Постанова

від 28.02.2012 по справі 2а-276/12/2770

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

28.02.12Справа №2а-276/12/2770 11 год. 25 хв.

м. Севастополь

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Мінько О.В.;

при секретарі - Бойко М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя до Державного підприємства Дослідне виробництво інституту біології південних морів ім. Ковалевського НАНУ про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя звернулося до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства Дослідне виробництво інституту біології південних морів ім. Ковалевського НАНУ про стягнення заборгованості в сумі 185,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем пенсійного законодавства України, що виразилося у неперерахуванні Пенсійному фонду сум на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за списком № 1 за листопад 2011 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 01.02.2012 р. відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 01.02.2012 р. закінчено підготовче провадження по справі, справу призначено до судового розгляду.

Позивач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву з проханням розглянути справу за відсутністю представника, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Відповідач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву з проханням розглянути справу за його відсутністю, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Частиною другою статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково.

Згідно з частиною першою статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи

Відповідно до частини другої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Згідно з частиною шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, встановивши обставини по справі, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач зареєстрований Севастопольською міською державною адміністрацією 23.09.1996 р. як юридична особа (а.с. 8).

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.07.1996 р. № 400/97-ВР (далі - Закон № 400), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Зазначеним Законом та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058) для підприємств встановлені тарифи збору на обов'язкове державне пенсійне страхування і порядок їх сплати.

Підприємства, працівники яких вийшли на пенсію на пільгових умовах за списком № 1 понад суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, вносять плату до Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 вказаного Закону.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400 встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відповідно до пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, викладений в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженій постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Підпунктом 6.4 розділу 6 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Встановлено, що у відповідача перед Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя склалася заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за листопад 2011 року в сумі 185,04 грн.

Позивачем на адресу відповідача був надісланий розрахунок суми зобов`язання, який був ним отриманий 21.11.2011 р. (а.с. 5).

Сума відшкодування відповідачем не оскаржувалась.

Таким чином, на час розгляду справи Державне підприємство Дослідне виробництво інституту біології південних морів ім. Ковалевського НАНУ має заборгованість зі сплати відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 185,04 грн., що підтверджується матеріалами справи.

На день розгляду справи відповідачем доказів погашення заборгованості до суду не наведено.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення

З врахуванням зазначеного, аналізуючи законодавство України, враховуючи визанння відповідачем адміністративного позову оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя обґрунтовані, засновані на законі та підлягають задоволенню, а сума заборгованості - стягненню з відповідача.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено та підписано 05.03.2012 р.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя, задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства Дослідне виробництво інституту біології південних морів ім. Ковалевського НАНУ (юридична адреса: пр. Нахімова, 2, м. Севастополь, 99011; ЄДРПОУ 00290452) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя (юридична адреса: вул. Карантинна, 16, кв. 56-58, м. Севастополь, 99008; ЄДРПОУ 22274991, р/р 256022 в СМВ № 4548 ВАТ "Державний Ощадний банк України", МФО 384027) заборгованість в сумі 185 (сто вісімдесят п`ять) грн. 04 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя О.В. Мінько