Постанова

від 15.05.2012 по справі 2а-1670/1622/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/1622/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петрової Л.М.,

при секретарі - Протас О.М.,

за участю:

представника позивача - Кішко Д.О.,

представника відповідача - Магер О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Полтавське хлібоприймальне підприємство" до Державної податкової інспекції у місті Полтаві Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

26 березня 2012 року Приватне акціонерне товариство "Полтавське хлібоприймальне підприємство" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення від 30 листопада 2011 року №0002032310.

Підставою прийняття оспорюваного у справі податкового повідомлення-рішення став Акт перевірки від 16 липня 2011 року №8783/23-5/05581898, складений на підставі проведеної Державною податковою інспекцією у місті Полтаві невиїзної документальної перевірки ПАТ "Полтавське ХПП" з окремих питань фінансово-господарської діяльності за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року. За результатами перевірки, відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Позивач не погоджується з висновками податкової інспекції викладеними в Акті перевірки, оскільки чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Господарські операції із ТОВ "КП "Альком" носили реальний характер та повністю відображені в бухгалтерському та податковому обліку на підставі первинних документів, оформлених у відповідності до чинного законодавства. Вважає, що недійсність задекларованих податкових зобов'язань та податкового кредиту по ланцюгу постачання ТОВ "КП "Альком" - ПП "Радуга" та порушення податкового законодавства контрагентом платника податку не може бути підставою для зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ, оскільки не ґрунтується на законі.

У судовому засіданні 15 травня 2012 року замінено відповідача у справі з Державної податкової інспекції у місті Полтаві на Державну податкову інспекцію у місті Полтаві Державної податкової служби.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги викладені у позовній заяві у повному обсязі, зазначав, що підприємство не порушувало норм Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит сформовано правомірно, а тому зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є безпідставним. Просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. У своїх письмових запереченнях зазначав, що на порушення вимог підпункту 7.4.5, пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем завищено суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів (рядок 25.2) на суму 420 045,00 грн. Тому у позивача відсутні підстави для отримання бюджетного відшкодування у сумі 20 045,00 грн.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Полтавське хлібоприймальне підприємство" (на час виникнення спірних правовідносин - Відкрите акціонерне товариство "Полтавське хлібоприймальне підприємство") зареєстроване як юридична особа 02 вересня 1996 року, ідентифікаційний код 05581898, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /а.с. 166-170/.

Позивач перебуває на податковому обліку у ДПІ у місті Полтаві, зокрема, як платник податку на додану вартість, про що зазначено в Акті перевірки від 16 липня 2011 року №8783/23-5/05581898 та не заперечується сторонами /а.с. 12/.

16 листопада 2011 року ДПІ у місті Полтаві проведено невиїзну документальну перевірку ПАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" (код ЄДРПОУ 05581898) з окремих питань фінансово-господарської діяльності за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт від 16 липня 2011 року №8783/23-5/05581898 /а.с. 11-29/, у якому зафіксовано порушення підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме завищено задеклароване у серпні 2010 року значення рядка 18.2 "Від'ємне значення різниці податкових зобов'язань та податкового кредиту поточного місяця" та рядка 22.2 "від'ємне значення податкових зобов'язань та податкового кредиту поточного місяця, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" в сумі 20 044,74 грн. /а.с. 29/.

За висновками перевірки, порушення податкового законодавства ПАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" виникло у зв'язку з встановленими правопорушеннями, які були виявлені під час проведення документальної перевірки контрагента позивача ТОВ "КП "Альком" код ЄДРПОУ 37115889 (Акт ДПІ у м. Полтаві від 15 листопада 2011 року№8772/23-5/37115889) та по ланцюгу постачання одного з контрагентів ТОВ "КП "Альком" - постачальника ПП "Райдуга", код ЄДРПОУ31124912 /а.с. 19-29/.

Так, у Акті перевірки зазначено, що у контрагента позивача ТОВ "КП "Альком" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності; ТОВ "КП "Альком" не звітує до органів податкової служби з ІІ кварталу 2011 року, а також за фактом фіктивного підприємництва відділом Управління Служби безпеки України порушено кримінальну справу /а.с. 20/. Зазначено, що єдиним постачальником ТОВ "КП "Альком" у серпні 2010 року було ПП "Райдуга" (код ЄДРПОУ 31124919), яке має стан платника "до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням", загальна чисельність працюючих складає 1 особа, підприємство декларує відсутність фінансово-господарської діяльності у серпні 2010 року /а.с. 20/.

На підставі вищезазначеного, відповідач прийшов до висновку, що ПАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" завищило податковий кредит за рахунок включення до складу податкового кредиту суми ПДВ по податкових накладних, отриманих від ТОВ "КП "Альком", які оформлені з порушенням на загальну суму ПДВ 20044,74 грн., в тому числі за серпень 2010 року - 20044,74 грн. /а.с. 28/.

На підставі Акту перевірки від 16 листопада 2011 року №8783/23-5/05581898 ДПІ у місті Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення від 30 листопада 2011 року №0002032310, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 20045,00 грн. /а.с. 30/.

За наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення від 30 листопада 2011 року №0002032310 залишено без змін, а скарги позивача залишено без задоволення /а.с. 32-60/.

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню ДПІ у місті Полтаві від 30 листопада 2011 року №0002032310, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між позивачем ВАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" (Покупець) та ТОВ "КП "Альком" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу 39,51 тон соняшнику від 29 серпня 2010 року №98/08 /а.с. 136/, на виконання умов якого ТОВ "КП "Альком" виписано позивачу:

- податкову накладну від 29 серпня 2010 року №1 (найменування товару - насіння соняшника, кількість 39,510 тон) на загальну суму 120268,44 грн., у тому числі ПДВ 20044,74 грн. /а.с. 140/;

- видаткову накладну від 29 серпня 2010 року №1 (найменування товару - насіння соняшника, кількість 39,51 тон) на загальну суму 120268,44 грн., у тому числі ПДВ 20044,74 грн. /а.с. 137/;

- рахунок на плату від 29 серпня 2010 року №1 (найменування товару - насіння соняшника, кількість 39,51 тон) на загальну суму 120268,44 грн., у тому числі ПДВ 20044,74 грн. /а.с. 138/;

Зазначена податкова накладна оформлена згідно із вимогами Закону України "Про податок на додану вартість", підписана та скріплена печаткою контрагента позивача ТОВ "КП Альком"" (код ЄДРПОУ 37115889), яке на момент їх видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було зареєстровано платником ПДВ /а.с. 92/, що не заперечується відповідачем; із Акту перевірки вбачається, що порушень при її оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

Оплата проводилась у безготівковій формі згідно платіжного доручення від 31 серпня 2010 року №3169 на загальну суму120 268,44 грн., у тому числі ПДВ 20 044,74 грн. /а.с. 139/.

Із пояснень представника позивача поданих у судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що придбанню ВАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" насіння соняшнику передувала його передача ТОВ "КП "Альком" за договором складського зберігання сільськогосподарської продукції від 25 серпня 2010 року №П-42/08 /а.с. 112-117/. Тобто, придбана позивачем в подальшому сільськогосподарська продукція (насіння соняшнику) не перевозилася на склад покупця, а зберігалася на складі, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями договору складського зберігання сільськогосподарської продукції /а.с. 112-117/, замовлення на виконання робіт по сушінню та очищенню сільськогосподарської продукції /а.с. 118/, накладних /а.с. 120, 122, 124, 127-129, 131-132, 134-135/ податкових накладних, складських квитанцій /а.с. 119, 121, 123, 125, 130, 133/.

Також у матеріалах справи наявна копія заяви ТОВ "КП "Альком" від 30 серпня 2010 року на переоформлення соняшнику у кількості 39,510 тон з ТОВ "КП "Альком" на ВАТ "Полтавське ХПП" /а.с. 142/.

Факт переоформлення соняшнику у кількості 39,510 тон з ТОВ "КП "Альком" на ВАТ "Полтавське ХПП" підтверджується завіреними належним чином копіями попереднього акту-розрахунку від 30 серпня 2010 року №257 /а.с. 145/, наказу про переоформлення від 30 серпня 2010 року №45 /а.с. 146/, довіреності від 30 серпня 2010 року №3 /а.с. 143-144/, акту приймання-передачі від 30 серпня 2010 року №45 /а.с. 146/.

30 серпня 2010 року зерновий склад ВАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" прийняв від ВАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" 39,510 тон соняшнику, на підтвердження чого оформлено складську квитанцію від 30 серпня 2010 року №226, копія якої наявна у матеріалах справи /а.с. 141/.

Придбана сільськогосподарська продукція використовувалась ПАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" для подальшого продажу підприємствам, на підтвердження чого позивачем залучено до матеріалів справи копії договору купівлі-продажу, видаткової накладної, податкової накладної, розрахунку отриманої економічної вигоди /а.с. 147-149, 154/.

Таким чином, в ході судового розгляду справи доведено реальність господарської операції з придбання сільськогосподарської продукції.

Незважаючи на проаналізовані вище обставини, визначальним при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення було прийняття до уваги відповідачем даних про те, що при відпрацюванні ланцюгів постачання товарів встановлено підприємства, по яких неможливо підтвердити включення до податкових зобов'язань суми ПДВ по взаємовідносинах по ланцюгу постачання з ВАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство", а відповідно і сплату ПДВ до бюджету, що на думку представників відповідача є підставою для зменшення позивачу заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Вказану позицію суб'єкта владних повноважень суд вважає неправомірною, з таких підстав.

При вирішенні даного спору суд виходить з того, що питання нарахування, сплати податку на додану вартість, формування податкових зобов'язань та податкового кредиту, порядку бюджетного відшкодування на час виникнення спірних правовідносин визначалися нормами Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року №168/97, із змінами та доповненнями.

Згідно пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 цього Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Наведені норми Закону України "Про податок на додану вартість" не обмежують платника податків у праві на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту датою фактичного надходження товару платнику та датою його фактичного використання в господарській діяльності. Вказані норми дають право на формування податкового кредиту по даті списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів та отримання податкової накладної у випадку, якщо платник має намір використовувати придбаний товар в подальшому (майбутньому) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, законодавцем чітко визначено, що належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту по даті здійснення хоча б однієї із першій подій (перерахування коштів в оплату товарів або отримання податкової накладної).

В ході розгляду справи судом встановлено, що придбання позивачем у контрагента ТОВ "КП "Альком" сільськогосподарської продукції здійснювалося з метою її подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, відповідало основному виду господарської діяльності позивача.

При цьому, судом встановлено, що на дату видачі податкової накладної та на дату формування позивачем сум податкового кредиту із названих господарських операцій, зазначений контрагент в установленому порядку був зареєстрований як платник податку на додану вартість /а.с. 92/. Вказані обставини відповідачем не заперечуються.

Видана вказаним вище контрагентом позивача податкова накладна, на підставі якої позивач сформував податковий кредит, містить всі обов'язкові реквізити, оформлені у відповідності до приписів підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та видана особою, зареєстрованою як платник податку на додану вартість (підпункт 7.2.4 пункту 7.2 ст. 7 Закону).

Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить в залежність віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту одним платником від сплати податкового зобов'язання до бюджету його контрагентами чи постачальниками по ланцюгу.

Таким чином, в ході судового розгляду справи підтверджено правомірність формування позивачем податкового кредиту по операціях з контрагентом ТОВ "КП "Альком".

Відповідно до положень пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

При цьому, вказана норма після слів "у зв'язку з надмірною сплатою податку" не містить посилань, що саме така надмірна сплата, такого податку певним платником повинна бути безпосередньо сплаченою до бюджету. Адже вказаний закон передбачає сплату податку на додану вартість одним платником іншому, і лише різниця між такою сплатою і надходженням впливає відповідно на сплату такого податку до бюджету чи навпаки на відшкодування податку з бюджету.

Положення пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо надмірної сплати податку як необхідної умови його повернення з бюджету платнику, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) їх постачальникам.

Відповідно до статті 61 Конституції України відповідальність особи має індивідуальний характер. Норми чинного законодавства України не покладають на платника податків відповідальності за дотримання його контрагентом-постачальником чи контрагентами постачальника по ланцюгу правил оформлення та подання податкової звітності.

З огляду на наведене, суд вважає, що у випадку підтвердження податкового кредиту належним чином оформленими податковими накладними, оплати податку на додану вартість продавцю в ціні товару, дійсної поставки продавцем товарів (робіт, послуг), які підлягають до використання покупцем в господарській діяльності, відсутність за місцезнаходженням постачальників по ланцюгу не може бути підставою для зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість платнику податків - покупцю, оскільки не ґрунтується на законі.

Таким чином, висновок відповідача про завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 20045,00 грн., є безпідставним, оскільки позивачем в процесі судового розгляду доведено правомірність формування податкового кредиту на зазначену суму.

З матеріалів справи вбачається, що 30 листопада 2011 року на адресу позивача направлено лист №24354/10/23-537 (а.с. 31), яким повідомлено, що у зв'язку з розглядом Акту перевірки висновок перевірки вважати наступним: Перевіркою встановлено порушення ПАТ "Полтавське ХПП":

1. пункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями, що привело до завищення задекларованого серпні 2010 року значення рядка 18.2 "від'ємне значення різниці податкових зобов'язань та податкового кредиту поточного місяця" та рядка 22.2 "від'ємне значення різниці податкових зобов'язань та податкового кредиту поточного місяця, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" в сумі 20045,00 грн. та до завищення значення рядка 25.2 "суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодах" у сумі 20045,00 грн., у тому числі по періодах: за вересень 2010 року на суму ПДВ - 20045,00 грн. /а.с. 31/.

Представник відповідача у судовому засіданні не зміг надати суду вмотивованих пояснень щодо наявності у податкового органу повноважень листом змінювати висновки викладені в Акті перевірки.

Крім того, суд зауважує, що у податковому повідомленні-рішенні від 30 листопада 2011 року №0002032310 зазначено про встановлене порушення підпункту 1.8 статті 1 та підпункту 7.4.5 пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в той час, згідно висновків Акту перевірки від 16 липня 2011 року №8783/23-5/05581898 позивачем допущено порушення лише підпункту 7.4.5 пункту 7.4. статті 7 вказаного Закону /а.с. 29/.

Також, Акт перевірки містить невірні відомості щодо дати його складання. Так, перевірку проведено 16 листопада 2011 року, про що зазначено в Акті та не заперечується сторонами, разом з тим, акт перевірки датовано 16 липня 2011 року.

Суд звертає увагу, що Акт перевірки, на підставі якого відповідачем винесено спірне рішення, не містить посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. В Акті не зазначено первинних документів, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку та інших докази, що достовірно підтверджують наявність факту викладених порушень.

Враховуючи зміст позовних вимог та заперечень сторін, в ході судового розгляду справи було з'ясовано обставини щодо правомірності формування ПАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" податкового кредиту та обґрунтованості суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2010 року.

Системний аналіз вказаних правових норм та оцінка фактичних обставин справи дають підстави суду дійти висновку, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення суб'єкт владних повноважень діяв з недотриманням приписів закону, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення. Отже, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 30 листопада 2011 року №0002032310, яким ПАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 20045,00 грн., є протиправним та підлягає до скасуванню.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення від 30 листопада 2011 року №0002032310 є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до повноважень суду, встановлених частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 30 листопада 2011 року №0002032310.

Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Полтавське хлібоприймальне підприємство" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 30 листопада 2011 року №0002032310.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Полтавське хлібоприймальне підприємство" витрати зі сплати судового збору у розмірі 200,45 грн. /двісті гривень сорок п'ять копійок/.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 15 травня 2012 року.

Суддя Л.М. Петрова