Постанова

від 08.05.2012 по справі 2а-1895/12/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

08.05.2012 р. Справа № 2а-1895/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. секретар судового засідання Салова І.О. розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Південний регіон", (вул. Садова, 1, м. Миколаїв, 54001)

доДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, (вул. Потьомкінська, 24/2,Миколаїв,54000)

проскасування податкового повідомлення - рішення від 20.03.2012року № 000883510, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Південний регіон»(далі по тексту підприємство, ТОВ) звернулося до Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі ДПІ) з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000883510 від 20.03.2012р згідно з яким контролюючим органом збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість (далі по тексту ПДВ) на 59014,00грн., у тому числі 50332,00грн. - основного платежу та 8682,00грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Вважаючи підстави прийняття оспорюваних рішень (порушення приписів ст.198 та ст.200 ПК України, використання підприємством для формування валових витрат та податкового кредиту первинних документів, що складені та видані неуповноваженими особами) неправомірними, позивач просив про задоволення позову.

Відповідач в запереченнях на позов та представник відповідача в судовому засіданні позов не визнали, вказуючи на відсутність у позивача права на формування податкового кредиту в зв'язку з недійсністю первинних документів (податкових накладних, видаткових накладних), оформлення яких стало підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, що складені неуповноваженими особами - не посадовими особами контрагента підприємств, які не мали правових підстав діяти від імені суб'єктів господарювання, безтоварністю господарських операцій, що не підтверджені належними первинними документами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд приходить до висновку про безпідставність заявлених вимог, виходячи з наступного.

В період з 23.02.2012 по 28.02.2012 ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва на підставі наказу від 22.02.2012 року №365 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Південний регіон" (код за ЄДРПОУ 32004095) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з ТОВ «Ликиф-Агрострой»(код ЄДРПОУ 36954759) за період з 01.07.2010 по 31.12.2011.

За наслідками перевірки складено акт від 29.02.2012 №316/35-10/32004095. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Південний регіон»(код ЄДРПОУ 32004095) з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з ТОВ «Ликиф-Агрострой»(код ЄДРПОУ 36954759) за період з 01.07.10 по 31.12.11»(далі по тексту -акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем вимог пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі по тексту -Закон про ПДВ) та ст.ст. 198, 200 Податкового кодексу України (далі -ПК України), що встановлюють порядок формування податкового кредиту, що призвело до заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 50332, 00 грн. (висновок акта перевірки).

За результатами перевірки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (правонаступником ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва) прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.03.2012р. №0000883510 про збільшення ТОВ «Південний регіон»суми грошового зобов'язання з ПДВ на 50332,00грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 8682,00грн..

Підставою для визначення (нарахування) контролюючим органом сум податкових зобов'язань є те, що податкові накладні та інші первинні документи, які отримані ТОВ «Ликиф-Агрострой»і були підставою для формування валових витрат та податкового кредиту, складались, підписані та видані неуповноваженими на це особами (не працівниками вказаного підприємств, які не мали правових підстав діяти від імені ТОВ «Ликиф-Агрострой») та безтоварність господарських операцій з вказаним контрагентом.

При розгляді справи також встановлено, що між позивачем та ТОВ «Ликиф-Агрострой»(постачальник) укладено договори на поставку електротехнічної продукції №48 від 01.08.10 року та №125 від 04.01.11 року. Від імені ТОВ «Ликиф-Агрострой»(Постачальник) договори укладено та підписано директором ОСОБА_1, з одного боку, та ТОВ "Південний регіон" (Покупцем). Згідно вказаних цивільно-правових угод постачання товару відбувається окремими партіями, згідно видаткової накладної (або іншого товаросупроводжувального документа), які є невідє'мною частиною договорів. В підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Ликиф-Агрострой»позивачем до органів державної податкової служби надано: видаткові накладні за підписом ОСОБА_1; банківські виписки з зазначенням платіжних документів; податкові накладні (в реквізитах "Підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну" значиться "ОСОБА_1"); реєстри отриманих податкових накладних за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року та січень, лютий 2011 року.

При цьому, відповідно до пояснень ОСОБА_1 (директор ТОВ «Ликиф-Агрострой»), наданих співробітникам управління податкової міліції ДПА у Миколаївській області, остання пояснила, що ТОВ «Ликиф-Агрострой»зареєстровано на її ім'я за грошову винагороду, фінансово-господарську діяльність від імені підприємства вказана особа не здійснювала та не мала наміру здійснювати, про діяльність ТОВ «Ликиф-Агрострой»не обізнана, жодних документів від імені підприємства не підписувала, податкову звітність не складала та не підписувала. Зазначені обставини підтверджуються, в тому числі, висновками почеркознавчого дослідження. За матеріалами УПМ ДПА у Миколаївській області порушено кримінальну справу №11800031 за фактом фіктивного підприємництва стосовно створення ТОВ «Ликиф-Агрострой»з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

Позивачем до перевірки не надано товарно-транспортні накладні, подорожні листи, документи складського обліку, документи, що підтверджують оприбуткування безпосередньо на складі, журнали реєстрації довіреностей, документи, які підтверджують робочий стан придбаних електротехнічних товарів, технічні паспорта, інші документи, що вказувало б на фактичне надходження товару. Відповідно до відомостей, що містяться у декларації з податку на прибуток підприємств від 17.02.2011 №151770, наданої до ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва ТОВ «Ликиф-Агрострой», згідно додатку К1/1 до рядку 07 Декларації з податку на прибуток у ТОВ «Ликиф-Агрострой»відсутні основні засоби. ТОВ «Ликиф-Агрострой»надано до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва розрахунок комунального податку за 4 квартал 2010 року (№143813 від 26.01.2011), згідно якого кількість працюючих - 0 осіб, що свідчить про відсутність трудових ресурсів та неможливість здійснення господарської діяльності.

Крім того, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.12.2011 (постанова у справі №2а-6646/11/1470) визнано недійсними установчі та реєстраційні документи ТОВ «Ликиф-Агрострой»з моменту реєстрації юридичної особи (09.02.2010).

З врахуванням зазначених обставин, на думку суду, при проведенні перевірки посадові особи відповідача правомірно дійшли висновку, що позивач безпідставно сформував податковий кредит з ПДВ згідно податкових накладних, які підписані іншими (не працівниками ТОВ «Ликиф-Агрострой») особами, які проводили нелегітимну господарську діяльність, що підтверджується, в тому числі висновками почеркознавчого дослідження, а тому є складеними у порушення вимог чинного законодавства (фіктивними) та не можуть слугувати документами, що підтверджують право позивача на валові витрати та на включення до податкового кредиту сум ПДВ сплачених позивачем в ціні товару ТОВ «Ликиф-Агрострой»по безтоварним господарським операціям.

Відповідно до п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.11 № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.11 за № 1333/20071, передбачено, що усі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою.

Згідно ст.1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із п. 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, первинні документи (на паперових та машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Системний аналіз зазначених правових норм вказує на те, що підставою для формування валових витрат та податкового кредиту є доведеність фактичного понесення вказаних витрат по реальним (справжнім) господарським операціям , проведених між легітимними суб'єктами господарювання та належним чином оформлених відповідними первинними документів.

При розгляді справи судом з'ясовано, що невстановленими особами за період, що був предметом перевірки, від імені ТОВ «Ликиф-Агрострой»виписувались податкові накладні та інші первинні документи по безтоварними (фіктивним) господарським операціям при здійсненні господарських взаємовідносин з позивачем.

У випадку, що є предметом судового дослідження, має місце формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, які не відповідають вимогам ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(виписані неналежною особою з підробленням підпису), а отже є неналежним підтвердженням права на формування податкового кредиту в контексті імперативних приписів ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»та ст.44, ст.198 ПК України.

Встановлені в судовому засіданні обставини вказують на те, що господарська діяльність від імені ТОВ «Ликиф-Агрострой»провадилась неуповноваженими на це особами, які мали на меті отримання незаконного доходу, в тому числі за рахунок несплати до бюджету податків. Діяльність ТОВ «Ликиф-Агрострой»була направлена не на одержання економічного ефекту в результаті підприємницької або іншої економічної (господарської) діяльності, а виключно на отримання податкової вигоди за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Доводи позивача, який відповідно до ст.42 ГК України здійснює господарську діяльність на власник ризик, про те, що останній при укладені цивільно-правових угод діяв добросовісно і не повинен нести відповідальність за дії контрагента (ТОВ «Ликиф-Агрострой»), в даному випадку не має правового значення, оскільки господарські операції, що були предметом судового дослідження, від імені ТОВ «Ликиф-Агрострой»оформлялись та проводились, в тому числі шляхом підроблення підписів на документах, особами, які не мали відношення до законної діяльності ТОВ «Ликиф-Агрострой», не можуть вважатися вчиненими від імені даного підприємства, а отже у позивача не має права на формування податкового кредиту по вказаним господарським операціям, в тому числі на підставі первинних документів (видаткових, податкових накладних), виданих та підписаних неуповноваженими на це особами, навіть при добросовісності податкової поведінки позивача, оскільки з врахуванням специфіки податку на додану вартість, неможливість в даному випадку формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених та підписаних неналежною особою, грунтується на імперативних приписах ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Законодавець пов'язує виникнення права на відшкодування сплаченого в ціні товару податку на додану вартість з придбанням товару в суб'єкта господарювання, який є фактичним платником ПДВ, і має право проводити законну підприємницьку діяльність. Придбання товарів в осіб, які не є належними платниками ПДВ, приватних осіб, якій безпідставно діють від імені юридичних осіб, фіктивних підприємств та підприємців, або по безтоварним господарським операціям не дає права на відшкодування з бюджету податку на додану вартість за податковими накладними, виданими та підписаними не безпосередньо платником ПДВ або уповноваженою ним особою, та формування валових витрат. Крім того, зі змісту Закону України «Про податок на додану вартість» та ПК України випливає, що право на бюджетне відшкодування у суб'єкта господарювання виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку до бюджету, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті по датку на додану вартість в ціні товару або послуг. Цей висновок можна зробити із самої суті поняття податку, його функції - формування доходів Державного бюджету України (ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку як особи, яка зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

За таких обставин, відповідач - суб'єкт владних повноважень при проведені перевірки та прийнятті оспорюваного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з врахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Вищенаведене є підставою для відмови в задоволені позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 70-71, 86, 122,138, 158-163 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний