Постанова

від 25.04.2012 по справі 247/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а- 247/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2012 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,

за участі представників: позивача - Осаволюк Т.Л., відповідача - Говорун М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Електропром" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «ЕЛЕКТРОПРОМ»(далі за текстом - позивач, ТОВ НВП «ЕЛЕКТРОПРОМ») звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0003112302 та 0003092302 від 09.08.2011р., прийняті Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова на підставі акту № 2780/235/14089096 від 22.07.2011р. про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «ЕЛЕКТРОПРОМ»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009р. по 31.03.2011р. (бланк № 135721).

Обґрунтовуючи вимоги адміністративного позову позивач зазначив, що при проведенні перевірки Державною податковою інспекцією у Київському районі міста Харкова здійснено помилкові висновки про порушення ТОВ НВП «ЕЛЕКТРОПРОМ»вимог податкового законодавства. Вважає, що при обчисленні податку на прибуток до складу валових витрат та при обчисленні податку на додану вартість до складу податкового кредиту ним були правомірно віднесені витрати, розмір яких підтверджено належним чином оформленими первинними документами. Наявність податкових накладних, реєстрація юридичних осіб, що склали такі податкові накладні, в якості платників податку на додану вартість, а також перебування даних юридичних осіб у відповідних державних реєстрах на час виписки податкових накладних вважає достатніми підставами для відображення в податковому обліку сум витрат по взаємовідносинам з такими юридичними особами. Звернув увагу, що відносини з контрагентами, по яким відповідачем зроблено висновки про порушення вимог податкового законодавства, склалися в межах виконання статутної діяльності ТОВ НВП «ЕЛЕКТРОПРОМ», укладені позивачем з його контрагентами угоди в судовому порядку недійсними не визнавались, мали реальний характер та правові наслідки, що обумовлені ними.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені вимоги і доводи підтримав та просив суд прийняти рішення про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова (далі за текстом -відповідач, ДПІ у Київському районі м. Харкова) вимоги адміністративного позову не визнав. Заперечуючи проти позову, в письмових запереченнях на адміністративний позов представник відповідача зазначив, що позивач відніс до складу валових витрат при обчисленні податку на прибуток та до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість суми по взаємовідносинам з особами, реальне здійснення господарської діяльності якими не підтверджено результатами проведених щодо них перевірок. Просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Вивчивши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, вислухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за наслідком аналізу змісту норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «ЕЛЕКТРОПРОМ»в установленому законодавством порядку зареєстрований як суб'єкт господарювання -юридична особа, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з ідентифікаційним кодом 14089096, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Харкова, здійснює господарську діяльність в сфері електроустаткування будівель, монтажних робіт, ремонту і технічного обслуговування електророзподільної та контрольної апаратури. В періоді, який був перевірений відповідачем, ТОВ НВП «ЕЛЕКТРОПРОМ»було зареєстроване в якості платника податку на додану вартість. Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового розгляду, у суду немає сумнівів у добровільності та достовірності їх визнання, щодо вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом додатково не доказуються.

Матеріали справи свідчать, що ДПІ у Київському районі м. Харкова на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 77.1, п.77.4, п. 77.7 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, як того вимагає ст. 19 Конституції України, з 24.06.2011р. по 15.07.2011р. проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ НВП «ЕЛЕКТРОПРОМ»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009р. по 31.03.2011р., результати якої оформлені актом № 2780/235/14089096 від 22.07.2011р.. В ході розгляду справи судом з'ясовано, що позивач з обставинами проведеної щодо нього перевірки був обізнаний, до перевірки допустив та надав необхідні для перевірки документи.

Висновками акту документальної планової виїзної перевірки № 2780/235/14089096 від 22.07.2011р. встановлено порушення ТОВ НВП «ЕЛЕКТРОПРОМ»п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення валових витрат та відповідно до заниження податку на прибуток на загальну суму 230312,00 грн., в тому числі за 4 квартал 2010р. на суму 187085,00 грн. та за 1 квартал 2011р. на суму 43227,00 грн., а також п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 185, п. 198.3 ст. 198, п. 201.4 с. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту та відповідно до заниження податку на додану вартість на загальну суму 219660,00 грн., в тому числі за листопад 2010р. на 24443,00 грн., за грудень 2010р. на 127492,00 грн., за січень 2011р. на 10899,00 грн. та за березень 2011р. на 41105,000 грн..

На підставі висновків акту документальної планової виїзної перевірки № 2780/235/14089096 від 22.07.2011р. та згідно з п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України ДПІ у Київському районі м. Харкова 09.08.2011р. винесено податкові повідомлення-рішення: № 0003092302 про визначення ТОВ НВП «ЕЛЕКТРОПРОМ»суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 277084,25 грн., з яких 230312,00 грн. - за основним платежем та 46772,25 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями, та № 0003112302 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 261575,00 грн., з яких 219660,00 грн. -за основним платежем та 41915,00 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Судом з'ясовано, що податкові повідомлення-рішення № 0003092302 та № 0003112302 від 09.08.2011р. були оскаржені позивачем в адміністративному порядку відповідно до приписів п. 56.2, п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України шляхом послідового подання скарг до Державної податкової адміністрації у Харківській області та Державної податкової служби України, рішеннями яких від 06.10.2011р. № 4410/10/25-103 та від 19.12.2011р. № 7781/6/10-2115 відповідно скарги ТОВ НВП «ЕЛЕКТРОПРОМ» залишені без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення -без змін.

В ході розгляду справи встановлено, що здійснені відповідачем донарахування податків з відповідним застосуванням до позивача штрафних (фінансових) санкцій зумовлені висновками ДПІ у Київському районі м. Харкова про завищення ТОВ НВП «ЕЛЕКТРОПРОМ»суми валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з КП «Будкомунтехсервіс», ПП «Спецстройсистема», ТОВ «Технопром.Буд»та ТОВ «ВКП «Аспект-2006». Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних податкових повідомлень-рішень, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті № 2780/235/14089096 від 22.07.2011р., на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, є бухгалтерський облік, на даних якого ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник. Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Таким чином, первинні документи, що фіксують здійснення господарських операцій, є основою для податкового обліку. Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та п.п. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання;, назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За приписами п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»під валовими витратами виробництва та обігу слід розуміти суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Положеннями п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбанням електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. Згідно із приписами п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-яких витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, визначальною ознакою валових витрат є їх безпосередній зв'язок з господарською діяльністю платника податку, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають були фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій.

Суд зазначає, що за змістом положень п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків сплачених (нарахованих) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг, основних засобів) для подальшого використання в межах господарської діяльності. В п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»зроблено застереження стосовно того, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Аналогічні положення містяться в Податковому кодексі України, що підлягає застосуванню з 01.01.2011р.. Зокрема, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду" визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Пунктом 198.2 ст. 198 вказаного Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Разом з цим суд відмічає, що податкова накладна, як підстава для нарахування податкового кредиту, має бути складена за наслідками реального виконання господарської операції особою, яка має необхідний обсяг податкової правосуб'єктності, в іншому випадку такий документ не може мати сили первинного документа у розумінні ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та підтверджувати факт здійснення господарської операції навіть за наявності у такого документа усіх формальних реквізитів.

Такі висновки суду ґрунтується на наступному. Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Водночас ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) маюють силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, витрати в податковому обліку мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Дослідивши обставини реальності здійснення позивачем господарських операцій, на підставі яких ним були сформовані дані податкового обліку, суд зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, позивач по взаємовідносинам з КП «Будкомунтехсервіс»до складу податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за грудень 2010р. включив суму в розмірі 74183,17 грн. та до складу валових витрат декларації з податку на прибуток за 4 квартал 2010р. -суму в розмірі 370916,00 грн..

Матеріалами справи підтверджено, що від КП «Будкомунтехсервіс»позивачем отримано податкову від 31.12.2010р. № 97 та видаткову від 24.12.2010р. № 000143 накладні на суму 28020,00 грн., в т.ч. ПДВ -4670,00 грн., щодо придбання вимикачів автоматичних, а також податкову № 98 від 31.12.2010р. та видаткову від 24.12.2010р. № 000154 накладні на суму 10734,00 грн., в т.ч. ПДВ -1789,00 грн., щодо придбання азбестоцементних труб, цегли та піску. В ході судового розгляду з'ясовано, що договір в письмовому вигляді між ТОВ НВП «ЕЛЕКТРОПРОМ»та КП «Будкомунтехсервіс»про придбання товарів не укладався. Суд відзначає, що додані позивачем до матеріалів справи копії видаткових накладних від 24.12.2010р. № 000143 та № 000154 не містять даних про місце складання та осіб, які їх склали, що позбавляє можливості ідентифікації вказаних осіб. Позивачем не надано будь-яких обґрунтованих відомостей щодо фактичних обставин придбання товарів у КП «Будкомунтехсервіс», зокрема, щодо фізичного переміщення товарів, місць його зберігання та осіб, що здійснювали вантажно-розвантажувальні роботи. Суд звертає увагу, що долучена до матеріалів справи накладна на внутрішнє переміщення вимикачів та азбестоцементних труб № 24/12 від 24.12.2010р. не містить даних про особу, яка була уповноважена на отримання та переміщення товару. Не є належним доказом транспортування придбаного товару і надана позивачем копія подорожнього листа вантажного автомобіля від 24.12.2010р., яка не містить даних про транспортування вимикачів автоматичних, азбестоцементних труб, цегли та піску від КП «Будкомунтехсервіс».

Крім того, в ході судового розгляду встановлено, що між ТОВ НВП «ЕЛЕКТРОПРОМ»та КП «Будкомунтехсервіс»укладено договір підряду № 286 від 01.10.2010р., за яким КП «Будкомунтехсервіс»було зобов'язане здійснити комплекс робіт на загальну суму 799740,00 грн. зі строком здачі в грудні 2010р.. Конкретний зміст замовлених позивачем робіт договором № 286 від 01.10.2010р. не обумовлено, а лише зазначено, що роботи визначатимуться актами виконаних робіт. З цього приводу суд зазначає, що акт виконаних робіт є документом, який складається за результатами виконання певних дій, домовленості про зміст яких мають бути досягнуті сторонами при укладанні договору, а не при підписанні акту виконаних робіт. Згідно з матеріалами справи КП «Будкомунтехсервіс»в адресу позивача 31.12.2010р. виписало податкові накладні: № 87 на суму 52473,59 грн., в т.ч. ПДВ -8745,60 грн., щодо ремонтно-будівельних робіт, № 88 на суму 46160,92 грн., в т.ч. ПДВ -7693,49 грн. та № 89 на суму 28600,97 грн., в т.ч. ПДВ -4766,83 грн., щодо ревізії обладнання, № 90 на суму 46125,48 грн., в т.ч. ПДВ -7687,58 грн., щодо ремонтно-монтажних робіт, № 91 на суму 97748,28 грн., в т.ч. ПДВ -16291,38 грн., щодо монтажних робіт, № 92 на суму 43119,60 грн., в т.ч. ПДВ -7186,60 грн., щодо монтажу обладнання, № 93 на суму 25718,64 грн., в т.ч. ПДВ -4286,44 грн. та № 94 на суму 26100,00 грн., в т.ч. ПДВ -4350,00 грн., щодо монтажних робіт, № 95 на суму 8737,52 грн., в т.ч. ПДВ -1456,25 грн., щодо монтажних та демонтажних робіт, № 96 на суму 31560,00 грн., в т.ч. ПДВ -5260,00 грн., щодо монтажних робіт. Суд відзначає, що в матеріалах справи містяться надані позивачем копії актів приймання-передачі виконаних робіт за грудень 2010р., підписані між ТОВ НВП «ЕЛЕКТРОПРОМ»та КП «Будкомунтехсервіс»на виконання договору підряду № 286 від 01.10.2010р., які не містять ні дату, ні місце їх складанні, ні дані про осіб, що їх підписали, ні конкретного змісту виконаних робіт. Крім того, позивачем не надано жодних достовірних відомостей щодо зв'язку замовлених у КП «Будкомунтехсервіс»робіт з власною господарською діяльністю, документальних даних, які б вказували на те, що замовлення таких робіт обумовлене їх необхідністю в межах здійснення господарської діяльності. Саме зазначення в актах приймання-передачі робіт про їх виконання за адресами в с. Солоницівка Дергачівського району Харківської області, м. Харкові, м. Дергачі, смт. Великий Бурлук та смт. Шевченкове Харківської області не дозволяє визначити необхідність замовлення позивачем виконання робіт за вказаними адресами. Доводи позивача про те, що договір підряду № 286 від 01.10.2010р. укладений на виконання договору підряду № 347/174 від 01.12.2010р. з ВЕП «Держпром»суд вважає необґрунтованими, оскільки договір № 286 з КП «Будкомунтехсервіс»укладений раніше, ніж договір № 347/174 з ВЕП «Держпром», та щодо інших робіт -ремонту мереж внутрішнього електропостачання об'єкту «Померки № 27». Безпідставними суд визнає також доводи ТОВ НВП «ЕЛЕКТРОПРОМ»про те, що отримані за договором підряду № 286 від 01.10.2010р. роботи були надані АТЗТ «Куряжський домобудівельний комплекс»за договорами № 341 від 22.11.2010р., № 114 від 12.05.2010р. та № 347/174 від 01.12.2010р., оскільки останні укладено щодо монтажу зовнішнього електропостачання та прокладки кабельних ліній до житлового будинку в с. Пісочин Харківського району Харківської області, що не відповідає роботам, про які йдеться в договорі № 286 від 01.10.2010р.. Крім того, за встановлених в ході розгляду справи недоліків при складанні документів щодо фактичного змісту та результатів робіт доводи позивача про те, що договір № 286 від 01.10.2010р. з КП «Будкомунтехсервіс»було укладено на виконання договорів № 266 від 13.09.2010р. з ТОВ «Компанія «СтальПрофіль»та № 1/06/10-2 від 01.06.2010р. з ТОВ «БК «Форт-Пост», суд вважає необґрунтованими.

Відповідно до висновків акту перевірки № 2780/235/14089096 від 22.07.2011р. по взаємовідносинам з ПП «Спецстройсистема»позивач до складу податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість за листопад 2010р. включив суму в розмірі 24443,33 грн., за грудень 2010р. -суму в розмірі 53309,20 грн., за січень 2011р. -суму в розмірі 10898,80 грн. та за березень 2011р. -суму в розмірі 16357,00 грн., а також до складу валових витрат декларацій з податку на прибуток за 4 квартал 2010р. -суму в розмірі 377423,00 грн. та за 1 квартал 2011р.- суму в розмірі 49167,00 грн..

Матеріали справи свідчать, що відносини ТОВ НВП «ЕЛЕКТРОПРОМ»з ПП «Спецстройсистема»склалися в межах низки договорів підряду. Дослідивши кожен договір підряду позивача з ПП «Спецстройсистема»та складені на їх виконання документи на предмет відповідності вимогам законодавства та реальності проведених господарських операцій, оформлених такими документами, суд зазначає наступне.

04.10.2010р. позивачем з ПП «Спецстройсистема»укладено договір підряду № 52-юр/41010 на фарбування пожежних резервуарів відповідно до кошторису. Наданий ТОВ НВП «ЕЛЕКТРОПРОМ»акт приймання виконаних будівельних робіт типової форми № КБ-2в за листопад 2010р. не містить даних про генпідрядника, найменування об'єкту та адреси будівництва, за якою виконувались роботи, дату підписання та даних про осіб, що підписали акт. При цьому, виписані ПП «Спецстройсистема»податкові накладні від 06.10.2010р. № 39118 на суму 62000,00 грн., в т.ч. ПДВ -10333,33 грн., та від 13.10.2010р. № 30190 на суму 42000,00 грн., в т.ч. ПДВ -7000,00 грн., в якості умови поставки містять посилання на договір № ДГ-52-ЮР/41010 від 04.10.2010р., а в якості номенклатури поставки -на оплату за договором № 05/08/10 від 04.10.2010р., що не відповідає фактично укладеному між сторонами договору. Доводи позивача про те, що отримані за договором підряду № 52-юр/41010 від 04.10.2010р. роботи були надані ТОВ «Кроно-Україна»за договором № 283 від 29.09.2010р. суд оцінює критично, оскільки згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт типової форми № КБ-2в ПП «Спецстройсистема»виконало роботи для позивача лише в листопаді, а ці ж роботи для ТОВ «Кроно-Україна»позивач виконав у жовтні 2010р..

15.10.2010р. позивачем з ПП «Спецстройсистема»укладено договір підряду № 314-1/1510 на ремонт приміщення охорони по вул. Заводській, 1, в с. Солоницівка Харківської області відповідно до кошторису. Наданий ТОВ НВП «ЕЛЕКТРОПРОМ»акт приймання виконаних будівельних робіт типової форми № КБ-2в за листопад 2010р. не містить даних про генпідрядника, найменування об'єкту, дату підписання та даних про осіб, що підписали акт. При цьому, ПП «Спецстройсистема»виписано податкову накладну від 27.10.2010р. № 4124 на суму 21000,00 грн., в т.ч. ПДВ -3500,00 грн..

25.11.2010р. позивачем з ПП «Спецстройсистема»укладено договір підряду № 377-1/2511 на ремонт приміщення пожежного депо по вул. Заводській, 1, в с. Солоницівка Харківської області відповідно до кошторису. Наданий ТОВ НВП «ЕЛЕКТРОПРОМ»акт приймання виконаних будівельних робіт типової форми № КБ-2в за грудень 2010р. не містить даних про генпідрядника, дату підписання та даних про осіб, що підписали акт. При цьому, ПП «Спецстройсистема»виписано податкові накладні від 30.11.2010р. № 5063 на суму 126660,00 грн., в т.ч. ПДВ -21110,00 грн., від 08.12.2010р. № 5152 на суму 78000,00 грн., в т.ч. ПДВ -13000,00 грн., від 15.12.2010р. № 5241 на суму 72000,00 грн., в т.ч. ПДВ -12000,00 грн., та від 22.12.2010р. № 5327 на суму 34855,20 грн., в т.ч. ПДВ -5809,20 грн.. Доводи позивача про те, що договір підряду № 377-1/2511 від 25.11.2010р. укладений на виконання договору підряду № 358/49/2/СФ з ТОВ «Кроно-Україна»суд визнає необґрунтованими, оскільки договір № 377-1/2511 з ПП «Спецстройсистема»укладений раніше, ніж договір № 358/49/2/СФ з ТОВ «Кроно-Україна».

20.12.2010р. позивачем з ПП «Спецстройсистема»укладено договір № 397 на ремонт огорожі та приміщення охорони. Суд звертає увагу, що адреса, за якою мають бути виконані роботи, умовами договору № 397 від 20.12.2010р. не визначена. При цьому, ТОВ НВП «ЕЛЕКТРОПРОМ»надано до матеріалів справи акт приймання виконаних будівельних робіт типової форми № КБ-2в за грудень 2010р. щодо обладнання огорожі, який не містить даних про договір, за яким його складено, адресу будівництва, дату підписання та даних про осіб, що підписали акт. Разом з цим, ПП «Спецстройсистема»виписано податкові накладні від 22.12.2010р. № 5328 на суму 45000,00 грн., в т.ч. ПДВ -7500,00 грн., від 29.12.2010р. № 5417 на суму 90000,00 грн., в т.ч. ПДВ -15000,00 грн., та від 12.01.2011р. № 32 на суму 6392,83 грн., в т.ч. ПДВ -1065,47 грн.. Доводи позивача про те, що договір підряду № 397 від 20.12.2010р. укладений на виконання договору підряду № 384/51/2/СФ від 24.12.2010р. з ТОВ «Кроно-Україна»суд вважає необґрунтованими, оскільки договір № 397 з ПП «Спецстройсистема»укладений раніше, ніж договір №384/51/2/СФ з ТОВ «Кроно-Україна», та щодо інших робіт -ремонт існуючої огорожі та монтаж нової. Безпідставними суд визнає також доводи ТОВ НВП «ЕЛЕКТРОПРОМ»про те, що отримані за договором підряду № 397 від 20.12.2010р. роботи були надані ТОВ «Кроно-Україна»за договором № 314 від 25.10.2010р., оскільки останній укладено щодо ремонтно-будівельних робіт в будівлі прохідної, що не відповідає роботам, про які йдеться в договорі № 397 від 20.12.2010р..

24.12.2010р. позивачем з ПП «Спецстройсистема»укладено договір підряду № 384-1/2412/07 на ремонтно-будівельні роботи приміщення цеху по вул. Заводській, 1, в с. Солоницівка Харківської області відповідно до кошторису. Суд звертає увагу, що початок виконання робіт за договором № 384-1/2412/07 від 24.12.2010р. визначений з 25 листопада 2010р., що є раніше дати укладання самого договору. При цьому, ТОВ НВП «ЕЛЕКТРОПРОМ»надано акт приймання виконаних будівельних робіт типової форми № КБ-2в за січень 2011р. про виконання ремонтно-будівельних робіт приміщення цеху, що містить посилання на договір № 07 від 10.01.2011р. -інший, ніж той, що фактично укладено між сторонами, та акт приймання виконаних будівельних робіт типової форми № КБ-2в за березень 2011р., незважаючи на те, що закінчення виконання робіт за договором № 384-1/2412/07 від 24.12.2010р. визначено датою 25 лютого 2011р.. До того ж акт приймання виконаних будівельних робіт типової форми № КБ-2в за березень 2011р. не містить даних про договір, за яким його складено, про генпідрядника, дату підписання та даних про осіб, що підписали акт. При цьому, ПП «Спецстройсистема»виписано податкові накладні від 31.01.2011р. № 164 на суму 32000,00 грн., в т.ч. ПДВ -5333,33 грн., та № 165 на суму 27000,00 грн., в т.ч. ПДВ -4500,00 грн., а також від 24.03.2011р. № 173 на суму 6342,00 грн., в т.ч. ПДВ -1057,00 грн., які в якості номенклатури поставки містять посилання на договір № 07 від 10.01.2011р.. Суд зазначає, що ні договору № 07 від 10.01.2011р., ні будь-яких пояснень з даного приводу позивачем не надано.

01.03.2011р. позивачем з ПП «Спецстройсистема»укладено договір № 43 на ремонт приміщення охорони по вул. Заводській, 1, в с. Солоницівка Харківської області відповідно до кошторису. Суд звертає увагу, що акт приймання виконаних будівельних робіт типової форми № КБ-2в за березень 2011р. не містить даних про адресу будівництва, дату підписання та даних про осіб, що підписали акт. При цьому, ПП «Спецстройсистема»виписано податкові накладні від 02.03.2010р. № 18 на суму 51280,00 грн., в т.ч. ПДВ -8546,67 грн., від 16.03.2011р. № 115 на суму 40000,00 грн., в т.ч. ПДВ -6666,67 грн., та від 29.03.2011р. № 213 на суму 520,00 грн., в т.ч. ПДВ -86,67 грн.. Доводи позивача про те, що договори підряду з ПП «Спецстройсистема»були укладені позивачем на виконання договору підряду № 329/41/СФ від 01.11.2010р. з ТОВ «Кроно-Україна», суд вважає безпідставними, оскільки в договорі № 329/41/СФ від 01.11.2010р. з ТОВ «Кроно-Україна»йдеться про інші роботи, ніж ті, щодо яких укладено договори підряду з ПП «Спецстройсистема».

Суд зазначає, що кошториси, які за умовами кожного з наведених договорів позивача з ПП «Спецстройсистема»формуються підрядником та надаються на затвердження замовнику, а також є невід'ємною частиною (додатком) договору, позивачем до матеріалів справи не надані.

Крім того, як свідчать матеріали справи, позивач на підставі усних домовленостей та відповідно до податкової № 4801 та видаткової № РН-4801 накладних від 02.11.2010р. на суму 20000,00 грн., в т.ч. ПДВ -3333,33 грн., придбав у ПП «Спецстройсистема»двері алюмінієві. Суд звертає увагу, що видаткова накладна № РН-4801 від 02.11.2010р. не містить даних про осіб, які приймали участь в господарській операції. Крім того, позивачем не надано обґрунтованих пояснень щодо фізичного переміщення придбаного у ПП «Спецстройсистема»товару, зважаючи на місцезнаходження постачальника в м. Дніпропетровську, проведення вантажно-розвантажувальних робіт та зберігання товару. Надані позивачем накладні на внутрішнє переміщення товару № 2/11 від 02.11.2010р. та № 3/11 від 03.112010р. не містять даних про особу, що була уповноважена на отримання та переміщення товару. Наявні в матеріалах справи копії подорожніх листів вантажного автомобіля від 02.11.2010р. та 03.11.2010р. не містять даних про місцезнаходження вантажу, його назву та місце доставки, маршрут руху визначено «по місту та області»з видачею 10 літрів пального, в той час, як постачальник товару знаходиться в м. Дніпропетровську.

Крім того, суд вважає за можливе прийняти до уваги наступне. За даними ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровськ, які надійшли на адресу ДПІ у Київському районі м. Харкова листом від 19.07.2011р. № 30906/7/23-610, ПП «Спецстройсистема»за місцезнаходженням відсутнє, що унеможливлює проведення зустрічної звірки. Свідоцтво платника ПДВ ПП «Спецстройсистема»анульовано 05.04.2011р. в зв'язку з наявністю в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням. ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська проведено документальну невиїзну перевірку ПП «Спецстройсистема», що оформлено актом від 23.05.2011р. № 1612/235/3683976, висновками якого дані податкової звітності ПП «Спецстройсистема»документально не підтверджені в зв'язку з відсутністю юридичної особи за місцезнаходженням та ненаданням до перевірки первинних документів.

Актом перевірки № 2780/235/14089096 від 22.07.2011р. встановлено та не заперечується позивачем, що ТОВ НВП «ЕЛЕКТРОПРОМ»по взаємовідносинам з ТОВ «Технопром.Буд»до складу податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за березень 2011р. включив суму в розмірі 24748,20 грн., а також до складу валових витрат декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011р.- суму в розмірі 123741,00 грн..

Судом встановлено, що 22.03.2011р. між ТОВ НВП «ЕЛЕКТРОПРОМ»та ТОВ «Технопром.Буд»укладено договір № 077 на виконання ремонту приміщень адміністративно-побутового корпусу за адресою по вул. Заводській, 1 в с. Солоницівка Харківської області. Натомість, суд звертає увагу, що акт приймання виконаних будівельних робіт за типовою формою № КБ-2в за березень 2011р. містить посилання на договір № 77 від 21.03.2011р., що не відповідає фактичним даним щодо номеру та дати укладеного між сторонами договору. До того ж, акт приймання виконаних будівельних робіт за типовою формою № КБ-2в за березень 2011р. не містить даних про дату його складання та осіб, що його підписали. При цьому, і податкові накладні від 23.03.2011р. № 2301 на суму 117000,00 грн., в т.ч. ПДВ -19500,00 грн., від 30.03.2011р. № 3005 на суму 31000,00 грн., в т.ч. ПДВ -5166,67 грн., та від 31.03.2011р. № 3102 на суму 489,18 грн., в т.ч. ПДВ -81,53 грн., містять посилання на договір підряду від 21.03.2011р., який до матеріалів справи позивачем не надано.

Крім того, суд приймає до уваги, що актом документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Технопром.Буд»№ 1428/180/36555074 від 05.07.2011р., складеним Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією з питань дотримання вимог податкового законодавства, встановлено, що ТОВ «Технопром.Буд»за місцезнаходженням не знаходиться, первинні документи, які підтверджують дані податкової звітності, до перевірки не надано, відомості, зазначені в податковій звітності, не відповідають дійсності, відсутні основні засоби, виробниче обладнання, транспортні засоби, достатні трудові ресурси, необхідні для здійснення звичайної господарської діяльності.

Згідно з актом перевірки № 2780/235/14089096 від 22.07.2011р. ТОВ НВП «ЕЛЕКТРОПРОМ»до складу податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за березень 2011р. включив суму в розмірі 15721,47 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «ВКП «Аспект-2006»за договором підряду № ЭХС-5/2010 від 01.01.2010р. про виконання робіт та послуг з технічного обслуговування електротехнічного обладнання, супроводження угод з взаєморозрахунків за електроенергію, отриману об'єктами ЗАТ «УМС», виконання ремонтних та аварійно-відновлювальних робіт. Натомість, суд зазначає, що складений 30.06.2010р. між сторонами акт приймання-передачі виконаних робіт змісту таких робіт не містить, а містить посилання на інші акти приймання-здачі виконаних робіт. В податковій накладній ТОВ «ВКП «Аспект-2006»№ 288 від 30.06.2010р. на суму 94328,82 грн., в т.ч. ПДВ - 15721,47 грн., в якості номенклатури поставки вказано про забезпечення аварійного електропостачання БС мобільного зв'язку ЗАТ «УМЗ», що не відповідає ні умовам договору, ні акту приймання-передачі виконаних робіт від 30.06.2010р.. Щодо доводів позивача про укладання договору підряду № ЭХС-5/2010 від 01.01.2010р. з ТОВ «ВКП «Аспект-2006»на виконання договору підряду № ЭХ-5/2010 від 01.01.2010р. з ЗАТ «УМС»суд звертає увагу, що за умовами останнього (п. 5.3) залучення субпідрядників можливе лише за погодженням з замовником, а докази такого погодження ТОВ НВП «ЕЛЕКТРОПРОМ»до суду не надано.

Таким чином, ТОВ НВП «ЕЛЕКТРОПРОМ»ні до перевірки, ні під час судового розгляду не надано доказів реального виконання КП «Будкомунтехсервіс», ПП «Спецстройсистема», ТОВ «Технопром.Буд»та ТОВ «ВКП «Аспект-2006»робіт та поставок товарів, конкретного змісту та результатів таких робіт, що не дозволяє підтвердити зв'язок понесених на користь вказаних суб'єктів господарювання витрат з підготовкою, організацією та веденням виробництва. Документи, які складаються в межах здійснення звичайної господарської діяльності, по взаємовідносинам позивача з КП «Будкомунтехсервіс», ПП «Спецстройсистема», ТОВ «Технопром.Буд»та ТОВ «ВКП «Аспект-2006»не оформлені належним чином, оскільки містять суттєві недоліки та невідповідності.

В зв'язку з цим суд зазначає, що оскільки за змістом п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються лише суми витрат, які сплачені (нараховані) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), а відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»до складу податкового кредиту включається лише суми податку, сплачені у зв'язку з придбанням (виготовленням) матеріальних та нематеріальні активів (послуги), які призначаються для їх використання в господарській діяльності, то висновки акту перевірки № 2780/235/14089096 від 22.07.2011р. є обґрунтованими. З огляду на встановлені в ході судового розгляду обставини доводи позивача про проведені розрахунки з контрагентами шляхом перерахування грошових коштів на висновки суду не впливають.

Повно та всебічно встановивши обставини справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов переконливого висновку, що в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003092302 та № 0003112302 від 09.08.2011р. слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159,160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Електропром" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 03 травня 2012 року.

Суддя Шевченко О.В.