Постанова

від 03.05.2012 по справі 2а-3787/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 травня 2012 року № 2а-3787/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

За позовом Приватного підприємства «Електроексім»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

про визнання недійсним акта перевірки, встановленя факту відсутності повноважень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне підприємство «Електроексім»з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва, в якому просить визнати недійсним складений Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Акт від 19.09.2011р. за № 349/23-205/37334109 та визнати відсутність повноважень у Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва із самостійного тлумачення змісту правочинів і визнання їх недійсними.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковою службою безпідставно визнано нікчемними правочини з ТОВ «Трансінвест-груп».

Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що вказаний акт не складався, зазначені платники на обліку у ДПІ в Печерському районі не перебувають.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Електроексім»(надалі - позивач), зареєстроване як юридична особа Мінською районною державною адміністрацією міста Києва 09.04.2002р. за № 5315 (код ЄДРПОУ 31958772), та перебуває на обліку, як платник податків, у Лівобережній МДПІ у м. Дніпропетровськ.

01.02.2012р. Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська було складено акт №454/23-3/31958772 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Електроексім»(код 31958772) з питань взаємовідносин з ТОВ «Трансінвест-груп»(код 37334109) за квітень 2011 року», який, на стор 27 містить визначення «враховуючи висновки акту перевірки від 19.09.2011р. № 349/23-205/37334109, надісланого ДПІ у Печерському районі м. Києва, правочин між ПП «Електроексім»та ТОВ «Трансінвест-Груп»не спричинив реального настання правових наслідків».

Судом вбачається, що акт перевірки від 01.02.2012р. не містить посилань на те, що акт перевірки від 19.09.2011р. № 349/23-205/37334109, складений ДПІ у Печерському районі м. Києва. При цьому судом приймаються посилання відповідача на те, що такий акт ним не складався.

Крім того, судом вбачається, що обставина складення актів перевірки, в даному випадку, не порушує жодних прав позивача та не створює для нього жодних правових наслідків.

Відповідно до пункту 14.1.7 статті 14.1 вищезазначеного Кодексу, оскарження рішень контролюючих органів - оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

Натомість, щодо акту перевірки Податковим кодексом передбачено лише надання заперечень. Так, норми статті 86.7 передбачають, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Складання акту судом вбачається обставиною, що не порушує охоронюваних Законом прав та інтересів позивача з огляду на те, що висновки акту перевірки є службовим документом, є носієм доказової інформації, проте, акт не може бути визнаний рішенням чи дією суб'єкта владних повноважень.

Судом не приймаються посилання позивача на можливе прийняття відповідачем на підставі висновків акту перевірки рішень, якими будуть порушені права позивача, оскільки захисту підлягає тільки порушене право, а не ймовірно порушене в майбутньому.

Отже, в процесі розгляду справи не встановлено порушення прав та охоронюваних Законом інтересів позивача у зв'язку зі складанням акту перевірки та вчинення в процесі складання даного акту відповідачем дій, які б порушували інтереси позивача.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Зазначений принцип полягає у захисті порушеного права від порушення, що вже відбулося, тобто в наявності матеріально -правового інтересу позивача відносно дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.

Виключення з такої передумови для оскарження рішень (дій, бездіяльності), як наявність порушеного права, нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачена для справ щодо оскарження нормативно -правових актів, які можуть оскаржувати ті особи, щодо яких можливе застосування акту.

Однією з Конституційних засад судочинства є поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, згідно з частиною другою статті 124 Конституції України.

На підставі викладеного, суд доходить висновків, що у випадку оскарження позивачем рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які не порушують прав або охоронюваних Законом інтересів позивача, або не підлягають судовому оскарженню взагалі, суд повинен відмовити у задоволенні позову.

Закриття провадження судом вбачається можливим тільки у випадку відсутності владних повноважень відповідача, або у випадку прямого визначення Законом іншої юрисдикції заявлених вимог.

Оскільки іншого порядку оскарження дій органів ДПС України чинним законодавством не встановлено, суд доходить висновків про відсутність підстав для закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя С.К. Каракашьян