення з боку підприємства зафіксовано в акті ревізії та підтверджуються наданими суду копіями документів, зокрема, листа від 25.01.2010 №081 УАР, платіжного доручення №63 про сплату регресного платежу, довідки про дорожньо-транспортну пригоду від 15.02.2008, наказу від 08.02.2010 №02 про сплату страховій компанії заборгованості, касового ордеру №85 від 08.02.2010 про прийняття коштів, листа від 29.11.2010, яким Калинівська селищна рада просить відповідача сплатити рахунок за видачу технічних умов, платіжного доручення №466 від 02.12.2010 про сплату відповідачем 626,76 грн. за видачу технічних умов, листа від 14.06.2011, яким Калинівська селищна рада просить відповідача сплатити рахунок за природний газ, та, відповідно, платіжного доручення №206 про сплату вказаного рахунка, пояснення директора підприємства з приводу виявлених під час ревізії порушень, реєстру донарахування заробітних плат, наказу про прийняття на роботу ОСОБА_4 прибиральником в житлову дільницю, наказу про прийняття на роботу ОСОБА_5 для прибирання вулиці Леніна.

На час розгляду даної справи по суті доказів оскарження відповідачем вимоги чи виконання підприємством пунктів 5, 7, 8 вимоги суду не надано.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 7 статті 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»від 26 січня 1993 року N 2939-XII (далі -Закон N 2939-XII) Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

В той же час, пунктом 10 статті 10 Закону N 2939-XII встановлено, що контрольно-ревізійні підрозділи мають право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року N 1190-р «Питання Державної фінансової інспекції»Державна фінансова інспекція здійснює повноваження та виконання функцій Головного контрольно-ревізійного управління, що припиняється.

Таким чином, Інспекція наділена повноваженнями для звернення до суду з адміністративним позовом про забезпечення виконання пунктів 5, 7, 8 вимоги.

Відповідно до частини 6 статті 78 Господарського кодексу України комунальне унітарне підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями власника та органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого воно входить. Частина 9 вказаної норми встановлює, що особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом.

Відповідно до частини 1 статті 75 Господарського кодексу України державне комерційне підприємство зобов'язане приймати та виконувати доведені до нього в установленому законодавством порядку державні замовлення, враховувати їх при формуванні виробничої програми, визначенні перспектив свого економічного і соціального розвитку та виборі контрагентів, а також складати і виконувати річний та з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожен наступний рік.

Згідно з частиною 5 статті 75 Господарського кодексу України державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як зазначалося вище, позивачем суду надано документальне підтвердження виявлених під час ревізії та зафіксованих в акті порушень вимог чинного законодавства з боку відповідача. В той же час, відповідачем жодних заперечень проти адміністративного позову суду не надано, тоді як акт ревізії підписано керівником підприємства без заперечень.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, заслухавши позицію та аргументи представника позивача, беручи до уваги ту обставину, що відповідачем на час розгляду справи по суті не вжито заходів щодо виконання пунктів 5, 7, 8 вимоги, рішення суб'єкта владних повноважень не оскаржено, акт ревізії підписано без заперечень, жодних заперечень проти даного позову суду не надано; позивачем доведено обгрунтованість та правомірність позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Зобов'язати Комунальне підприємство Калинівської селищної ради (код ЄДРПОУ 33370489) виконати пункти 5, 7, 8 вимоги про усунення порушень від 22 вересня 2011 року № 16-16/1045.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 18 травня 2012 р.